Рішення від 15.11.2010 по справі 2-2523-10

Справа №2-2523-10

2-2523-10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2010 року м. Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Резнік Ю.В.

при секретарі Величко Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Умань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Уманської міської ради, третя особа - інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області, ОСОБА_2 про визнання права власності на самочинне будівництво, -

ВСТАНОВИВ:

В 2010 році позивач звернувся до суду з позовом про визнання права власності на нерухоме майно - самочинне будівництво. В позові в якості відповідача вказано - Уманську міську раду Черкаської області, а третьою особою вказана - інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області та ОСОБА_2. В позові позивач ОСОБА_1 просить суд винести рішення про визнання за ним права власності на самочинне збудоване нерухоме майно, - прибудову А1, веранду аі, внутрішнє перепланування в будинку, який розташований за адресою - м. Умань вул. Косіора, 3. В обгрнтування позовних вимог позивач посилається на те, що він є власником 47/100 частин відповідного житлового будинку в м. Умань по вул. Косіора, 3 відповідно до договору дарування від 25 лютого 2005 року. Земельна ділянка належить йому і тому він для зручності здійснив відповідне самочинне будівництво. Тому з посиланням на ст. 376 ЦК України, ОСОБА_1 просить визнати за ним право власності на самочинне будівництво.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав, посилаючись на зазначені в ньому обставини.

Представник відповідача - Уманської міської ради в своїх поясненнях в суді вказував, що позовні вимоги вони визнають, однак в прийнятті рішення покладаються на думку суду із врахуванням відповідних зауважень , що викладені в листі інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.

Третя особа ОСОБА_2 позовні вимоги позивача визнала повністю і проти задоволення позову не заперечувала.

Представник третьої особи - інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області в судове засідання не з"явився. На адресу суду ними було надіслано лист „ Відзив на позовну заяву" ( а.с. 26), в якому вказано, що вони просять розгляд справи проводити без участі представників Інспекції ДАБК. У відзиві на позовну заяву зазначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Державною архітектурно- будівельною Інспекцією та її територіальними органами на місцях. Тимчасовий порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом приватних житлових будинків садибного типу, дачних та садових будинків з господарськими спорудами і будівлями, споруджених без дозволу на виконання будівельних робіт, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1035 від 09.09.2009 року. Вказаним Порядком врегульована процедура прийняття в експлуатацію об'єктів, що збудовані в період з 05.08.1992 року по 31.12.2008 року по спрощеній системі. Тому, оскільки позивач не звертався з відповідними заявами до компетентних органів, Інспекція ДАБК вважає, що у позивача відсутні підстави для звернення до суду з позовом про визнання права власності, в порядку врегульованому ст. 376 ЦК України. Заслухавши пояснення позивача, беручи до уваги процесуальну позицію відповідача і третьої особи, дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Згідно договору купівлі-продажу від 25 лютого 2005 року, що укладений в м. Умань ОСОБА_3 подарував ОСОБА_1 47/100 частин житлового будинку за адресою : м. Умань, вул.. Косіора, 3 (а.с. 11).

Згідно з даними технічного паспорту, що складений 27.08.2010 року, ОСОБА_1 вказано власником 47/100 частин житлового будинку по вул. Косіора, 3 в м. Умань Черкаської області.

Згідно з даними технічного висновку за підписом директора КП „Уманське архітектурне бюро" ( а.с. 12 - вих. № 128 від 13.10.2010. року): ... Добудова „А1" до частини житлового будинку побудована на земельній ділянці, яка знаходиться в спільному користуванні з співвласником, добудова „аі" до частини житлового будинку побудована частково на землі спільного користування та по межі земельної ділянки, що є порушенням п. 3.25 * ДБН.360-92 ** „Планування і забудова міських і сільських поселень", відповідно до якого для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої земельної ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м....".

Відповідно до висновків Уманської міської санітарно-епідеміологічної станції від 13.10.2010 року № 03/1- 342 ( а.с,- 13) та Уманського районного управління ГУ МНС України в Черкаській області № 2144 від 13.10.2010 року ( а.с. - 14) самочинне будівництво по вул.. Косіора, 3 в м. Умань відповідає вимогам нормативних документів.

Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку (а.с. 15) ОСОБА_1 належить земельна ділянка для обслуговування житлового будинку 0,0289 га в тому числі спільне користування 0,0127 га, за адресою: м. Умань вул.. Косіора, 3.

Звертаючись з позовом позивач ОСОБА_1 заявив вимоги про визнання за ним права власності на самочинні прибудови та перепланування будинку № 3 по вул.. Косіора в м. Умань і в обгрунтування позовних вимог позивач послався на ст. 376 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Відповідно до ч. 5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника ( користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Згідно з вимогами ст. 380 ЦК України житловий будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами і призначена для постійного у ній проживання.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно ( житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна в експлуатацію, право власності виникає - з моменту прийняття в експлуатацію.

Відповідно до порядку, що визначений Постановою КМУ № 923 від 08.10.2008 року збудоване нерухоме майно, яке не введене в експлуатацію, в установленому законом порядку - вважається незакінченим будівництвом об'єктом.

Тимчасовий порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом приватних житлових будинків садибного типу, дачних та садових будинків з господарськими спорудами і будівлями, споруджених без дозволу на виконання будівельних робіт, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1035 від 09.09.2009 року. Вказаним Порядком врегульована процедура прийняття в експлуатацію об'єктів, що збудовані в період з 05.08.1992 року по 31.12.2008 року по спрощеній системі.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України. А в ч. З ст. 61 ЦПК України вказано, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

На позивача покладений обов'язок довести в суді ті обставини, що позивач є власником ( користувачем) відповідної земельної ділянки, що об'єкти нерухомого майна про які йде мова в позовній заяві відповідають поняттю самочинного будівництва і відповідно є підстави до застосування до спірних правовідносин положень ч. 5 ст. 376 ЦК України, тощо. Тобто, відповідно до вимог ст.. 10 ЦПК України - позивач повинен був довести за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст. ст. 57-59 ЦПК України, зазначені ним обставини. Однак таких доказів він не надав і не ставив питання в судовому засіданні про їх витребування. Таким чином, при викладених обставинах, у зв'язку з тим, що позивач не довів тих обставин, на які він посилається в своїй позовній заяві - позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 11, 181, 328, 376 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 58-60, 61, 88,208, 209, 212, 214, 215, 224, 294 ЦПК України , суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до Уманської міської ради, третя особа - інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області, ОСОБА_2, про визнання права власності на самочинне будівництво.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особами, які беруть участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий Ю.В.Резнік