Постанова від 21.11.2008 по справі 2а-128/08

справа № 2а - 128/08

справа № 2а

- 128/08

П О С ТА Н О ВА

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

21

листопада  2008 року  Антрацитівський міськрайонний суд Луганської

області в складі:

судді                                                                                               Філіпенко Л.П.

при секретарі                                                     

                           Щербак А.М.

розглянувши

у відкритому судовому засіданні адміністративній  позов

ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення

Антрацитівської міської ради Луганської області про визнання неправомірними дії

щодо відмови у перерахунку та виплаті у повному обсязі державної допомоги по

догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та стягнення недоплаченої

державної допомоги за 2007 - 2008 роки

В С Т А Н О В И В

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до

управління праці та соціального захисту населення Антрацитівської міської ради

(далі УПСЗН)

в якому просить визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у

перерахунку та виплаті у повному обсязі державної допомоги по догляду за

дитиною до досягнення нею трирічного віку та стягнення недоплаченої державної

допомоги за 2007 - 2008 роки.

В обґрунтування

позову ОСОБА_1 посилається на те, що 

20 травня 2006

року вона  народила доньку - ОСОБА_2. Згідно Закону України "Про

державну допомогу сім'ям

з дітьми" у позивачці  виникло право

на державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в

розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей у віці до 6 років. Вищевказаний вид державної допомоги її

було призначено з 24 липня 2006 року. Нарахування та виплату цієї допомоги проводить відповідач,

виплати вона отримує шляхом перерахування коштів на картковий рахунок. На цей

рахунок надходили також інші

соціальні виплати, кошти на картку почали поступати в дуже замалих сумах, що поставило ОСОБА_1 та її дитину у скрутне становище. 6

жовтня 2008 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача із

зверненням, де вказала на те, що розмір допомоги, що виплачує відповідач, не відповідає соціальним

стандартам, є недостатнім для реальної допомоги по утриманню дитини, що

відповідач неправильно враховує

при обчисленні розміру державної допомоги вимоги Конституції та Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми",

а відповідно, діє незаконно. Із відповіді,

наданої ОСОБА_1 відповідачем

за № 1- 2773 від 20 жовтня 2008 року вона довідалась, що відповідач при нарахуванні та виплаті її

державної допомоги застосовував

норми Законів України  "Про Державний бюджет" за 2006 - 2008 роки, і тим самим

звузив зміст та обсяг її

існуючих прав, а також прав її дитини на достатній рівень соціальної допомоги, що є порушенням вимог

Конституції України і Законів України "Про охорону дитинства" та "Про державну

допомогу сім'ям з дітьми". Пропонуючи

нараховувати державну допомогу іншим порядком, який ОСОБА_1  теж вважає незаконним, відповідач, тим самим підтвердив

незмінність своєї позиції на відмову у відновленні її порушеного права.

Згідно ст. 23 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" рішення

органу, що призначає і здійснює виплату державної

допомоги, може бути оскаржено у судовому порядку. Міністерство праці та соціальної

політики України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної

політики в  сфері соціального захисту населення, обов'язок по

виплаті грошової допомоги покладається на

Мінпраці України, яке перераховує виділені кошти місцевим органам праці та соціального захисту населення. Таким чином,

управління праці та соціального захисту населення Антрацитівської

міської ради є тим органом, чиї дії або бездіяльність може бути оскаржено в  

спірних правовідносинах. Вимоги щодо стягнення з відповідача

недоплаченої суми державної допомоги ОСОБА_1   обґрунтовує

наступною правовою позицією.

З метою створення належних

матеріальних умов для виховання дітей у сім'ях держава надає соціальну допомогу,

передбачену Законом України "Про державну допомогу сім'ям

з дітьми". Частиною першою статті 15 цього Закону передбачена

державна допомога до досягнення дитиною 3-х

років у розмірі прожиткового мінімуму для дітей до 6 років. Допомога виплачується щомісячно. Таким чином, нормами

вищевказаного закону встановлено зміст та обсяг прав осіб, які виховують

дитину, та самої дитини. Розмір прожиткового мінімуму, що береться для

розрахунку допомоги, щорічно встановлюється

законами про державний бюджет, які приймаються відповідно до Конституції

України в порядку, встановленим Бюджетним Кодексом. Але Законом України "Про державний бюджет на 2006 рік" дію

частини першої статті 15 Закону України

"Про державну допомогу сім'ям з дітьми"

зупинено на 2006 рік, потім Законом України "Про державний бюджет на 2007

рік" дію частини першої статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" зупинено на 2007 рік. Згідно

вимог Конституції України при внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих

прав та свобод, а закріплені нею права і свободи не є вичерпними,

гарантуються і не можуть бути скасовані. Цією тезою керувався Конституційний

Суд України, приймаючи рішення від 9 липня 2007 року, яким визнано неконституційним положення Закону України "Про

державний бюджет на 2007 рік", а саме: пункту 14 статті 71 цього

Закону в частині зупинення на 2007 рік дії частини

першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення"

Закону України "Про державну допомогу сім'ям з

дітьми" щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне

значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли

внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду

України є обов'язковими до виконання

на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені. Таким чином, згідно вимог ч.2 ст. 152 Конституції

дія Закону України "Про державний

бюджет на 2007 рік" в частині зупинення дії п.1 ст. 15 Закону України

"Про державну допомогу сім'ям з дітьми"

втратила силу з 9 липня 2007 року, тобто норма цього Закону про

встановлення розміру державної допомоги сім'ям з дітьми у розмірі прожиткового

мінімуму для дітей роком до 6 років є

діючою. Частина 3 статті 152

Конституції передбачає, що матеріальна шкода у вищевказаному випадку

відшкодовується державою у встановленому законом порядку. Порядок відшкодування шкоди встановлено ст.ст.

1166, 1173 Цивільного Кодексу України. Отже відповідач -УПСЗН  повинен сплатити, на її думку,  недоплачену суму державної допомоги за 2007

рік, починаючи з 1 січня 2007 року.  Згідно розрахунку ОСОБА_1 на 2007 рік Законом України "Про державний бюджет на 2007 рік"

встановлено розмір мінімального прожиткового мінімуму для дітей віком до 6

років: з 1 січня - 434 грн., з 1 квітня - 463 грн., з 1 жовтня - 470

грн. З урахуванням цих норм розмір належної

її державної допомоги на 2007 рік складає: 434x3 = 1302грн

(січень-березень) + 463x6 = 2778грн (квітень-вересень) + 470x3 = 1410грн (жовтень-грудень). Разом: 1302+2778+1410 =

5490 грн. Фактично ОСОБА_1    було сплачено

у 2007 році, за даними відповідача, 1228грн.50 коп. Таким чином, відповідач повинен сплатити ОСОБА_1    недораховану суму: 5490 - 1228,50 =

4261(чотири тисячі шістдесят одну)грн. 50 копійок. Законом "Про державний бюджет на 2008

рік" частину першу статті 15 Закону України "Про державну

допомогу сім'ям з дітьми" викладено у новій редакції, яка передбачає, що

допомога по догляду за дитиною до

досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для

працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на

одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

Конституційний

Суд в своєму рішенні від 9 липня 2007 року зазначив те, що зі змісту ст.ст. 8, 19, 85, 92, 95-98

Конституції України та норм Бюджетного Кодексу вбачається, що закон про Державний

бюджет України має особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів України

- він стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, зокрема і

видатків на соціальний захист і соціальне

забезпечення, тому цим законом не можуть вноситися зміни, зупинятися дія

чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове

регулювання відносин, що є предметом інших

законів України. Таке положення закріплено і в частині третій статті 27 Бюджетного Кодексу. Метою і особливістю закону про Державний бюджет України є забезпечення належних умов для реалізації положень інших

законів України, які передбачають фінансові зобов'язання держави перед громадянами, спрямовані на їх соціальний

захист, у тому числі й надання пільг,

компенсацій і гарантій. Отже, при прийнятті закону про Державний бюджет України мають бути дотримані принципи

соціальної, правової держави, верховенства

права, забезпечена соціальна стабільність, а також збережені пільги,

компенсації і гарантії, заробітна плата та пенсії для забезпечення права

кожного на достатній життєвий рівень (стаття 48 Конституції України) . Оскільки предмет Закону про Державний бюджет

України чітко визначений у Конституції України, Бюджетному Кодексі, то цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і

гарантій, передбачених іншими законами України.

Конституцією України встановлено, що

при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не

допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (ст.22). Пенсії, інші види соціальних виплат та

допомоги, що є основним джерелом існування,

мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (ст.46). Зміни до

Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" було внесено незаконно, тому мої правовідносини із

відповідачем повинні регулюватись нормами, які діяли до внесення змін. Державна

допомога по догляду за дитиною наразі є основним джерелом існування дитини

позивачці , так як вона знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, не

працює, а доходи її чоловіка не дозволяють

забезпечити рівень життя, близький до прожиткового мінімуму. Сплачуючи у 2008 році державну допомогу у

сумі 130 гривень, відповідач поставив її, всупереч вимог законодавства

нашої держави, у скрутне становище. Зважаючи на вищевикладене, ОСОБА_1     вважає, що вона має всі правові підстави

вимагати від відповідача сплати її

недоплаченої суми державної допомоги за минулий період 2008 року згідно вимог ст. 15 Закону України "Про

державну допомогу сім'ям з дітьми". Ця сума повинна розраховуватись

із розміру мінімального прожиткового мінімуму на дитину віком до 6 років за

відповідний період за мінусом фактично сплаченої її суми. Законом "Про

Державний бюджет на 2008 рік" розмір вказаного мінімуму встановлено: з 1

січня - 526грн, з 1 квітня - 538грн, з 1 липня - 540грн . Згідно із довідки, наданої відповідачем, за період

з 1 січня по 1 жовтня 2008 року позивачки сплачено 1040 грн., із

розрахунку 130 грн. на місяць. Згідно розрахунку

ОСОБА_1    належить сплатити її:  526 х З = 1578грн.(січень-березень) + 538 х 3

= 1614грн. (квітень-червень) + 540 х 2 = 1080 грн (липень-серпень)) - 1170 грн.(фактично) = (1578+1614+1080) - 1170 = 3102

грн.

Для підсилення своєї правової позиції ОСОБА_1 

наголосити ще й на наступному. Конституцією

України встановлено: права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності

держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність (ст.З). Норми Конституції України є нормами прямої

дії. Звернення до суду для захисту

конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі

Конституції України гарантується(ст.8). Згідно

п.5 рішення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року № 9, при здійсненні правосуддя судам під час

розгляду справи необхідно піддавати оцінці

нормативно-правові акти будь-якого державного органу на відповідність їх як Конституції

так і закону. Якщо при цьому буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягає застосуванню не відповідає чи

суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці

правовідносини. Кодексом адміністративного

судочинства встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого

зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та

визначають зміст і спрямованість діяльності

держави (ч.1 ст.8). Також вважає за необхідне застосувати ч.2 ст.8 цього Кодексу, якою принцип верховенства права

застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Ця практика свідчить, що не надання правової оцінки судом першої інстанції

доводам позивача, не вчинення жодної спроби проаналізувати всі підстави позову з точки зору обґрунтування вимог

певними правовими нормами, свідчать про

порушення судом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних

свобод, про що було зазначено у рішенні суду по справі "Проніна проти України".

В запереченнях на позов відповідач 

стверджує, що у своїй позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що їй у період з

1 січня 2007р. по 31 жовтня 2008 року її не сплачена у повному обсязі допомога

по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і вимагає стягнути з

управління праці та соціального захисту населення різницю недоплаченої їй

допомоги у розмірі 8313 грн. Позивач також просить  визнати дії УПСЗН по відмові у перерахунку та

виплаті їй допомоги по догляду за дитиною у розмірі мінімального прожиткового

мінімуму для дитини віком до 6 років - неправомірними При цьому позивач зазначає,

що з метою створення належних матеріальних умов для виховання дітей у сім'ях, держава надає соціальну допомогу,

передбачену Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми". Позивач, користуючись ст. ст. 22,64

Конституції України, стверджує також, що, при внесенні змін до чинних законів,

не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян і ці

права та свободи не можуть бути обмежені. Відповідач заперечує проти

виконання вимог позивача за наступних причин:

Саме Закон України " Про

Державну допомогу сім'ям з

дітьми" встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки

сімей з дітьми. Цей закон, визначає зміст та обсяг прав громадян з дітьми.

Зміст прав - це види державної допомоги, надання яких передбачено зазначеним

законом. Що стосується обсягу прав сімей з дітьми, то він визначається ст.1

закону, згідно з якою "Громадяне України, в сім'ях яких виховуються та

проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на

умовах, передбачених цим законом та іншими законами України". Розмір

допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку регулюється не

тільки статтею 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" , як

зазначає позивач, а й пунктом 3 розділу восьмого "Прикінцеві положення

" зазначеного Закону. У статті 15 Закону України "Про

державну допомогу сім'ям з

дітьми '' в редакції Закону № 2334-14 від 22.03.2001р. зазначається, що

допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у

розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Але у пункті 3 розділу 8 "Прикінцеві положення" цього ж Закону

визначено, що розмір державної допомоги, передбаченої статтею 15 цього Закону,

визначається Верховною Радою України щороку у відсотковому відношенні до

прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, яка дорівнює

25 відсоткам від встановленого рівня прожиткового мінімуму. Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про

Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів

України" від 25.03.2005р. пункт 3 розділу 8 "Прикінцеві

положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" викладено у новій редакції,

згідно з якою,-розмір допомоги сім"ям з дітьми, передбачений статтею 15 цього Закону,

визначається Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на

відповідний рік у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму, але при

цьому не може бути нижчим за величину, що дорівнює 25 відсоткам зазначеного

прожиткового мінімуму, а з 1 січня 2006 року- 50 відсоткам цього прожиткового

мінімуму. Законом України "Про Державний бюджет України на

2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" знову

внесені зміни до статті 15 та пункту 3 розділу 8 "Прикінцеві

положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям  з

дітьми". Згідно

з зазначеними змінами, розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею

трирічного віку у 2008 році дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового

мінімуму , встановленого для працездатних осіб та середньомісячним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців,

але не менше 130 гривень. Таким

чином, Закон України "Про державний бюджет України на 2007рік" від

19.12.2006р. ніяким чином не звужує зміст та обсяг існуючих прав сімей з дітьми

на державну підтримку. Адже з самого початку було передбачено, що ці права

реалізуються не тільки статтею 15, але й пунктом 3 розділу 8 "Прикінцеві

положення" Закона України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми ", а також іншими законами України. До

того ж, згідно зі ст.95 Конституції України, саме Закон України "Про

державний бюджет України" і виключно цей закон визначає усі видатки

держави на потреби всього суспільства, розмір та цільове призначення цих видатків. Слід

зазначити також, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного

віку ніколи не призначалась у розмірі прожиткового мінімуму. Тобто "Прикінцеві

положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" в

редакції Закону від 22.03.2001 року і виплачувати допомогу у розмірі 25

відсотків прожиткового мінімуму встановленого для дитини віком до 6 років, -

адже усі інші зміни до цих положень вносились саме законом про Державний бюджет

України. Тому

вимоги позивача щодо стягнення на її користь різниці недоплаченої допомоги по

догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік вважає  неправомірними. Дії УПСЗН щодо

відмови у перерахунку та виплаті позивачеві недорахованої на її думку допомоги

не можна вважати неправомірними з наступних причин. Згідно зі ст.19 Конституції України, органи місцевого самоврядування та їх

посадові особи повинні діяти тільки на підставі, в межах повноважень та

засобом, які передбачені Конституцією і законами України. Законом України

"Про допомогу сім'ям з

дітьми" Кабінету Міністрів України доручено, згідно з зазначеним Законом,

розробити та затвердити Порядок призначення та виплати допомоги сім"ям з

дітьми. Зазначений Порядок був розроблений та затверджений. При внесенні змін

до Закону України "Про допомогу сім'ям з

дітьми ", відповідні зміни вносилися до Порядку призначення і виплати

допомоги сім'ям з дітьми (далі -

Порядок). Згідно зі ст. 113 Конституції України, Кабінет Міністрів

України є найвищим органом виконавчої влади. Затверджений ним Порядок - це засіб,

яким, згідно зі ст.19 Конституції України, посадові особи УПСЗН повинні

виконувати Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми ".

Згідно зі ст. 117 Конституції України, постанови Кабінету Міністрів України є

обов'язковими до виконання. Тому Порядок, затверджений постановою Кабінету

Міністрів України, є обов'язковим до виконання управлінням праці та соціального

захисту населення. Згідно зі ст. 116 Конституції

України, Кабінет Міністрів України забезпечує виконання законів України,

проведення політики у сфері соціального захисту, виконання Державного бюджета

України. Після

прийняття Законів України "Про Державний бюджет України на 2007рік",

"Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких

законодавчих актів України", Кабінетом Міністрів України до Порядку були

внесені відповідні зміни, що стосувалися розміру допомоги по догляду за дитиною

до досягнення нею трирічного віку. Саме цим Порядком, затвердженим вищим

органом виконавчої влади, який забезпечує виконання усіх законів України,

користувалося УПСЗН при виплаті допомоги по догляду за дитиною. Після прийняття Конституційним Судом України рішення від 09.07.2007р.

Кабінетом Міністрів України не були внесені відповідні зміни до Порядку. Тому, УПСЗН не мав

можливості виплачувати зазначену допомогу, враховуючи рішення Конституційного

Суду. Таким

чином, УПСЗН не мало можливості виплачувати допомогу по догляду за дитиною у

розмірі прожиткового мінімуму ні у 2007, ні у 2008 роках.  Крім вищезазначеного, вважає за

доцільне звернути увагу суду на те, що згідно зі ст.87 Бюджетного Кодексу

України, соціальний захист та соціальне забезпечення є видатками, що

здійснюються з державного бюджету України. Згідно зі ст.7 зазначеного кодексу, одним з

принципів бюджетної системи України є принцип цільового використання бюджетних

коштів. Тобто бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені

бюджетним призначенням. Статтею 51 Бюджетного Кодексу України зазначено, що

стадіями виконання Державного бюджету України є встановлення бюджетних

асигнувань, затвердження кошторисів, взяття бюджетних зобов'язань. Саме

кошторис надає юридичній особі повноваження, щодо здійснення видатків

відповідно до бюджетних призначень. Розпорядники бюджетних коштів беруть

зобов'язання тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Будь

які зобов'язання за коштами державного бюджету України, взяті без відповідних

бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень встановлених Законом

України "Про Державний бюджет України", не вважаються бюджетними

зобов'язаннями. Витрати державного бюджету на покриття таких забов'язань не

здійснюються. Згідно

зі ст. 116 Бюджетного Кодексу України, невиконання бюджету - - це бюджетне

правопорушення. Нецільове використання бюджетних коштів та інші порушення

бюджетного законодавства тягнуть за собою дисциплінарну, адміністративну або

кримінальну відповідальність згідно з законом України. Це передбачено статтями

119, 121 Бюджетного Кодексу України. Таким чином, взяття

зобов'язань щодо проведення виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення

нею трирічного віку згідно з Рішенням Конституційного Суду від 09.07.2007р.

можливо лише у разі внесення відповідних змін до Закону України "Про

Державний бюджет України", які мають передбачити збільшення видаткової частини

з одночасним визначенням джерел надходжень до бюджету, за рахунок яких

здійснюватимуться ці видатки. Враховуючи вищезазначене, вимоги позивача щодо

стягнення на її користь різниці недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до

досягнення нею трирічного віку за 2007-2008 рік вважає неправомірними і просить

суд відмовити позивачу у її позовних вимогах (а.с.17-21).

            У

судовому засіданні

- позивачка ОСОБА_1 підтримала 

позов, посилаючись на ті ж обставини, що і в позовній заяві.

             - представник відповідача  Шевченко Л.В., яка діє за дорученням,  просить суд відмовити у задоволенні  вимог позивачці  повністю, 

і суду наддала пояснення, які повністю співпадають з доводами,

викладеними у запереченнях.

Згідно до ч. 2 ст.71. КАС України в адміністративних справах про

протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень

обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності

покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Вислухавши пояснення сторін,

дослідивши письмові докази та оцінивши усі докази по справі в їх сукупності суд

приходить до наступних висновків:

Дійсно, 20 травня 2006 року ОСОБА_1

народила доньку - ОСОБА_2

(а.с.6). Згідно Закону

України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" у позивачці 

виникло право на державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення

нею трирічного віку в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей у віці до 6 років. Вищевказаний вид державної допомоги її

було призначено з 24 липня 2006 року (а.с.8-9).

Але суд не може погодитись з думкою

відповідача, що розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею

трирічного віку повинен визначатися не тільки відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", а й

до п. 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну

допомогу сім'ям з дітьми" яким визначено що розмір державної допомоги

передбаченої ст. 15 Вищевказаного Закону ,визначається Верховною Радою України щороку

у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути

нижчим за величину, яка дорівнює 25% від встановленого рівня прожиткового

мінімуму.

           Тому, що Законом України « Про

державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» № 2017 від

5.10.2000 року визначаються правові засади формування та застосування  державних 

соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених

Конституцією України та законами України - основних соціальних гарантій.

Відповідно до норм ст.ст. 5,6 Закону України « Про державні соціальні

стандарти та державні соціальні гарантії» № 2017 від 5.10.2000 року, основним

державним соціальним  стандартом є

прожитковий мінімум, на підставі якого встановлюються  та визначаються державні гарантії та

стандарти в усіх сферах життєдіяльності населення, в тому числі й щодо

дотримання соціальних гарантій та стандартів підтримки сімей з дітьми до 6

років.

            Ураховуючи вищевказане слід

визнати  відмову УСЗН за  № 1- 2773 від 20 жовтня 2008 року

(а.с.10) в проведенні перерахунку та виплаті ОСОБА_1 державної допомоги по

догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі мінімального

прожиткового мінімуму для дітей до 6 років за 2007-2008 роки  - неправомірною.

        Частиною першою

статті 5 Закону України "Про

державну допомогу сім'ям

з дітьми" передбачено,

що виплати державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею

трирічного віку призначаються і виплачуються органами соціального захисту

населення за місцем проживання батьків.

            На 2007 рік Законом України "Про

державний бюджет на 2007 рік" встановлено розмір мінімального прожиткового

мінімуму для дітей віком до 6 років:  з 1 квітня - 463 грн, з 1 жовтня - 470 грн.

            А тому УСЗН  повинно сплатити ОСОБА_1 недоплачену суму

державної допомоги з 1 січня по

31 грудня 2007 року із наступного розрахунку 434x3 = 1302грн (січень-березень) + 463x6 = 2778грн

(квітень-вересень) + 470x3 = 1410грн

(жовтень-грудень). Разом: 1302+2778+1410 = 5490 грн. Фактично ОСОБА_1

сплачено у 2007 році 1228грн.50

коп.(а.с8), тобто  відповідач повинен сплатити її недораховану суму

за 2007 рік: 5490 - 1228,50 =

4261грн. 50 копійок.

         Законом "Про державний бюджет на

2008 рік" частину першу статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" викладено у новій редакції, яка

передбачає, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку

надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим

для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку

на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

            Конституційний

Суд в своєму рішенні від 9 липня 2007 року зазначив те, що зі змісту ст.ст. 8, 19, 85, 92, 95-98

Конституції України та норм Бюджетного Кодексу вбачається, що закон про Державний

бюджет України має особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів України

- він стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, зокрема і

видатків на соціальний захист і соціальне

забезпечення, тому цим законом не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних

законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.

Таке положення закріплено і в частині третій статті 27 Бюджетного Кодексу.

Оскільки предмет закону про

Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, Бюджетному

Кодексі , то цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених

іншими законами України.

Конституцією України встановлено, що

при прийнятті нових законів або внесенні змін

до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і

свобод (ст.22). Пенсії, інші види соціальних

виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового

мінімуму, встановленого законом

(ст.46).

А тому УПСЗН  повинно сплатити  ОСОБА_1    недоплачену

суму державної допомоги за 2008 рік згідно

вимог ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"  із розміру мінімального прожиткового мінімуму

на дитину віком до 6 років за відповідний період за мінусом фактично сплаченої

їй суми. Законом "Про Державний бюджет на 2008 рік" розмір вказаного

мінімуму встановлено: з 1 січня - 526грн, з 1 квітня - 538грн, з 1 липня -

540грн., тобто  з 1 січня по 1 жовтня 2008 року  ОСОБА_1    сплачено 1040 грн., із розрахунку 130

грн. на місяць (а.с.9),   належить

сплатити її 526 х З = 1578грн.(січень-березень) + 538 х 3 = 1614грн.

(квітень-червень) + 540 х 2 = 1080 грн. (липень-серпень))

- 1170 грн.(фактично) = (1578+1614+1080) - 1170 = 3102 грн.

На підставі вищевикладеного,

керуючись п.1 ст.6 Конвенції про

захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. З, 8,

19, 22, 46, 92 Конституції України, рішенням Конституційного Суду від 9 липня

2007 року, п. 5.4 рішення Конституційного Суду від 22 травня 2008 року, ст.ст. 1, 27, ч.2 ст.38 Бюджетного Кодексу України,  ст.ст. 1166, 1173 Цивільного Кодексу

України, ст. 62 Закону України

"Про Державний бюджет на 2007 рік", ст. 58 Закону України

"Про Державний бюджет на 2008 рік", ч.1 ст.15 Закону України

"Про державну допомогу сім'ям з дітьми",  ст.ст. 8, 13 Закону України "Про охорону

дитинства", Постановою Пленуму ВСУ №9

від 01.11.1996 року, та згідно п. 1 ч. 1 ст.3,ст.ст.4 -9, п.2 ст. 19, ст.ст. 104, 105, 159 Кодексу

адміністративного судочинства України

П О С Т А Н О В И В :

Задовольнити  позов  ОСОБА_1.

            Визнати неправомірними дії управління праці та соціального захисту

населення Антрацитівської міської ради Луганської області щодо відмови ОСОБА_1

у перерахунку та виплаті у повному обсязі державної допомоги по догляду за

дитиною до досягнення нею трирічного віку у розміри мінімального

прожиткового мінімуму для дітей в віці до 6 років.

            Стягнути

з відповідача - управління праці та соціального захисту населення

Антрацитівської міської ради Луганської області на користь ОСОБА_1 різницю недоплаченої її 

допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007

- 2008 рік в сумі 8313

грн. та сплачений судовий збір у розмірі

83грн. 13 коп., усього 8396 грн.13 коп.

Постанова

може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького адміністративного апеляційного суду  через Антрацитівський міськрайонний суд

шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про

апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної

скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Суддя

постанова видрукувана в дорадчій кімнаті