Ухвала

від 30.07.2015 по справі 826/20747/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2015 року м. Київ К/800/22108/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Калашнікової О.В. Васильченко Н.В. Леонтович К.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 березня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, третя особа - Відкрите акціонерне товариство «Сумський хлібокомбінат» про визнання протиправним та скасування рішення, - ВСТАНОВИЛА: ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку за участю третьої особи - ВАТ "Сумський хлібокомбінат", в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 27.12.2013 р. №3005.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 березня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2015 року адміністративний позов залишено без розгляду.

Не погоджуючись із ухваленими по справі рішеннями, ОСОБА_4 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на продовження розгляду.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуальною права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, позивачем оскаржується рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 27.12.13 р., відповідно до якого відповідач дозволив фондовій біржі ПАТ "Фондова біржа "Перспектива" включити прості іменні акції ВАТ "Сумський хлібокомбінат" до біржового списку та допустити до біржових торгів виключно для реалізації акцій ВАТ "Сумський хлібокомбінат", на які звернено стягнення у кількості 1 944 919 шт., власником яких є позивач.

В лютому 2014 р. позивач звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про визнання недійсним договору №1216/01БД-13 про реалізацію на біржі цінних паперів, на які звернено стягнення від 16.12.13 р.; визнання недійсним біржового контрактом №14/01/14-01БК;1879;1216/01БД-13/01БВТ;0103/01-БД-14/01БВТ на купівлю-продаж цінних паперів. Водночас преамбула біржового контракту №14/01/14-01БК;1879;1216/01БД-13/01БВТ;0103/01-БД-14/01БВТ від 15.01.2014 р. містить посилання на оскаржуване рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 27.12.2013 р. №3005 та свідчить про обізнаність позивача про його існування з лютого 2014 р.

Також судами встановлено, що в грудні 2014 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування рішення від 27.12.2013 р. №3005, тобто з пропуском шестимісячного строку на звернення, встановленим ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Приймаючи рішення про відмову у відкритті провадження, суди попередніх інстанцій виходили з того, що згідно з ч.1 ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

З цього приводу колегія суддів Вищого адміністративного суду зазначає наступне.

Частиною першою статті 99 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.2 ст.100 КАС України позовна заява, подана після закінчення строків, встановлених законом, може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Аналізуючи ч.1 та ч.2 ст.100 КАС України, суд приходить до висновку про можливість встановлення судом поважності причин пропущення строків на подання адміністративного позову у випадку, коли особа, яка подає заяву про поновлення строків доведе поважність їх пропуску.

В касаційній скарзі позивач посилається на те, що суть оскаржуваного рішення йому стала відома 25 червня 2014 року, коли він ознайомлювався з матеріалами виконавчого провадження, а отже останнім днем строку позовної давності є 25 грудня 2014 року. Даний факт говорить про відсутність порушення з боку позивача вимог ст. 99 КАС України.

Суди попередніх інстанцій, залишаючи позовну заяву без розгляду з мотивів пропущення строків позовної давності, посилались на те, що про оскаржуване рішення позивач знав або міг дізнатися раніше, оскільки в лютому 2014 р. він звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про визнання недійсним договору №1216/01БД-13 про реалізацію на біржі цінних паперів, на які звернено стягнення від 16.12.13 р.; визнання недійсним біржового контрактом №14/01/14-01БК;1879;1216/01БД-13/01БВТ;0103/01-БД-14/01БВТ на купівлю-продаж цінних паперів. Водночас преамбула біржового контракту №14/01/14-01БК;1879;1216/01БД-13/01БВТ;0103/01-БД-14/01БВТ від 15.01.2014 р. містить посилання на оскаржуване рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 27.12.2013 р. №3005, що свідчить про обізнаність позивача про існування даного з лютого 2014 р.

Колегія Вищого адміністративного суду України вважає такі висновки судів першої та апеляційної інстанцій сумнівними, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.159 КАС України Судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Отже, суди попередніх інстанцій при винесенні рішень повинні були повно та всебічно дослідити всі обставини у справі та докази, на яві посилались сторони.

Аналізуючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого адміністративного суду прийшла до висновку про неповне з'ясування судами першої та апеляційної інстанцій всіх обставин у справі з огляду на наступне.

Встановлюючи факт того, що позивач знав або міг знати про суть оскаржуваного рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 27.12.2013 р. №3005, суди взяли за основу лише доводи відповідача про наявність посилання на дане рішення в преамбулі біржового контракту №14/01/14-01БК;1879; 1216/01БД-13/01БВТ; 0103/01-БД-14/01БВТ від 15.01.2014 р., який оспорював ся позивачем до Господарського суду Дніпропетровської області в лютому 2014 року.

Проте судами не було досліджено факт повідомлення позивача про прийняте рішення, факти наявності посилань на дане рішення в інших рішеннях судів та виготовлених відповідно до них виконавчих документів. Не надано правової оцінки факту відсутності посилання на дане рішення в позовній заяві до Господарського суду Дніпропетровської області, в якій позивач оскаржує лише біржові контракти, а не рішення 27.12.2013 р. №3005.

Виходячи із вищезазначеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про те, що судами попередніх інстанцій неповно з'ясовано всі обставини у справі, не надано належної правової оцінки доводам позивача, що призвело до винесення незаконних рішень.

Згідно зі статтею 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Зважаючи на те, що судами при розгляді справи неповно встановлені фактичні обставини справи та допущені порушення норм процесуального права, які призвели до помилки при постановленні судових рішень, а також те, що у справі не вимагається збирання або додаткова перевірка доказів, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про доцільність скасування ухвалених у справі рішень та направлення справи на продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 220, 222, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 березня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2015 року - скасувати та відправити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: