Ухвала

від 07.08.2015 по справі 922/3089/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

про забезпечення позову

"07" серпня 2015 р.Справа № 922/3089/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

без виклику представників сторін

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід-Теплоремонт", м. Харків до 1. Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси", м. Одеса , 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід-Рембуд", м. Харків про стягнення 982 407,31 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Схід-Теплоремонт", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про солідарне стягнення з Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" (надалі - 1-й Відповідач) та з Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід-Рембуд" (надалі - 2-й Відповідач) основного боргу у розмірі 858 418,72 грн.; 3% річних - 3 809,97 грн.; пені - 76 199,36 грн.; втрат від інфляції - 120 178,62 грн. Витрати по сплаті судового збору покласти на Відповідачів.

Під час вирішення спору та на підставі наданих сторонами матеріалів, судом встановлено, що рішення господарського суду Харківської області по справі №922/3089/15 щодо стягнення заборгованості може призвести до його невиконання, оскільки на рахунку 1-го Відповідача не вистачає коштів для погашення заборгованості перед Позивачем, де сальдо сягає 659,50 грн. (а.с. 171).

А отже суд з власної ініціативи вживає заходи передбачені статтею 67 Господарського процесуального кодексу України до забезпечення позову, якщо невжиття такого заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду (ст. 66 ГПК України).

У першому із зазначених випадків заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Предметом даної справи є вимоги Позивача про солідарне стягнення заборгованості з Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» (65029 м. Одеса, вул. Балковська 1-Б, ідентифікаційний код - 34674102) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід-Рембуд" (61052, м. Харків, вул. Чеботарська, 48, кв. 18, ідентифікаційний код - 32950483) щодо основного боргу в сумі 858 418,72грн., 3% річних в сумі 3 809,97 грн., втрат від інфляції в сумі 120 178,62 грн., а також суми судового збору у розмірі 21 343,64грн., відповідно до рішення господарського суду Харківської області по справі №922/3089/15 від 05 серпня 2015 року.

При винесенні відповідної ухвали про вжиття заходів забезпечення позову суд керується наступними положеннями діючого законодавства України.

Так, відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 N 9 забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів (п. 4 зазначеної Постанови).

За Роз'ясненням Вищого господарського суду України № 16 від 23.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» (надалі - Постанова) відповідно до статті 66 Господарського процесуального Кодексу України (далі - ГПК України) заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: (а) розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; (б) забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; (в) наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; (г) імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; (д) запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.

Відповідно до п. 3 Постанови умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

За п. 7 Постанови обираючи, який саме захід забезпечення позову слід застосовувати у тій чи іншій справі, господарський суд повинен виходити з такого. У позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.

Виносячи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти.

Відповідно до п. 10 Постанови враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Також відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006 N 01-8/2776 «Про деякі питання практики забезпечення позову» при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (п. 1.1.), а адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії (п. 2.).

Крім того, судом у повному обсязі встановлено наступне: (а) наявність спору між сторонами по справі, (б) встановлено обсяг позовних вимог та співмірність і відповідність заявлених заходів забезпечення позову, (в) судом встановлено реальність припущення загрози утруднення або неможливості виконання судового рішення у справі за умови невжиття відповідних заходів забезпечення позову, (г) встановлено відсутність порушень прав та законних інтересів третіх осіб при вжитті заходів забезпечення позову, що відповідає змісту Постанови пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову».

Окремо слід наголосити на наступному. Господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 ГПК України, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду (ст. 66 ГПК України), а вжиття таких заходів є правом суду.

Так, відповідно до ст. 67 ГПК України (заходи до забезпечення позову) позов забезпечується: (а) накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; (б) забороною відповідачеві вчиняти певні дії; (в) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; (г) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; (д) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

В свою чергу відповідно до ч. 2 ст. 67 ГПК України не допускається забезпечення позову шляхом заборони: (а) проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення; (б) надавати емітентом, реєстратором, зберігачем, депозитарієм реєстр власників іменних цінних паперів, інформацію про акціонерів або учасників господарського товариства для проведення загальних зборів товариства; (в) участі акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства. Про забезпечення позову виноситься ухвала яку може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Зазначена процесуальна норма ст. 67 ГПК України за своїм змістом є імперативною та містить вичерпний перелік засобів забезпечення позову які не допускається вживати з боку суду.

Суд зазначає, що відповідно до ухвали суду про вжиття заходів забезпечення позову останнім: (а) не забороняється проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення; (б) не забороняється надавати емітентом, реєстратором, зберігачем, депозитарієм реєстр власників іменних цінних паперів, інформацію про акціонерів або учасників господарського товариства, взагалі, і для проведення загальних зборів товариства зокрема; (в) не забороняється участь акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства.

Зокрема це підтверджується і знаходить своє відбиття у змісті Постанови Вищого господарського суду України від 12 червня 2012 року у справі 5023/7887/11 де зазначено, що право вжиття тих чи інших заходів належить суду, який виходить із предмету спору, конкретних обставин справи та пропозицій заявника. Необхідною умовою вжиття заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що не вжиття відповідних заходів утруднить або зробить неможливим виконання судового рішення. Вжиття таких заходів є правом господарського суду. Застосовуючи заходи забезпечення позову, суд діє за внутрішнім переконанням на підставі та у відповідності з вимогами чинного законодавства. При цьому розділ Х ГПК України не містить чіткого переліку спорів або обставин, за яких вживаються заходи до забезпечення позову. Як зазначено у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд має з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вищевикладене свідчить про те, що заходи забезпечення позову вжиті судом відповідною ухвалою стосуються виключно предмету повернення грошових коштів.

Слід також зазначити на наступних положеннях діючого законодавства України.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду N 8-рп/2011 від 12.07.2011 та Постанови Пленуму Верховного суду України від 13.06.2007 року «Про незалежність судової влади» суди здійснюють правосуддя самостійно. Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України, забезпечуючи при цьому верховенство права. Звернення до суду громадян, організацій чи посадових осіб, які відповідно до закону не є учасниками судового процесу, з приводу розгляду конкретних справ судом не розглядаються, якщо інше не передбачено законом. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою завдання шкоди авторитету суддів чи впливу на безсторонність суду забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак (ст. 9 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»), а учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України (ст. 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово (ст. 32 ГПК України).

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Разом з цим господарський суд зазначає, що ціна позову по справі є значною, а вжиття відповідних заходів до забезпечення позову не є суттєвим обмеженням для Відповідача, оскільки не буде заважати останньому веденню власної господарської діяльності.

З огляду на вищевикладене, господарський суд приходить до висновку, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення по даній справі.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово (ст. 32 ГПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу (ст. 33 ГПК України).

Господарський суд за змістом ст. 43 ГПК України оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Враховуючи заявлені позовні вимоги, суд вважає, що заява Позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

З метою забезпечення позову вжити захід до забезпечення позову шляхом накладення арешту, в межах суми задоволених позовних вимог 982 407,31грн., а також суми судового збору у розмірі 21 343,64 грн. на належні Комунальному підприємству «Теплопостачання міста Одеси» (ідентифікаційний код - 34674102) рахунки, а саме:

1) "Приватбанк":

- р/р № 26002060469472;

- р/р № 26003060467280;

- р/р № 26032057000193;

- р/р № 2603207500740;

2) р/р № 26005300416451, відкритий в фодське обласне Управління АТ «Ощадбанк» м. Одеса, МФО 328845;

3) ПАТ «ВіЕйБі Банк»:

- р/р № 26000150000757;

- р/р № 26004150000761;

- р/р № 26007150000764;

- р/р № 26001150000790;

4) ПАТ КБ «Надра»:

- р/р № 26000210623004;

- р/р № 26001210623003;

- р/р № 26002210623002;

- р/р № 26003210623001;

- р/р № 26036210623001;

- р/р № 26009210623005;

- р/р № 26035210623002.

Ухвала набирає чинності з 07 серпня 2015 року, підлягає негайному виконанню та є виконавчим документом згідно Закону України "Про виконавче провадження".

Строк пред`явлення ухвали до виконання - один рік до "08" серпня 2016 року.

Стягувачем за даною ухвалою є - Товариство з обмеженою відповідальністю «Схід-Теплоремонт» (61057 м. Харків, м-н Конституції 21/2, ідентифікаційний код - 36988217).

Ухвала про забезпечення позову може бути оскаржена через господарський суд Харківської області до Харківського апеляційного господарського суду протягом 5-ти днів від дня її проголошення. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя І.П. Жигалкін