Ухвала

від 14.05.2015 по справі 468/1584/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №468/1584/14-ц 14.05.2015 14.05.2015 14.05.2015

Провадження № 22ц/784/1308/15 Суддя першої інстанції Муругов В.В.

Суддя-доповідач апеляційного суду Царюк Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

14 травня 2015 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Царюк Л.М,

суддів: Козаченка В.І., Мурлигіної О.Я.,

при секретарі Свіщуку О.В.,

за участю представника стягувача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_2 на ухвалу Баштанського районного суду Миколаївської області від 27 квітня 2015 року за заявою приватного підприємства «Алмаз» (надалі - ПП «Алмаз») про визнання виконавчого листа таким, що частково не підлягає виконанню по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ПП «Алмаз» про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И Л А:

30 березня 2015 року ПП «Алмаз» звернулось до суду з заявою про визнання виконавчого листа таким, що частково не підлягає виконанню, по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ПП «Алмаз» та ОСОБА_4, про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди.

В своїй заяві ПП «Алмаз» посилався на те, що на підставі рішення апеляційного суду Миколаївської області від 25 грудня 2014 року районним судом 17 січня 2015 року стягувачу було видано виконавчий лист про стягнення з ПП «Алмаз» на користь ОСОБА_3 13154,16 грн. матеріальних збитків, який було пред'явлено для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби Баштанського районного управління юстиції в Миколаївській області, та відкрито виконавче провадження. Проте, на думку боржника, обов'язок по виконанню рішення суду частково відсутній, у зв'язку з добровільним виконанням, оскільки ОСОБА_4, яка займала посаду головного бухгалтера ПП «Алмаз», 24 липня 2014 року видала ОСОБА_3 з каси ПП «Алмаз» грошові кошти в сумі 9200,16 грн. в рахунок відшкодування заподіяної останній шкоди внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, що підтверджується розпискою та касовим ордером.

Посилаючись на викладене, ПП «Алмаз» просило суд визнати виконавчий лист № 468/1584/14-с, виданий 17 січня 2015 року Баштанським районним судом Миколаївської області, таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з ПП «Алмаз» на користь ОСОБА_3 9200, 16 грн., як сплачені по розписці та касовому ордеру.

Ухвалою Баштанського районного суду Миколаївської області від 27 квітня 2015 року заяву задоволено. Визнано виконавчий лист №468/1584/14-ц, виданий 17 січня 2015 року Баштанським районном судом Миколаївської області, на підставі рішення апеляційного суду Миколаївської області від 25 грудня 2014 року про стягнення з ПП «Алмаз» на користь ОСОБА_3 13154,16 грн. в рахунок відшкодування матеріальних збитків (упущеної вигоди) за 2012-2014 роки внаслідок самовільно зайнятої земельної ділянки, таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з ПП «Алмаз» на користь ОСОБА_3 грошових коштів в сумі 9200 грн. 16 коп., отриманих останньою 24 липня 2014 року від ОСОБА_4 згідно з розпискою.

В апеляційній скарзі представник стягувача просив скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні заяви, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у місцевому суді, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом рішенням Баштанського районного суду Миколаївської області від 6 жовтня 2014 року задоволено частково позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ПП «Алмаз» про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та відшкодування збитків та моральної шкоди. Зобов'язано ОСОБА_4 та ПП «Алмаз» повернути ОСОБА_3 самовільно зайняту земельну ділянку, розташовану в межах території Костичівської сільської ради Баштанського району Миколаївської області. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_4 та ПП «Алмаз» на користь ОСОБА_3 1 077 грн. 96 коп. доходу отриманого від використання в 2014 році самовільно зайнятої земельної ділянки. Також стягнуто з ПП «Алмаз» на користь ОСОБА_3 18 400 грн. 77 коп. шкоди, завданої внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в 2012-1013 роках. В решті вимог відмовлено. Цим рішенням та додатковим рішенням цього ж суду 10 жовтня 2014 року розподілено між сторонами судові витрати.

Рішенням апеляційної інстанції від 25 грудня 2014 року судові рішення суду першої інстанції скасовані та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позовних вимог. Зобов'язано ПП «Алмаз» повернути ОСОБА_3 самовільно зайняту спірну земельну ділянку та стягнуто з ПП «Алмаз» 13154 грн. 16 коп. в рахунок відшкодування матеріальних збитків (упущеної вигоди) за 2012-2014 роки та 1000 грн. компенсації моральної шкоди внаслідок самовільно зайнятої земельної ділянки, а також 763 грн. 93 коп. судових витрат. В задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4 відмовлено (т. 1 а.с. 353).

5 лютого 2015 року заступником начальника відділу державної виконавчої служби Баштанскього районного управління юстиції за заявою стягувача про примусове виконання відкрито виконавче провадження про стягнення з ПП «Алмаз» на користь ОСОБА_3 13 154.16 грн. (т. 2 а.с. 3).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 369 ЦПК України виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом України «Про виконавче провадження» ( ч. 1 цієї статті ).

Частиною 4 цієї статті передбачено, що суд ухвалою вносить виправлення до виконавчого листа, а у разі, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю або частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

З аналізу цих правових норм вбачається, що суд визнає виконавчий лист, таким, що не підлягає виконанню частково у випадках якщо обов'язок боржника частково відсутній у зв'язку з добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

В своїй заяві боржник послався на те, що ПП «Алмаз» частково виконало рішення апеляційного суду, зокрема стягувач 24 липня 2014 року отримала від ОСОБА_4, яка працювала бухгалтером ПП «Алмаз», за розпискою та за касовим ордером № 24 в той же день 9200 грн. 16 коп. (т. 2 а.с.38,40).

Суд погодився з цими доводами заявника та задовольнив заяву боржника, дійшовши висновку про часткове виконання боржником та іншою особою обов'язку по сплаті збитків за рішенням апеляційного суду.

Проте з такими висновком суду колегія суддів не погоджується з огляду на таке.

Факт передачі грошових коштів у розмірі 9200 грн. ОСОБА_4, як фізичною особою, ОСОБА_3 24 липня 2014 року за самовільно зайняту земельну ділянку, який зафіксовано у розписці, досліджувався судом апеляційної інстанції при розгляді справи 25 грудня 2014 року, де було з'ясовано, що ця передача грошових коштів відбулася внаслідок притягнення ОСОБА_4 9 липня 2014 року до адміністративної відповідальності за самовільне використання земельної ділянки, власником якої є ОСОБА_3

Ці обставини досліджувалися судом і їм дана правова оцінка, за результатами якої в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4 відмовлено.

Таким чином, сплачені ОСОБА_4 за розпискою грошові кошти у розмірі 9200 грн. 16 коп. не можуть вважатися сплатою боргу юридичною особою - ПП «Алмаз» та іншою особою на виконання вказаного рішення апеляційного суду від 25 грудня 2014 року.

Посилання заявника на видатковий касовий ордер № 24 від 24 липня 2014 року, який долучено боржником до заяви, також помилково визнано судом першої інстанції як доказ сплати боргу за виконавчим листом, оскільки суд не звернув уваги на те, що підставою виплати такої суми є розрахунок за орендну плату земельних паїв за 2012,2013,2014 роки та більш того в цьому ордері відсутня підпис одержувача, дата отримання та сума (словами), яка отримана.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно визнав виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з ПП «Алмаз» на користь ОСОБА_3 9200 грн. 16 коп.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції при розгляді заяви ПП «Алмаз» постановлена з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню на підставі ст. 312 ЦПК України з постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні заяви.

На підставі ч. 5 ст. 88 ЦПК України у зв'язку із постановленням нової ухвали судові витрати у вигляді сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 121 грн. 80 коп., підлягають стягненню з ПП «Алмаз» на користь ОСОБА_3

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Баштанського районного суду Миколаївської області від 27 квітня 2015 року скасувати та постановити нову ухвалу.

В задоволенні заяви приватного підприємства «Алмаз» про визнання виконавчого листа № 468/1584/14с, виданого 17 січня 2015 року Баштанским районним судом Миколаївської області, таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з приватного підприємства «Алмаз» на користь ОСОБА_3 9200 грн. 16 коп. відмовити.

Стягнути з приватного підприємства «Алмаз» на користь ОСОБА_3 121 грн. 80 коп. судових витрат.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Головуючий

Судді