Постанова

від 13.06.2006 по справі 1/360-15/98а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/360-15/98а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

13.06.06                                                                                           Справа№ 1/360-15/98а

          м.Львів

Господарський суд Львівської області у складі:

судді Костів Т.С.

при секретарі Вітинська О.

          за участю представників сторін:

Позивача - Легеда М.М. - представник

Відповідачів - Волощук Б.І., Ловінська С.С. –представники

3-ої особи –Ткач М.П. - представник

розглянув матеріали позовної заяви суб'єкта підприємницької діяльності  - фізичної особи Кожидло Анни Михайлівни, м. Дрогобич, Львівська область, до Дрогобицької міської ради, м. Дрогобич, Львівська область, Виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, м. Дрогобич, Львівська область, за участю третьої особи на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - суб'єкта підприємницької діяльності  - фізичної особи Ткача Ярослава Богдановича, м.Трускавець, Львівська область, про визнання нечинним п.20 додатку до ухвали Дрогобицької міської ради №640 від 24.03.2006 р.

Суть спору: Позовну заяву подано суб'єктом підприємницької діяльності Кожидло Анною Михайлівною, м.Дрогобич, Львівська область до Дрогобицької міської ради, м.Дрогобич, Львівська область, Виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, м.Дрогобич, Львівська область за участю 3-ої особи на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Ткача Ярослава Богдановича, м.Трускавець, Львівська область, про визнання нечинним п.20 додатку до ухвали Дрогобицької міської ради №640 від 24.03.2006 р.

          31.03.2006 р. суд відкрив провадження по справі та призначив розгляд на 11.05.2006 р. Розгляд справи відкладався з мотивів, зазначених в ухвалі суду від 11.05.2006 р., 23.05.2006 р. 01.06.2006 р. в судовому засіданні оголошувалась перерва до 13.06.2006 р.

13.06.2006р. позивач подав клопотання про зупинення провадження у справі. Проте, суд, не вбачає підстав для задоволення даного клопотання, оскільки відсутні обставини які унеможливлюють розгляд цієї справи до вирішення іншої справи.

Представникам роз'яснено їх права згідно зі 49, 51 КАС України. У відповідності до ст. 71 КАС України справа слухається за наявними у ній доказами.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві, запереченнях на заперечення, доповненні до зеперечення. Ствердив, зокрема, що позивач є орендарем нежитлового приміщення площею 295 кв.м., розташованого у м. Дрогобич по вул. Мазепи, 1 та здійснив за згодою орендодавця - Виконавчого комітету Дрогобицької міської ради капітальний ремонт, вартість якого перевищує 25% залишкової вартості об'єкта оренди. Відтак, вважає, що позивач має право на приватизацію зазначеного приміщення шляхом викупу. Однак, оспорюваним п. 20 додатку до ухвали Дрогобицької міської ради №640 від 24.03.2006 р. відповідач передбачив приватизацію даного об'єкту шляхом викупу його суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою Ткачем Ярославом Богдановичем, чим порушив права позивача. Просить позов задовольнити.

Представники відповідачів позов заперечили з мотивів, зазначених у запереченнях на позовну заяву. Ствердили, зокрема, що договір оренди нежитлового приміщення площею 295 кв.м. був укладений між позивачем та Виконавчим комітетом Дрогобицької міської ради на виконання рішення господарського суду Львівської області від 25.11.2003 р. по справі №1/397-26/182. Однак, зазначене рішення було скасовано постановою Вищого господарського суду України, а тому підстави для укладення вказаного договору відпали, договір є неукладеним. Просять у позові відмовити.

Представник 3-ої особи на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору позов заперечив з аналогічних мотивів, зокрема, зазначених у поясненнях щодо суті позовних вимог. Ствердив, що рішенням господарського суду Львівської області від 16.05.2006 р. по справі №1/225-27/83 (1/397-26/182) за позовом СПДФО Кожидло Г.М. до виконавчого комітету Дрогобицької міської ради  про спонукання до укладення договору оренди спірного приміщення, позивачу було відмовлено у позові повністю. Вважає орендарем спірного приміщення не позивача, а суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу Ткача Ярослава Богдановича. Ствердив також, що спірне приміщення було включено в оспорюваний позивачем перелік об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, на підставі заяви третьої особи у відповідності із законодавством. Просить у позові відмовити.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, суд встановив наступне.

Позивач зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності –фізичної особи №000876.

3-тя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності –фізичної особи № 000329.

01.06.2004 р. між позивачем (орендар) та відповідачем - 2 - Виконавчим комітетом Дрогобицької міської ради (орендодавець) було укладено договір С-209 оренди нежитлових приміщень, будинків та споруд. Згідно із п. 1.1. договору, орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нежитлове приміщення за адресою м. Дрогобич, вул. Мазепи, 1 (бувша гарнізонна їдальня) площею 295 кв.м., вартістю з урахуванням індексації 125763 грн.. Згідно із п. 2.1. договору, він вступає в силу з моменту його підписання і діє з 27.06.2002 р. по 27.06.2005 р.. Згідно з п. 2.2. договору, в разі відсутності заяви однієї з сторін про припинення або зміну умов договору протягом одного місяця після закінчення терміну його дії, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Належних доказів направлення відповідного звернення про припинення чи зміну цього договору суду не надано.

Як вбачається з акту прийому - передачі від 01.06.2004 р., об'єкт оренди був переданий орендодавцем орендарю. Матеріалами справи підтверджується виставлення виконавчим комітетом Дрогобицької міської ради позивачу рахунків на оплату орендної плати, а також оплата орендної плати позивачем.

Посилання відповідачів на ту обставину, що зазначений договір оренди було укладено на виконання рішення господарського суду Львівської області від 25.11.2003 р. по справі №1/397-26/182, яке згодом було скасовано постановою Вищого господарського суду України від 27.09.2005 р., а рішенням господарського суду Львівської області від 16.05.2006 р. по справі №1/255-27/83 (1/397-26/182) позивачу було взагалі відмовлено у позові про спонукання виконавчого комітету Дрогобицької міської ради укласти із позивачем договір оренди, не заслуговують на увагу. Договір С-209 оренди нежитлових приміщень, будинків та споруд був укладений до прийняття господарським судом зазначеного рішення, містить підписи обох сторін, що свідчить про погодження усіх істотних умов договору. З тексту договору не вбачається факт його укладення на підставі судових рішень. Скасування рішення господарського суду Львівської області від 25.11.2003 р. по справі №1/397-26/182 та подальша відмова у позові про спонукання до укладення договору оренди, так само як і визнання незаконним розпорядження міського голови міста Дрогобича №291-р від 25.09.2002 р. “Про надання приміщень в оренду” рішенням Дрогобицького міськрайонного суду від 06.05.2004 р. не тягне автоматично припинення прав і обов'язків сторін фактично укладеного договору. Доказів розірвання зазначеного договору чи визнання його недійсним у встановленому порядку суду не надано. Доказів повернення орендованого приміщення позивачем відповідачам у встановленому порядку суду не надано. Сторони ствердили про їх відсутність. Вимоги про визнання даного договору недійсним сторонами не ставились.

Тим не менш, як вбачається із заяви №6 від 12.12.2005 р. про включення третьої особи до списку учасників конкурсу на право оренди спірного приміщення, витягу з протоколу №10 без дати засідання конкурсної комісії на право укладення договору оренди комунального майна Дрогобицької міської ради, витягу з рішення №375 від 30.12.2005 р. виконавчого комітету Дрогобицької міської ради та договору –166 оренди нежитлових приміщень, будинків та споруд від 01.02.2006 р., акту приймання –передачі від 01.02.2006 р. виконавчий комітет Дрогобицької міської ради передав нежитлове приміщення загальною площею 295 кв.м. за адресою м.Дрогобич, вул.Мазепи,1 в оренду суб'єкту підприємницької діяльності –фізичній особі Ткачу Ярославу Богдановичу терміном з 01.02.2006 р. по 31.12.2006 р. (п.п. 1.1., 2.1. договору). Доказів оскарження вказаного договору чи рішень, на підставі яких він укладався, суду не надано. Вимоги про визнання даного договору недійсним сторонами не ставились.

З матеріалів справи вбачається подання третьою особою на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору заяви про приватизацію спірного нежитлового приміщення. Доказів подання такої заяви позивачем суду не надано.

Ухвалою 35 сесії четвертого демократичного скликання Дрогобицької міської ради №640 від 24.03.2006 р. "Про приватизацію об'єктів комунальної власності Дрогобицької міської ради у першому півріччі 2006 р." затверджено перелік об'єктів комунальної власності Дрогобицької міської ради, що підлягають приватизації. З п. 20 додатку до вказаної ухвали вбачається, що нежитлове приміщення площею 295 кв.м., розташоване по вул. Мазепи, 1 підлягає приватизації шляхом викупу суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою Ткачем Ярославом Богдановичем.

Згідно зі ст. 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", приватизація об'єкта оренди здійснюється відповідно до чинного законодавства. Згідно із ст. 48 Закону України "Про державну програму приватизації на 2000 рік", продаж об'єктів групи А здійснюється відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та цієї Програми.  Відповідно до п. 51 Програми, у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, приміщення) орендар одержує право на викуп цього майна, якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менш як 25 відсотків залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна (будівлі, споруди, приміщення). Оцінка вартості об'єкта приватизації у цьому разі здійснюється із застосуванням експертної оцінки. Таке ж право одержує орендар у разі прийняття рішення про приватизацію відповідно до законодавства України.

Позивач посилається на наявність у нього права на викуп зазначеного приміщення у зв'язку із  проведенням його ремонту. Однак, приватизація об'єкту групи А, щодо якого прийнято рішення відповідним органом про приватизацію, є правом, а не обов'язком орендаря. Згідно із ч. 1 ст. 12 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Належних доказів реалізації права, звернення позивача до відповідачів щодо приватизації орендованого майна у встановленому порядку суду не надано. Відповідно до п. 52 Закону України "Про державну програму приватизації", державні органи приватизації приймають за власною ініціативою рішення про приватизацію об'єктів групи А, які створюються на базі державного майна підприємств, що реструктуризуються, нежилих приміщень, об'єктів, щодо яких знято заборону на приватизацію у встановленому законом порядку, та інших об'єктів групи А, які не були приватизовані.

Згідно із ч. 1 ст. 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", в разі переходу права власності до інших осіб договір оренди зберігає чинність для нового власника. Таким чином, у зв'язку із відсутністю доказів волевиявлення позивача на приватизацію орендованого ним майна, включення приміщення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу не порушує його прав.

У відповідності до ст. 71 КАС України, кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно із ч. 1 ст. 21 ЦК України, ст. 20 ГК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, лише якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Однак, наявність таких підстав також не доведена суду у встановленому порядку.

Виходячи з вищенаведеного, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог. Керуючись ст.ст. 2, 11, 69-71, 86, 161-163, 245-247, 252, 253 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          У позові відмовити повністю.

2.          Забезпечення позову, зазначене в п.8 ухвали господарського суду Львівської області від 31.03.2006 р. –скасувати.

3.          Постанова набирає законної сили у відповідності із ст. 254 КАС України.

     Постанова може бути оскаржена у порядку і строки, передбачені ст. 186 КАС України.

Суддя                                                                                                       Костів Т.С.