Рішення

від 24.09.2009 по справі 30/335

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

30/335

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  30/335

24.09.09

За позовом    Відкритого акціонерного товариства «Всеукраїнський депозитарій цінних паперів»

До                    Відкритого акціонерного товариства «Міжрегіональний фондовий союз»

Про                 зобов'язання вчинити дії

                                                                                                    Суддя  Ващенко Т.М.                                                                                                                                                  

Представники сторін:

Від позивача         Симанов Д.М.  –представник за довіреністю № б/н від 01.09.09.

Від відповідача     Новосад Л.В. –представник за довіреністю № 1288/02-09 від 02.02.09.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Всеукраїнський депозитарій цінних паперів»до Відкритого акціонерного товариства «Міжрегіональний фондовий союз»про зобов'язання відповідача вчинити  дії і виконати обов'язок в натурі, встановлений договором оренди від 27.08.09. щодо передачі в оренду цілісного майнового комплексу Відкритого акціонерного товариства «Міжрегіональний фондовий союз»для здійснення господарської діяльності із надання депозитарних та розрахунково-клірингових послуг, склад якого наведений в Додатку № 1 до договору оренди від 27.08.09., Відкритому акціонерному товариству «Всеукраїнський депозитарій цінних паперів»та підписати акт приймання-передачі цілісного майнового комплексу Відкритого акціонерного товариства «Міжрегіональний фондовий союз»для здійснення господарської діяльності із надання депозитарних та розрахунково-клірингових послуг.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач ухиляється від виконання взятих на себе зобов'язань за Договором оренди № б/н від 27.08.09. щодо передачі позивачу цілісного майнового комплексу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.09. порушено провадження у справі № 30/335, розгляд справи призначено на 24.09.09. о 09-45.

В судовому засіданні 24.09.09. представник позивача підтримав свої позовні вимоги та просить суд позов задовольнити повністю.

24.09.09. представником відповідача було подано суду письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого Відкрите акціонерне товариство «Міжрегіональний фондовий союз» проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог повністю.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні за згодою представників сторін було оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -  

                                       ВСТАНОВИВ:

27.08.09. між позивачем та відповідачем було укладено Договір оренди (надалі –Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1.) відповідач зобов'язується передати, а позивач зобов'язується прийняти в оренду цілісний майновий комплекс відповідача для здійснення господарської діяльності із надання депозитарних та розрахунково-клірингових послуг, склад якого наведений в Додатку № 1 до Договору.

Договір (п. 2.2.) встановлює, що цілісний майновий комплекс повинен бути переданий відповідачу та прийнятий позивачем протягом п'яти днів з моменту підписання Договору.

Договір містить положення (п 2.3. та п. 2.4.), відповідно до яких при передачі цілісного майнового комплексу складається акт приймання-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін, а переданим в оренду цілісний майновий комплекс вважається з моменту підписання такого акту.

Відповідно до п. 1.4. Договору сторонами було погоджено, що оренда цілісного майнового комплексу за Договором регулюється положеннями Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»встановлює, що орендар стає правонаступником прав та обов'язків підприємства відповідно до договору оренди, а у разі оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу - також правонаступником прав та обов'язків підприємства, пов'язаних з діяльністю цього структурного підрозділу.

Як вбачається з матеріалів справи, листом від 02.09.09. за № 046/09-09 відповідач фактично відмовився передати цілісний майновий комплекс позивачу, посилаючись на невизначеність в Договорі складу та обсягу документів та інформації, які стосуються або підтверджують права та обов'язки, що переходять до позивача в рамках правонаступництва.

В своєму відзиві відповідач додатково вказав на неможливість передачі позивачу зазначених документів та інформації, з огляду на положення ст. 42 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок». Зокрема, ч. 1 ст. 42 вказаного Закону, яка серед виключного переліку можливих випадків розкриття інформації про облік іменних цінних паперів учасниками депозитарної системи України не містить випадку розкриття інформації в результаті правонаступництва, а також ч. 2 ст. 42 згаданого Закону, згідно якої учаснику депозитарної системи України забороняється надавати інформацію про клієнтів іншого учасника депозитарної системи України, навіть якщо їх дані зазначено у документах та договорах клієнта.

Оцінюючи подані позивачами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ч. 4. ст. 1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», оренда майна інших форм власності може регулюватися положеннями вказаного Закону, якщо інше не передбачено законодавством та договором оренди. 

Як свідчить п. 1.4. Договору, сторони домовились, що оренда спірного цілісного майнового комплексу за Договором регулюється положеннями Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Частина 1 ст. 15 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»передбачає, що орендар стає правонаступником прав та обов'язків підприємства відповідно до договору оренди, а у разі оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу - також правонаступником прав та обов'язків підприємства, пов'язаних з діяльністю цього структурного підрозділу.

Відповідно до п. 9.1. Договору встановлено, що  він вважається укладеним з дати його підписання уповноваженими представниками сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.08.09. Договір був підписаний уповноваженими представниками позивача та відповідача.

Таким чином, керуючись вказаною нормою Закону, позивач після укладення Договору став правонаступником прав та обов'язків відповідача, пов'язаних зі здійсненням господарської діяльності із надання депозитарних та розрахунково-клірингових послуг.

Повне та достовірне відображення зазначених прав та обов'язків позивачем є неможливим без передачі відповідачем правонаступнику (позивачу) всіх документів та інформації, що підтверджують або стосуються прав та обов'язків відповідача, що переходять до позивача в порядку правонаступництва.

При цьому невизначеність у Договорі складу та обсягу документів та інформації, які стосуються або підтверджують права та обов'язки, що переходять до позивача в рамках правонаступництва, не може бути підставою для відмови в їх передачі, оскільки вони лише підтверджують права та обов'язки, що переходять до позивача в рамках правонаступництва, а не становлять окремий предмет договору оренди.

Посилання відповідача на неможливість передачі документів та інформації, які стосуються або підтверджують права та обов'язки, що переходять до позивача в рамках правонаступництва з огляду на положення ст. 42 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»є необґрунтованими, оскільки у даному випадку передача інформації про облік іменних цінних паперів відбувається в результаті правонаступництва, що виникає в силу закону, а не в результаті дій посадових осіб учасника депозитарної системи України.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необґрунтованість тверджень відповідача про те, що передання цілісного майнового комплексу позивачу неможливе до врегулювання питання щодо коштів, які переказані клієнтами або на користь клієнтів відповідача та знаходяться на поточному рахунку, який відповідач використовує для проведення розрахунків за договорами щодо цінних паперів, зокрема відповідно до укладених відповідачем договорів про кліринг та розрахунки за договорами щодо цінних паперів. З моменту набуття позивачем статусу правонаступника відповідача Відкрите акціонерне товариство «Всеукраїнський депозитарій цінних паперів»набуває прав та обов'язків Відкритого акціонерного товариства «Міжрегіональний фондовий союз», в тому числі щодо здійснення клірингу та розрахунків за договорами щодо цінних паперів, згідно з укладеними зі зберігачами відповідними договорами.

Таким чином, грошові кошти, які використовуються для здійснення розрахунків відповідно до таких договорів підлягають переданню позивачу для подальшого використання їх відповідно до укладених відповідачем договорів про кліринг та розрахунки за договорами щодо цінних паперів.

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 538 Цивільного кодексу України, виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.

У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

За таких обставин, судом встановлено, що відповідач –Відкрите акціонерне товариство «Міжрегіональний фондовий союз»в порушення покладених на нього законом та Договором обов'язків, свої зобов'язання у відповідності до Договору оренди від 27.08.09. щодо передачі в оренду цілісного майнового комплексу не виконав, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Всеукраїнський депозитарій цінних паперів»слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 35, 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста      Києва, –

                                В И Р І Ш И В:

1.          Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Всеукраїнський депозитарій цінних паперів» задовольнити повністю.

2.          Зобов'язати Відкрите акціонерне товариство «Міжрегіональний фондовий союз»(01032, м. Київ, вул. Вєтрова, 7Б, код ЄДРПОУ 24917996) вчинити  дії і виконати обов'язок в натурі, встановлений договором оренди від 27.08.09. щодо передачі в оренду цілісного майнового комплексу Відкритого акціонерного товариства «Міжрегіональний фондовий союз»для здійснення господарської діяльності із надання депозитарних та розрахунково-клірингових послуг, склад якого наведений в Додатку № 1 до договору оренди від 27.08.09., Відкритому акціонерному товариству «Всеукраїнський депозитарій цінних паперів»(04107, м. Київ, вул. Тропініна, 7-Г, код ЄДРПОУ 35917889) та підписати акт приймання-передачі цілісного майнового комплексу Відкритого акціонерного товариства «Міжрегіональний фондовий союз»для здійснення господарської діяльності із надання депозитарних та розрахунково-клірингових послуг.

3.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Міжрегіональний фондовий союз»(01032, м. Київ, вул. Вєтрова, 7Б, код ЄДРПОУ 24917996) на користь Відкритого акціонерного товариства «Всеукраїнський депозитарій цінних паперів»(04107, м. Київ, вул. Тропініна, 7-Г, код ЄДРПОУ 35917889) 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. –державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Після вступу рішення в законну силу видати накази.

5.          Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                     Т.М. Ващенко

Дата підписання

рішення 29.09.09.