Постанова

від 02.03.2007 по справі 8/218

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем

України

01.03.2007 р.                                                                           

справа № 8/218

Донецький апеляційний господарський

суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддів

за участю представників сторін:

від позивача:

Попков Д.О. (довіреність б/н від

30.08.06р.),

від відповідача:

третя особа 1 на боці позивача  третя

особа 2 на боці позивача третя особа 3 на боці позивача  третя особа 1 на боці відповідача  третя особа 2 на боці відповідача  третя особа 3 на боці відповідача

не з'явився  не з'явився не з'явився не з'явився не

з'явився не з'явився не з'явився, 

розглянувши у відкритому судовому

засіданні апеляційну скаргу

ЗАТ "Планета"

м.Макіївка

на рішення господарського суду

 Донецької області

від

23.11.2006 року

по справі

№ 8/218 (головуючий суддя

Приходько І.В., судді Склярук О.І., Чернота Л.Ф.)

за позовом

Товариства з обмеженою

відповідальністю "Спеціалізоване науково-виробниче підприємство

"Теплогазводбуд" с.Кондратівка

до  третя особа 1 на боці позивача   третя особа 2 на боці позивача  третя особа 3 на боці позивача   третя особа 1 на боці відповідача  третя особа 2 на боці відповідача  третя особа 3 на боці відповідача

Товариства з обмеженою

відповідальністю «Планета», м. Макіївка Донецької області Відкрите акціонерне

товариство «Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча», м. Маріуполь

Донецької області Закрите акціонерне товариство «АРС», м. Донецьк  Товариство з обмеженою відповідальністю

Торгово-промислова компанія «Укрвуглемаш», м. Донецьк  Приватне підприємство «Арсенал-Плюс», м.

Донецьк  Закрите акціонерне товариство

«Укрспецмонтаж обладнання», м. Донецьк 

Акціонерне товариство «Норд», м. Донецьк

про

стягнення 460 944грн.

В С Т А Н О В

И В:

У 2004 році позивач, Товариство з

обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване науково-виробниче підприємство

«Теплогазводбуд», с. Кондратівка, звернувся з позовною заявою до господарського

суду Донецької області до відповідача -Закритого акціонерного товариства

«Планета», м. Макіївка про стягнення збитків в розмірі 293095 грн. 20 коп.,

спричинених внаслідок порушення відповідачем п. 33 Правил видачі вантажів,

затверджених наказом Міністерства транспорту України від 22.11.2000 р. № 644.

02.12.04 р. позивач заявою № 82/04

змінив позовні вимоги і остаточно заявив вимоги 

про стягнення з відповідача шкоди у розмірі 460944 грн.

Рішенням господарського суду

Донецької області від 21.01.05 р., 

залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського

суду від 05.05.05 р., позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю

«Спеціалізоване науково-виробниче підприємство «Теплогазводбуд»с. Кондратівка

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Планета», м. Макіївка про стягнення

шкоди у розмірі 460944 грн. задоволені повністю.

Постановою Вищого господарського

суду України від 15.02.06 р. вищезазначені рішення та постанова скасовані та

справу передано на новий розгляд до господарського суду Донецької області. При цьому,

в постанові  Вищим господарським судом

України зазначено, що за своїм змістом передача майна, визначеного родовими

ознаками, іншій особі та його втрата не є однаковими та суду слід усунути

вказаний недолік, з»ясувати права та обов'язки сторін у спірних

правовідносинах, більш ретельно 

перевірити доводи кожної із сторін, дати їм та іншим доказам належну

оцінку з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності та вирішити спір у

відповідності до вимог закону.

Ухвалами господарського суду

Донецької області від 06.10.04 р., 26.10.04 р. та 06.09.06 р. до участі у

розгляді справи було залучено третіх осіб без самостійних вимог на предмет

спору  на боці позивача та відповідача

відповідно -ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім.. Ілліча»,                  м. Маріуполь, ЗАТ «АРС», м. Донецьк, ТОВ

«ТПК «Укрвуглемаш»,     м. Донецьк та ПП

«Арсенал-Плюс», м. Донецьк, ЗАТ «Укрспецмонтажобладнання», м. Донецьк, АТ

«Норд», м. Донецьк.

Рішенням господарського суду

Донецької області від 23.11.06р. позовні вимоги Товариства з обмеженою

відповідальністю „Спеціалізоване науково-виробниче підприємство

„Теплогазводбуд” задоволені повністю. Рішення мотивовано тим, що в порушення

норм п.33 Правил видачі вантажів відповідачем без згоди відправника замість

прийняття на відповідальне зберігання вантажу, відповідачем було передане,

отримане від залізниці, майно іншій особі. Позивачем також доведено факт

заподіяння шкоди його майну. Зокрема, метал у кількості 116,4 тони, який

знаходився у вагонах № 68483650 та № 68032275, було без  волевиявлення позивача безпідставно передано

іншій особі, чим позбавлено позивача права розпоряджатись, користуватись та

володіти вказаним майном. Суд дійшов висновку, що розмір шкоди, яка підлягає

відшкодуванню позивачу відповідачем, дорівнює 460944,00 грн. з урахуванням

податку на додану вартість.

Відповідач, Товариство з обмеженою

відповідальністю «Планета», м. Макіївка, з прийнятим рішенням не згоден, вважає

його незаконним та необґрунтованим, прийнятим із значними порушеннями

матеріального та процесуального права України. Тому він звернувся з апеляційною

скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення

господарського суду Донецької області від 23.11.2006р. скасувати та прийняти

нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Позивач надав відзив на апеляційну

скаргу, в якому зазначив, що він не згоден із доводами апеляційної скарги,

вважає її необґрунтованою, а рішення господарського суду вважає  таким, що прийнято відповідно до законодавства

України та просив Донецький апеляційний господарський суд рішення суду першої

інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача до  судового засідання, яке відкладалося, не

з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про

що свідчить повідомлення про вручення 12.12.06р. ухвали суду. Про причину

неявки суд не повідомив, своїм процесуальним правом, передбаченим ст.22 ГПК

України, не скористався, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надав,

явка сторін ухвалою суду не була визнана обов'язковою, тому справу розглянуто

відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.

Представники третіх осіб відзиви на

апеляційну скаргу суду не надали, до судового засідання не з'явились, про час

та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Про причину неявки

суд не повідомили, своїми процесуальними правами, передбаченими ст.27 ГПК

України, не скористалися, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не

надали, явка ухвалою суду не була визнана обов'язковою.

В зв'язку з тим, що в матеріалах

справи є відомості про ліквідацію ПП „Арсенал-Плюс”, м.Донецьк та виключення

його, як юридичної особи, із ЄДРПОУ, це підприємство підлягає виключенню з

числа третіх осіб по справі № 8/218.

Судова колегія Донецького

апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну

скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів,

що знаходяться в матеріалах справи № 8/218, та наданих позивачем пояснень.

Колегія суддів Донецького

апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст. 28-29 Закону Україну

“Про судоустрій” та ст.101 ГПК України, на підставі встановлених фактичних

обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі

доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та

процесуального права, що мають значення для справи.

Відповідно до статті 101

Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи

апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає

справу.

Апеляційний господарський суд не

зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість

рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до пункту 1 постанови

Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року №5 “Про судове рішення”,

рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального

законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у

відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до

даних правовідносин, а за їх відсутності 

- на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із

загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в

якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи,  висновки суду про встановлені обставини

справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і

підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Заслухавши пояснення представника

позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку

обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність

застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права,

колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з

наступного.

19 квітня 2002 р. між Товариством з

обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване науково-виробниче підприємство

«Теплогазводбуд»,  с. Кондратівка та

третьою особою на боці позивача-3, Товариством з обмеженою відповідальністю

«Торгово-промислова компанія «Укрвуглемаш», м. Донецьк підписано договір №

224-02.

У відповідності до п.1.1

зазначеного договору, ТОВ «ТПК «Укрвуглемаш», як постачальник, зобов'язався

поставити, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване

науково-виробниче підприємство «Теплогазводбуд», с. Кондратівка, як покупець,

прийняти та оплатити продукцію, визначену специфікацією № 3 від 18.09.02 р., а

саме:         

1.рулону х/к 1,5*1000-1250 мм ст.

-136,0т;

2.рулону х/к 2,0*1000-1250 мм ст.

-136,0 т.;

3.рулону оцинкованого 0,55*1000 мм

ст. -68,0 т.;

4.рулону оцинкованого 0,7*1100 мм

ст. -68,0 т.

Через відсутність у

вантажоотримувача продукції власних залізничних колій, сторонами у

відповідності до п.п. 1,2 специфікації до договору, було визначено

вантажоотримувача -Закрите акціонерне товариство «Планета», м. Макіївка.

Як вбачається з матеріалів справи,

а саме  з листа № 16/9676 від  26.09.02 р. ТОВ «ТПК «Укрвуглемаш»звернувся

до ЗАТ «АРС»з пропозицією поставити у жовтні 2002 р. наступну продукцію

виробництва ВАТ «ММК ім. Ілліча»:

-          рулон х/к 1,5*1000-1250 мм ст. 3

пс/сп -136,0 т.;

-          рулон х/к 2,0*1000-1250 мм ст. 3

пс/сп -136,0 т.;

-          лист г/к 2,5-3,9*1250*2500 мм ст. 3

пс/сп -68,0 т.

Вантажоотримувачем, відповідно до

вищевказаного листа, було також визначено ЗАТ «Планета», м. Макіївка.

24 грудня 2001 р. між ВАТ «ММК ім.

Ілліча» та ЗАТ «АРС»був підписаний контракт № 119/33-1/65, відповідно до умов

якого ВАТ «ММК ім.. Ілліча»продав, а ЗАТ «АРС»купив металопродукцію, що

визначена  специфікацією до договору.

Відповідно до листа № 1913/м від

30.09.02 р. ЗАТ «АРС»звернулось до ВАТ «ММК ім. Ілліча», з пропозицією

поставити у жовтні 2002 р. металопродукцію наступної номенклатури:

-              рулон ХК 08КП/ПС/СП 1,5*1000-1250

-136,0 т.;

-              рулон ХК 08КП/ПС/СП 2,0*1000-1250

-136,0 т.;

-              лист ГК 3ПС/СП 2,5-3,9*1250*2500

-68,0 т.

Зі змісту вказаного листа

вбачається, що вантажоотримувачем сторонами визначено ЗАТ «Планета».

Матеріалами справи, а саме

залізничною накладною № 48519584, підтверджено, що  у вагоні № 68032275 на станцію Кальміус

Донецької залізниці було відправлено сталь холоднокатану брутто 85620 кг. (тара

22000кг., нетто 63620 кг.) та залізничною накладною № 48519585, підтверджено,

що у вагоні № 68483650 на станцію Кальміус Донецької залізниці було відправлено

продукцію -сталь холоднокатану брутто 76240 кг. (тара 20400 кг., нетто 55840

кг.).

Як вбачається із зазначених

накладних, відправником є ВАТ «ММКім. Ілліча», а вантажоодержувачем значиться

ЗАТ «Планета».

Позивач вважає, що він став

законним власником металопрокату, обумовленого договором № 224-02 від 19.04.02

р., оскільки його зобов»язання перед ТОВ «ТПК «Укрвуглемаш»щодо сплати вартості

металопродукції були виконані шляхом проведення зарахування зустрічних

однорідних вимог. Стверджує, що після отримання відповідачем вищевказаного

вантажу по накладним № 48519584 у вагоні № 68032275 та № 48519585 у вагоні №

68483650, в порушеня норм п. 33 Правил видачі вантажів, затверджених наказом

Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644, ТОВ «Планета», м.

Макіївка, безпідставно  були

переадресовані вагони, в яких знаходилось спірне майно, на адресу АТ «Норд»,

тому він звернувся до господарського суду Донецької області із позовною заявою

про відшкодування відповідачем шкоди у розмірі  

460944 грн.

Дослідивши матеріали справи,

оцінивши надані докази, вислухавши пояснення позивача судова колегія дійшла

висновку, що:

Оскільки між сторонами по справі

склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення

Господарського кодексу України, як спеціального акту законодавства, що регулює

правовідносини у господарській сфері і положення Цивільного кодексу України, як

загального акту законодавства.

Відповідно до змісту перехідних

положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України їх дія не

розповсюджується на цивільні відносини, які виникли до набрання ними чинності.

За таких обставин до даного спору слід застосовувати норми Цивільного кодексу

України в редакції 1963 р.

Статтею 151 ЦК УРСР в силу

зобов»язання одна особа (боржник) зобов»язана вчинити на користь іншої особи

(кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, кредитор має право

вимагати від боржника виконання його обов»язку.

З матеріалів справи вбачається, що

право на отримання продукції у позивача від ТОВ «ТПК «Укрвуглемаш»виникло на

підставі договору  № 224-02. У зв»язку з

відсутністю у позивача власних під»їздних колій, отримувачем вантажу сторонами

було зазначено ЗАТ «Планета», що підтверджується специфікацією до договору №

224-02 від 19.04.02 р., листом ЗАТ «АРС»№1913/м від 30.09.02 р., замовленням

ТОВ «ТПК «Укрвуглемаш»№ 16/9676 від 26.09.02 р., залізничними накладними  № 48519584 та 

№   48519585.

Пунктом 1.1 Правил оформлення

перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від

22.11.2000 р. № 644, передбачено, що на кожне відправлення вантажу відправник

повинен подати станції  навантаження

накладну (комплект перевізних документів). Накладна є складовою частиною

комплекту перевізних документів, до  якої

додаються: дорожня відомість, корінець 

дорожньої  відомості  та 

квитанція  про  приймання 

вантажу.

За змістом п.1.2. Правил оформлення

перевізних документів, затверджених 

наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644, накладна

є обов'язковою двосторонньою  письмовою

формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та

залізницею на  користь третьої сторони -

одержувача. Накладна разом з дорожньою відомістю супроводжує вантаж на всьому

шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу. Квитанція

про приймання вантажу до перевезення видається відправнику.

Місцевим господарським судом

встановлено, що за накладними  № 48519584

та № 48519585 від 19.10.2002р. Відкритим акціонерним товариством “ММК

ім.Ілліча”, м. Маріуполь було навантажено металопродукцію, обумовлену

контрактом № 119/33-1/65 від 24.12.2001р., у вагони  № 68032275 та № 68483650, і одержувачем

вказаного вантажу  було визначено відповідача

-ЗАТ «Планета».

У відповідності до вимог ст. 128 ЦК

України в редакції 1963 р., право власності набувача майна за договором виникає

з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Передача -це  вручення речі набувачу, а також здача

транспортній організації для відправлення набувачу.

Враховуючи фактичну передачу

спірної металопродукції від власника (ВАТ “ММК ім.Ілліча”, м.Маріуполь) до

транспортної організації, місцевий господарський суд правомірно дійшов

висновку, що ЗАТ “АРС” стало законним власником, обумовленої контрактом

№119/33-1/65 від 24.12.2001р. металопродукції, оскільки в тексті вказаного

контракту відсутні умови про перехід права власності на майно.

Статтею 4 Закону України “Про

власність” передбачено, що власник на свій розсуд володіє, користується і

розпоряджається належним йому майном. Власник має право вчиняти щодо свого

майна будь-які дії, що  не суперечать

закону. Може використовувати майно для здійснення господарської, та іншої

не   забороненої законом діяльності,

зокрема передавати його безоплатно або за плату у володіння і  користування, а також у довірчу власність

іншим особам. 

ЗАТ “АРС” та  ТОВ 

“ТПК “Укрвуглемаш” 24.07.2000 р. 

підписали договір № УГЛ/20-61.

Листом № 16/9676 від 26.09.2002р.

ТОВ “ТПК “Укрвуглемаш” звернулось до ЗАТ “АРС” з пропозицією щодо постачання у

жовтні 2002 р. металопродукції 

виробництва ВАТ  “ММК ім.Ілліча”,

а саме:

-          рулону х/к 1,5*1000-1250 мм ст. 3

пс/сп -136,0 т.;

-          рулону х/к 2,0*1000-1250 мм ст. 3 пс/сп

-136,0 т.;

-          листа г/к 2,5-3,9*1250*2500 мм ст. 3

пс/сп -68,0 т.

Згідно з актом приймання-передачі

металопрокату від  20.10.2002р.  ЗАТ “АРС” 

було  передано  ТОВ 

“ТПК “Укрвуглемаш” 

металопродукцію у кількості 116,400 тн., яка на момент передачі

знаходилась  у  вагонах 

№№ 68032275  та  68483650 у відповідності до   залізничних 

квитанцій   №№  48519584 

та  48519585.

З огляду на зазначене, суд першої

інстанції обгрунтовано дійшов висновку, що право власності ЗАТ  “АРС” на рулон х/к 1,5*1000-1250 мм ст.

3пс/сп-136,0 т., рулон х/к 2,0*1000-1250 мм ст. 3пс/сп-136,0 т. та лист г/к

2,5-3,9*1250*2500 мм ст. 3пс/сп/-68,0т. перейшло до ТОВ “ТПК «Укрвуглемаш”.

19 квітня 2002р. між ТОВ

«Спеціалізоване науково-виробниче підприємство «Теплогазводбуд»(покупець) та

ТОВ “Торгово-промислова компанія “Укрвуглемаш” (постачальник),  був підписаний договір № 224-02, відповідно

до умов якого,  постачальник постачає, а

покупець приймає та оплачує металопродукцію згідно  з п.п. 1, 2 Специфікації до зазначеного договору:

рулон х/к 1,5*1000-1250 мм ст. -136,0т., рулон х/к 2,0*1000-1250 мм ст. -136,0

т., рулон оцинкований 0,55*1000 мм ст. -68,0 т., рулон оцинкований 0,7*1100 мм

ст. -68,0 т.

Формою поставки сторонами було

узгоджено залізничний транспорт, а вантажеотримувачем  вказаної 

продукції   визначено  відповідача -ТОВ «Планета».

Судом першої інстанції правомірно

встановлено, що позивачем  свої

зобов'язання перед ТОВ  “ТПК

“Укрвуглемаш” в частині сплати вартості наданої продукції було виконано, що

підтверджується угодою від 29.11.2002р. 

про залік зустрічних вимог шляхом проведення сторонами зарахування

зустрічних однорідних вимог за договором підряду № 150-02 від 25.04.2002р.

До того ж,  між ТОВ “Торгово-промислова компанія

“Укрвуглемаш” та позивачем був підписаний 

акт  приймання-передачі

металопрокату, за змістом якого право власності 

на  спірний  вантаж, 

поставка якого здійснювалась у вагонах № 68032275 та № 68483650,

перейшло до позивача -ТОВ «СНВП «Теплогазводбуд», с. Кондратівка.

Враховуючи вищевикладене, місцевий

господарський суд правомірно дійшов висновку про те, що  за 

умовами договору № 224-02 від 19.04.2002р.  не 

встановлено  моменту перехода

права власності на обумовлений вантаж, а тому, виходячи з того, що ст.128 ЦК

України   передбачає перехід права

власності на продане майно у момент передачі останнього транспортній

організації, позивач  набув  права 

власності  на  металопрокат: рулон х/к 1,5*1000-1250 мм ст.

-136,0т., рулон х/к 2,0*1000-1250 мм ст. -136,0 т., рулон оцинкований 0,55*1000

мм ст. -68,0 т., рулон оцинкований 0,7*1100 мм ст. -68,0 т., який знаходився у

залізничних вагонах №№ 68032275 та 

68483650.

Пунктом 33 Правил видачі вантажів,

затверджених  наказом Міністерства

транспорту України від 21.11.2000р. № 644, встановлено, що у разі прибуття на

адресу одержувача вантажу, поставка якого йому не передбачена планом

(договором, контрактом, замовленням, нарядом тощо), останній зобов'язаний

прийняти такий  вантаж від  станції 

на  відповідальне  зберігання і очікувати  розпорядження 

відправника  щодо цього  вантажу.

Оскільки, поставка металопродукції

від ВАТ “ММК ім.Ілліча” не була передбачена 

планом (відсутні відповідні договірні відносини між ВАТ  “ММК ім.Ілліча” та ТОВ «Планета»), останній

повинен був прийняти  вказаний  вантаж 

на  відповідальне  зберігання 

та очікувати  від Відкритого

акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча”

розпорядження щодо цього вантажу.

Рішенням місцевого господарського

суду  встановлено, що відповідно до

календарного штемпелю на дорожніх відомостях від 22.10.2002р. спірні вагони

прибули на ст.Кальміуська Донецької залізниці, і були видані вантажоотримувачу

-ТОВ «Планета».

Із копії витягу з книги реєстрації

наказів вбачається, що 22.10.2002р. відповідачем було видано наказ  про 

переадресування  вагонів №

68483650 та № 68032275 на ст. Рутченково Донецької залізниці на адресу

Акціонерного товариства “Норд”, що також підтверджується листом  відповідача № 97 від 22.10.2002р.,

адресованим  Донецькій залізниці та  листом № 

464/ом від 21.10.2002р., яким 

Акціонерне товариство “Норд” повідомило 

відповідача  про  готовність 

прийняти  спірні  вагони.

Згідно ст.48 Закону України “Про

власність” власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би

ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування

завданих цим збитків. Захист права власності здійснюється судом або третейським

судом.

Основним  речово-правовим  засобом 

захисту  права  власності 

є  віндикаційний позов,

сутність  якого  полягає 

у  витребуванні  власником 

свого  майна з  чужого 

володіння.

Статтею  144 ЦК 

УРСР встановлено, що власник має право витребувати своє майно з чужого

незаконного володіння. Але, як 

вбачається  з  пояснень сторін та  підтверджується  обставинами, які були встановлені згідно з

рішенням господарського суду Донецької області від 03.03.2004р. по справі

№6/77,  на момент розгляду справи, спірне

майно позивача відсутнє (метал перероблений) та повернути його в натурі за

віндикаційним позовом не можливо

 Статтею 440 ЦК УРСР зазначено, що шкода,

заподіяна організації, відшкодовується в повному обсязі, особою, яка її

завдала.

Підставою цивільно-правової

відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, що включає складові

елементи -шкоду, протиправність поведінки заподіювача шкоди, причинний зв»язок

між ними та наявність вини заподіювача шкоди.

Причинний зв'язок - це певний,

об'єктивно існуючий зв'язок між явищами, при якому одне явище (попереднє), при

певних умовах породжує, викликає інше явище (наступне).

Як встановлено судом першої

інстанції, внаслідок порушення відповідачем п.33 Правил видачі вантажів, що

виявились у неприйнятті відповідачем на відповідальне зберігання отриманого

вантажу та вчиненні дій по переадресації спірного майна на користь іншої особи,

позивача було позбавлено права розпоряджатись, користуватись та володіти

вказаним майном. Таким чином, рішенням місцевого господарського суду правомірно

визначено, що позивачем доведено також і наявність причинного зв'язку між

неправомірними діями відповідача та заподіянням шкоди позивачу .

Місцевим господарським судом

правомірно встановлено, що позивачем повністю доведено факт наявності

протиправної поведінки відповідача відповідними засобами доказування.

Таким чином, в порушення норм п.33

Правил видачі вантажів, відповідачем без згоди відправника, замість прийняття

на відповідальне зберігання вантажу, отримане від залізниці майно було

передано  іншій особі.

Крім того, суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку щодо

доведеності  позивачем факту заподіяння

шкоди його майну. Метал у кількості 116,4 тони, який знаходився у вагонах №

68483650 та № 68032275 без  волевиявлення

позивача безпідставно було передано відповідачем іншій особі, чим позбавлено

позивача права розпоряджатись, користуватись та володіти вказаним майном.

Враховуючи висновок експерту

Донецької Торгівельно-промислової палати №5098 від 30.11.2004р., судом  також правомірно встановлено, що вартість

безпідставно переданого відповідачем АТ „Норд” майна становить 384120 грн.

згідно  розрахунку:

               116,4 тони (кількість втраченого

майна)*3300грн/т=384120 грн.

Таким чином, господарський суд

Донецької області, з'ясувавши  права та

обов'язки сторін у спірних правовідносинах, ретельно перевіривши доводи кожної

із сторін та надавши їм та іншим доказам належну оцінку з урахуванням всіх

обставин справи в їх сукупності та враховуючи висновок експерту Донецької

Торгівельно-промислової палати № 5098 від 30.11.2004р., правомірно дійшов

висновку про  те, що вартість безпідставно

переданого відповідачем АТ «Норд»майна становить 384120 грн.

Висновок місцевого господарського

суду про те, що розмір шкоди, яка підлягає відшкодуванню позивачу відповідачем,

дорівнює 460944 грн. з урахуванням податку на додану вартість апеляційна

інстанція вважає помилковим, оскільки розмір шкоди, розрахований експертом, не

може бути об'єктом оподаткування  згідно

п.3.1.1 ст.3 Закону України „Про податок на додану вартість”. В законодавстві

про оподаткування відсутні норми, які б регламентували можливість

відшкодування  шкоди, після визначення її

розміру експертом, з урахуванням ПДВ. Крім того, сума ПДВ повинна бути

підтверджена податковою накладною і не може бути предметом самостійних вимог

про її відшкодування у випадку пред'явлення позовів про стягнення збитків або

шкоди до суб'єкта господарювання. ПДВ повинен бути складовою частиною суми

шкоди, яка спричинена власнику, і розраховується експертом. У випадку невірного

розрахунку експертом з будь-яких причин суми шкоди, у позивача були підстави не

погоджуватись з таким висновком та наполягати 

на проведенні повторної експертизи. В матеріалах справи відсутні заяви

та клопотання з цього приводу від позивача.

Посилання заявника апеляційної

скарги на неправомірну участь у справі в якості третьої особи 1 на боці

відповідача, ПП „Арсенал-Плюс” в зв'язку з його ліквідацією, як юридичної

особи, судова колегія розглянула та відхилила, оскільки в рішенні суду першої

інстанції правомірно зазначене про ліквідацію цього підприємства, але, в

зв'язку з тим, що воно не є стороною по справі, неможливо вказати про

припинення провадження по справі відносно цього підприємства, воно тільки

підлягає виключенню з числа третіх осіб.

Інші доводи апеляційної скарги не

прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи

та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.

Отже, відповідно до статті 47

Господарського процесуального кодексу України, рішення суду прийняте суддею за

результатами дослідження усіх обставин справи, але підлягає зміні в частині

стягнення з відповідача суми шкоди з урахуванням ПДВ на стягнення з нього суми

шкоди 384 120 грн.

З урахуванням вищевикладеного,

судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що

відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу

України  рішення господарського суду

Донецької області від 23.11.2006р. у справі № 8/218 з урахуванням змін,

внесених апеляційною інстанцією, ґрунтується на всебічному, повному та

об'єктивному розгляді всіх обставин справи, відповідає нормам матеріального та

процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків

суду.

Відповідно до ст.49 Господарського

процесуального кодексу України судові витрати розподіляються між сторонами

пропорційно задоволеним вимогам, тобто судові витрати по сплаті державного мита

за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача. 

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103,

104, 105, 117 Господарського процесуального кодексу України, Донецький

апеляційний господарський суд, -

                                                  П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю

«Планета», м. Макіївка Донецької області на рішення господарського суду

Донецької області від 23.11.2006 року у справі № 8/218 -залишити без  задоволення.

Рішення господарського суду

Донецької області від 23.11.06р. у справі № 8/218  -частково змінити, виклавши резолютивну

частину рішення наступним чином:

„Позовні вимоги Товариства з

обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване науково-виробниче підприємство

«Теплогазводбуд», с. Кондратівка Костянтинівський р-н Донецької області до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Планета», м. Макіївка Донецької

області  про стягнення шкоди в розмірі

460 944 грн. задовольнити частково.

Стягнути  з 

Товариства з обмеженою відповідальністю «Планета», 86114, Донецька обл.,

м. Макіївка,  вул.Кронштадська,1,  ЗКПО 30097130 на користь Товариства з

обмеженою відповідальністю 

«Спеціалізоване науково-виробниче підприємство «Теплогазводбуд»,  с. Кондратівка, 85113, Донецька обл.,

Костянтинівський р-н, вул.Заречна,2а, ЗКПО 20362165   шкоду в розмірі 384 120 грн.,  витрати 

по сплаті  державного мита в

розмірі 1 416,67 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу в розмірі 98,33 грн.

Відмовити в позовних вимогах

Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване науково-виробниче

підприємство «Теплогазводбуд», с. Кондратівка Костянтинівський р-н Донецької

області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Планета», м. Макіївка

Донецької області  про стягнення ПДВ в

розмірі 76 824 грн. в зв'язку з безпідставністю.”

В іншій частині рішення

господарського суду Донецької області по справі № 8/218 від  23.11.06р. залишити без змін.

Зобов'язати господарський суд

Донецької області видати наказ.

Головуючий          

Судді:         

     Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3 у справу

          4 ДАГС