Рішення

від 18.08.2010 по справі 2-2526/2010

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-а-2526/10р.

РІШЕННЯ

Іменем України

18 серпня 2010 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого - судді Журавського В.В.

при секретарі Хутінаєвій О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Бориспільському районі Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -

встановив:

21.05.2010 року ОСОБА_1 звернувсь до суду з вказаним позовом, вимоги якого обґрунтовує тим, що є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесений до 1 категорії та йому була довічно встановлена 2-га група інвалідності, причинний зв'язок якої був встановлений у зв'язку з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. В зв'язку з цим, він перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Бориспільському районі Київської області та отримує пенсію.

Проте, він, не погоджуючись із сумою призначеної йому пенсії, яка нараховувалася та виплачувалася відповідачем, у липні 2009 року звернувся до суб'єкта владних повноважень із заявою про перерахунок йому пенсії згідно ч.1 ст.50 та ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Однак, відповідач розглянувши його заяву, надав письмову відповідь про те, що підстав для перерахунку та збільшення розміру пенсії позивач не має, оскільки її нарахування та виплата здійснювалася у відповідності до Постанов Кабінету Міністрів України.

При таких обставинах, він (позивач) вважає, що відмова Управління Пенсійного фонду України у Бориспільському районі Київської області здійснити перерахунок пенсії у відповідності до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є протиправною, незаконною та необґрунтованою, що порушує його право на належний та гарантований державою рівень пенсійного та соціального забезпечення, а тому вважає, що необхідно зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Бориспільському районі Київської області здійснити перерахунок пенсії по інвалідності, що настала внаслідок захворювання пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особа, що віднесена до 1-ої категорії у відповідності до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

В судове засідання позивач не з явився, надав заяву, в якій позов підтримує в повному обсязі та просить слухати справу у свою відсутність.

Представник управління Пенсійного фонду України в м. Бориспіль ОСОБА_2 в суді позов не визнала, надала заперечення, відповідно до яких позов не визнає, просить суд відмовити в його задоволенні. Посилається на те, що ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що розміри державних пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою по ІІ групі інвалідності не можуть бути нижчими 8 мінімальних пенсій за віком. Розмір мінімальної пенсії за віком щоразу визначався постановами КМУ, в яких зазначалися обмеження щодо їх застосування при визначенні певних видів виплат. Таким чином нарахування та виплата позивачу пенсії здійснювалась у відповідності до чинного законодавства.

Суд ухвалив слухати справу у відсутність позивача.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесений до 1 категорії, що підтверджується його посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, серії «А» № 056242, виданого Київською обласною державною адміністрацією, - учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Крім того, позивачу була довічно встановлена 2-га група інвалідності з 01 червня 2006 року на підставі висновку обласної спеціалізованої медико-соціальної експертної комісії (МСЕК), що підтверджується випискою з ОСОБА_2 огляду МСЕК № 1428, внаслідок захворювань пов'язаних з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Також, причинний зв'язок захворювань з роботами пов'язаними по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС був встановлений на підставі експертного висновку Київської регіональної міжвідомчої експертної комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС від 01 червня 2006 року.

В зв'язку з цим, позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Бориспільському районі Київської області та отримує пенсію по інвалідності, що настала внаслідок захворювання пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також отримує додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особа, що віднесена до 1-ої категорії.

Однак, в зв'язку з тим, що позивач не погоджувався із сумою призначеної йому пенсії, яка нараховувалася та виплачувалася відповідачем, він в липні 2009 року звернувся до Управлінні Пенсійного фонду України у Бориспільському районі Київської області із заявою про перерахунок йому пенсії згідно ч.1 ст.50 та ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідач 20 липня 2009 року, розглянувши заяву позивача, надав йому письмову відповідь про те, що підстав для перерахунку та збільшення розміру пенсії позивач не має, оскільки її нарахування та виплата здійснювалася у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» від 3 січня 2002 року за № 1, виходячи з базової величини для обчислення конкретних державних пенсій та додаткових пенсій за шкоду, заподіяну особам, віднесеним до 1 категорії, відповідно 19,91 гривні, а з 1 вересня 2004 року - 22,30 грн., а на момент звернення позивача із заявою до відповідача, останній здійснює розрахунок пенсійного забезпечення на підставі Постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» від 16 липня 2008 року за № 654, на підставі якої з 1 липня 2008 року встановлено розмір пенсії інвалідам, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема інваліду 2-ої групи, який був учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - у розмірі 1090 грн. Крім того, відповідач у своїй письмовій відповіді, на підставі якої відмовив позивачу у здійсненні перерахунку пенсії, посилався і на перелік інших нормативно-правових актів України, на підставі яких здійснює розрахунки пенсії призначеної позивачу.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

За таких умов, у відповідності до ч.3 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, проводиться на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

В зв'язку з цим, ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 2-ій групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.

В той час, ч.5 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, визначається Кабінетом Міністрів України.

Крім того, у відповідності до ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, відповідно до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах - інвалідам 2-ої групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

При таких обставинах, суд вважає, що розмір пенсії по інвалідності, причинний зв'язок якої встановлений з ліквідацією наслідків на Чорнобильській АЕС, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, повинен розраховуватись, нараховуватись та виплачуватись на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не Постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» від 16 липня 2008 року за № 654 чи будь-якої іншої Постанови Кабінету Міністрів України, або ж іншого підзаконного нормативно-правового акту України.

Крім того, ст.71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що дія положення цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону (вказана стаття була доповнена на підставі Закону від 5 жовтня 2006 року).

При таких обставинах, з наведених вище положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» випливає, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, визначається Кабінетом Міністрів України. При таких обставинах, Кабінет Міністрів України має право лише встановлювати порядок обчислення пенсії, однак не має повноважень щодо встановлення розміру пенсійного забезпечення, зокрема зменшувати її розмір, оскільки такою компетенцією центральний орган виконавчої влади не наділявся і йому не було надано відповідних повноважень ні Конституцією України, ні будь-яким іншим Законом України. Крім того, Кабінет Міністрів України, встановлюючи такий порядок, не може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень вказаного Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.

Також, як передбачено ст.62 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

При таких обставинах, Кабінет Міністрів України мав повноваження виключно здійснювати роз'яснення застосування Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не змінювати його положення та встановлювати інші розміри пенсій, тим більше розмір яких менший ніж встановлений вказаним Законом.

Тому, ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» надано повноваження Кабінету Міністрів України виключно підвищувати конкретні розміри всіх доплат, пенсій та компенсацій відповідно до змін індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, а не зменшувати їх, що фактично і було вчинено Кабінетом Міністрів України в своїх нормативно-правових актах.

Крім того, вказані вище висновки суду повністю відповідають рішенню Конституційного суду України від 22 травня 2008 року у справі № 1-28/2008 - «справа щодо предмета та змісту Закону про Державний бюджет України», на підставі якого Конституційний суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 28 розділу II В«Внесення змін до деяких законодавчих актів УкраїниВ» , Закону України В«Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" на підставі якого було внесено зміни до ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що значно звужували права осіб на розмір пенсійного забезпечення.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями ч.4 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачу застосуванню підлягають ч.1 ст.50 та ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не Постанова Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» від 16 липня 2008 року за № 654 чи будь-яка інша Постанова Кабінету Міністрів України, або ж інший підзаконний нормативно-правовий акт України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

Крім того, з положень ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Більш того, нормою ч.3 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, проводиться на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Тобто, положення Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині обчислення та призначення пенсії є бланкетними нормами, які відсилають в цій частині правового регулювання відносин на інший нормативно-правовий акт України такий як Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

З огляду на викладене, неможливо вважати обґрунтованою позицію відповідача в його письмовому запереченні проти позову, який посилається на ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який, крім того, і посилається на ті ж положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині обчислення і призначення пенсій, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, який передбачений саме Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

Крім того, так як, відповідно до ст.267 ч.3 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, то в даному випадку суд не застосовує позовну давність, оскільки відповідачем про це не було заявлено.

Проаналізувавши наведені вище обставини, суд дійшов до висновку, що належить визнати незаконною відмову відповідача у перерахунку та виплаті позивачу пенсії для інвалідів та щорічну додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю, що не виплачувалась йому в повному обсязі протягом періоду з січня 2007 року по грудень 2007 року (включно) та з травня 2008 року по серпень 2010 року, зобов'язавши перерахувати та виплатити позивачу пенсію для інвалідів та щорічну додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю за вказаний період у повному обсязі.

Оскільки позивачеві слід визначати пенсію, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, необхідно зобов'язати також відповідача здійснювати перерахунок пенсії позивачеві з урахуванням наведених вище розмірів в подальшому.

В зв'язку з вищевикладеним, на підставі ст.19 ч.2 Конституції України, ст.ст.50, 54, 62, 67, 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.267 ч.3 ЦК України, ст.ст.10, 57, 60, 209, 212-215, 218, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати відмову Управління Пенсійного фонду України у Бориспільському районі Київської області у перерахунку та виплаті пенсії для інвалідів та щорічну додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю ОСОБА_1 незаконною.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Бориспільському районі Київської області здійснити ОСОБА_1, згідно до ст.ст.50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», перерахунок пенсії по інвалідності, що настала внаслідок захворювання, в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, виходячи зі встановленого розміру мінімальної пенсії за віком, яка передбачена ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - з січня 2007 року по грудень 2007 року (включно) та з травня 2008 року по серпень 2010 року, та виплачувати їх в подальшому.

Рішення може бути оскаржене через Бориспільський міськрайонний суд Київської області до апеляційного суду Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Бориспільського міськрайонного суду В.В. Журавський