Постанова

від 17.11.2015 по справі 826/20747/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 листопада 2015 року № 826/20747/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку за участю третьої особи - ВАТ «Сумський хлібокомбінат» про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку за участю третьої особи - ВАТ «Сумський хлібокомбінат» про визнання протиправним та скасування рішення, мотивуючи позовні вимоги тим, що оскаржуване рішення суперечить положенням нормативного акту - Положення про функціонування фондових бірж, адже ВАТ «Сумський хлібокомбінат» знаходилось в ліквідаційній процедурі, а відтак відповідач не мав права допускати до біржового списку цінних паперів емітента - ВАТ «Сумський хлібокомбінат».

У позовній заяві позивач просить суд визнати протиправним рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №3005 від 27.12.2013 р. щодо простих іменних акцій емітента ВАТ «Сумський хлібокомбінат»; скасувати рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №3005 від 27.12.2013 р. щодо простих іменних акцій емітента ВАТ «Сумський хлібокомбінат» повністю; стягнути витрати за судовий збір в розмірі 146,16 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив суд їх задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував щодо задоволення позовних вимог, зазначивши, що при прийнятті оскаржуваного рішення діяв на підставі та в межах повноважень, передбачених законодавством. Так, представник відповідача зазначив, що станом на момент прийняття рішення №3005 від 27.12.2013 р. існувала правова невизначеність, а тому з метою захисту прав кредитора комісією дана колізія вирішена на користь останнього.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

В наданих суду письмових запереченнях представник ВАТ «Сумський хлібокомбінат» зазначив, що оскаржуване рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку не суперечить чинному законодавству, зокрема, Порядку скасування випусків акцій, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №737 від 23.04.2013 р. та Порядку реалізації на фондовій біржі цінних паперів, на які звернено стягнення, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №1853 від 25.12.2012 р., є чинним та обов'язковим до виконання тим колом суб'єктів, яких воно стосується.

Крім того, представник третьої особи стверджує, що рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено правомірність прийняття Комісією рішення №3005 від 27.12.2013 р., у зв'язку з чим питання правомірності є доведеним, істинним та не може бути предметом доказування при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неявку представника третьої особи, з урахуванням думки представників сторін щодо можливості розгляду справи за його відсутності, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Вирішуючи спір по суті, суд дійшов висновків про наступне.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», частини 4 статті 62 Закону України «Про виконавче провадження», підпункту 3 пункту 1 та пункту 9 розділу V Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23 квітня 2013 року №735 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 червня 2013 року за №1084/23616, Порядку реалізації на фондовій біржі цінних паперів, на які звернено стягнення, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 25.12.2013 р. за №1853, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.2013 р. за №159/22691, у зв'язку зі зверненням відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції Головного управління юстиції у Сумській області від 19.12.2013 №37/13961, Національна комісія 27.12.2013 р. прийняла рішення №3005 «Щодо простих іменних акцій емітента ВАТ «Сумський хлібокомбінат».

Так, п. 1 рішення визначено, що за результатами розгляду ситуації, викладеної у листі відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції Головного управління юстиції у Сумській області від 19.12.2013 р. №37/13961, дозволити фондовій біржі ПАТ «Фондова біржа «Перспектива» (код за ЄДРПОУ 33718227) включити прості іменні акції ВАТ «Сумський хлібокомбінат» (код за ЄДРПОУ 00374522) до біржового списку та допустити до біржових торгів виключно для реалізації акцій емітента, на які звернено стягнення; забезпечити проведення біржових торгів щодо простих іменних акцій Емітента у кількості 1944919 шт., на які звернено стягнення, шляхом їх продажу на аукціоні; за результатами проведення аукціону з продажу простих іменних акцій емітента, на які звернено стягнення, після проведення повного розрахунку за придбані акції надати ПАТ «Національний депозитарій України» інформацію щодо укладеного біржового контракту стосовно цих цінних паперів, що містить дані реквізитів депозитарної установи, в якій відкрито рахунок у цінних паперах переможця аукціону - покупця простих іменних акцій емітента та реквізитів рахунку у цінних паперах цього покупця.

Незгода позивача із зазначеним рішення зумовила його звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні визначає Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30.10.1996 р. №448/96-ВР (далі - Закон №448/96-ВР) (в редакції станом на момент прийняття оскаржуваного рішення).

Відповідно до ст. 3 Закону №448/96-ВР державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється у таких формах, зокрема, прийняття актів законодавства з питань діяльності учасників ринку цінних паперів; регулювання випуску та обігу цінних паперів, прав та обов'язків учасників ринку цінних паперів.

При цьому, державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (ст. 5 Закону №448/96-ВР).

З матеріалів справи вбачається, що 19.12.2013 р. до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку звернувся відділ державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції листом №37/13961 щодо врегулювання ситуації з реалізації акцій ВАТ «Сумський хлібокомбінат».

Так, рішенням Зарічного районного суду міста Суми від 01.08.2013 р. у справі №591/1013/13-ц, залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 25.09.2013 р., яке набрало законної сили 11.08.2013 р., вирішено стягнути з боржника ОСОБА_1 на користь ВАТ «Сумський хлібокомбінат» грошові кошти в сумі 250000,00 грн.

19.08.2013 р. державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом №591/1013/13-ц від 13.08.2013 р. Зарічного районного суду міста Суми про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Сумський хлібокомбінат» - грошових коштів в сумі 250000 гривень та 2614,70 гривень в рахунок відшкодування судового збору.

В ході здійснення виконавчого провадження державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції ОСОБА_1 було надано встановлений законодавством термін для добровільного виконання судового рішення, однак останнє в добровільному порядку не було виконане, що стало наслідком здійснення державним виконавцем заходів примусового виконання судового рішення: а саме, з метою виявлення майна та коштів у ОСОБА_1 державним виконавцем направлені запити до правовстановлюючих підприємств, установ та організацій.

За результатами відповідей на вищезазначені запити державним виконавцем встановлено, що за ОСОБА_1 реєстровані на праві власності 1 944 919 простих іменних акцій емітента ВАТ «Сумський хлібокомбінат».

23.10.2013 р. державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на 1 944 919 штук акцій емітента ВАТ «Сумський хлібокомбінат», належних ОСОБА_1, згідно якої ТОВ «РК «ПРИДНІПРОВ'Є» здійснено безумовну операцію - обтяжено на рахунку у цінних паперах ОСОБА_1 цінні папери у кількості 1944919 штук.

При цьому, як вбачається з листа державного виконавця, реалізація цінних паперів, на які звернено стягнення, здійснюється шляхом їх продажу на аукціонах на фондових біржах. Водночас, випуск акцій таких емітентів Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку ще не скасовано, а відтак у разі звернення Державної виконавчої служби до фондової біржі з проханням провести аукціон з продажу акцій, на які звернено стягнення, емітент яких визнаний банкрутом або щодо якого застосовується ліквідаційна процедура, фондова біржа зіткнеться з плановою колізіє нормативно-правових актів, що регулюють питання реалізації цінних паперів, на які звернено стягнення.

Єдиним можливим виходом з ситуації, що склалась, як зазначено державним виконавцем, бачиться проведення аукціону з реалізації на фондовій біржі 1944919 акцій емітента ВАТ «Сумський хлібокомбінат», на які звернено стягнення, лише після отримання згоди Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку щодо включення акцій емітента фондовою біржею до біржового списку до допущення до біржових торгів.

Як встановлено судом, відповідно до п.1.4 Порядку реалізації на фондовій біржі цінних паперів, на які звернено стягнення, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №1853 від 25.12.2012 р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.01.2013 р. за N 159/22691, на фондовій біржі реалізація цінних паперів, на які звернено стягнення, здійснюється відповідно до законодавства та правил такої фондової біржі, які повинні містити порядок реалізації цінних паперів, на які звернено стягнення, шляхом їх продажу на аукціоні. Правила фондової біржі є обов'язковими для виконання членами фондової біржі та фондовою біржею.

Відповідно до пункту 1 розділу І Положення про функціонування фондових бірж, затвердженого рішенням Комісії від 22.11.2012 р. №1688, це Положення визначає основні засади та вимоги до функціонування фондових бірж в Україні.

Пунктом 2 розділу І Положення №1688, допуск до торгівлі - сукупність процедур щодо внесення цінних паперів та інших фінансових інструментів до біржового списку.

Відповідно до п. 5 розділу ІІІ Положення №1688 допуск цінних паперів та інших фінансових інструментів до торгівлі на фондовій біржі здійснюється шляхом їх внесення до біржового списку.

Пунктом 8 Положення №1688, визначено, що допуск до торгівлі без внесення до біржового реєстру може здійснюватися за ініціативою емітента, члена фондової біржі, фондової біржі, компанії з управління активами (щодо цінних паперів інститутів спільного інвестування, які містяться в управлінні компанії з управління активами), іншої особи, у тому числі державного органу, які мають право брати участь у біржових торгах згідно із законодавством. Вимоги щодо внесення цінних паперів та інших фінансових інструментів до біржового списку без унесення до біржового реєстру установлюються фондовою біржею відповідно до правил фондової біржі. Не допускається внесення до біржового списку цінних паперів та інших фінансових інструментів, емітенти яких визнані банкрутом або щодо яких застосовується ліквідаційна процедура, крім цінних паперів, які пропонуються до продажу в процесі приватизації.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2009 р. у справі №Б29/161-09 порушено провадження за заявою відкритого акціонерного товариства «Сумський хлібокомбінат» до відкритого акціонерного товариства «Сумський хлібокомбінат» про визнання банкрутом.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2009 р. визнано ВАТ «Сумський хлібокомбінат» банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру у справі.

В подальшому, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2014 р. провадження у справі №Б29/161-09 припинено, а ВАТ «Сумський хлібокомбінат» вважати таким, що не має боргів та продовжує свою підприємницьку діяльність.

Наведене свідчить, що станом на момент прийняття оскаржуваного рішення існувала законодавчо передбачена заборона щодо внесення до біржового списку цінних паперів та інших фінансових інструментів, емітенти яких визнані банкрутом або щодо яких застосовується ліквідаційна процедура, що грубо проігноровано відповідачем.

Національна комісії з цінних паперів та фондового ринку у оскаржуваному рішенні № 3005 від 27.15.2013 р. посилається на Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні». Разом з тим положення ст. 8 вказаного Закону, які визначають повноваження Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку не передбачають повноваження Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку видавати індивідуальні акти, які б суперечили нормативно-правовим актам, виданим нею, та зокрема, не передбачають повноваження комісії на надання дозволу на включення до біржового списку акцій емітентів які визнані банкрутом або щодо яких застосовується ліквідаційна процедура.

Не передбачає такого повноваження Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку й Положення про функціонування фондових бірж, яке є спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює питання включення цінних паперів до біржового списку.

Не містить норм щодо включення до біржового списку акцій, емітенти яких визнані банкрутом й ч. 4 ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження», яка передбачає, що порядок реалізації цінних паперів визначається Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Міністерством юстиції України. Вказана стаття визначає повноваження комісії визначати порядок реалізації, тобто, видавати нормативно-правовий акт, який визначає такий порядок, за погодженням з Міністерством юстиції України, а не видавати самостійно акт разової дії всупереч зареєстрованому Міністерством юстиції України нормативно-правовому акту комісії (Положенню про функціонування фондових бірж).

Підпункти 3 пункту 1 та пункту 9 розділу V Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23.04.2013 № 735 також не надають такого повноваження комісії, а передбачають відповідно можливість надання копій документів до депозитарної установи або Центрального депозитарію за умови пред'явлення їх оригіналів або нотаріально посвідчених копій, а також можливість власника цінних паперів передавати повноваження на відкриття рахунку в цінних паперах представнику. Вказане положення не визначає умови включення до біржового списку цінних паперів, а визначає порядок здійснення депозитарної діяльності.

Порядок реалізації на фондовій біржі цінних паперів, на які звернено стягнення, затверджений рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 25.12.2012 р. №1853, відповідно до п. 1.1. вказаного Порядку, регулює процедуру реалізації на фондовій біржі цінних паперів, на які звернено стягнення, які можуть бути допущені до торгівлі на фондовій біржі відповідно до законодавства. Тобто, з урахуванням положень п. 8 розділу ІІІ Положення про функціонування фондових бірж (в редакції, яка діяла на час прийняття та виконання оспорюваного рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №3005 від 27.12.2013 р.), оскільки цінні папери емітента, визнаного банкрутом, не могли бути допущені до торгівлі на фондовій біржі шляхом включення до біржового списку, то вказаний порядок не міг застосовуватись до акцій ВАТ «Сумський хлібокомбінат».

Не можуть бути взяті до уваги й посилання відповідача на п. 13 розділу І Порядку скасування реєстрації випусків акцій, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23.04.2013 р. №737 (в редакції, чинній на час прийняття та виконання оспорюваного Рішення №3005 від 27.12.2013 р.), оскільки відповідно до п. 1 вказаного Порядку, він встановлює механізм вчинення дій з метою скасування реєстрації випуску акцій та анулювання свідоцтва (тимчасового свідоцтва) про реєстрацію випуску акцій у разі припинення акціонерного товариства шляхом ліквідації або перетворення (зокрема порядок зупинення обігу акцій; порядок відновлення обігу акцій; порядок скасування реєстрації випусків акцій) або нерозміщення, відмови від розміщення або незатвердження результатів розміщення акцій. Вказаний порядок не регулює питання допуску акцій до торгів на фондовій біржі. Крім того, п. 13 цього Порядку визначає наслідки здійснення депозитарієм безумовної операції щодо обмеження здійснення операцій в системі депозитарного обліку (при бездокументарній формі існування акцій) або з дати закриття реєстру (при документарній формі існування акцій), в той час як Положення про порядок функціонування фондових бірж визначає наслідки визнання боржника банкрутом незалежно від здійснення такої операції. Також, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, Зарічним районним судом міста Суми у справі № 591/1013/13-ц вирішувалось питання стягнення грошового боргу. Питання вчинення правочинів з акціями ВАТ «Сумський хлібокомбінат» Зарічним районним судом міста Суми не вирішувалось ні при винесенні вказаного рішення від 01.08.2013 р., ні в процесі його виконання.

Стосовно доводів представника третьої особи щодо того, що рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07.07.2014 р., яке набрало законної сили, встановлено правомірність прийняття Комісією рішення №3005 від 27.12.2013 р., у зв'язку з чим питання правомірності є доведеним, істинним та не може бути предметом доказування при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 72 КАС України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З вказаного представником третьої особи судового рішення вбачається, що в межах цієї справи вирішувався спір між ОСОБА_2 та ПАТ «Фондова біржа «Перспектива», тобто, вирішено спір між іншими сторонами ніж ті, які беруть участь у даній справі, натомість Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку відповідачем у справі № 200/2147/14-ц не була. Спір між ОСОБА_1 та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, предметом якого було б Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від № 3005 від 27.15.2013 р. судами не вирішувався. Не містить воно й обставин, які б мали значення для справи та щодо яких могли б застосовуватись правила ч. 1 ст. 72 КАС України.

Наведене свідчить, що під час розгляду даної адміністративної справи необхідним є з'ясування дотримання відповідачем при прийнятті рішення №3005 від 27.12.2013 р. критеріїв, які передбачені ч. 3 ст. 2 КАС України.

Стаття 6 КАС України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку, що спосіб захисту, застосований судом у судовому рішенні, має призводити до поновлення права особи.

Крім того, здійснюючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд зобов'язаний надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Матеріалами справи підтверджується та сторонами не заперечується, що позивач є власником контрольного пакету акцій ПАТ «Сумський хлібокомбінат», а відтак рішення №3005 від 27.12.2013 р. «Щодо простих іменних акцій емітента ВАТ «Сумський хлібокомбінат» порушує права та законні інтереси позивача.

Стосовно доводів відповідача та третьої особи про залишення позову без розгляду, то суд не може їх задовольнити, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України, строк для звернення до адміністративного суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Припущення що позивач повинен був дізнатись про прийняте відповідачем рішення раніше, ніж ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження 25.06.2014 не можуть бути взяті до уваги, оскільки відповідно до положень ч. 3 ст. 159 КАС України, судове рішення має ґрунтуватись на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, а не на припущеннях. Без знання змісту вказаного рішення позивач позбавлений можливості звернутись до адміністративного суду, оскільки не має можливості викласти обставини, якими обґрунтувати порушення своїх прав - чому саме рішення незаконним та чим воно порушує його права, що відповідно до змісту ч. 2 ст. 99 КАС України є початком перебігу строку звернення до адміністративного суду. Саме ж по собі вказання дати та номеру рішення у копії договору, який укладався не позивачем, а іншими особами, і в укладенні якого позивач участі не брав, і те, що позивач прикладав раніше таку копію цього договору до позову не свідчать, що він знав про зміст вказаного рішення та про те, яким чином воно порушує його права або інтереси. Відсутнє й посилання на дане рішення в позовній заяві до Господарського суду Дніпропетровської області, в якій позивач оскаржує лише біржові контракти, а не рішення 27.12.2013 р. №3005.

За таких обставин, у суду відсутні достовірні дані про те, що позивач міг дізнатись про порушення своїх прав оспорюваним рішенням раніше, ніж за встановлений ст. 99 КАС України строк до звернення з позовом до адміністративного суду. На ці обставини звернула увагу колегія Вищого адміністративного суду в ухвалі від 30.07.2015 р. по даній справі, скасовуючи ухвалу суду від 04.03.2015 р. про залишення позову без розгляду та повертаючи справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, а відтак підстави для висновку про пропуск позивачем строку для звернення до адміністративного суду та залишення позову без розгляду - відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень покладений на нього обов'язок доказування правомірності прийняття оскаржуваного рішення не виконав.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 94 КАС України визначено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

ПОСТАНОВИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №3005 від 27.12.2013 р. щодо простих іменних акцій емітента ВАТ «Сумський хлібокомбінат».

Судові витрати в розмірі 146,16 грн. присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок Державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Є.В. Аблов