Ухвала

від 03.08.2015 по справі 592/6150/15-к

КОВПАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа № 592/6150/15-к

Провадження № 1-кс/592/1997/15

П О С Т А Н О В А

Іменем України

03 серпня 2015 року м.Суми

Суддя Ковпаківського районного суд м. Суми ОСОБА_1 ,

при секретарі: ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора ОСОБА_3 ,

за участю: старшого слідчого з ОВС відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Сумській області капітана податкової міліції ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185-3 КУпАП, щодо:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, пенсіонера, координатора Громадської спілки Всеукраїнське громадське об`єднання Народовладдя (скорочено ГО Народовладдя , код ЄДРПОУ 39529733) , -

В С Т А Н О В И В :

17.07.2015 року близько 15 години та 31.07.2015 року близько 14 години ОСОБА_5 порушив порядок під час судового засідання, а саме: до закінчення розгляду справи покинув, залишив судове засідання без поважних причин, а також вчинив дії, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил, а саме: звернувся 17.07.2015 року до судді, назвавши його на прізвище ОСОБА_6 , завідомо знаючи про те, що учасники кримінального провадження звертаються до суду Ваша честь або Шановний суд , у відповідності до ч. 3 ст. 329 КПК України.

У судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_5 пояснив суду про те, що він не вчиняв будь-яких адміністративних правопорушень, у тому числі правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185-3 КУпАП. На його думку, звернення до судді в судовому засіданні на прізвище не є проявом неповаги до суду, а залишення судового засідання без поважних причин не є порушенням порядку під час судового засідання.

Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_5 , суд дійшов до наступного висновку.

З аналізу чинного міжнародного, конституційного, кримінального процесуального законодавства, цивільного процесуального законодавства України з урахуванням рекомендацій та роз`яснень, наданих Верховним Судом України та Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ, вбачається наступне.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 126 Конституції України незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється.

Це треба розуміти як забезпечення незалежності суддів у зв`язку із здійсненням ними правосуддя, а також як заборону щодо суддів будь-яких дій незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, установ та організацій, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, фізичних та юридичних осіб з метою перешкодити виконанню суддями професійних обов`язків або схилити їх до винесення неправосудного рішення тощо.

Згідно п. 2.3 Рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення № 1-11/2015 від 26.05.2015 року (офіційне опублікування: Офіційний вісник України, 2015, № 46 (19.06.2015 року) , ст. 1501) , у частинах першій, другій статті 258 Кодексу визначено випадки, коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення, якщо особа не оспорює допущеного нею порушення і адміністративного стягнення, що на неї накладається, а розмір штрафу не перевищує передбаченого у Кодексі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом. За Кодексом до цього переліку належать, зокрема, такі адміністративні правопорушення: порушення вимог пожежної безпеки в лісах (стаття 77) ; порушення правил полювання (частина перша статті 85) ; порушення правил рибальства (частина третя статті 85) ; порушення правил щодо карантину тварин, інших ветеринарно-санітарних вимог (стаття 107) ; викидання сміття та інших предметів з вікон і дверей вагонів поїздів, прохід по залізничних коліях у невстановлених місцях (частина третя статті 109) ; викидання за борт річкового або маломірного судна сміття та інших предметів (частина третя статті 116-2) ; провезення ручної кладі понад установлені норми і неоплаченого багажу (стаття 134) ; безквитковий проїзд (стаття 135) ; прояв неповаги до суду (стаття 185-3) . Притягнення особи до адміністративної відповідальності у вказаних випадках фактично відбувається у скороченому провадженні. Скорочене провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статтях 257, 268, 277, 278, 279, 280 Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді) , стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.

Згідно ч. 1 ст. 185-3 КУпАП Прояв неповаги до суду неповага до суду, що виразилась у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача або в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання, а так само вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил, тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Із змісту ст. 221 КУпАП вбачається, що судді районних у місті судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 184 185-11 цього Кодексу.

Згідно ст. 221-1 КУпАП місцеві господарські та адміністративні суди, апеляційні суди, вищі спеціалізовані суди та Верховний Суд України розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 цього Кодексу. Постанова суду, прийнята за результатами розгляду такої справи, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Згідно ч. 3 ст. 254 КУпАП протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 258 КУпАП протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 70, 77, частиною третьою статті 85, статтею 153, якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, частиною першою статті 85, якщо розмір штрафу не перевищує семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, статтею 107 (у випадках вчинення правопорушень, перелічених в частині третій статті 238), частиною третьою статті 109, статтями 110, 115, частинами першою, третьою і п`ятою статті 116, частиною третьою статті 116-2, частинами першою і третьою статті 117 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження на місці вчинення правопорушення) , статтями 118, 119, статтями 134, 135, 185-3 цього Кодексу, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається.

Згідно ч. 4 ст. 258 КУпАП, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. При розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4 172-9, 173, 173-2, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. У разі ухилення від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (міліцією) піддано приводу.

Із змісту ч. 2 ст. 277 КУпАП вбачається, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 185-3, розглядаються протягом доби.

Згідно ч. 1 ст. 294 КУпАП постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 цього Кодексу, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 цього Кодексу.

Отже, говорити про порушення конституційного права на оскарження судового рішення в даному конкретному випадку або про порушення права на справедливий судовий в контексті ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод недоцільно з урахуванням того, що п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України передбачає випадки обмеження права на апеляційне або касаційне оскарження і це стосується не тільки об`єкта, а й суб`єкта оскарження. Не порушує це і норм вищевказаної Конвенції, оскільки такі процесуальні обмеження, як правило, вводяться для забезпечення ефективності судочинства, а право на доступ до правосуддя, як відомо, не є абсолютним правом, і певні обмеження встановлюються законом з урахуванням потреб держави, суспільства або окремих осіб. Згідно п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом. Тобто реалізація конституційного права на апеляційне або касаційне оскарження судового рішення Конституцією України ставиться в залежність від положень процесуального закону (КУпАП) . Дана норма Конституції України конкретизується і регламентується в галузевих законах, зокрема в Кодексі України про адміністративні правопорушення. Оскарження постанов судді у справах про адміністративне правопорушення, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, які набирають законної сили негайно після їх винесення, Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачене. Вони є остаточними і оскарженню не підлягають. Таким чином, подача апеляційної чи касаційної скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, виключає можливість його перегляду в апеляційному чи касаційному порядку. Такі дії можуть свідчити про несумлінне використання або про зловживання особою наданими їй процесуальними правами з метою здійснення тиску на суд чи про посягання на незалежність судової влади, а також зводяться до тлумачення норм закону на свою користь.

Крім того, суд вважає за можливе взяти до уваги таке.

Згідно ч. 3 ст. 329 КПК України сторони та учасники кримінального провадження звертаються до суду Ваша честь або Шановний суд .

Згідно ч. ч. 3, 4 ст. 330 КПК України у разі невиконання розпорядження головуючого іншими особами, присутніми у судовому засіданні, головуючий робить їм попередження про відповідальність за неповагу до суду. При повторному порушенні порядку у залі судового засідання їх за ухвалою суду може бути видалено із зали судового засідання та притягнуто до відповідальності, встановленої законом. За неповагу до суду винні особи притягуються до відповідальності, встановленої законом. Питання про притягнення особи до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується судом негайно після вчинення порушення, для чого в судовому засіданні оголошується перерва.

Згідно ч. 1 ст. 161 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, свідки, перекладачі, експерти, спеціалісти звертаються до суду словами Ваша честь .

Згідно ч. 3 ст. 162 ЦПК України учасники цивільного процесу, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов`язані беззаперечно виконувати розпорядження головуючого, додержуватися в судовому засіданні встановленого порядку та утримуватися від будь-яких дій, що свідчать про явну зневагу до суду або встановлених в суді правил. За неповагу до суду винні особи притягуються до відповідальності, встановленої законом. Питання про притягнення особи до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується судом негайно після вчинення порушення, для чого у судовому засіданні із розгляду цивільної справи оголошується перерва.

Із змісту п. 9 ч. 1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач до закінчення розгляду справи покинув судове засідання і не подав до суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

Згідно ч. 1 ст. 12 КАС України особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов`язки, не можуть бути обмежені у праві на отримання в адміністративному суді як усної, так і письмової інформації щодо результатів розгляду справи. Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в адміністративному суді інформації про дату, час і місце розгляду своєї справи та ухвалені в ній судові рішення. Звернення особи, яка бере участь у справі, не підлягає розгляду та не потребує відповіді, якщо у ньому не зазначено місце проживання чи місцезнаходження (для юридичних осіб) або не підписано автором (авторами) , а також якщо неможливо встановити його авторство, або таке, що містить вислови, що свідчать про неповагу до суду.

Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 134 КАС України учасники адміністративного процесу, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов`язані беззаперечно виконувати розпорядження головуючого, додержуватися в судовому засіданні встановленого порядку та утримуватися від будь-яких дій, що свідчать про явну зневагу до суду або встановлених в суді правил. За неповагу до суду винні особи притягуються до відповідальності, встановленої законом. Питання про притягнення особи до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується судом негайно після вчинення порушення, для чого у судовому засіданні із розгляду адміністративної справи оголошується перерва. Учасники адміністративного процесу звертаються до судді Ваша честь .

Із змісту п. 8 ч. 1 ст. 155 КАС України вбачається, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач до закінчення судового розгляду залишив судове засідання без поважних причин і не звернувся до суду із заявою про судовий розгляд за його відсутності.

Згідно ч. 4 ст. 74 ГПК України учасники судового процесу, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов`язані беззаперечно виконувати розпорядження головуючого, додержуватися в судовому засіданні встановленого порядку та утримуватися від будь-яких дій, що свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил. За неповагу до суду винні особи притягуються до відповідальності, встановленої законом. Питання про притягнення особи до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується судом негайно після вчинення порушення, у зв`язку з чим у судовому засіданні із розгляду господарської справи оголошується перерва.

Отже, законодавець в усіх процесуальних кодексах України встановив процедуру притягнення особи до відповідальності за прояв неповаги до суду негайно після вчинення порушення, для чого в судовому засіданні оголошується перерва.

Крім того, суд вважає за необхідне взяти до уваги положення листа Вищого адміністративного суду України Щодо порядку застосування адміністративними судами статті 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення № 1467/11/13-10 від 22.10.2010 року, із змісту якого вбачається, що згідно зі статтею 185-3 КУпАП неповага до суду, що виразилась у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача або в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання, а так само вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил, а також злісне ухилення експерта, перекладача від явки в суд тягнуть за собою накладення штрафу. Частину другу статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України викладено в новій редакції, відповідно до якої учасники адміністративного процесу, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов`язані беззаперечно виконувати розпорядження головуючого, додержуватися в судовому засіданні встановленого порядку та утримуватися від будь-яких дій, що свідчать про явну зневагу до суду або встановлених в суді правил. За неповагу до суду винні особи притягуються до відповідальності, встановленої законом. Питання про притягнення особи до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується судом негайно після вчинення порушення, для чого у судовому засіданні із розгляду адміністративної справи оголошується перерва. Приписи цієї норми кореспондуються із положеннями частини третьої статті 258 КУпАП, згідно з якою у разі вчинення особою правопорушення, передбаченого статтею 185-3 КУпАП, уповноваженими органами, якими є адміністративні суди, на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. При цьому зі змісту статті 258 КУпАП вбачається, що у такому разі протокол про адміністративне правопорушення не складається. Положення пункту 3 частини третьої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи про накладення адміністративних стягнень, не конкурують з положеннями статті 221-1 КУпАП, оскільки справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 КУпАП, розглядаються адміністративними судами не в порядку адміністративного судочинства, а за правилами, встановленими КУпАП.

Із змісту Рекомендації щодо комунікаційної діяльності адміністративних судів, затвердженої Рішенням Ради суддів адміністративних судів України № 81 від 11.12.2014 року, вбачається, що у залі судового засідання заборонено виходити із залу судового засідання до завершення розгляду справи або до оголошення перерви у справі. Згідно зі статтею 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено адміністративну відповідальність за прояв неповаги до суду. Питання про притягнення особи до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується судом негайно після вчинення порушення, для чого в судовому засіданні з розгляду адміністративної справи оголошується перерва (ч. 2 ст. 134 КАС України) . Відповідно до частини першої статті 376 Кримінального кодексу України втручання у будь-якій формі у діяльність судді з метою перешкодити виконанню ним службових обов`язків або добитися винесення неправосудного рішення карається штрафом до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців.

Із змісту Рішення Ради суддів України Щодо втручання у здійснення правосуддя № 53 від 04.06.2015 року вбачається, що відносно випадків, зазначених у зверненнях суддів щодо проявів неповаги до суду, слід зазначити, що у кожному випадку, коли буде встановлено, що особа вчинила умисні дії, які свідчать про неповагу до суду, необхідно вирішувати питання про притягнення винних до відповідальності за статтею 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про незалежність судової влади № 8 від 13.06.2007 року у кожному випадку, коли буде встановлено, що особа вчинила умисні дії, які свідчать про неповагу до суду, необхідно вирішувати питання про притягнення винних до відповідальності за статтею 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Неповага до суду може виражатись у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача, у непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого, порушенні порядку під час судового засідання, а також у вчиненні будь-ким інших дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил.

Крім того, суд вважає за доцільне взяти до уваги положення п. п. 3, 4, 10, 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про застосування законодавства, що забезпечує незалежність суддів № 4 від 12.04.1996 року (із змінами і доповненнями, внесеними Постановою Пленуму Верховного Суду України № 12 від 03.12.1997 року, Постанова втратила чинність (згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13.06.2007 року) ) , згідно яким відповідно до ст. 126 Конституції України вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється і тягне за собою юридичну відповідальність. На всі випадки втручання в їх діяльність та прояву неповаги до суду й судді суди повинні реагувати окремими ухвалами чи постановами, а якщо в таких діях є ознаки злочину, передбаченого відповідною статтею Кримінального кодексу вирішувати питання про порушення кримінальної справи. Під втручанням у діяльність по здійсненню правосуддя слід розуміти будь-який вплив на суддю (прохання, вказівку, вимогу, критику судді в засобах масової інформації до вирішення справи тощо) з боку будь-якої особи з метою схилити їх до вчинення чи невчинення певних процесуальних дій або ухвалення бажаного судового рішення. При цьому не має значення, за допомогою яких засобів (обіцяння різних вигод, погрози тощо) , в якій стадії процесу і в діяльність суду якої інстанції здійснюється втручання. У кожному такому випадку, коли буде встановлено, що особа вчинила умисні дії, які свідчать про неповагу до суду й судді, необхідно вирішувати питання про притягнення винних до відповідальності за статтею 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Роз`яснити судам, що відповідальності за цією статтею підлягає і будь-яка інша особа, котра вчинила дії, які свідчать про неповагу до суду й судді, наприклад, умисно порушила вимоги статті 11 Закону Про статус суддів щодо створення необхідних організаційно-технічних та інформаційних умов для діяльності судів, особливого порядку їх фінансування тощо. Судам необхідно класти край будь-яким проявам неповаги до суду, особливо тим, які роблять неможливим нормальне здійснення правосуддя (наприклад, перешкоджанню явці народного засідателя; злісному ухиленню від явки свідка, потерпілого, позивача, відповідача; несвоєчасній доставці в судове засідання підсудного, що тримається під вартою; непідкоренню розпорядженням головуючого або прийнятим правилам поведінки в суді; невиконанню судових рішень) .

Таким чином, оскільки ОСОБА_5 порушив порядок під час судового засідання, а саме: до закінчення розгляду справи покинув, залишив судове засідання без поважних причин, а також вчинив дії, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил, а саме: звернувся до судді, назвавши його на прізвище ОСОБА_6 , завідомо знаючи про те, що учасники кримінального провадження звертаються до суду Ваша честь або Шановний суд , у відповідності до ч. 3 ст. 329 КПК України, відтак це свідчить про умисний характер його дій.

Крім того, факт неповаги до суду, що виразилась в порушенні порядку під час судового засідання, а так само вчинення дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил, підтверджується та не спростовується аудіозаписом ходу судового засідання від 17.07.2015 року та 31.07.2015 року, з огляду на те, що в судовому засіданні були присутні: секретар судового засідання ОСОБА_2 , прокурор ОСОБА_3 , старший слідчий з ОВС відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Сумській області капітан податкової міліції ОСОБА_4 . Тому доводи ОСОБА_5 про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими.

Отже, на підставі встановлених обставин, суд дійшов до висновку про те, що в даному випадку ОСОБА_5 дійсно було вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185-3 КУпАП, що ОСОБА_5 винний в його вчиненні, що ОСОБА_5 підлягає адміністративній відповідальності.

При накладенні стягнення суд врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність ( ОСОБА_5 є пенсіонером) , та дійшов до висновку про доцільність та можливість піддати ОСОБА_5 адміністративному стягненню у виді адміністративного штрафу в мінімальному розмірі 340 (триста сорок) гривень.

На думку суду таке адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, зміцнення законності, поваги до правил співжиття, зміцнення авторитету суду, виховання в громадян поваги до суду, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Крім того, дана постанова була ухвалена з урахуванням правових позицій та судової практики судів різних інстанцій, а саме: з урахуванням постанови Верховного Суду України від 18.03.2004 року; з урахуванням постанови Верховного Суду України від 08.06.2005 року; з урахуванням постанови Верховного Суду України від 09.07.2012 року по справі № 5-3кс11; з урахуванням ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2010 року по адміністративній справі № 19084/09/9104; з урахуванням постанови Печерського районного суду м. Києва від 01.11.2004 року по справі про адміністративне правопорушення № 3-4772-1/04; з урахуванням постанови Сніжнянського міського суду Донецької області від 18.04.2014 року по справі про адміністративне правопорушення № 2-2674/2007, провадження № 2/244/363/2014 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/38306769) .

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 129 Конституції України; ст. ст. 7, 38, 185-3, 221, 221-1, 254, 258, 268, 277, 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-3 КУпАП.

Піддати ОСОБА_5 адміністративному стягненню у виді адміністративного штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень.

Копію постанови протягом трьох днів вручити або вислати особі, щодо якої її винесено, ОСОБА_5 .

Копію постанови вручити під розписку. У разі якщо копія постанови буде вислана, про це зробити відповідну відмітку у справі.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 цього Кодексу, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 цього Кодексу.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Контроль за виконанням такої постанови здійснюється відповідними органами доходів і зборів.

Суддя: ОСОБА_1