Рішення

від 18.08.2009 по справі 5020-5/104

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-5/104

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"18" серпня 2009 р. справа № 5020-5/104

За позовом: Приватного підприємства „Самерс” (99009, м. Севастополь, вул.  Гер. Севастополя, б. 22, кв. 31)  

до Приватного підприємства „Виробничо-комерційна фірма „Інтер-Феникс”  (99058 м. Севастополь, вул. Гер. Бреста, 1)

про стягнення заборгованості  в розмірі 105498,44   грн.

Суддя Євдокімов І.В.

Представники :

позивач (ПП "Самерс";) - Козирев Дмитро Костянтинович - представник, довіреність №  03/09  від 11.03.2009;

позивач (ПП "Самерс") - Самерін Сергій Олександрович - директор, наказ № 1 від 01.09.1994;

відповідач (ПП "Виробничо-комерційна фірма "Интер-Феникс") - Васильченко Федір Анатолійович - представник, довіреність № б/н  від 22.05.2009;

відповідач (ПП „Виробничо-комерційна фірма „Інтер-Феникс”) - Ємельяненко Вячеслав Олександрович - представник, довіреність № б/н  від 22.05.2009.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, ПП „Самерс”, звернувся до суду з позовом до відповідача, Приватного підприємства „Виробничо-комерційна фірма „Інтер-Феникс”, про стягнення заборгованості в розмірі 105498,44  грн., з яких: 75160,00 грн. –основна заборгованість, 25641,74 грн. –збитки від інфляції, 4696,70 грн. –3% річних.   

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались обов'язки щодо оплати наданих послуг.

Відповідач позовні вимоги не визнав, мотивуючі свої заперечення тим, що  позивачем не надавались будь-які послуги, а тому він не має заборгованості перед позивачем.

Відповідачем заявлено клопотання про призначення судової почеркознавської   експертизи.

Позивач проти призначення експертизи заперечує на підставі відсутності потреби у спеціальних знаннях для встановлювання фактичних даних, які входять до предмету доказування.

Суд відмовив з задоволенні вказаного клопотання на підставі того, що відповідно до п. 2 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/424 від 11.11.1998 „Про деякі питання практики призначення судової експертизи”, судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, тобто у випадку коли висновок експерту не можуть замінити інші засоби доказування.

Представникам сторін в судовому засіданні роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу  України.

Заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази,  суд, -

ВСТАНОВИВ:

                    Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до тарифів та змінних рапортів про роботу машини позивач надавав, а відповідач використовував на будівництві дорозі по вул. Карантинної в м. Севастополі надані позивачем механізми та транспортні засоби: автомобіль КАМАЗ-55121 самосвал,  автомобіль ЗИЛ ММЗ-555 самосвал, автокомпресор ПКС-5,25 та екскаватор ЭО-2621В-2.

                    Тарифі на використання вказаних механізмів та транспортних засобів  узгоджені сторонами згідно з листом підписаними сторонами, та скріпленому печатками (а.с. 8).

В період з 01 листопада по 31 грудня 2005 року відповідач використовував надані йому позивачем механізми та транспортні засобі: автомобіль КАМАЗ-55121 самосвал –251 год., автомобіль ЗИЛ ММЗ-555 самосвал –471 год., автокомпресор ПКС-5,25 –159 год., екскаватор ЭО-2621В-2 –230 год., що підтверджується змінними рапортами про роботу машин, які підписані представником відповідача: Маловичко О.К., який працював у відповідача на посаді прораба в період з 01.11.2005 по 27.12.2005, тобто на період виконання будівельних робіт, що підтверджується довідкою відповідача (а.с. 76).

                    Факт надання послуг підтверджується змінними рапортами про роботу машин в яких зазначено транспортні засоби, дата, кількість годин використання (а.с. 9-15).

                    27.10.2006 на адресу відповідача була направлена вимога про сплату боргу, яка останнім оплачена не була.

          Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.  Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, у відповідача виникли зобов'язання у формі сплати грошових коштів позивачу на підставі правочину, укладеного відповідно до вищезгаданих статей.

Позивач, в період з 01 листопада по 31 грудня 2005 року надав відповідачу послуги на загальну суму 75160,00 грн.

Твердження відповідача про те, що між сторонами не було укладеного договору, а тому позивачем послуги надані не були, та таким чином, відповідач не має заборгованості перед позивачем, судом до уваги не приймається на підставі того, що до матеріалів справи долучені змінні рапорти про роботу машин, які підписані представником відповідача: Маловичко О.К., який працював у відповідача на посаді про раба в період з 01.11.2005 по 27.12.2005, та який відповідно до наказу відповідача № 73 від 01.11.2005 був призначений відповідальною особою за ремонт автодороги (а.с. 17).

Таким чином, відповідач підтвердив свої господарські відносини з позивачем.

                    Згідно положень  статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526  Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 611  Цивільного кодексу України,  у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом.

           Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три відсотку річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

15.07.2005 Інформаційним листом № 3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.

Позивачем нараховані збитки від інфляції в розмірі 25641,74 грн., та 3% річних в розмірі 4696,70 грн., які підлягають стягненню з відповідача частково, виходячи  з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи позивач нарахував збитки від інфляції та 3% річних за період з 01.11.2006 по 30.11.2008, в той час як відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як слідує з матеріалів справи позивач направив на адресу відповідача вимогу про сплату заборгованості 27.10.2006 (а.с. 16), а тому  він повинний був нараховувати вказані санкції за період з 04.11.2006 по 30.11.2008.

Проте, при проведенні судом перевірки розрахунку індексу інфляції, суд встановив, що сума індексу інфляції розрахованого позивачем, складає 25641,74 грн., а по розрахунку суду сума збитків від інфляції складає 32694,60грн.

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі

04.11.2006 - 30.11.2008751601.43532694.60107854.60

Таким чином, сума боргу з урахуванням індексу інфляції складає 107854.60 грн.

 №Середній індекс інфляції за період розраховується за формулою: ІІ ср. = ІІ1 х ІІ2 ...х ІІХ/100, де ІІ1 –індекс інфляції за перший місяць заборгованості; ІІ2 –індекс інфляції за другий місяць заборгованості; ІІХ –індекс інфляції за останній місяць заборгованості

ІІнфляційне збільшення суми боргу розраховується за формулою: С. інфл. = С х ІІср., де С –сума боргу; ІІср.- середній індекс інфляції

іСума боргу з врахуванням індексу інфляції розраховується за формулою: С заг. = С + С інфл., де С –сума боргу; С інфл. - інфляційне збільшення суми боргу.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Але, відповідного клопотання від заінтересованих сторін не надходило.

Таким  чином  з відповідача на користь позивача підлягають стягненню збитки від інфляції в розмірі 25641,74 грн.

Сума 3% річних підлягає стягненню з відповідача в розмірі 4682,57 грн.

Розрахунок процентів

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

7516004.11.2006 - 30.11.20087583 %4682.57

Таким чином, загальна сума процентів за договором складає 4682.57 грн.

Формула розрахунку: сума боргу*3% : 365* кількість днів прострочення

75160,00*3% : 365*758 = 4682,57 грн.

Суд відмовляє відповідачу з задоволенні клопотання про призначення по справі судової почеркознавської експертизи на підставі того, що відповідно до п. 2 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/424 від 11.11.1998 „Про деякі питання практики призначення судової експертизи” судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, тобто у випадку коли висновок експерту не можуть замінити інші засоби доказування.

Твердження відповідача про те, що на кошторисних документах відображена не печатка підприємства, судом до уваги також не приймається, на підставі того, що відповідно до п. 3.4.1 Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, та затвердження Умов і правил провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 1999 року № 17, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28 квітня 1999 року  за № 264/3557: відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, суб'єктів господарської діяльності.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 105484,31 грн., з яких: 75160,00 грн. – основна заборгованість, 25641,74 грн. –збитки від інфляції, 4682,57 грн. –3% річних.

Керуючись ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає  на відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 1054,84 грн.  і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 117,98 грн.,  пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49,  82 –85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства „Виробничо-комерційна фірма „Інтер-Феникс”  (99058 м. Севастополь, вул. Гер. Бреста, 1, код ЄДРПОУ  22306320,  відомостей про наявність поточних рахунків в установах банків немає) на користь Приватного підприємства „Самерс” (99009, м. Севастополь, вул.  Гер. Севастополя, б. 22, кв. 31,  код  ЄДРПОУ 20726147, відомостей про наявність поточних рахунків в установах банків немає) заборгованість в сумі  105484,31 грн., з яких: 75160,00 грн. –основна заборгованість, 25641,74 грн. –збитки від інфляції, 4682,57 грн. – 3% річних,   витрати по сплаті державного мита в сумі 1054,84 грн., а також  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 117,98 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.          В частині позовних вимог щодо стягнення збитків від інфляції  в розмірі 14,13 грн.   Товариству з обмеженою відповідальністю „Бізнес Вин”  відмовити.

      Суддя                                                                                                                 І.В. Євдокімов

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

21.08.2009

Розсилка:

1.          ПП „Самерс” (99009, м. Севастополь, вул.  Гер. Севастополя, б. 22, кв. 31)  

2.          ПП „Виробничо-комерційна фірма „Інтер-Феникс”  (99058 м. Севастополь, вул. Гер. Бреста, 1)

3.          Справа