Постанова

від 15.02.2007 по справі 6/640

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

6/640

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 15.02.2007                                                                                           № 6/640

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Сотнікова С.В.

 суддів:                                          Дикунської  С.Я.

                                        Дзюбка П.О.

 при секретарі:                              Маковеї Ю.І.

 За участю представників:

 від позивача - Кравцов А.В. (дов. № 1210 від 26.12.2006р.);

 від відповідача-1: - Путіна Т.Є. (дов. № 01/102 від 25.10.2006р.);

від відповідача-2: Селіфонов В.В. (дов. № 8/11 від 23.11.2006р.);

від прокуратури: Гаврилова І.А. – помічник прокурора (посв. № 230 від 30.08.2005р.);

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Сімха"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 27.11.2006

 у справі № 6/640 (Ковтун С.А.)

 за позовом                               Заступник прокурора Подільського району м.Києва

 до                                                   Відділ приватизації комунального майна Подільського району м.Києва

                                                  Товариство з обмеженою відповідальністю "Сімха"

 про                                                  визнання недійсним договору

 13.02.2007р. в судовому засіданні оголошувалась перерва з 10 год. 40 хв. до 17 год. 00 хв., та до 15.02.2007р. о 14 год. 00 хв.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.11.2006р. позов задоволено. Визнано договір купівлі-продажу нежилого приміщення загальною площею 58,2 кв. м по вул. Ярославській, 39, укладений між територіальною громадою Подільського району міста Києва та Товариством з обмеженою відповідальністю “Сімха” (код 32853278) недійсним з моменту його укладення. Судові витрати покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю “Сімха”.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Прокуратура Подільського району

м. Києва звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційним поданням,  в якому просила змінити рішення в частині розподілу судових витрат на відповідача.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю “Сімха” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, з підстав  передбачених частиною 1 та пунктом  2 частини 2 статті 104 ГПК України. Зокрема апелянт зазначає про прийняття невірного рішення за умов відсутності представника відповідача-2. Разом з тим, судом першої інстанції безпідставно зроблено посилання на рішення Конституційного суду України від 02.03.2004р. № 1-2/2004 в частині висновку, що спірне приміщення є допоміжним, а отже на нього поширюється правовий режим спільної власності. Крім того, відповідач-2 вважає хибним висновок суду першої інстанції про невідповідність спірного договору актам цивільного законодавства, з підстав не проведення поліпшень орендованого майна перед його приватизацією.

12.02.2007р. до відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшла заява про відвід колегії суддів від ТОВ “Сімха”.

Ухвалою Першого заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2007р. заяву ТОВ “Сімха” про відвід колегії суддів Сотнікова С.В., Дикунської С.Я., Дзюбка П.О. залишено без задоволення.

Ухвалою від 13.02.2007р. прийнято відмову Прокуратури Подільського району

м. Києва від апеляційного подання.

15.02.2007р. від представника ТОВ “Сімха” надійшло клопотання про відкладення розгляду справи або про зупинення провадження у справі для проведення експертизи. В обґрунтування заявленого клопотання відповідач-2 послався на лист, адресованого директору Київського НДІСЕ, в якому ТОВ “Сімха” просить провести дослідження приміщення, що є предметом спірного договору купівлі-продажу від 11.01.2005р.  

Колегія суддів ухвалила відмовити відповідачу-2 у задоволенні заявленого клопотання, оскільки апеляційний суд не вбачає обставин, за яких даний спір не може бути вирішений в даному судовому засіданні. Крім того, щодо клопотання відповідача-2  про зупинення провадження у даній справі, суд відзначає, що відповідно до ч. 2 ст. 79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторін або за своєю ініціативою, у випадку призначення судової експертизи, проте, клопотання про призначення судової експертизи від сторін не надходило, а отже, підстави для зупинення провадження у даній справі відсутні.

Від прокуратури надійшло заперечення на апеляційну скаргу відповідача-2, в якому прокуратура заперечила доводи скарги та просила залишити її без задоволення, оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, зокрема зазначивши, що приватизоване приміщення є допоміжним, а приватизація проведена без згоди власників квартир, розташованих у даному будинку, а також викуп, як спосіб приватизації, прийнято за відсутності даних, що підтверджують здійснення орендарем поліпшення комунального майна.

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу відповідача-2, в якому зазначено, що Подільською районною у м. Києві радою 20.07.2006р. розглянуто протест Прокуратури Подільського району м. Києва та прийнято рішення № 59, яким скасовано рішення від 22.04.2004р. № 235 в частині приватизації шляхом викупу ТОВ “Сімха” нежилого приміщення, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Ярославська, 39, на підставі якого укладено спірний договір купівлі-продажу від 11.01.2005р. Також, у відзиві позивач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції – без змін.

В судовому засіданні представник відповідача-1 просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги відповідача-2, заслухавши пояснення представників сторін та прокуратури, дослідивши наявні матеріали справи, вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.01.2005р. між Територіальною громадою Подільського району міста Києва, о особі голови Фонду приватизації комунального майна Подільського району м. Києва (продавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Сімха” (покупцем) було укладено договір купівлі-продажу приміщення.

Відповідно до умов Договору (п. 1.1) продавець продав, а покупець купив нежиле приміщення № 53 підвалу (в літ. А): приміщення 1 площею 14,1 кв. м., приміщення 2 площею 17,8 кв. м., приміщення 3 площею 14,4 кв. м., приміщеним 4 площею 11,9 кв. м.; загальною площею 58,2 кв. м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ярославська, 39.

Підставою для укладення договору стало рішення Подільської районної у місті Києві ради № 235 від 22.04.2004 “Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади району, що підлягають приватизації”.

Пунктом 1 Рішення № 235 від 22.04.2004 було затверджено перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади району, що підлягають приватизації та викупу орендарем-інвестором.

Згідно з п. 18 додатку № 1 до Рішення № 235 від 22.04.2004 нежиле приміщення площею 64,4 кв.м по вул. Ярославській, 39-а, підлягає викупу Товариством з обмеженою відповідальністю “Сімха”.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно частини 1 статті 203ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Статтею 25 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” приватизація об'єкта оренди здійснюється відповідно до чинного законодавства.

Згідно листа від 14.07.2006р. № 04-1119 Комунального підприємства “Поділ-Житло” приватизоване ТОВ “Сімха” приміщення знаходиться  в підвалі та відноситься до нежитлових приміщень.

Відповідно до п. 2 ст. 10 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду” власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Рішенням Конституційного Суду України від 02.03.2004 р. № 4-рп/2004 дано офіційне тлумачення положенням пункту 2 статті 10 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду”, який треба розуміти так:

“Допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т. ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього.

Власник (власники) неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласником (співвласниками) допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир.

Питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на надбудову поверхів, улаштування мансард у багатоквартирних будинках, на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо) вирішується відповідно до законів України, які визначають правовий режим власності.”

Відповідно до ст. 19 Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку” Спільне майно співвласників багатоквартирного будинку складається з неподільного та загального майна. Неподільне майно перебуває у спільній сумісній власності співвласників багатоквартирного будинку. Неподільне майно не підлягає відчуженню. Загальне майно перебуває у спільній частковій власності співвласників багатоквартирного будинку.

Згідно ч. 1, 2 ст. 369 ЦК України здійснення права спільної сумісної власності співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.

Таким чином, відчуження допоміжного нежилого приміщення, що знаходиться у багатоквартирному будинку повинно були здійснене лише за умови згоди всіх співвласників такого приміщення.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, приватизація нежилого приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ярославська, 39 відбулась без погодження зі всіма співвласниками, що також підтверджується скаргою Михайлова В.С. до Прокуратури Подільського району м. Києва, цим спростовуються твердження відповідача-2, що приватизація відбулась за згодою власників квартир будинку № 39 по вул. Ярославській.

Крім того, відповідно до ст. 7 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають відповідно у загальнодержавній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають: продажу на аукціоні, за конкурсом; викупу.

Разом з тим, у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, приміщення) орендар одержує право на викуп цього майна, якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менш як 25 відсотків залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна (будівлі, споруди, приміщення). Оцінка вартості об'єкта приватизації у цьому разі здійснюється із застосуванням експертної оцінки. Таке ж право одержує орендар у разі прийняття рішення про приватизацію відповідно до законодавства України. (п. 51 Розділу ХІ Державної програми приватизації на 2000 - 2002 роки, затвердженої Законом України “Про Державну програму приватизації” від 18 травня 2000 р. № 1723-ІІI).

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Подільської районною у місті Києві ради від 22.04.2004 № 235 “Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади району, що підлягають приватизації” в частині приватизації та викупу нежилого приміщення підвалу, розташованого в буд. 39-А по вул. Ярославській в м. Києві Товариством з обмеженою відповідальністю “Сімха” прийнято з порушенням законодавства та у зв'язку з задоволенням протесту прокурора від 14.07.2006р. № 539 було скасовано Рішенням Подільської районної у м. Києві ради від 20.07.2006р. № 59.

За таких обставин, колегія суддів, відзначаючи недодержання сторонами (Відділом приватизації комунального майна Подільського району м. Києва та Товариством з обмеженою відповідальністю “Сімха”) при укладенні спірного договору вимоги щодо неможливості суперечності правочину актам цивільного законодавства, погоджується з висновком суду першої інстанції щодо визнання спірного договору купівлі-продажу приміщення недійсним.

Щодо посилання скаржника на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме, прийняття рішення судом першої інстанції за відсутності відповідача-2, не повідомленого належним чином про місце та час засідання суду, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач-2 був обізнаний про місце та час проведення судового засідання, призначеного на 27.11.2006р., про що свідчить клопотання відповідача-2 про перенесення слухання справи та надання можливості представнику ознайомитись з матеріалами справи (а.с. 45), поданого до Господарського суду м. Києва 24.11.2006р. (вх. № 06-37/29224).

Таким чином, твердження відповідача-2, на думку колегії суддів, є необґрунтованими, а підстави для скасування судового рішення згідно ч. 3 ст. 104 ГПК України відсутні.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Апелянтом не надано беззаперечних доказів на підтвердження тих доводів, на які він посилається в апеляційній скарзі як на підставу для скасування судового рішення суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2006р. у даній справі відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, винесено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Сімха” залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2006р. у справі № 6/640 – без змін.

Матеріали справи № 6/640 повернути Господарському суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Сотніков С.В.

 Судді                                                                                          Дикунська  С.Я.

                                                                                          Дзюбко П.О.