Рішення

від 19.11.2010 по справі 2-11822/10

ДОБРОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Добропільський міськрайонний суд Донецької області

м. Добропілля, вул. Радянська, 39, 85004, (06277) 2-88-25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2010 р. м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Андреев П.Ф.

при секретарі Коверченковій М.О.

за участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Добропілля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в м. Добропілля Донецької області, «про неправомірну бездіяльність державного органу і зобов'язання нарахування щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни»,

ВСТАНОВИВ:

9 листопада 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Добропілля Донецької області про неправомірну бездіяльність державного органу і зобов'язання нарахування щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни.

В обгрунтування своїх вимог, позивач зазначив, що за ним визнано статус "Дитина війни", у зв'язку з чим перебуває на обліку в УПФУ м. Добропілля Донецької області. Згідно Закону України "Про соціальний захист дітей війни", має право на отримання щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як; фактично не нараховувалась. Позивач посилається на Рішення Конституційного Суду України № 6-пр/2007 від 9 липні 2007 р. та № 10-рп/2008 р. від 22 травня 2008 р., згідно яких визнано неконституційними норми статей Законів Україні Про державний бюджет України на 2007, 2008 роки, що стосується призупинення дії ст. 6 Закону України «Пре соціальний захист дітей війни». Відповідач відмовляється провести перерахунок та виплату передбаченої Законом зазначеної доплати до пенсії.

Позивач просить суд визнати неправомірною бездіяльність відповідача УПФУ в м. Добропілля у ненарахуванні належної щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком починаючи : жовтня 2007 року по 2010 рік, тобто по день розгляду справи в суді.. Зобов'язати УПФУ в м. Добропілля перерахував та сплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії з; віком з жовтня 2007 року по 2010 рік, тобто по день розгляду справи в суді.

В судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги з тих же підстав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача за дорученням в судовому засіданні заперечував проти позову. Просив суд у позові відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши заперечення та інші матеріали справи, перевіривши доводи позивача, та заперечення представника відповідача, суд вважає що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Позивач відноситься до соціальної групи «Діти війни» відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що підтверджується відміткою у посвідченні.

Законом України "Про соціальний захист дітей війни» № 2195-IV від 18.11.2004, який набрав чинності з 01.01.2006, встановлено правовий статус дітей війни і визначено основи їх соціального захисту та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Тобто, позивач має право отримувати державну соціальну підтримку передбачену ст. 6 зазначеного Закону.

З матеріалів справи вбачається, що позивач отримує надбавку до пенсії - щомісячну державну соціальну допомогу, яку виплачує управління Пенсійного фонду України в м. Добропілля в розмірі 10 %.

Закон України від 19.12.2006 року № 489-V «Про державний бюджет України на 2007 рік», пунктом 12 статті 71 призупинив дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», але Конституційний суд України рішенням № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року визнав вказане положення таким, що не відповідає Конституції України.

Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.

Розглядаючи вимоги щодо стягнення допомоги за 2007 рік суд вважає, що позивач має право на одержання державної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 09 липня по 31 грудня 2007 року.

За приписами абзацу 1 частини 5, частини 3 статті 62 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" № 489-V від 19 грудня 2006 року (у редакції Закону України від 15 березня 2007 року N 749-У, який набрав чинності 28 березня 2007 року) для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для осіб, які

втратили працездатність затверджений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць: з 1 січня 2007 року - 380 грн., з 1 квітня 2007 року -406 грн., з 1 жовтня 2007 року - 411 грн. Таким чином, для позивача розмір підвищення до пенсії повинен був розраховуватися, виходячи із наведених розмірів.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, пункту 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Відповідно до принципу дії нормативно-правового акту у часі, у зв'язку з прийняттям нової редакції статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (підпункт 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»), редакція зазначеної статті що існувала до 1 січня 2008 року втратила свою чинність.

На підставі Рішення Конституційного Суду України №10-рп від 22 травня 2008 року втратила чинність нова редакція статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», внаслідок чого відновлена попередня редакція закону, з дня визнання цих положень Рушенням Конституційного Суду України не конституційними, а саме починаючи з 22 травня 2008 року.

Таким чином, право позивача на виплату підвищення до пенсії за віком як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком виникло з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31.12.2008 р.

З приводу спірних правовідносин щодо недоотриманого підвищення до пенсії як дитині війни в 2009 році суд вважає що нарахування повинно було здійснюватись відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року з наступних підстав.

Ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залеж ю від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідники бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат , необхідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, право позивача на нарахування за період з 01.01.2009 по 31.12.2009 року відновилося з дня прийняття рішення Конституційним Судом України по справі N 10-рп/2008 від 22.05.2008, але в межах при цьому в тому правовому режимі, який існував до дня набрання сили змін, визнаних в подальшому неконституційними.

На час розгляду цієї справи у суді, розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність.

Частиною 1 статті 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» встановлений у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.

Законом України „Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати" від 20 жовтня 2009 року № 1646-У1 встановлений прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 01 листопада 20С) року у розмірі 573 грн.

Аналогічно такі правовідносини регулюються і з 01 січня 2010 року, по 19 листопада 2010 року, тобто по день розгляду справи в суд.

На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про соціальний захист дітей війни", Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року, N 10-рп/2008 від 22.05.2008, Законом Україні «Про державний бюджет на 2008 рік». ЗУ «Про державний бюджет на 2009 рік», ст.19, ч.3 ст.5І, 152 Конституції України, ст.ст. 10, 11, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в м. Добропілл і Донецької області, «про неправомірну бездіяльність державного органу і зобов'язання нарахування щомісячне ї державної соціальної допомоги дітям війни» - задовольнити частково.

Визнати бездіяльність відповідача УПФУ в м. Добропілля у ненарахуванні належної щомісячної доплати л > пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.20С і року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року та з 01 січня 2010 року по 19 листопада 2010 року -неправомірною.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Добропілля Донецької області нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року та з 01 січня 2010 року по 19 листопада 2010 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області.

Складено одноособово в одному примірнику в нарадчій кімнаті.

Головуючий суддя П.Ф.Аджрєєв