Рішення

від 16.07.2009 по справі 2/103

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/103

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.09                                                                                           Справа№ 2/103

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Залицайло М.С. за участю представника позивача Гаполяка О.В., представника відповідача Фурси В.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, м. Київ в особі Львівської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, м. Львів до Приватного підприємства “Бурова компанія “Надра”, м. Дрогобич про стягнення 207631 грн. 64 коп.

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство “Райффайзен Банк Аваль”, м. Київ в особі Львівської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, м. Львів звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Приватного підприємства “Бурова компанія “Надра”, м. Дрогобич про стягнення 207631 грн. 64 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 22.06.2009р. призначив розгляд справи на 08.07.2009р. В судовому засіданні оголошувалась перерва до 16.07.2009р.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір, на виконання умов якого відповідачу кредит в сумі 200000 грн. 00 коп. Відповідач зобов'язувався протягом дії договору сплачувати проценти за користування коштами та повернути суму кредиту після закінчення терміну дії договору. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо повернення суми кредиту виконав частково, на дату подання позову до суду заборгованість становила 190000 грн. 00 коп. по кредиту. За порушення строків оплати відповідачу також нараховано пеню за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 16885 грн. 48 коп., пеню за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 446 грн. 16 коп. та штраф в сумі 300 грн. 00 коп. Просив також задоволити заяву про забезпечення позову.

В судових засідання представник відповідача позов визнав частково, пояснив що заборгованість по кредиту частково оплачено в сумі 10000 грн. 00 коп. Просить відмовити в стягненні штрафних санкцій у зв'язку з кризовими явищами в економіці країни та розстрочити виконання рішення суду до останнього банківського дня січня 2010р.

Представникам роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

1 лютого 2008р. між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір №010/08-3/3501 (відновлювальна кредитна лінія).

За цим договором кредитор (позивач), на положеннях та умовах цього договору, відкриває позичальнику (відповідачу) відновлювальну (револьверну) кредитну лінію у сумі 200000 грн. 00 коп. (ліміт кредитування), в порядку, передбаченому цим договором, та повинен бути повернутий позичальником в строк по 31 січня 2009р. включно.

Згідно п. 1.3. кредитного договору №010/08-3/3501 від 01.02.2008р., за користування кредитом позичальник сплачує кредитору проценти 16,25 процентів річних; розмір процентів може змінюватись в порядку, передбаченому цим договором (п. 1.1.).

На виконання умов вищевказаного договору, позивач 04.02.2008р. надав відповідачу грошові кошти в сумі 200000 грн. 00 коп.

Пунктом 3.6. кредитного договору №010/08-3/3501 від 01.02.2008р. передбачено, що позичальник зобов'язаний здійснити повернення основної заборгованості за кредитом (позичкова заборгованість) не пізніше останнього дня користування кредитом, зазначеного у п. 1.1. цього договору.

Відповідно до п. 6.6. кредитного договору №010/08-3/3501 від 01.02.2008р. позичальник зобов'язувався протягом строку дії цього договору і до повного виконання власних зобов'язань по ньому щомісячно проводити 100% своїх безготівкових розрахунків через рахунки, відкриті в “Райффайзен Банк Аваль”

У зв'язку з недотриманням відповідачем вимог п. 6.6. кредитного договору №010/08-3/3501 від 01.02.2008р., за вих. №08-3/7-1983 від 12.11.2008р. позивач надіслав відповідачу лист-вимогу про сплату штрафу в розмірі 300 грн. 00 коп. Вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представників сторін, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо повернення суми кредиту по кредитного договору №20/08-ю від 22.02.2008р. виконав частково, на дату подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем становила 190000 грн. 00 коп.

В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що заборгованість частково в сумі 10000 грн. 00 коп. оплачено, що підтверджується наданими представником відповідача банківськими виписками. За таких обставин, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині стягнення 10000 грн. 00 коп. основного боргу, у зв'язку з відсутністю предмету спору відповідно до п. 11 ст. 80 ГПК України.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним  належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв  ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.   

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання  боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до п. 10.2. кредитного договору №010/08-3/3501 від 01.02.2008р., за порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредитом позичальник (відповідач) сплачує кредитору (позивачу) пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення.                             

Пунктом 10.4. кредитного договору №010/08-3/3501 від 01.02.2008р. передбачено, що за невиконання зобов'язань, передбачених п.п. 6.5., 6.6., 6.7., 6.10. даного договору, позичальник сплачує кредитору штраф у розмірі 300 грн. 00 коп.

Як вбачається з довідки про рух коштів, відповідачем протягом четвертого кварталу 2008р. було проведено операції по рахунку, відкритому в ДФ АТ “Укрінбанк”.

З врахуванням цих положень, позивачем нараховано пеню в розмірі 16885 грн. 48 коп. за несвоєчасне повернення кредиту, пеню в розмірі 446 грн. 16 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів, а також штраф в розмірі 300 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України, суд може зменшити розмір штрафних санкцій за наявності істотних обставин. Представник відповідача подав клопотання про зменшення розміру нарахованих штрафних санкцій у зв'язку з складним фінансовим становищем, що підтверджується балансами на 30.09.2008р., 31.12.2008р., 31.03.2009р., 30.06.2009р., звітами про фінансові результати за 2008р. та перше півріччя 2009р. Розглянувши дане клопотання, суд дійшов висновку про необхідність задоволення такого клопотання та зменшення розміру штрафних санкцій на 50%.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення частково, складає 180000 грн. 00 коп. заборгованості по кредиту, 8442 грн. 74 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 223 грн. 08 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів, 150 грн. 00 коп. штрафу. В частині стягнення основного боргу в розмірі 10000 грн. 00 коп. провадження припинити.

Стосовно заявленого клопотання про розстрочення виконання рішення, то враховуючи важкий фінансовий стан відповідача, що підтверджується вищезазначеними балансами та фінансовими звітами, суд приходить до висновку про доцільність розстрочення виконання судового рішення рівними частинами на шість місяців.

Суд відмовляє в задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову, оскільки ним не подано належних та допустимих доказів того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду в майбутньому. Позивачем не наведено обставин, які б обґрунтовували припущення, що майно чи грошові суми, які є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, можуть зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 551, 599, 610, 612, 625, 626, 1048, 1054 ЦК України, ст. 193, 230-233 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства “Бурова компанія “Надра”, м. Дрогобич, вул. Самбірська, буд. 80, кв. 30, Львівська область (ідентифікаційний код 34302190) на користь Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9 (ідентифікаційний код 14305909) в особі Львівської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, м. Львів, вул. Матейка, буд. 8 (ідентифікаційний код 20846070) 180000 грн. 00 коп. заборгованості по кредиту, 8442 грн. 74 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 223 грн. 08 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів, 150 грн. 00 коп. штрафу, 2076 грн. 31 коп. державного мита та 312 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з розстрочення виконання судового рішення рівними частинами на шість місяців.

3.          В частині стягнення основного боргу в розмірі 10000 грн. 00 коп. провадження припинити.

4.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя