Рішення
від 28.03.2011 по справі 2-138/2011
БЕРЕЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ОСОБА_1

Справа № 2-138/2011

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2011 р. м. Березівка

Березівський районний Суд Одеської області у складі:

Головуючого Судді Лебединського С.Й.,

при секретарі Мостової Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 «Про захист честі гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації, та відшкодування моральної шкоди».

В с т а н о в и в:

ОСОБА_1, звернувшись до суду із цим позовом, просила визнати недостовірною, та такою що не відповідає дійсності, принижує її честь гідність та ділову репутацію, інформацію поширену відповідачками у скарзі від 20 лютого 2009 р., поданої ними 31 березня 2009 р. до КДКА Одеської області, на її дії.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала свої вимоги щодо спростування інформації за якою:

- вона зайшла до нарадчій кімнати судді Іванівського районного суду, та перебувала там близько 40 хвилин;

- має особистий зв’язок та близькі відношення із суддями Іванівського району Одеської області;

- може вирішити будь яке питання у Іванівському районному суді навіть без будь яких законних підстав.

Також вона просила стягнути солідарно з відповідачів на свою користь за заподіяну моральну шкоду 20000 тисяч гривень.

Також ОСОБА_1 перед розглядом справи по суті змінила свої вимоги щодо порядку спростування інформації, яку вона просила визнати недостовірною. Замість публікації у районній газеті «Степові зорі»вона просила направити відповідну інформацію до голови КДКА, до якого була подана скарга.

Обґрунтовуючи свої вимоги, ОСОБА_1 посилалась на те, що поширена щодо неї інформація не відповідає дійсності, принижує її честь гідність та ділову репутацію. Дізнавшись про скаргу, вона отримала сильні моральні страждання, оскільки серед колег пішли різні негативні чутки, їй було необхідно відписуватися з приводу скарги, та доводити неправдивість викладено в ній.

Відповідачі позов не визнали у повному обсязі. На думку відповідачів їхнє звернення до КДКА Одеської області зі скаргою є не розповсюдженням недостовірної інформації щодо дій ОСОБА_1, а реалізація їхнього права будь якими способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань, відповідно до ч.5 ст.55 Конституції України, практична реалізація цього була здійсненна відповідно до Закону України «Про звернення громадян». Так, даним законом передбачено право на звернення до об’єднань громадян, яким зокрема є адвокатське об’єднання «Одеська обласна колегія адвокатів», а кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є органом наділеним владними повноваженнями щодо дій адвокатів.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, на підставі представлених доказів та доведення перед судом їхньої переконливості суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Як встановлено у судовому засіданні відповідачки поширювали у Іванівському районі Одеської області інформацію щодо адвоката ОСОБА_1, а потім направили до КДКА Одеської області скаргу.

Суд погоджується із посиланням ОСОБА_1 на ч.4 ст.32 Конституції України, за якою кожному гарантується право на судовий захист для спростування недостовірної інформації про себе членів своєї сім’ї, права вимагати вилучення такої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди спричиненої збором, зберіганням і розповсюдженням такої недостовірної інформації.

При цьому, на думку Суду, для вирішення питання про розмежування між недостовірною інформацією, яка має бути скасована, з одного боку та оціночними судженнями з другого необхідне звернутись до положень ст. 47-1 Закону України «Про інформацію»

Згідно ч.1,2 ст.47-1 Закону України «Про інформацію»ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

З огляду на вищенаведену норму, суд вважає що фактичні дані які є недостовірними, та такими що не відповідають дійсності, принижують честь гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 містяться лише у частині того, що вона зайшла до нарадчій кімнати судді Іванівського районного суду, та перебувала там близько 40 хвилин.

Оскільки рішення по якому нібито ОСОБА_1 заходила до судді Іванівського районного суду, під час його перебування у нарадчій кімнаті не скасоване з підстав порушення тайни нарадчій кімнати, та набрало чинності, то саме ці висловлювання відповідачів є неправдивими, та такими що не відповідають дійсності. Суд вважає, що відповідачам перш за все відомо що рішення є законним і не скасованим з підстав порушення тайни нарадчій кімнати, а свідоме розповсюдження завідомо неправдивої інформації по законному рішенню щодо дій ОСОБА_1 є підставою для спростування такої інформації.

Суд також вважає,що інши висловлювання відповідачів щодо можливостей ОСОБА_1 та її стосунків із суддями Іванівського районного суду є оціночними судження, оскільки ніяких фактичних даних щодо справжності висловленого в собі не містять.

Думка суду щодо фактичних даних і оціночних суджень співпадає і з міжнародною практикою, так

відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини «Лінгенс проти Австрії»(1986 р.) Суд у

своєму рішенні встановив ряд принципів, яки мають загальний характер і, в силу правового прецеденту в зрозумінні Конвенції, зокрема: необхідно розмежувати факти, наявність яких можливо доказати, і оціночні судження, правдивість яких доказати неможливо, а вимога доказати правдивість оціночного судження є порушення самої свободи поглядів.

Оціночні погляди це відношення особи до визначеного явища, події, висловлюваний висновок, узагальнення, погляд, впевненість.

При вирішенні питання щодо солідарного стягнення з відповідачів моральної шкоди в сумі 20000 (двадцять тисяч) гривень суд вважає що ОСОБА_1 не надала суду будь яких переконливих доказів щодо отримання цієї шкоди та міркувань з яких вона виходила встановлюючи такий розмір.

Згідно постанови Пленуму ВСУ України від 31 березня 1995 р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди) має бути зазначено у чому полягає ця шкода, з яких міркувань позивач виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

У судовому засіданні не було встановлено жодного доказу, що свідчив би про отриману моральну травму та зниження ділової репутації яки ОСОБА_1 оцінює у 20000 гривень.

За таких обставин суд не вбачає підстав для судового захисту прав ОСОБА_1 у цієї частині.

Керуючись ст.ст.10,11, 60, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд

В и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 «Про захист честі гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації, та відшкодування моральної шкоди»- задовольнити частково.

Визнати недостовірною, та такою, що не відповідає дійсності, принижує честь, гідність та ділову репутацію, інформацію поширену ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в скарзі від 20 лютого 2009 р., поданої до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області 31 березня 2009 р. на дії адвоката ОСОБА_1, а саме:

моя мати ОСОБА_3 була присутня також при тому, як до нарадчій кімнати куди направився

суддя Іванівського районного суду Донін В.Є. (який розглядав її позов) для ухвалення та оформлення рішення, зайшла ОСОБА_1, та знаходилась там разом із суддею близько 40 хвилин.

Направити копію даного рішення до голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області для спростування недостовірної інформації щодо дій адвоката ОСОБА_1

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржена у апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Березівський районний суд Одеської області протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

Повний текс судового рішення буде виготовлено протягом 5-ти з дня його проголошення.

Суддя: ОСОБА_4

СудБерезівський районний суд Одеської області
Дата ухвалення рішення28.03.2011
Оприлюднено06.08.2015
Номер документу47770445
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —2-138/2011

Ухвала від 30.08.2013

Цивільне

Ленінський районний суд м. Миколаєва

Крамаренко Т. В.

Рішення від 06.05.2011

Цивільне

Ленінський районний суд м. Миколаєва

Крамаренко Т. В.

Ухвала від 18.04.2011

Цивільне

Великобагачанський районний суд Полтавської області

Хоролець В. В.

Ухвала від 21.03.2011

Цивільне

Долинський районний суд Івано-Франківської області

Керніцький І. І.

Ухвала від 05.04.2011

Цивільне

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області

Гандзюк Д. М.

Ухвала від 18.04.2011

Цивільне

Великобагачанський районний суд Полтавської області

Хоролець В. В.

Рішення від 27.08.2015

Цивільне

Новоселицький районний суд Чернівецької області

Ляху Г. О.

Рішення від 28.03.2011

Цивільне

Березівський районний суд Одеської області

Лебединський С. Й.

Рішення від 28.02.2011

Цивільне

Кагарлицький районний суд Київської області

Шевченко І. І.

Ухвала від 12.01.2011

Цивільне

Броварський міськрайонний суд Київської області

Білик Г. О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні