Ухвала

від 30.06.2011 по справі 22-ц-1272/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-ц-1272/11 Головуючий у суді у 1 інстанції - Глущенко Категорія - 5 Суддя-доповідач - Ільченко

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2011 року м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

Головуючого - Ільченко О. Ю.,

суддів - Маслова В. О., Білецького О. М.,

з участю секретаря судового засідання - Федини Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 26 травня 2011 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1

про припинення права власності на частку у спільному майні,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 26 травня 2011 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Припинено право власності ОСОБА_1 на Ѕ частину квартири № 8, розташованої в будинку № 12 по 1-му провулку Луценка в м. Ромни Сумської області. Стягнуто з позивачки на користь відповідача вартість Ѕ частини вказаної квартири 24000 грн.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину квартири № 8 будинку № 12 по 1-му провулку Луценка в м. Ромни, що належала ОСОБА_1

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати зазначене рішення суду і ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачці у задоволенні її позовних вимог.

При цьому апелянт посилається на неповне з’ясування обставин справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору. Зокрема, вважає, що припинення його права власності на частку у спільному майні завдасть йому істотної шкоди, так як фактично він залишився без житла. Крім того, зазначає, що позивачка добровільно залишила спірну квартиру, а він цей час самостійно сплачує всі комунальні платежі.

Заслухавши пояснення представника апелянта, яка підтримала доводи апеляційної скарги, заперечення позивачки та її представника, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції встановив, що сторони з 30 вересня 2004 року перебували у зареєстрованому шлюбі, мають дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. 7 листопада 2006 року вони придбали в рівних частинах у власність квартиру за адресою: м. Ромни, 1-й пров. Луценка, б. 12, кв. 8, а у 2010 році сторони розірвали шлюб. Суд вважав, що їх спільне володіння і користування квартирою є неможливим у зв’язку з її неподільністю. Вартість квартири за погодженням сторін становить 48000 грн. Позивачкою внесено на депозитний рахунок суду вартість Ѕ частини квартири у сумі 24000 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду, оскільки вони відповідають матеріалам справи та до виниклих спірних правовідносин вірно застосовано діюче законодавство.

Згідно з ч.1 ст.365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:

1)частка є незначною і не може бути виділена в натурі;

2)річ є неподільною;

3)спільне володіння і користування майном є неможливим;

4)таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім’ї.

Отже, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що для припинення права співвласника на частку у праві спільної часткової власності достатньо будь-якої однієї з чотирьох передбачених ст. 365 ЦК України підстав за умови, що квартира є неподільною, спільне володіння і користування нею є неможливим.

Крім того, позивачка відповідно до вимог ч. 2 ст. 365 ЦК України внесла на депозитний рахунок вартість 1/2 частини квартири в сумі 24000 грн., так як сторони встановили, що ринкова вартість квартири складає 48000 грн. (а.с. 45).

Перевіряючи доводи апелянта в апеляційному суді встановлено, що на час вирішення спору в суді першої інстанції відповідач не проживав в спірній квартирі, а виїхав на заробітки в іншу місцевість. Позивачка з малолітньою дочкою вселились в квартиру. Зазначена обставина підтверджується поясненням представника апелянта. Крім того, із пояснень сторін вбачається, що стосунки між ними вкрай напружені і неприязні, що свідчить про те, що їх спільне проживання неможливе.

Доводи апелянта про те, що він також мав намір сплатити позивачці грошову компенсацію за її частину не підтверджуються матеріалами справи.

Враховуючи те, що відповідач фактично втратив інтерес до спірної квартири, а в цей час у ній проживає позивачка разом з дочкою та за наявності обставин, передбачених ст. 365 ЦК України суд обґрунтовано задоволив позовні вимоги.

Доводи апелянта про те, що позивачка, забравши дочку, добровільно залишила спірну квартиру та, що він сплачує комунальні платежі, не знайшло свого підтвердження ні в суді першої інстанції, на в апеляційному суді.

Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Апелянт не спростував висновків суду першої інстанції і не довів, що воно ухвалено з порушенням норм права, а тому відсутні підстави для зміни судового рішення.

За таких умов рішення суду про задоволення позову колегія суддів визнає законним і обґрунтованим.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 26 травня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -