Постанова

від 14.09.2015 по справі 922/3089/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2015 р. Справа № 922/3089/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пуль О.А. , суддя Білоусова Я.О. , суддя Фоміна В. О.;

при секретарі Курченко В.А.,

за участю представників сторін:

позивача - Машир В.О. (дов.№б/н від 02.03.2015р.),

1-го відповідача - Пашали М.О. (дов.№21/11-119 від 20.02.2015р.),

2-го відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" (вх.№4429Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 07.08.2015р. у справі № 922/3089/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід - Теплоремонт", м.Харків,

до 1) Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси", м.Одеса,

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід-Рембуд", м.Харків,

про стягнення 1058606,67 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Схід-Теплоремонт", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про солідарне стягнення з Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" (надалі - 1-й Відповідач) та з Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід-Рембуд" (надалі - 2-й Відповідач) основного боргу у розмірі 858 418,72 грн.; 3% річних - 3 809,97 грн.; пені - 76 199,36 грн.; втрат від інфляції - 120 178,62 грн. Витрати по сплаті судового збору просив покласти на відповідачів.

02.07.2015р. позивач звернувся з заявою (вх.№26642) про забезпечення позову, в якій просив суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, належні Комунальному підприємству «Теплопостачання міста Одеси», які наявні на його рахунках, в межах наявної заборгованості в сумі 1058606,67 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.06.2015р. у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід-Теплоремонт" про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" - відмовлено.

05.08.2015р. до господарського суду Харківської області надійшла заява (вх.№3/348) щодо обґрунтування забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти боржника, в якій зазначено, що позивачу стало відомо, що на рахунках боржника наявні грошові кошти в сумі 659,00 грн. Позивач вважає, що даний факт свідчить про неплатоспроможність боржника, намагання ухилитися від виконання своїх зобов'язань за договором та про необхідність накладення арешту на рахунки та його обгрунтованість.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.08.2015р. (суддя Жигалкін І.П.) з метою забезпечення позову вжито захід до забезпечення позову шляхом накладення арешту, в межах суми задоволених позовних вимог 982407,31 грн., а також суми судового збору у розмірі 21343,64 грн. на належні Комунальному підприємству "Теплопостачання міста Одеси" (ідентифікаційний код - 34674102) рахунки, а саме:

1) "Приватбанк": р/р №26002060469472; р/р №26003060467280; р/р №26032057000193; р/р № 2603207500740;

2) р/р № 26005300416451, відкритий в фодське обласне Управління АТ "Ощадбанк" м. Одеса, МФО 328845;

3) ПАТ "ВіЕйБі Банк": р/р № 26000150000757; р/р № 26004150000761; р/р № 26007150000764; р/р № 26001150000790;

4) ПАТ КБ "Надра": р/р № 26000210623004; р/р № 26001210623003; р/р №26002210623002; р/р №26003210623001; р/р №26036210623001; р/р №26009210623005; р/р № 26035210623002.

В ухвалі зазначено, що ухвала набирає чинності з 07 серпня 2015 року, підлягає негайному виконанню та є виконавчим документом згідно Закону України "Про виконавче провадження". Строк пред`явлення ухвали до виконання - один рік до "08" серпня 2016 року. Стягувачем за даною ухвалою є - Товариство з обмеженою відповідальністю "Схід-Теплоремонт" (61057 м. Харків, м-н Конституції 21/2, ідентифікаційний код - 36988217).

Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси" з ухвалою місцевого господарського суду не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати в частині накладення арешту грошових коштів на р/р26005300416451, відкритий в Одеському обласному Управлінні АТ "Ощадбанк", м.Одеса, МФО 328845.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що ухвалою господарського суду Харківської області від 07.08.2015р. про забезпечення позову накладено арешт не тільки на вже арештовані постановою ДВС рахунки, а також на фактично єдиний діючий рахунок, відкритий в Одеське обласне Управління АТ «Ощадбанк», на який надходять відрахування з поточних рахунків із спеціальним режимом користування.

Також, вказує на те, що в матеріалах справи наявні докази про знаходження всього майна КП «ТМО» в податковій заставі, а, відтак, майно не може бути реалізовано.

Крім того, зазначає, що арешт грошових коштів повністю зупинить виплату заробітної плати, оплату податків та робіт з підготовки до опалювального сезону - ремонту теплових мереж, що в подальшому призведе до порушення стабільного теплопостачання для мешканців міста Одеси в зимовий період.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 02.09.2015р. у справі №922/3089/15 прийнято до провадження апеляційну скаргу, її розгляд призначено на 14.09.2015р. о 10:30 год.

У судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вважає її незаконною та необґрунтованою, просив суд ухвалу господарського суду Харківської області від 07.08.2015р. по справі №922/3089/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу- без задоволення.

Представник другого відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 02.09.2015р. про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, розглянувши в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно зі статтею 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Про забезпечення позову виноситься ухвала. Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено.

Як убачається з матеріалів справи, 02.07.2015р. позивач звернувся з заявою (вх.№26642) про забезпечення позову, в якій просив суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, належні Комунальному підприємству «Теплопостачання міста Одеси», які наявні на його рахунках, у межах наявної заборгованості в сумі 1058606,67 грн. Із даної заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову вбачається, що, як на підставу застосування таких заходів, він посилається на те, що позивачу стало відомо про наміри 1-го відповідача вжити заходів щодо непогашення наявної заборгованості шляхом списання грощових коштів з відповідних рахунків.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.06.2015р. у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід-Теплоремонт" про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" відмовлено, посилаючись на те, що заява позивача побудована на припущеннях, позивач не надав жодних доказів в обґрунтування того, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, а також не надано доказів належного виконання договірних зобов'язань чи порушень відповідачем договірних зобов'язань.

Колегія суддів зазначає, що клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, у випадку, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду (п.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову").

05.08.2015р. до господарського суду Харківської області надійшла заява (вх.№3/348) щодо обґрунтування забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти боржника, в якій зазначено, що позивачу стало відомо, що на рахунках боржника наявні грошові кошти в сумі 659,00 грн. Позивач вважає, що даний факт свідчить про неплатоспроможність боржника, намагання ухилитися від виконання своїх зобов'язань за договором та про необхідність накладення арешту на рахунки та його обгрунтованість (а.с.178, том 2).

Місцевий господарський суд, приймаючи оскаржувану ухвалу, виходив з того, що рішення господарського суду Харківської області по справі №922/3089/15 щодо стягнення заборгованості може призвести до його невиконання, оскільки на рахунку 1-го відповідача не вистачає коштів для погашення заборгованості перед позивачем, де сальдо сягає 659,50 грн. (а.с. 171). А, отже, суд з власної ініціативи вживає заходи передбачені статтею 67 Господарського процесуального кодексу України до забезпечення позову.

Колегія суддів не погоджується із такими висновками місцевого господарського суду, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 66 ГПК забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Наявність цих підстав необхідна, інакше безпідставне вжиття таких заходів може призвести до порушення прав та інтересів сторін у справі, що є неприпустимим.

В абзаці 3 пункту 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" зазначено про те, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Крім того, в абзацах 1, 2 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" вказано на те, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Матеріали справи не містять обгрунтованих та належних доказів щодо вчинення 1-м відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання вже після подання позову до суду, таких як: реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання значної суми коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання.

Місцевий господарський суд, дійшовши висновку, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та охоронюваним законом інтересам позивача, не зазначив, які саме докази надані позивачем на підтвердження зазначеної обставини, які дані ці докази містять та чи є вони належними та допустимими у даній справі.

Також, є безпідставними посилання в ухвалі суду на те, що вжиття відповідних заходів до забезпечення позову не є суттєвим обмеженням для 1-го відповідача, оскільки не буде заважати останньому веденню власної господарської діяльності.

У ході судового розгляду справи 1-м відповідачем зазначено, що оскаржуваною ухвалою про забезпечення позову накладено арешт не тільки на вже арештовані постановою державного виконавця від 20.12.2014р. рахунки в межах задоволених позовних вимог, а також на рахунок, на який надходять відрахування з поточних рахунків зі спеціальним режимом використання. Арешт грошових коштів повністю зупинить виплату заробітної плати, оплату податків та робіт з підготовки до опалювального сезону - ремонту теплових мереж, що в подальшому призведе до порушення стабільного теплопостачання для мешканців міста Одеси в зимовий період.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості (п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову").

Отже, господарський суд Харківської області не з`ясував тих обставин, чи не спричинить вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межех суми задоволених позовних вимог в розмірі 982407,31 грн., а також судового збору в розмірі 21343,64 грн., які знаходяться на всіх поточних рахунках Комунальному підприємству «Теплопостачання міста Одеси», припинення господарської діяльності вказаної юридичної особи.

Доводи суду першої інстанції про те, що ціна позову по справі є значною, не можуть свідчити про недобросовісність 1-го відповідача стосовно подальшого виконання рішення у справі, оскільки питання наявності чи відсутності вказаної заборгованості входить до предмету доказування при розгляді справи по суті, тобто з`ясовується при прийнятті рішення судом по суті.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Колегія суддів зазначає, що найдоцільніше вирішувати питання про забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду.

Після прийняття рішення по справі, провадження по розгляду позовної заяви та діяльність суду стосовно конкретної справи закінчується.

Втім, приймаючи ухвалу про забезпечення позову через 2 дні після прийняття рішення, господарський суд здійснив свої повноваження поза межами провадження по розгляду цієї справи.

Крім того, в оскаржуваній ухвалі суд зазначив, що з власної ініціативи вживає заходи, передбачені статтею 67 Господарського процесуального кодексу України, при цьому місцевий господарський суд, не надавши правової оціники заявленій позивачем заяві про забезпечення позову, в мотивувальній частині ухвали дійшов висновку, що заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню, однак, резолютивна частина ухвали не містить посилання про задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

У разі вжиття заходів до забезпечення позову з ініціативи господарського суду відповідні дії мають бути мотивовані з урахуванням, зокрема, наведеного, а також припису пункту 3 частини другої статті 86 ГПК України, відповідно до якої ухвала господарського суду має містити мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство (п.1 абз.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову").

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт зазначає, що суд першої інстанції вирішив питання про необхідність та доцільність забезпечення позову без виклику сторін.

Питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки (п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову").

Таким чином, господарський процесуальний кодекс не містить норми права з прямою вказівкою про обов'язковий виклик сторін при винесенні судом ухвали про забезпечення позову.

З огляду на зазначене, судова колегія дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржувану ухвалу, не дослідив обставини, які мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального права, а тому вказана ухвала підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 66, 67, 99, 101, пунктом 2 статті 103, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси"

задовольнити.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 07.08.2015р. у справі №922/3089/15 скасувати.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід-Теплоремонт" (61057 м. Харків, м-н Конституції 21/2, ідентифікаційний код - 36988217) на користь Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" (65029 м.Одеса, вул.Балковська 1-Б, ідентифікаційний код - 34674102) 609,00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Повний текст постанови складено 21.09.2015 року.

Головуючий суддя О.А.Пуль

Суддя Я.О.Білоусова

Суддя В.О.Фоміна