Рішення

від 09.03.2010 по справі 2-131-10

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-131-10

2-131-10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2010 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі: головуючого-судді: Кормана О.В.

при секретарі: Приходченко Н.П.

з участю адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Умані цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи, що не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_4. ОСОБА_5 Про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою. У позовній заяві позивач зазначив, ще сторони по справі і треті особи являються співвласниками будинку 21 по провулку Смідовича м..Умані. З часу, коли позивач став власником будинку, та ще задовго до цього, у двір будинку існував в'їзд, а не прохід, ширина якого на в'їзді становила 2,4 м, а біля частини будинку відповідача - 2,6 м. Даним проїздом користувались та користуються на протязі тривалого часу, як проїздом так і проходом. Відповідач став перешкоджати позивачеві в користуванні земельною ділянкою, яка знаходиться в спільному користуванні співвласників, а саме, біля своєї частини будинку відгородив загорожею з металевих труб частину земельної ділянки, яку вважає вимошенням, чим перегородив проїзд у двір та до господарських споруд, не приймаючи до уваги те, що будинок перебуває у спільній частковій власності і розподіл даної земельної ділянки був проведений ще попередніми власниками Майдебура та Бабій в 1962 році, що підтверджується схемою розподілу, з якої вбачається, що загальний під'їзд 58,6 м 2 і ширина на в'їзді 2,4. а не 1,7 м як вказує ОСОБА_3 Просить ухвалити рішення суду, яким усунути перешкоди в користуванні спільною земельною ділянкою позивачеві зі сторони ОСОБА_3, зобов'язавши його демонтувати загорожу у дворі спільного користування по провулку Смідовича. 21 м.Умані.

У судове засідання позивач ОСОБА_2 не з'явився, попередньо направивши на адресу суду заяву, в якій просить справу за його позовом розглядати у його відсутність.

Представник позивача ОСОБА_6 позовні вимоги підтримала у повному обсязі, пояснивши, що на той час. коли вони з чоловіком заселились у будинок по провулку Смідовича, 21 м.Умані. ніяких огороджень біля частини будинку відповідача не було, і тому його не повинно бути і на даний час. Вказане огородження заважає їм зробити проїзд біля будинку, який там повинен бути.

Представник позивача адвокат ОСОБА_1 також підтримав позовні вимоги у повному обсязі, пояснивши, що раніше біля будинку по провулку Смідовича, 21 м.Умані, зокрема біля частини будинку відповідача був проїзд. Однак відповідач поставив на земельній ділянці загородження, не узгодивши його з іншими користувачами земельної ділянки, і вказане загородження перешкоджає у користуванні земельною ділянкою.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог ОСОБА_7 та ОСОБА_5 у своїх поясненнях підтримали позицію представників позивача, та пояснили, що металеве огородження чинить перешкоди в користуванні ними спільною земельною ділянкою.

Відповідач ОСОБА_3 позов не визнав, зазначивши, що біля його частини будинку зроблено вимощення, яке являється елементом конструкції будинку, тому ніяким чином не може бути місцем для проїзду. Ширина вимощення 80 см. По краю вимощення він поставив металеве огородження, з метою не допустити проїзду по вимощенню, так як вимощення може використовуватись виключно для обслуговування його частини будинку, яка перебуває не у задовільному стані. Відстань від краю вимощення до краю земельної ділянки не являється такою, яка дозволяє використовувати частину земельної ділянки для проїзду згідно норм. Крім того, металеве огородження розміщено по краю вимощення, яке являється його власністю, а не на земельній ділянці, яка знаходиться у спільному користуванні. Металеве огородження не перешкоджає у проході в двір будинковолодіння.

Представник відповідача ОСОБА_8 підтримав позицію свого довірителя, зазначивши, що частина земельної ділянки, яка розміщена біля металевого огородження, поставленого відповідачем, по своїй ширині ніяк не може використовуватись як проїзд, як того хоче позивач, гак як ширина такої земельної ділянки згідно будівельних норм може бути достатньою лише для проходу. ОСОБА_6 металева огорожа розміщена на вимощенні, а не на земельній ділянці, а вимощення являється елементом конструкції будинку і не може використовуватись для проходу чи проїзду.

Вислухавши пояснення представників, третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог, відповідача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 задоволенню не підлягають.

Суд виходить з наступного.

Судом достовірно встановлено, що згідно даних інвентаризаційної справи №2607 на домоволодіння №21 по провулку Смідовича м.Умань, ОСОБА_9 на праві приватної власності належить 23/100 вказаного домоволодіння (згідно свідоцтва про право приватної власності, виданого Уманським міським житловим управлінням 18.11.1988 року №196), ОСОБА_3 належить 11/20 вказаною домоволодіння (згідно свідоцтва про право приватної власності, виданого Уманським міським житловим управлінням 18.11.1988 року №197), ОСОБА_7 та ОСОБА_5 належить по 11/100 вказаного домоволодіння (згідно договору дарування серії НБ №0054431 від 11.11.1997 року, посвідченого Уманською міською державною нотаріальною конторою, реєстраційний номер 1-3838).

Згідно свідоцтва про переміну прізвища №00452.5 від 21.11.2003 року, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Уманського міського управління юстиції Черкаської області, громадянин ОСОБА_9 перемінив прізвище на ОСОБА_2.

Домоволодіння розміщене на земельній ділянці, яка не приватизована.

Згідно рішення виконкому Уманської міської ради депутатів трудящих №304 від 24.07.1956 року колишньому власнику домоволодіння Остову Млі. було надано для користування земельну ділянку площею 800 кв.м. Вказана земельна площа підтверджена схематичним планом, складеним 02.10.2001 року. Згідно плану земельної ділянки по провулку Смідовича, 21 м.Умані, складеного 05.02.2010 року загальна площа земельної ді ляпки становить 899 кв.м.

У відповідності до листа головного архітектора міста Умані №258 від 09.06 1996 року, направленого на адресу відповідача, відмостка є елементом конструкції житлового будинку і являється власністю відповідача.

Відповідно до листа головного архітектора №57 від 24.02.1997 року, направленого на адресу юридичної консультації Уманського району, в будинковолодінні по провулку

Смідовича, 21, ділянка від отмостки будинку А-1 до межі з будинковолодінням №23 має ширину 1,7-1,9 метра, знаходиться в загальному користуванні жителів цього будинку і використовується ними як прохід. Отмостка, або частина її, яка належить одному із співвласників будинку, не може бути використана з будь-якою метою іншими співвласниками без його на те згоди.

Згідно висновку будівельно-технічного дослідження №5/у, який надав у судовому засіданні відповідач, складеного 16.02.2010 року, і проведеного за заявою ОСОБА_3 0.1. в бюро судових експертиз ТОВ «Контакт-Сервіс», біля частини будинку, шо належить ОСОБА_3 0.1. зроблено бетонне вимощення, шириною 0,80 м. Між вимощенням та границею земельної ділянки залишається прохід - 1,66 м. Даний прохід не може бути проїздом, так як згідно з Державними будівельними нормами проїзд повинен бути не менше ніж 3 м (ДБН 360-92 «Містобудування. Планування та забудова міських та сільських поселень» п.3.25). Також для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до сусіднього межі ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни потрібно приймати не менше і м (ДБН 360-92 «Містобудування. Планування та забудова міських та сільських поселень», п.3.25).

Наказом Держкоммістобудування №44 від 17.04.1992 року затверджено ДБН 360- 92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень». Згідно п.3.22 вказаних будівельних норм до житлових і громадських будинків слід передбачати проїзди завширшки 3.5 м на відстані не ближче 5 м від стін, придатні для проїзду пожежних машин.

Враховуючи те, що відстань між стіною частини будинку, що належить відповідачеві, до огорожі із сусіднім домоволодінням, становить менше 2 м, суд вважає, що частина земельної ділянки, яка там розміщена, не може бути використана для проїзду, як вважає позивач, а може використовуватись як прохід. Посилання позивача на те, що раніше існував проїзд, і відстань між будинком до огорожі була більшою, не являється підставою для ігнорування державних будівельних норм, так як суд виходить з наявних на час слухання справи фактичних даних.

Оглядом фото таблиць, наданих відповідачем, відповідність фактичним даним яких підтвердила і представник позивача ОСОБА_10Т.І. у судовому засідання, встановлено, що металеве огородження, виготовлене з металевих конструкцій, фактично розміщено по краю вимощення, яке являється елементом конструкції частини будинку, що належить відповідачеві, і не може використовуватись як проїзд чи прохід. При цьому ширина земельної ділянки, розміщеної між металевою огорожею та огорожею, розміщеною на межі із сусідньою земельною ділянкою, являється достатньою для проходу у двір будинковолодікня. Будь-яких конструкцій на самій земельній ділянці, яка використовується як прохід, відповідачем не встановлено.

Позивачем не надано достатніх доказів, які б вказували на те, що металева огорожа, яка встановлена відповідачем по краю вимощення будинку, чинить перешкоди у користуванні проходом іншими співвласникам будинку. Як вказано вище, судом встановлено, що частина земельної ділянки, яка була предметом розгляду, не може бути використана як проїзд, тому обгрунтування представників позивача щодо усунення перешкод у користування проїздом, безпідставне.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10. 11, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК "України, ст.158 ЗК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи, що не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_7, ОСОБА_11 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області через Уманський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Головуючий О.В. Корман