Ухвала

від 28.07.2015 по справі 2а-16145/11/0170/2

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-16145/11/0170/2 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

28 липня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.,

за участю секретаря Гуцул О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві (без фіксування технічними засобами) апеляційну скаргу Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Плюс» до Державної податкової інспекції в м.Ялта Автономної Республіки Крим, Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, третя особа: Державна казначейська служба України про стягнення бюджетної заборгованості по відшкодуванню податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест Плюс» (далі - Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом до Державної податкової інспекції в м.Ялта Автономної Республіки Крим, Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції в м.Ялта АР Крим від 15.03.2011 року №0000792301, від 15.03.2011 року №0000802301 та від 31.05.2011 року №0002272301; визнання неправомірними дії Державної податкової інспекції в м.Ялта АР Крим по зазначенню в акті позапланової виїзної перевірки від 04.03.2011 року №344/23-4/32362095/12 порушень з боку Позивача, що призвело до зменшення суми бюджетного відшкодування за грудень 2010 року на 1 482 688,00 грн, завищенню від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за листопад 2010 року на 1 224 706,00 грн та за грудень 2010 року на 43 436,00 грн, завищенню залишку від'ємного значення строки 26 Декларації з податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за грудень 2010 року на 588 123,00 грн; стягнення з Державного бюджету України на користь Позивача бюджетної заборгованості по відшкодуванню податку на додану вартість за грудень 2010 року у розмірі 1 482 688,00 грн.

19 грудня 2011 року ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим роз'єднано позовні вимоги у самостійні провадження:

- адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Плюс» до Державної податкової інспекції в м.Ялта Автономної Республіки Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, номер справи №2а-13836/11/0170/2

- адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Плюс» до Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим про стягнення бюджетної заборгованності по відшкодуванню податку на додану вартість, номер справи № 2а-16145/11/0170/2.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08 липня 2013 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Плюс» до Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, третя особа: Державна податкова інспекція у м.Ялта Автономної Республіки Крим Державної податкової служби про стягнення бюджетної заборгованості по відшкодуванню податку на додану вартість задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням 07 липня 2013 року Державна податкова інспекція у м.Ялта Автономної Республіки Крим Державної податкової служби подала апеляційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08 липня 2013 року.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2013 року постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим залишено змін.

17 жовтня 2013 року Державною Податковою інспекцією у м.Ялта Автономної Республіки Крим Державної податкової служби подано касаційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08 липня 2013 року та на ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2013 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 грудня 2014 року касаційну скаргу задоволено частково, постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08 липня 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2013 року - скасовано, а справу направлено до суду на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно ст.12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року №1207-VII Вищий адміністративний суд України направив справу до Окружного адміністративного суду м.Києва.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 19 лютого 2015 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Плюс» до Державної податкової інспекції у м.Ялта Автономної Республіки Крим, Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим (далі - Відповідач 2), третя особа: Державна казначейська служба України (далі - Третя особа) про стягнення бюджетної заборгованності по відшкодуванню податку на додану вартість - задоволено.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 року №311 «Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України» Державну податкову інспекцію у м.Ялті Автономної Республіки Крим реорганізовано шляхом приєднання до Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням 30 червня 2015 року Генічеська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі - Відповідач 1) подала апеляційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 19 лютого 2015 року, в якій просила, скасувати вказане судове рішення та постановити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Відповідно ч.6 ст.12 КАС України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).

Особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, однак в судове засідання не з»явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов»язкова, колегія суддів відповідно ч.4 ст.196 КАС України визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності сторін та їх представників.

Згідно ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Позивач зареєстрований виконавчим комітетом Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим з 25.03.2003 року, ідентифікаційний код юридичної особи - 32362095. 04.04.2003 року Позивача взято на податковий облік у ДПІ в м.Ялті ГУ Міндоходів в АР Крим.

Відповідачем 1 на підставі наказу від 22.02.2011 року №177 та направлення від 23.02.2011 року №000097/73, відповідно п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України була проведена позапланова документальна виїзна перевірка Позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за грудень 2010 року, що декларувалась за період з 01.11.2010 року по 31.12.2010 року.

В ході проведення перевірки, контролюючим органом встановлено порушення Позивачем вимог: п.п.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв'язку з чим Позивачем завищено суму бюджетного відшкодування за грудень 2010 року на суму 1 482 688 грн.

За результатами проведеної перевірки Відповідачем 1 складено акт від 04.03.2011 року № 34/23-4/32362095/12.

На підставі вказаного акту Відповідачем 1 були прийняті податкові повідомлення-рішення від 15.03.2011 року №0000792301, яким Позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2010 року на суму 1 482 688,00 грн; від 15.03.2011 року №0000802301, яким Позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за листопад 2010 року у розмірі 1 224 706,00 грн, за грудень 2010 року - у розмірі 43 436,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, Позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до ДПА в АР Крим.

25.05.2011 року за результатами розгляду скарги Позивача ДПА в АР Крим прийнято рішення №1965/10/25-023, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 15.03.2011 року №0000792301 та скасовано податкове повідомлення-рішення від 15.03.2011 року №0000802301 в частині зменшення від'ємного значення ПДВ за листопад 2010 року у сумі 1 224 706 грн.

На підставі даного рішення Відповідачем 1 прийнято податкове повідомлення-рішення 31.05.2011 року №0002272301, яким Позивачу зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість за грудень 2010 року на суму 43 436 грн.

Позивач, не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями оскаржив їх в судовому порядку, а суму бюджетного відшкодування, заявлену ним з ПДВ, вважає заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ.

Відповідно п.п.1.6, 1.7, 1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції від 03.04.1997 року (далі - Закон), податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктами 7.5.1, 7.7.1, 7.7.2 статті 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду; залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах; залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Відповідно п.п.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Положеннями п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, в редакції чинні на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Кодекс) визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно п.п.198.1, 198.2, 198.3 ст.198 Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Положеннями пунктів 200.1, 200.2, 200.4, 200.11 статті 200 Кодексу передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3. ст.200 Податкового кодексу України).

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (п.п.200.7. ст.200 Податкового кодексу України).

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Аналізуючи наведенні правові норми, колегія суддів вважає, що згідно Закону України «Про податок на додану вартість», який діяв на час прийняття Позивачем рішення щодо отримання бюджетного відшкодування, та Податковим кодексом України, сума бюджетного відшкодування формується як від'ємне значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом за відповідний податковий період. У наступному податковому періоді ця сума підлягає бюджетному відшкодуванню платнику податку у разі сплати податку на додану вартість разом з ціною товару постачальникам товарів (послуг). При цьому необхідною умовою є фактичне отримання товару (послуги) для його використання в господарській діяльності платника податків.

Як вбачається з акту перевірки від 04.03.2011 року №344/23-4/32362095/12 Позивачем до контролюючого органу подано податкову декларацію з ПДВ за грудень 2010 року вх.№111167 від 19.01.2011 року. Згідно уточнюючого розрахунку, поданого до декларації з ПДВ за грудень 2010 року та розрахунку суми бюджетного відшкодування, сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок платника складає 1 649 023,00 грн.

Проте, Відповідачем 1 зроблено висновок, зокрема, про завищення Позивачем суми бюджетного відшкодування за грудень 2010 року, у зв'язку з чим прийняті податкові повідомлення-рішення.

Оцінка правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень від 15.03.2011 року №0000792301 про зменшення суми бюджетного відшкодування та від 31.05.2011 року №0002272301 про зменшення від'ємного значення ПДВ надавалась судом в межах розгляду адміністративної справи № 2а-13836/11/0170/2.

Так, постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 19.11.2012 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду АР Крим від 25.02.2013 року, у справі №2а-13836/11/0170/2 позов ТОВ «Інвест Плюс» задоволено частково: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ в м.Ялті АР Крим від 15.03.2011 року №0000792301 та від 31.05.2011 року №0002272301, в іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Отже, судове рішення у справі №2а-13836/11/0170/2 згідно вимог КАС України набрало законної сили.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.04.2013 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ДПІ в м.Ялті АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.11.2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2013 року у справі №2а-13836/11/0170/2.

Колегія суддів звертає увагу, що в резолютивній частині постанови Окружного адміністративного суду АР Крим від 19.11.2012 року зазначено про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.03.2011 року №000792301 , в той час, як матеріали справи містять податкове повідомлення-рішення від 15.03.2011 року №0000792301 , а також у описовій та мотивувальній частині рішення зазначено податкове повідомлення-рішення від 15.03.2011 року №000079230.

Таке викладення резолютивної частини судового рішення, колегія суддів вважає опискою, яка підлягає виправленню згідно вимог ст.169 КАС України.

З постанови Окружного адміністративного суду АР Крим від 19.11.2012 року вбачається, що ухвалою суду від 15.03.2012 року було призначено судово-економічну експертизу, за результатами якої складено висновок №65/1 від 22.10.2012 року.

Зокрема, експертом зазначено про те, що наявними в матеріалах справи документами бухгалтерського та податкового обліку Позивача підтверджується його право на податковий кредит за грудень 2010 року в сумі 41 080,63 грн (12004,09 + 21659,87 + 7416,67) і не підтверджується право на податковий кредит в сумі 2 300,06 грн. Завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту грудня 2010 року на 43 436,00 грн первинними бухгалтерськими документами ТОВ «Інвест Плюс» підтверджуються частково - в сумі 2 300,00 грн, і не підтверджується в сумі 41 136,00 грн (43 436,00 - 2 300,00), в т.ч.: 41 081,00 грн - сума податкового кредиту, підтверджена наявними в матеріалах справи документами бухгалтерського та податкового обліку позивача; 55,00 грн - сума арифметичної помилки, допущеної в акті перевірки ДПІ.

Експертом встановлено, що висновки акту виїзної позапланової документальної перевірки від 04.03.2011 року №344/23-4/32362095/12 про завищення сум від'ємного значення з ПДВ в результаті завищення податкового кредиту липня 2010 року на суму 7 141,50 грн, вересня 2010 року на суму 113 325,00 грн, жовтня 2010 року на суму 90 499,09 грн, листопада 2010 року на суму 1 224 506,18 грн не підтверджуються первинними документами бухгалтерського та податкового обліку Позивача. Його первинними документами бухгалтерського та податкового обліку підтверджується достовірність нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за грудень 2010 року в сумі 1 482 688,00 грн.

Експерт стверджує, що завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту листопаду 2010 року на 1 224 706,00 грн первинними бухгалтерськими документами Позивача не підтверджується.

Завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту грудня 2010 року на 43 436,00 грн первинними бухгалтерськими документами Позивача підтверджується частково, а саме - в розмірі 2 300,00 грн, і не підтверджується в сумі 41 136,00 грн. В той же час, завищення залишку від'ємного значення рядку 26 Декларації з ПДВ за грудень 2010 року на 588 123,00 грн первинними бухгалтерськими документами Позивача не підтверджується.

З копій Реєстру отриманих та виданих податкових накладних Позивача за грудень 2010 року, експертом встановлено, що всі включені до податкового кредиту у грудні 2010 року податкові накладні були отримані від постачальників саме у грудні 2010 року.

Судовим рішенням від 19.11.2012 року у справі №2а-13836/11/0170/2 встановлено, що Позивач при формуванні суми бюджетного відшкодування, вказаного в додатку до податкової декларації по ПДВ за грудень 2010 року, діяв з дотриманням вимог чинного на той час Закону України «Про податок на додану вартість», а викладені в акті перевірки від 04.03.2011 року №34/23-4/32362095/12 висновки податкового органу про зменшення на 1 482 688,00 грн суми бюджетного відшкодування ПДВ, вказану платником податку в Декларації по ПДВ за грудень 2010 року, не відповідають дійсним обставинам справи.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення Відповідача 1 від 15.03.2011 року №0000792301 та від 31.05.2011 року №0002272301 визнано протиправними та скасовано.

Згідно ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З врахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що дії Відповідача 1 про зменшення Позивачу суми бюджетного відшкодування не відповідають вимогам Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно п.п.7.7.6, 7.7.8 п.7.7. ст.7 Закону на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

У разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи зобов'язаний повідомити про це орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Пунктом 200.17 статті 200 Кодексу передбачено, що джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України.

Отже, колегія суддів вважає, що висновок податкового органу із зазначенням суми бюджетного відшкодування є підставою для проведення відшкодування сум податку на додану вартість з державного бюджету, ненадання такого висновку саме по собі також є порушенням права платника податку на бюджетне відшкодування.

З огляду на вказане колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності задоволення позовних вимог про стягнення з Державного бюджету на користь Позивача бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2010 року.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Ухвала складена в повному обсязі 31 липня 2015 року.

.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.