Постанова

від 07.02.2012 по справі 47/335

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2012 № 47/335

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлева М.Л.

суддів: Жук Г.А.

ОСОБА_1

при секретарі судового засіданні - ОСОБА_2,

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 07.02.2012 року по справі № 47/335 (в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1», м. Київ на рішення господарського суду міста Києва від 01.12.2011 року (оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України 07.12.2011 року) по справі № 47/335 (суддя -Станік С.Р.)

за позовом Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі

Київської міської ради

до приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1»,

м. Київ

про стягнення 30 185 889,27 грн.

В С Т А Н О В И В :

Заступник прокурора міста Києва звернувся до господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради з позовом до приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1» про стягнення 11 002 146,52 грн. заборгованості по договору купівлі-продажу земельної ділянки від 03.10.2008 року та 19 183 742,75 грн. пені.

01.12.2011 року представник прокуратури подав суду заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої останній просить суд стягнути з відповідача 11 002 146,52 грн. -основного боргу та 23 749 633,55 грн. - пені.

Рішенням господарського суду міста Києва від 01.12.2011 року (підписаного 07.12.2011 року) здійснено заміну закритого акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1» його правонаступником - приватним акціонерним товариством «Трест Київміськбуд-1». Позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1» на користь Київської міської ради 11 002 146,52 грн. - основного боргу, 724 182,38 грн. - пені. Стягнуто з приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1» в доход Державного бюджету України 8604,49 грн. - державного мита, 79,63 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позовних вимог -відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, відповідач, приватне акціонерне товариство «Трест Київміськбуд-1», звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду та просить рішення скасувати та винести нове рішення, яким у задоволені позову відмовити в повному обсязі.

Апеляційну скаргу скаржник мотивує тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та має місце невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого суду обставинам справи. Зокрема, скаржник зазначає, що суд не врахував норми діючого законодавства щодо застосування позовної давності стосовно пені та не звернув увагу на рішення суду яким зобов'язано Київську міську раду розглянути проект договору про внесення змін до договору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.01.2012 року по справі № 47/335 апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1» прийнято до провадження і призначено перегляд рішення на 07.02.2012 року.

Представник відповідача був присутнім в судовому засіданні та надав свої пояснення, якими підтримав доводи, що викладені в апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення господарського суду міста Києва від 01.12.2011 року скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю.

Представники позивача в судовому засіданні надав свої пояснення та просив рішення господарського суду міста Києва від 01.12.2011 року залишити без змін, а апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1» - без задоволення.

Прокурор в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Враховуючи викладене, а також наявність в матеріалах справи всіх необхідних для перегляду рішення доказів, апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутністю представника прокуратури, проти чого також не заперечують представники сторін, присутні у судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, виступ представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду міста Києва від 01.12.2011 року по справі № 47/335 - залишається без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Слід зазначити, що відповідно ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 04.03.2008 року між Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради та закритим акціонерним товариством «Трест Київміськбуд-1» було укладено Угоду № 19 про сплату авансового внеску в рахунок оплати вартості земельної ділянки, розташованої в Оболонському районі міста Києва за адресою вулиця Гамарника, 50, умовами якої встановлено, що відповідач сплачує в рахунок оплати вартості земельної ділянки, згідно з нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки, площею 0,6717 га, що знаходиться на вул. Гамарника, 50 в Оболонському в Оболонському районі м. Києва (далі - земельна ділянка), аванс у розмірі 15% від суми нормативної грошової оцінки, що складає 1 678 306,34 грн. без ПДВ. Сплата авансового внеску в рахунок оплати вартості земельної ділянки проводиться виключно на підставі цієї Угоди (а.с. 12-14).

Рішенням Київської міської ради від 28.08.2008 року № 114/114 затверджено вартість та продано закритому акціонерному товариству «Трест Київміськбуд-1» земельну ділянку площею 0,6717 га за 13 680 648,00 грн. для будівництва спортивно-дозвільного комплексу для молоді на вул. Гамарника, 50 в Оболонському район м. Києва.

На виконання вказаного рішення між Київською міською радою, в якості продавця, та закритим акціонерним товариством «Трест Київміськбуд-1», в якості покупця, було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення (а.с. 6-9), відповідно до умов якого позивач продав, а покупець купив земельну ділянку, місце розташування якої на вул. Гамарника, 50 в Оболонському районі м. Києва, площею 0,6717 га. Земельна ділянка, що продається, належить до земель державної власності на підставі статті 13 Конституції України, повноваження щодо розпорядження якими здійснює Київська міська рада згідно з пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України.

Земельна ділянка продається для будівництва спортивно-дозвільного комплексу для молоді (п. 1.2 договору).

Пунктом 2.1 договору передбачено, що ціна продажу земельної ділянки становить 13 680 648,00 грн. також, зазначено, що в рахунок цієї суми відповідно до Угоди № 19 від 04.03.2008 року покупцем було сплачено продавцеві аванс у розмірі 1 678 306,34 грн., а решта вартості земельної ділянки у сумі 12 002 341,66 грн. може сплачуватись у розстрочку протягом одного року рівними частками до двадцять п'ятого числа кожного місяця від дня нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки (п. 2.2 договору).

13.05.2009 року між позивачем та відповідачем укладено договір про внесення змін та доповнень до договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення в якому зазначили, що решта вартості земельної ділянки у сумі 12 002 341,66 грн. може сплачуватись у розстрочку протягом одного року рівними частками до двадцять п'ятого числа кожного місяця з серпня 2009 року на рахунок зазначений у даному договорі (а.с. 10-11).

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (статті 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Позивачем (продавець) було продано відповідачу земельну ділянку, яка розташована за адресою: вул. Гамарника, 50 в Оболонському районі міста Києва, площею 0,6717 га, ціна якої становить 13 680 648,00 грн.

В порушення умов договору відповідачем частково оплачена ціна земельної ділянки, а саме було сплачено аванс у сумі 1 678 306,34 грн., а також часткова оплата її вартості у сумі 1 000 195,14грн., отже, заборгованість становить 11 002 146,52 грн.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких обставин, колегія судів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача 11 002 146,52 грн. основного боргу та правомірно задовольнив позовні вимоги в цій частині.

Також прокурором заявлено вимоги щодо стягнення пені у сумі 23 749 633,55 грн.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4.2 основного договору передбачено, що у випадку прострочення покупцем виконання зобов'язань, встановлених умовами розділом другим договору, він сплачує продавцю пеню у розмірі 0,5 відсотка від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Закрите акціонерне товариство «Трест Київміськбуд-1» звернулось до суду з позовом про розтлумачення моменту застосування санкцій передбачених пунктом 4.2.

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.09.2009 року у справі № 44/591 за позовом закритого акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1» до Київської міської ради було задоволено позовні вимоги, розтлумачено, зокрема, що санкції, передбачені пунктом 4.2 договору купівлі-продажу земельної ділянки від 03.10.2008 року, укладеного між Київською міською радою та закритим акціонерним товариством «Трест Київміськбуд-1» будуть застосовуватись до закритого акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1» у випадку несплати станом на 25.08.2010 року 12 002 341,66 грн. за земельну ділянку, розташовану на вул. Гамарника, 50 в Оболонському районі м. Києва, тільки починаючи з 26.08.2010 року (а.с 15-18).

Отже, кінцевий строк оплати відповідачем решти вартості земельної ділянки у сумі 12 002 341,66 грн., з яких 494 997,07 грн. оплачено 31.10.2008 року та 505 198,07 грн. оплачено 03.11.2008 року також 15 002,93 грн. пені перераховано 31.10.2008 року, настає 25.08.2010 року. Прокурором в свою чергу нарахована пеня з 26.08.2010 року по 31.10.2011 року.

За правилами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Тобто пеня - санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й доки зобов'язання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від продовження правопорушення.

До вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік (ч. 2 ст. 258 ЦУ України).

Як вбачається з матеріалів справи відповідач звернувся з заявою про застосування строку позовної давності в частині стягнення пені.

Відповідно до частини 3 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу (частина 1 статті 260 Цивільного кодексу України), а саме строк починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок, в даному випадку з 26.08.2010 року, а не з моменту коли прокуратура дізналась про заборгованість.

Права природа така, що строк позовної давності щодо її стягнення обчислюється по кожному дню (місяцю), за яким нараховується пеня, окремо. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права (Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного суду України від 17.02.2010 року).

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши розрахунок суду першої інстанції, колегія суддів погоджується про задоволення пені у сумі 724 182,38 грн., що виконано з урахування вимог ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» та ст. 232 ГК України.

Стосовно посилань відповідача на виконання рішення господарського суду міста Києва від 16.03.2011 року (яке залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 28.09.2011 року) у справі № 9/509, господарський апеляційний суд зазначає, що а ні до суду першої інстанції, а ні до суду апеляційної інстанції не надано відповідного рішення Київської міської ради про розгляд проекту та про підписання відповідного договору про внесення змін до договору, а лист Головного управління земельних ресурсів КМДА, в якому зазначено про необхідність прийняття рішення Київської міської ради щодо внесення змін до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 03.10.2008 року та зазначене рішення не можуть слугувати доказом про внесення відповідних змін до п. 2.2 договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Таким чином, з урахуванням вказаних норм судом першої інстанції вірно застосовано строк позовної давності та нараховано пеню за період з 22.09.2010 року по 23.02.2011 року за 155 днів на суму 724 182,38 грн.

Отже, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд вважає висновок місцевого суду щодо задоволення позовних вимог частково, а тому залишає рішення без змін.

За правилами ст. 4-7 ГПК України, судове рішення приймається колегіально за результатами обговорення усіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та подати до суду відповідні докази.

Як встановлено ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Виходячи з викладеного вище, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду міста Києва від 01.12.2011 року у справі № 47/335 - залишається без змін.

З огляду на вищезазначене, керуючись ст. ст. 4-7, 33, 43, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1»м. Київ на рішення господарського суду міста Києва від 01.12.2011 року у справі № 47/335 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 01.12.2011 року у справі № 47/335 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 47/335 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 107 ГПК України.

Постанова Київського апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя Яковлев М.Л.

Судді Жук Г.А.

ОСОБА_1