Постанова

від 02.07.2009 по справі 2а-28/08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

02 липня 2009 року                                                                      

справа 2а-28/08

Колегія

суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

            головуючого судді Суховарова А.В.

(доповідач)

              суддів Стежко В.А., Нагорної Л.М.

            при секретарі Резнікові Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому

засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління праці і соціального

захисту населення Павлоградської міської ради на постанову Павлоградського

міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15.01.2008 в адміністративній

справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення

Павлоградської міської ради про стягнення недоплаченої щорічної допомоги на

оздоровлення    

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1

08.11.2007 звернувся до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської

області з позовом до Управління праці і соціального захисту населення

Павлоградської міської ради про стягнення недоплаченої щорічної допомоги на

оздоровлення, передбаченої статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний

захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в сумі

6230гр за 2003-2005, 2007 роки. Вказує, що він є учасником ліквідації наслідків

аварії на ЧАЕС 2 категорії та отримував таку допомогу у значно меншому розмірі

ніж встановлений Законом (ас1) .  

Постановою

Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15.01.2008

позовні вимоги задоволені частково та з Управління праці і соціального захисту

населення Павлоградської міської ради на користь ОСОБА_1стягнута недоплачена

допомога на оздоровлення в сумі 5933гр30коп за 2003-2005, 2007 роки. Прийняте

рішення суд мотивував тим, що при виплаті допомоги, відповідач мав керуватись

статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які

постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не Постановами КМУ (ас28)

.   

В

апеляційній скарзі Управління праці і соціального захисту населення просить

постанову суду скасувати. Посилається на те, що позивач перебуває в них на

обліку з 2005 року та допомога на оздоровлення отримував в порядку,

передбаченому постановами КМУ №836 від 26.07.1996 і №562 від 12.07.2005 (ас33)

.

В судовому

засіданні в апеляційній інстанції позивач проти апеляційної скарги заперечував.

Представник Управління праці і соціального захисту населення не з'явився, про

час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, просили розглядати

справу без них (ас11,38-44,47) .

Перевіривши законність і обгрунтованість постанови суду, заслухавши

позивача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна

скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідно

посвідчення від 26.12.2005, ОСОБА_1є учасником ліквідації наслідків аварії на

Чорнобильській АЕС категорії 2 (ас3) . Перебуває на обліку Управління

праці і соціального захисту з 14.02.2005. Щорічна допомога на оздоровлення в

2005 році виплачена в розмірі 26гр70коп відповідно до Постанови КМУ №836 від

26.07.1996 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок

Чорнобильської катастрофи». В 2006 і 2007 році така допомога виплачувалась в

розмірі 100гр відповідно до Постанови КМУ №562 від 12.07.2005 «Про щорічну

допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської

катастрофи» (ас13-15,45) .

Відповідно

до частини 4 статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян,

які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції від 06.06.1996

до внесення змін Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік і

про внесення змін до деяких законодавчих актів України», учасникам ліквідації

наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії щорічна допомога на

оздоровлення виплачується в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.

Відповідно до частин 5 і 7 цієї ж статті, щорічна допомога на оздоровлення

виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту

населення. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Суд першої

інстанції не взяв до уваги, що позивач перебуває на обліку Управління праці і

соціального захисту населення Павлоградської міської ради з 2005 року, а тому

безпідставно стягнув допомогу за 2003-2004 роки.

Крім того,

суд повинен був не стягувати недоплачену допомогу, а зобов'язати здійснити її

перерахунок і виплату, адже Управління праці і соціального захисту населення

Павлоградської міської ради допомогу виплачує не з власних коштів. Відповідно

до статті 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які

постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», фінансування витрат,

пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів

державного бюджету, коштів, які враховуються при визначенні міжбюджетних

трансфертів, та інших джерел, не заборонених законодавством.

Районний суд

правильно зазначив, що виходячи із змісту законів України про встановлення

розмірів мінімальних заробітних плат, законів України про державний бюджет

України на відповідний рік, не вбачається будь-яких обмежень відносно застосування

розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норми статті 48 Закону

України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок

Чорнобильської катастрофи». Виходячи із загальних засад пріоритетності законів

над підзаконними актами, при вирішені даного спору слід застосовувати статтю 48

Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали

внаслідок Чорнобильської катастрофи» та відповідні закони, які визначають

розмір мінімальної заробітної плати на момент виплати.

Таким чином

Управління праці і соціального захисту населення Павлоградської міської ради

протиправно виплачувало позивачу допомогу на оздоровлення в розмірах,

передбачених постановами КМУ №836 від 26.07.1996 та №562 від 12.07.2005, тоді

як такі виплати слід було здійснювати в розмірі п'яти мінімальних заробітних

плат відповідно до частини 4 статті 48 Закону України «Про статус і соціальний

захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Не підлягає

стягненню допомога на оздоровлення лише за 2006 рік. Законом України «Про

державний бюджет України на 2006 рік» зупинялась дія частини 4 статті 48 Закону

України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок

Чорнобильської катастрофи». Неконституційною відповідна норма не визнавалась, а

тому допомога за 2006 рік правомірно виплачена в розмірі 100гр відповідно до

Постанови КМУ №562 від 12.07.2005 «Про щорічну допомогу на оздоровлення

громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».    

Також

зупинялась дія частини 4 статті 48 Закону України «Про статус і соціальний

захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» Законом

України «Про державний бюджет України на 2007 рік». Проте рішенням

Конституційного Суду України від 06.07.2007 у справі №6рп/2007 таке зупинення

визнано неконституційним. Відповідно до статті 73 Закону України «Про

Конституційний Суд України», в разі якщо акти або їх окремі положення

визнаються такими, що не відповідають Конституції України, вони оголошуються

нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України

рішення про їх неконституційність. Відповідно до статті 69 Закону України «Про

Конституційний Суд України», рішення і висновки Конституційного Суду України

рівною мірою є обов'язковими до виконання.

Отже за

2005, 2007 роки позивач повинен був отримувати допомогу на оздоровлення в

розмірі п'яти мінімальних заробітних плат на момент виплати.

Допомогу на

оздоровлення за 2005 рік  в

сумі 26гр70коп ОСОБА_1отримав в липні 2005 року на той час розмір мінімальної

заробітної плати становив 310гр; за 2007 рік  в сумі 100гр в вересні 2007 року на той час

розмір мінімальної заробітної плати становив 440гр (ас13) . Різниця між

сумою п'ятикратної мінімальної заробітної плати за кожний рік і фактично

виплаченою допомогою становить 3623гр30коп. Саме ця сума підлягає виплаті

позивачу.   

Керуючись

пунктом 3 статті 198, статтями 205, 207 КАС України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну

скаргу Управління праці і соціального захисту населення Павлоградської міської

ради задовольнити частково.

Скасувати

постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від

15.01.2008 в частині стягнення на користь позивача щорічної допомоги на

оздоровлення за 2003-2004 роки та в задоволенні позовних вимог в цій частині

відмовити.

В частині

стягнення за 2005, 2007 роки постанову Павлоградського міськрайонного суду

Дніпропетровської області від 15.01.2008 змінити та зобов'язати   Управління праці і соціального захисту

населення Павлоградської міської ради здійснити перерахунок і виплатити ОСОБА_1

недоплачену щорічну допомогу на оздоровлення за 2005, 2007 роки в сумі 3623

(три тисячі шістсот двадцять три) гривні 30 коп.  

Постанова набирає законної

сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до

Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складання в

повному обсязі.

Вступну та резолютивну

частини постанови проголошено 02.07.2009.

В повному обсязі постанова

складена 20.08.2009.

    Головуючий                         А.В.Суховаров

    Судді                             В.А.Стежко

                                Л.М.Нагорна