Рішення

від 24.09.2009 по справі 8/308

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

8/308

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  8/308

24.09.09

За позовом              Закритого акціонерного товариства "Центр Агропромислових

                              Технологій"     

до              Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція "Топ левел"

про                           стягнення 18 416,98 грн.

Суддя   В.С. Катрич

Представники:

Від позивача         представник –Кобилецький В.В. (дов. № б/н  від 22.06.09)

Від відповідача     не з'явились

Рішення приймається 24.09.2009р., у зв'язку з оголошенням перерви згідно зі ст. 77 ГПК України.

Обставини справи:

Позивач   звернувся  до Господарського суду м. Києва з  позовом  про стягнення з відповідача 13 796,20 грн., що становить заборгованість за договором № 2-РЗ/08 від 14.01.2008р. та  4 056,08 грн. збитків від інфляції, 564,70 грн. пені.   

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 09.07.2009р. порушено провадження у справі № 8/308, розгляд справи призначений на 13.08.2009р.

Представник позивача у судовому засіданні, яке відбулося 13.08.2009р. подав власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, нема справи зі спору між тими ж сторонами про той же предмет і з тих же підстав та нема рішення цих органів з такого спору; свідоцтво про державну реєстрацію позивача; довідку з ЄДРПОУ позивача; статут позивача; рахунок № 00000050 від 24.01.2008р.; копію листа № 60 від 04.03.08р.; копію листа позивача № 71 від 31.03.2008р.  

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 13.08.2009р. розгляд справи був відкладений на 03.09.2009р., у зв'язку з неподанням сторонами усіх витребуваних доказів та необхідністю витребувати нові докази.

У судове засідання, призначене на 03.09.2009р. з'явилися представники позивача та відповідача.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача вдруге вимоги ухвали суду не виконав, витребувані судом документи не надав, у судовому засіданні зазначив, що відповідач не визнає заявлені позовні вимоги, посилаючись на те, що ним не прийняті від позивача додаткові послуги при забудові в сумі 21 210,00 грн. без ПДВ, зазначені в п.6 рахунку №50 від 24.01.2009р.,просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини другої статті 22 ГПК сторони мають право, зокрема, подавати докази та брати участь в їх дослідженні.

Водночас частиною першою статті 33 ГПК передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а статті 38 і 65 названого Кодексу уповноважують господарський суд в разі недостатності доказів витребувати їх.

До того ж згідно з частиною третьою статті 22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд –

ВСТАНОВИВ :

14.01.2008р. між Закритим акціонерним товариством «Центр Агропромислових Технологій» - «експоцентр» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агенція «Топ Левел» - «забудовник» був укладений договір №2-РЗ/08, відповідно до п.1.1 та 2.1 якого предметом цього договору є послуги «експоцентру», які надаються «забудовнику» в процесі підготовки, проведення та завершення виставки «Примус: Вікна. Двері. Профілі 2008», що проводиться у період з 22.01.2008р. по 25.01.2008р. у виставкому центрі «КиївЕкспоПлаза».

На виконання взятих на себе зобов'язань позивачем були виконувані роботи та надані послуги на загальну суму 53 477,46 грн., що підтверджується актами виконаних робіт на суму 5 681,26 грн. та на суму 47 796,20 грн., а також гарантійними листами представника відповідача від 25.01.08р. та 14.02.08р.

Згідно п.4.3. договору оплата послуг та робіт, виконаних «експоцентром» за письмовим замовленням «забудовника», здійснюється «забудовником» за фактом їх надання та виконання на підставі відповідних актів не пізніше останнього дня роботи даної виставки. Останній день роботи виставки згідно п.1.1. договору – 25 січня 2008 року.

Роботи та послуги були оплачені відповідачем частково –в сумі 39 681,26 грн., а борг в сумі 13 796,20 грн. залишився несплаченим.

Відповідно до ч.1 ст. 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Згідно зі ст. 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.

Частиною 4 ст. 882 ЦК України  передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Таким чином, зі змісту вищевказаної статті випливає, що у разі належного повідомлення підрядником замовника про готовність до передання робіт та у разі відмови однієї із сторін від підписання актів виконаних робіт, акт виконаних робіт є дійсними.

В матеріалах справи відсутні мотивована відмова від підписання акту виконаних робіт та наданих послуг від 28.01.2008р. на суму 47 796,20 грн. та докази визнання акту виконаних робіт та наданих послуг від 28.01.2008р. на суму 47 796,20 грн. недійсним, а отже виконані позивачем роботи згідно акту від 28.01.2008р. вважаються прийнятими відповідачем без претензій та зауважень, що є підставою для розрахунків.

Факт належного виконання позивачем робіт, надання додаткових послуг на загальну суму 47 796,20 грн., в т.ч. суму 21 210,00 грн. (без ПДВ). та прийняття їх відповідачем також підтверджується наданням представником відповідача гарантійних листів від 25.01.2008р. та 14.02.2008р. а також частковою оплатою послуг позивача згідно рахунку №50 від 24.01.2008р.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову на тих підставах, що представник ТОВ «Агенція «Топ Левел»Гузенко Є.М. не мав повноважень на надання гарантійних листів про оплату рахунку №50 від 24.01.2008р.

Суд, не погоджується з такими твердженнями відповідача по-перше, оскільки вищевказані гарантійні листи містять печатку відповідача.

Наказом МВС України «Про затвердження Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органом виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів та затвердження умов і правил провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток, і штампів»(п.3.4.1) передбачено, що відповідальність та контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів,  а також законністю користуванням ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, які у разі потреби можуть своїм наказом покласти відповідальність за зберігання і користування печатками і штампами на одного із безпосередньо підлеглих їм працівників.

Відповідач не надав суду документів, які б підтверджували покладення відповідальності за зберігання та користування печаткою відповідача на одного з безпосередньо підлеглих керівнику підприємства працівників, що дає підстави стверджувати про те, що печаткою користувався керівник відповідача.

По-друге, відповідно до ст. 241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Часткова оплата рахунку №50 від 24.01.08р. (в т.ч. суми 21 210,00 грн. яка відповідачем заперечується) свідчить про прийняття відповідачем послуг, викладених в рахунку та акті виконаних робіт на суму 47 796,20 грн.

Відповідно до ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться в ст. 526 ЦК України.

Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Відповідачем доказів проведення розрахунків у повному обсязі суду не надано, а тому вимога про стягнення боргу в сумі 13 796,20 грн. правомірна та підлягає задоволенню.

Позивач просив також стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 4 056,08 грн. та 3% річних в сумі 564,70 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із змісту вищезазначеної норми не вбачається будь-яких випадків обмеження її дії в частині застосування.

При цьому застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно з частиною першою цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, з огляду на те, що їх стягнення не залежить від наявності вини боржника у простроченні грошового зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджено, що зобов'язання відповідача по оплаті виконаних робіт, наданих послуг виникло на підставі укладеного між позивачем і відповідачем договору № 2-РЗ/08 від 14.01.2008р., відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором, а саме не сплатив вартість виконаних робіт, наданих послуг у повному обсязі, відповідачем не надано доказів, які б спростовували розмір нарахованих позивачем трьох відсотків річних в розмірі 564,70 грн. та збитків від інфляції в розмірі 4 056,08 грн., зазначених позивачем в розрахунку, та перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох відсотків річних та збитків від інфляції підлягають задоволенню частково, відповідно 554,49 грн. трьох відсотків річних та 3 545,62 грн. збитків від інфляції. В іншій частині вимог позивача про стягнення з відповідача трьох відсотків річних та збитків від інфляції слід відмовити.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача 13 796,20 грн. основного боргу, 554,49 грн. трьох відсотків річних та 3 545,62 грн. збитків від інфляції,  відповідач не довів протилежне, тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково. В іншій частині позову відмовити.    

Відповідно до ст. 49 ГПК України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 241, 625, 853, 882 ЦК України,  ст. 193 ГК України, ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція «Топ Левел»(03126, м.Київ, вул. Стражеско, 3-а, оф. 70; код ЄДРПОУ 34578461) на користь Закритого акціонерного товариства «Центр Агропромислових Технологій»(04111, м.Київ, вул. Салютна, 2-б; код ЄДРПОУ 32050288) 13 796 (тринадцять тисяч сімсот дев'яносто шість) грн. 20 коп. основного боргу, 554 (п'ятсот п'ятдесят чотири) грн. 49 коп. трьох відсотків річних, 3 545 (три тисячі п'ятсот сорок п'ять) грн. 62 коп. збитків від інфляції, 178 (сто сімдесят вісім) грн. 96 коп. державного мита, 306 (триста шість) грн. 09 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяВ.С. Катрич