Рішення

від 17.08.2009 по справі 33/40-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/40-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" серпня 2009 р.                                                            Справа № 33/40-09

вх. № 895/3-33

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Тарасенко О.В.,дов. № 09/72 від 29.05.2009р.  відповідача - не з'явився.

розглянувши справу за позовом ДП "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України", м. Київ  

до  Вовчанського підприємства теплових мереж, м. Вовчанськ  

про стягнення 1161457,67 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною  заявою про стягнення з відповідача 1161457,67грн., у тому числі 827449,43грн. - основного боргу, 291262,20грн. - інфляційних витрат та 42746,04грн. - 3% річних за договором комісії №12/05-540, укладеним між сторонами 01.10.2005 року. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, внаслідок чого виникла заборгованість, яка до цього часу не сплачена.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечує проти заявлених позовних вимог з підстав, викладених в відзиві на позов. Свої заперечення обґрунтовує   тим  між сторонами було проведено  залік зустрічних позовних вимог на суму, заявлену позивачем до стягнення. В відзиві просить зменшити розмір  нарахованих позивачем санкцій, оскільки вини підприємства немає.

В письмових поясненнях представник позивача проти  зарахування за заявами відповідача  заперечує, зазначає, що між сторонами не існує  зобов'язань, які можуть бути предметом зарахування згідно приписів закону. Між сторонами виникло зобов'язання, строк виконання якого  поставлений в залежність від  настання події, яка цілком  залежить від виконання саме відповідачем  умов  договору комісії  щодо своєчасного  та повного розрахунку  з позивачем. А саме  надходження від відповідача грошових коштів  за договором комісії від 01.10.2005р. Крім того, в  письмових поясненнях від 16.07.2009р. представник позивача зазначив. Що   ніяких заяв, іншого листування  про зарахування зустрічних позовних вимог між сторонами не було.

17.08.2009р. відповідач  звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою представника, яка приймала участь  в розгляді справи та необхідністю надання доказів. Суд не вбачає підстав для його задоволення у зв'язку з його  необґрунтованістю. Судом   не була визнана явка представника обов'язковою і   відповідач не був позбавлений права надати до суду   додаткові матеріали. Суд вважає, що справа може бути розглянута в даному судовому засіданні за наявними в ній матеріалами.

Суд, вислухавши пояснення  представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності,  встановив наступне.

01.10.2005р. між   сторонами  був укладений договір  комісії № 12/05-540. Відповідно до умов  договору позивач ( Комітент)  уповноважив, а  відповідач  (Комісіонер) прийняв   на  себе обов'язок    протягом строку  дії договору  здійснювати діяльність по продажу обумовленої „Теплової енергії” відповідно до умов даного договору в інтересах   позивача, від свого імені  та за  рахунок  позивача.  У відповідності до п.4.1. договору позивач    передав  за актами  приймання –передачі, засвідчені копії яких залучені до матеріалів справи,   відповідний  обсяг  теплової енергії, а  відповідач   повинен   був цей  обсяг теплової  енергії  прийняти.  У  відповідності до п.4.8. договору  відповідач повинен  був забезпечити своєчасну оплату  за  спожиту  теплову  енергію  згідно угодам, укладеним   на  виконання цього договору.  Згідно до п. 4.9. договору  відповідач  прийняв на себе  поручительство( делькредере)  перед позивачем  за виконання споживачами зобов'язань за угодами. У відповідності до п.5.1. договору оплата  за  реалізовану   відповідачем теплову енергію  здійснюється  Споживачами  на   зазначений в договорі  рахунок позивача грошовими коштами.

В  період з жовтня 2005р. по  квітень 2006р.   позивач передав відповідачу   теплову енергію на загальну суму 2773889,84 грн.,  що підтверджено актами   приймання-передачі, засвідчені копії  яких долучені до матеріалів справи.

У спірний період сторонами було підписано звіти комісіонера, якими засвідчується факт продажу відповідачем  належної позивачу теплової енергії споживачам.  

Позивачем, відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України,  за № 54/11- 756-1701  від  25.04.2007р.  було   направлено  вимогу про оплату   боргу  внаслідок  застосування делькредере  в розмірі  922107,98  грн.,  але   відповідач  борг,  зазначений   в звітах,  не   сплатив в повному обсязі.

 Враховуючи,  що сума   боргу  відповідачем  не   спростована,  відповідач   не надав  суду  доказів  про   її  погашення,   а  також,  враховуючи,  що   відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має  виконуватися належним  чином відповідно  до умов договору, позовні  вимоги позивача в сумі   827449,43 грн.  обґрунтовані, підтверджуються   наданими суду   доказами та   підлягають  задоволенню.

У відповідності із ст.625  ЦК України, боржник, який прострочив виконання зобов'язання, за вимогою  кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням  встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми боргу, у зв*язку з чим  суд вважає позов в частині стягнення   42746,04 грн.  3% річних та  291262,20 грн. інфляційних  обґрунтованим та підлягаючим задоволенню.

Твердження   відповідача про    припинення   зобов'язання  за  договором комісії в сумі 827449,43 грн.  зарахуванням  шляхом  заліку  зустрічних вимог    на підставі   заяв від 18.01.2008р., від 04.03.2009р. №25 та від 04.03.2009р.  за № 27 суд  вважає   необґрунтованими   та безпідставними, виходячи з наступного.

У відповідності  до п.8.4 договору комісії усі повідомлення, що Сторони направляють одна одній, відповідно до положень цього договору, повинні бути складені в письмовій формі  та будуть вважатись  направленими належним чином, якщо вони надіслані  рекомендованим листом з описом вкладення, факсом, електронною поштою чи доставлені особисто під підпис  по зазначеним в договорі адресам сторін, якщо про інше сторони не домовились додатково.

Відповідачем на підтвердження відправлення заяв від 04.03.2009р. за №25  та  № 27  надано лише  ксерокопію чеку від 05.05.2009р., в якому в якості   отримувача зазначено призвіще „Чечину”, а не назва юридичної особи, яка є стороною за договором. З урахуванням вищевикладеного, суд не вбачає підстав вважати, що заяви про залік, копії яких надано до справи відповідачем, направлені  на адресу позивача   належним  чином у  відповідності до п.8.4 договору.  

Щодо заяви за № 17 від 18.01.2008р.,суд вважає необхідним зазначити, що заява про взаємозалік  подана за договором на переробку за  №17/04-289 від 01.10.2004р.,який не є взаємопов'язаний  з договором комісії № 12/05-540 від 01.10.2005р.  

Щодо акту звірки  станом на 30.06.2006р., слід зауважити, що цей  акт не  є первинним  документом, який  у відповідності до вимог діючого  законодавства та  вимог договору,  може  підтверджувати  факт надання  послуг, наявність чи відсутність  будь-яких  зобов'язань сторін, припинення зобов”язань  та підстави такого припинення.  В  цьому акті  лише  зафіксовані  бухгалтерські операції  підприємств   за  низкою  договорів.  

Крім того, навіть, якщо врахувати проведення заліку за  договорами, за змістом акту  не зрозуміло, за  якими договорами   зобов'язання  було припинене та в  якій  сумі,  а за   якими  залишився борг відповідача  у   розмірі 281288,90 грн..  До того ж  акт  звірки   підписано  лише  головними  бухгалтерами  підприємств, підпис керівників на  акті відсутній.    

Крім того, слід зазначити  наступне.

Відповідно до договору  про надання послуг з переробки природного газу  та транспортування теплової енергії   від 01.10.2005р. за № 17/05-539, відповідач є підрядником робіт, оплата яких (п. 9.2 договору) здійснюється позивачем (замовником) з власного поточного рахунку відкритого на виконання умов п. 5.1. ст. 5 договору комісії відповідно до алгоритму розподілу грошових коштів, погодженого сторонами у додатку № 4 до цього договору.

Пунктом 9.2.1 договору сторони визначили, що  грошові кошти, зазначені в п.9.2 договору, перераховуються Замовником Підряднику з  грошових коштів, отриманих від реалізації  Готової продукції за договором комісії.

Аналізуючи умови вищевказаних договорів, укладених між сторонами, господарський суд приходить  до висновку про погодження сторонами послідовності проведення  між ними взаєморозрахунків, починаючи з обов'язку комісіонера забезпечити оплату реалізованої  продукції.

За змістом  статей  203 ГК України та   601 ЦК України     зарахування є  способом припинення зобов'язання і  можливе   за  наявності   умов  зустрічності  та однорідності  вимог,  настання  строків    виконання зобов'язання,  а  також  відсутності спору   відносно  характеру   зобов'язання, його змісту   та умов  виконання.  

 При дослідженні матеріалів справи  встановлено, що   між сторонами є спір  щодо  характеру   зобов'язання   ДП „Газ –тепло”   за договором   про надання послуг з  переробки  природного газу та транспортування теплової енергії № 17/05-539 від 01.10.2005р., його  змісту   та  умов  виконання  в частині   розрахунків.

 Суд  вважає, що  умовою, за   наявності  якої  можливе  припинення зобов'язання зарахуванням, є прозорість вимог, тобто коли між сторонами немає спору відносно характеру зобов'язання,  його змісту, умов виконання.  Якщо ж одна із сторін   звернулась    із заявою про  зарахування, а інша  сторона  зобов'язання  звернулась до суду з позовом   про  стягнення тієї суми, на яку проводиться  зарахування  зустрічної вимоги, тобто  фактично   наявним  є протиставлення  цій вимозі   заперечення   відносно    характеру, терміну,  розміру  виконання  тощо, спір  підлягає вирішенню  в   судовому  порядку.

Крім того, слід зазначити, що   за  змістом ст.601 ЦК України    зарахування  може здійснюватись     за заявою однієї з сторін.  З приписів  цієї статті вбачається, що  зобов'язання  може, але     не  повинно     припинятися   за заявою   однієї із сторін.

У відповідності до  ст.ст.44, 49 ГПК України суд вважає  необхідним витрати по сплаті державного мита у сумі 11615,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  у сумі 118 грн. покласти   на  відповідача.

Керуючись ст.  526,625  ЦК України,  статтями 1, 12,33,47, 49, 82-84 ГПК України, -   

ВИРІШИВ:

Позов   задовольнити.

Стягнути з Вовчанського підприємства теплових мереж (вул..Дзержинського,3-а,м.Вовчанськ,Харківська обл..,62503, в тому числі п/р 260014856,МФО 351629,код ЄДРПОУ 32447026 )    на користь  Дочірнього підприємства „Газ-Тепло” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”  ( буд. І. Лепсе, 16, м.Київ, 03065, в тому числі  п/рахунок  26006592983980 в АКБ „Фінанси та Кредит”,м. Київ, МФО 436131,код ЄДРПОУ 32587579)  827449,43  грн. боргу, 42746,04 грн. 3% річних, 291262,20 грн. інфляційних, витрати по сплаті державного мита у сумі 11615,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  у сумі 118 грн.

Видати наказ   після набрання рішенням   законної  сили.

Суддя                                                                                            

Прийняте рішення  ( повний текст) оголошено в судовому засіданні по закінченні розгляду справи.