Ухвала

від 08.02.2011 по справі 11/223

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2011 р. Справа № 9963/09

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду

в складі:

головуючого-судді Олендера І.Я.,

суддів Улицького В.З., Каралюса В.М.,

розглянувши у відритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Контрольно-ревізійного управління в Чернівецькій області на постанову Господарського суду Чернівецької облаті від 02 березня 2009 року в справі за адміністративним позовом Контрольно-ревізійного управління в Чернівецькій області до Державного підприємства «Карапчівський спиртовий завод» про зобов»язання забезпечити відшкодування коштів в сумі 107360 грн. та відшкодування недостачі спирту на суму 1974435, 10 грн.,-

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2008 року позивач ОСОБА_1 управління в Чернівецькій області звернувся в суд з позовом до Державного підприємства «Карапчівський спиртовий завод» про зобов»язання забезпечити відшкодування нанесених підприємству збитків в результаті реалізації спирту за цінами нижче собівартості в сумі 107360 грн. та нестачі спирту та спиртовмісних рідин на загальну суму 1974435, 10 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до висновків ревізії фінансово-господарської діяльності відповідача за період з 01.07.2005р. по 01.10.2007р. та з 01.01.2004р. по 01.06.2008р., виявлені порушення на суму 107360 грн. та виявлено недостачу спирту та спиртовмісних рідин на загальну суму 1974435, 07 грн. Вимоги КРУ в Чернівецькій області про усунення виявлених ревізією недоліків та порушень відповідач не виконав. Тому позивач просив суд прийняти рішення, яким зобов'язати відповідача у передбаченому законодавством порядку, забезпечити відшкодування нанесених відповідачу збитків в результаті реалізації спирту за цінами нижче собівартості в сумі 107360 грн. та нестачі спирту та спиртовмісних рідин на суму 1974435,07 грн.

Постановою Господарського суду Чернівецької області від 02 березня 2009 року в позові відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою ОСОБА_1 управління в Чернівецькій області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову і прийняти нову якою задовольнити позов.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (ч.1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року № 2453-VI), що є достатніми для розгляду даної справи.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін з наступних підстав.

Так судом першої інстанції правильно встановлено, що відповідно до Акту ревізії фінансово-господарської діяльності № 24-07/251 від 25.07.2008 року, відповідачем не вжито заходів претензійно-позовного характеру щодо відшкодування нанесених підприємству збитків на суму 107360 грн. та встановлено відсутність матеріальних цінностей, що обліковуються за станом на 01.03.2008 року на бухгалтерському рахунку 26 «Готова продукція-спирт» і субрахунку 261 «Готова продукція-ефіри, сивушні масла, барда» на загальну суму 1974435, 07 грн.

Згідно виявленого порушення ОСОБА_1 управлінням в Чернівецькій області винесено вимогу № 24-07-09/38025 від 06.08.2008р., якою зобов»язано відповідача п.2 - з метою відшкодування підприємству втрачених доходів в сумі 107360 грн. в результаті реалізації у 2005 році спирту по ціні нижче собівартості, вжити до винних осіб заходів претензійно-позовного характеру та п.6 - забезпечити відшкодування винними особами, в тому числі шляхом заявлення до них позовів, відсутнього спирту в кількості 60548, 81 дал на 1973891, 32 грн. та 49, 39 дал спитровмісних рідин на 543, 75 грн. Дана вимога виконана не була.

Частиною 1 ст. 2 Закону України від 26.01.1993 року № 2939-ХІІ «Про державну контрольно-ревізійну службу України» (надалі - Закон № 2939-ХІІ) визначено, що головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Відповідно до ст. 10 Закону № 2939-ХІІ Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право: 7) пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; 8) у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, одержані підконтрольними установами за незаконними угодами, без встановлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства; 9) накладати у випадках, передбачених законодавчими актами, на керівників та інших службових осіб підконтрольних установ адміністративні стягнення; 10) звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Згідно ч.2 ст. 15 Закону № 2939-ХІІ законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що п. 8 ст. 10 Закону № 2939-ХІІ визначено підстави, з яких контрольно-ревізійна служба має право звертатись до суду у разі якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження використання активів.

Виходячи з контексту зазначеної норми Закону, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що способом захисту порушеного права держави є звернення органу контрольно-ревізійної служби до суду в інтересах держави з відповідним позовом до керівників та інших службових осіб підконтрольних установ, які безпідставно отримали та використали державні активи (кошти).

Судом також вірно зазначено, що у відповідності до ст. 15 Закону № 2939-ХІІ обов'язковому виконанню підлягають тільки законні вимоги КРУ.

Методичними рекомендаціями щодо реалізації матеріалів ревізій по окремих видах порушень, затверджених наказом Головного контрольно-ревізійного управління України від 03.03.2008 року № 113 передбачені заходи з реалізації матеріалів ревізії , в тому числі й у разі нецільового використання бюджетних коштів. Згідно даних рекомендацій органи КРУ мають право застосувати до порушника фінансові санкції, притягати посадових осіб до дисциплінарної та адміністративної відповідальності, за наявності підстав для порушення кримінальної справи проти винних осіб передавати матеріали ревізії до правоохоронних органів. Пунктом 2.1.1 Методичних рекомендацій передбачено, якщо у встановлений термін вимога про усунення виявлених ревізією порушень не виконана, контролюючий орган звертається в установленому порядку до суду щодо стягнення з одержувача бюджетних коштів в дохід відповідного бюджету коштів у сумі, що використана не за цільовим призначенням.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що в своїх позовних вимогах органи КРУ повинні чітко визначати, які саме дії має вчинити відповідач, а не ставити загальну вимогу щодо виконання вимог КРУ, які є обов'язковими до виконання згідно чинного законодавства.

Оскільки позивачем невірно обраний спосіб захисту порушених прав, судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено в позові.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 254 КАС України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Контрольно-ревізійного управління в Чернівецькій області - залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Чернівецької облаті від 02 березня 2009 року по справі № 11/223 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20-ти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий : Олендер І.Я.

Судді : Каралюс В.М.

ОСОБА_2