Ухвала

від 07.05.2009 по справі 11-250/2009

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД 

МИКОЛАЇВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа

№ 11-250/2009 року                                       

Головуючий у першій інстанції

Категорія:

ст.125 ч.2 КК України                               суддя:

Захарченко Д.В.

Доповідач апеляційного суду:

суддя: Губа О.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ 

УКРАЇНИ

07 травня 2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах

апеляційного суду Миколаївської області в складі:    

головуючого:               Ржепецького О.П.                                       

суддів:                 Значок І.С., Губи О.О.

за

участю прокурора:  Данчука В.М.

захисника:                 ОСОБА_1

засудженої:               ОСОБА_2

розглянула

у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією

засудженої ОСОБА_2 на вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від

25.02.2009 року, яким засуджена

 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м.

Миколаєва, громадянка України,  раніше не

судима;

- за ч. 2 ст. 125 КК України до громадських робіт на строк 150 годин.

    Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь

ОСОБА_3 у відшкодування матеріальної шкоди 1400 грн. та 2000 грн. моральної

шкоди.

    За вироком суду ОСОБА_2 визнано винною та

засудженою за те, що 07.02.2008 року, близько 13.00 години, перебуваючи на 4

поверсі будинку    АДРЕСА_1, ОСОБА_2 на

ґрунті конфлікту нанесла ОСОБА_3 декілька ударів рукою в обличчя, спричинивши

потерпілій легкі тілесні ушкодження.

    В апеляції засуджена ОСОБА_2, не визнаючи

своєї вини, просить вирок скасувати, провадження по справі закрити за

відсутністю в її діях складу злочину. При цьому, не заперечуючи наявності

конфлікту між нею та ОСОБА_3, твердить, що тілесних ушкоджень потерпілій не

наносила, а навпаки ОСОБА_3 нанесла їй удар мітлою по голові. На думку

апелянта, тілесні ушкодження після конфлікту між ними, ОСОБА_3 тілесні

ушкодження міг нанести син, оскільки потерпіла має з ним неприязні стосунки.

Вважає, що ОСОБА_3 оговорила її через те, що вона декілька місяців у зв'язку зі

скрутним матеріальним становищем не платила їй за прибирання під'їзду.

    В доповненнях до апеляції засуджена також

просить вирок суду скасувати та постановити щодо неї виправдувальний вирок.

Стверджує, що 07.02.2008 року конфлікт між нею та ОСОБА_3 мав місце між 9 та 10

годиною, в ході конфлікту вона не спричиняла тілесних ушкоджень ОСОБА_3 На час

вчинення нею злочину, вказаного у вироку, вона знаходилася разом з сином у

лікарні, де він проходив лікування на денному стаціонарі, і цей факт

підтверджується довідкою лікаря. Тому пояснення потерпілої про те, що вона

побила її о 13 годині в під'їзді будинку не відповідають дійсності. Крім того,

посилається на суперечливість показань свідків, які не були очевидцями події, а

їх показання щодо локалізації тілесних ушкоджень на обличчі потерпілої не

співпадають з ушкодженнями зазначеними у висновках судово - медичної

експертизи.

    Також зазначає, що суд не перевірив її

версію, що потерпілу міг побити в цей день її син.

    При цьому посилається, що суд при

призначенні покарання фактично не врахував обставини, які пом'якшують

покарання, та необґрунтовано вказав, що вона негативно характеризується і

зазначив, що це є обставиною, що обтяжує покарання.

    Крім того, суд при розгляді справи суд

допустив порушення норм кримінально - процесуального закону, а саме не визнав

її цивільним відповідачем, а потерпілу - цивільним позивачем, а також не

роз'яснив їй права, передбачені ст. 51 КПК України. При цьому оспорює стягнення

з неї у відшкодування матеріальної та моральної шкоди, оскільки це нічим не

підтверджено.   

    В запереченнях на апеляцію потерпіла

ОСОБА_3 просить апеляцію засудженої залишити без задоволення, а вирок - без

зміни. Вважає, що кримінальна справа розглянута з дотриманням вимог

кримінально-процесуального законодавства. ОСОБА_2 дійсно нанесла їй тілесні

ушкодження і після цього в неї погіршився стан здоров'я.   

    Заслухавши доповідь судді, пояснення

засудженої ОСОБА_2 та її захисника ОСОБА_1 на підтримку апеляції, думку

прокурора      Данчука В.М. про

законність та обґрунтованість вироку суду, вивчивши матеріали справи,

обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає її такою, що не підлягає

задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи,

висновки суду про винуватість ОСОБА_2 в умисному спричиненні легких тілесних

ушкоджень    ОСОБА_3 та кваліфікацію її

дій за ч. 1 ст. 125 КК України відповідають фактичним обставинам справи, які

встановлені з урахуванням усіх обставин справи, що мали бути взяті до уваги при

з'ясуванні дійсних обставин події, ґрунтуються на зібраних у справі та детально

досліджених у судовому засіданні доказах в їх сукупності.

Так, матеріалами справи встановлено,

що ОСОБА_3 працює прибиральницею в будинку АДРЕСА_1, де тимчасово в квартирі №

40 зазначеного будинку мешкає ОСОБА_2 Мешканці цього будинку за домовленістю

сплачують встановлену плату за послуги безпосередньо ОСОБА_3

Із показань потерпілої ОСОБА_3 в

судовому засіданні вбачається, що 07.02.2008 року, близько 13.00 години, вона

прибирала в АДРЕСА_1. Там же, біля ліфту, стояла ОСОБА_4 з сином та собакою.

Після її пропозиції відійти для продовження прибирання, ОСОБА_4 почала

сваритися з нею і нанесла їй три удари кулаками в область обличчя, а також

лоба. Потім ОСОБА_5 штовхнула її і вона вдарилась коліном. В подальшому,

вихопивши у неї з рук мітлу, зламала її та кинула в куток. Після отримання

тілесних ушкоджень, вона розповіла сусіду з квартири № 14, що була побита

ОСОБА_2 Крім того, її з тілесними ушкодженнями бачили і інші мешканці будинку.

В результаті отриманих тілесних

ушкоджень вона змушена була звернутися до лікаря для протезування зубів.

Наведені показання потерпілої

узгоджуються з висновками додаткової судово-медичної експертизи, відповідно до

яких у потерпілої           ОСОБА_3 були

виявлені тілесні ушкодження у вигляді крововиливів в області лобу справа, на

нижній повіці лівого ока, захоплюючи скуласту область та область лівої щоки,

крововилив слизистої верхньої губи справа, переломів корнів 4 - 5 зубів на

нижній щелепі справа, садна в області лівої голені, котрі могли утворитися від дії

твердих тупих предметів, можливо у вказаний строк і при вказаних обставинах. У

ОСОБА_3 мало місце незначна стійка втрата працездатності, що відповідає 5%.

Зазначені тілесні ушкодження належать до категорії легких тілесних (акт №

301/3352/2855/335-08 від 09.02.2008 року - а.с. 65 - 66).

Крім того, свідок ОСОБА_6 в судовому

засіданні показала, що 10.02.2008 року від сусідів ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які

мешкають в квартири № 14, вона дізналася, що 07.02.2008 року потерпілу

побила     ОСОБА_2, яка тимчасово проживає

в квартирі № 40 їхнього будинку. Також вони розповіли, що безпосередньо бачили

на підлозі майданчику 4 поверху під'їзду їхнього будинку потерпілу зі слідами

побоїв на обличчі.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні

показала, що на початку лютого 2008 року вона, зустрівши ОСОБА_3, бачила на її

обличчі сліди синців. Зі слів ОСОБА_3 їй відомо, що ОСОБА_2 в ході конфлікту її

побила.

Крім того, з показань свідків ОСОБА_9

та ОСОБА_6 вбачається, що ОСОБА_2 є конфліктною людиною.

Сама ОСОБА_2 в судовому засіданні не

заперечувала, що дійсно сусіди зверталися зі скаргами на неї, оскільки бажали

виселити її з квартири, яку вона наймала.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні

також показала, що 08.02.2008 року вона бачила потерпілу, обличчя у неї було

перемотано і на ньому були синці. Зі слів ОСОБА_3 їй відомо, що між потерпілою

та ОСОБА_2 виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_2 нанесла потерпілій тілесні

ушкодження.

Твердження засудженої в апеляції, що

в дійсності конфлікт між нею і ОСОБА_3 мав місце 07.02.2008 року між 9 та 10

годиною, а не о 13 годині цього ж дня, як зазначено у вироку, є

необґрунтованими. Так, із показань самої ОСОБА_2 в судовому засіданні

вбачається, що біля 10 години вона вигулювала хвору собаку. Потім подзвонила

сину, щоб він допоміг підняти собаку додому. Разом вони піднялися на 4 поверх

їхнього під'їзду і чекали ліфт, оскільки мешкають на 10 - му поверсі. В цей

момент на цей же поверх піднялася потерпіла і між ними виник конфлікт, в ході

якого ніяких тілесних ушкоджень ОСОБА_3 не спричиняла. Крім того, ОСОБА_2

показала, що 07.02.2008 року о 13 годині вона разом з сином знаходилась на

лікуванні в умовах денного стаціонару і в підтвердження цього надала суду витяг

епікризу з історії хвороби на ім'я ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2, який є сином засудженої.

Проте, із зазначеного медичного документа не вбачається, що неповнолітній

ОСОБА_11 знаходився на лікуванні разом з матір'ю (а.с. 49).

Крім того, твердження ОСОБА_2, що

07.02.2008 року з 10 до 15 години вона разом з сином знаходилася на лікуванні в

умовах денного стаціонару, як це зазначено в доповненнях до апеляції і в

медичній довідці, також є необґрунтованими.

ОСОБА_2 в судовому засіданні не

стверджувала, що 7.02.2008 року саме з 10 до 15 години вона разом зі своїм

сином знаходилася на лікуванні в умовах денного стаціонару.

Що стосується змісту медичної

довідки, що неповнолітній ОСОБА_11 разом з матір'ю знаходився в лікувальному

закладі з 10 години до 15 години 07.02.2008 року, то колегія суддів не приймає

її до уваги, оскільки вона суперечить поясненням самої ОСОБА_2 щодо часу її

знаходження з сином в лікувальному закладі. Також ця довідка викликає сумнів,

оскільки вона видана 2.02.2008 року, а подія мала місце 07.02.2008 року.

    Що стосується твердження засудженої в

апеляції щодо отримання потерпілою тілесних ушкоджень після конфлікту з нею

вдома через неприязні стосунки зі своїм сином, то вони є надуманими та не

підтверджуються матеріалами кримінальної справи. Таких показань        ОСОБА_2 в судовому засіданні з цього

приводу не давала, оскільки причина виникнення у потерпілої тілесних ушкоджень

на обличчі їй не була відома (а.с. 71 зворот, 79 зворот).

Виходячи з наведеного, твердження

апелянта на непричетність до вчинення інкримінованого їй злочину не знайшли

свого підтвердження та спростовуються показами потерпілої, свідків та

висновками додаткової судово-медичної експертизи № 301/3352/2855/335-08 від

09.02.2008 року.

    Дії ОСОБА_2 суд першої інстанції вірно

кваліфікував за ч. 1 ст. 125 КК України.

    Покарання засудженій призначено з

урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, що є злочином невеликої

тяжкості та даних про особу засудженої, яка за місцем проживання

характеризується негативно, раніше не судима та вчинила злочин відносно особи

похилого віку.

    Посилання ОСОБА_2 на те, що суд при

призначенні їй покарання врахував обставину, яка обтяжує покарання, а саме

негативну характеристику щодо неї є необґрунтованим, оскільки це судом

враховано як дані про особу засудженої.

    У колегії суддів не має підстав, що

зазначена характеристика не є об'єктивною, оскільки до Ленінського РВ ММУ УМВС

в Миколаївській області щодо ОСОБА_2 поступали скарги від мешканців будинку

АДРЕСА_1 (а.с. 10 - 12, 19).  

    Що стосується характеристик, доданих

ОСОБА_2 до доповнень до апеляції, то колегія суддів також вважає їх

об'єктивними, оскільки вони надані особами, з якими у ОСОБА_2 склалися

нормальні стосунки.

    Інших порушень кримінально - процесуального

закону, на які посилається засуджений в апеляції, у справі не встановлено.

Підстав для скасування вироку, як

просив апелянт, колегія суддів не вбачає.

    Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України,

колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

    Апеляцію засудженої ОСОБА_4 залишити без

задоволення, а вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25 лютого 2009

року відносно ОСОБА_2 - без зміни.

Головуючий:                                                              

Судді: