Рішення

від 23.04.2014 по справі 918/350/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" квітня 2014 р. Справа № 918/350/14

Господарський суд Рівненської області у складі судді Корсуна В. Я., розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Сервіс» до Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» в особі відділення «Рівненське» ПАТ «ВТБ Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Реєстраційна служба Рівненського міського управління юстиції, про визнання таким, що припинилося правовідношення за договором іпотеки, та скасування іпотечного обтяження

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність від 03 березня 2014 року № 7)

від відповідача: ОСОБА_3 (довіреність від 23 грудня 2013 року)

від третьої особи: не з'явився

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав визначених статтею 20 ГПК України відсутні.

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Сервіс» звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» в особі Відділення «Рівненської регіональної дирекції» ПАТ «ВТБ Банк», у якому просить визнати таким, що припинилося правовідношення за іпотечним договором № 17.08-03/07-ДІ01 від 03 жовтня 2007 року, укладеним між товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Сервіс» та публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк», а також скасувати іпотечне обтяження нерухомого майна приміщення більярдного залу та закусочної-піцерії, нежитлових приміщень загальною площею 1004, 4 м кв., номер за РПВН 288310, Рівненська область, м. Рівне, вул. Соборна, 246, зареєстроване у Державному реєстрі іпотек за № 5774093 та виключити запис про іпотеку за № 5774093 з Державного реєстру іпотек.

При цьому позивач посилається на те, що генеральна угода № 03 від 03 жовтня 2007 року, укладена між Відкритим акціонерним товариством «ВТБ Банк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк») та ОСОБА_4, на забезпечення виконання зобов'язань за якою було укладено вказаний вище договір іпотеки № 17.08-03/07-ДІ01, розірвана згідно рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 27 січня 2014 року у справі № 569/6793/13-ц, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 19 березня 2014 року.

За таких обставин, враховуючи припинення зобов'язань за генеральною угодою № 03 від 03 жовтня 2007 року № 17.08-03/07-ДІ01, посилаючись на ст. 3, 17 Закону України «Про іпотеку та ст. 593 Цивільного кодексу України, позивач вважає, що припинилися також і зобов'язання сторін за іпотечним договором № 17.08-03/07-ДІ01 від 03 жовтня 2007 року.

Окрім цього позивач стверджує, що у зв'язку із припиненням зобов'язань за договором іпотеки від 03 жовтня 2007 року у відповідача відсутнє право утримувати під забороною на відчуження та обмеженнями майно позивача, передане в іпотеку за вказаним договором, а тому реєстраційний запис № 5774093 у Державному реєстрі іпотек підлягає скасуванню.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 27 березня 2014 року порушено провадження у справі № 918/350/14, розгляд якої було призначено на 07 квітня 2014 року.

Ухвалою господарського суду від 07 квітня 2014 року, за клопотанням відповідача та у зв'язку з неявкою у судове засідання його представника, розгляд даної справи було відкладено на 14 квітня 2014 року.

14 квітня 2014 року від відповідача надійшов відзив, у якому останній проти позову заперечує повністю з наступних підстав.

Відповідач зазначає, що особа вправі вимагати захисту свого права не у будь-який спосіб, а лише у той, який передбачений законом або договором, право на захист особа здійснює на свій розсуд. Також відповідач стверджує, що жодним законодавчим актом не передбачено такий спосіб судового захисту як визнання правовідношення припиненим та скасування іпотечного обтяження. Посилається на Закони України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та інших законодавчих актів України» від 11.02.2010 року, «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» та «Про іпотеку». Вказує на те, що відповідно до «Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 р. № 703 державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно проводять орган державної реєстрації прав та нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, проте нотаріус проводить державну реєстрацію прав під час та в результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном лише одночасно з вчиненням такої дії (п.п.2,6).

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» з 01 січня 2013 року зняття заборони щодо відчуження нерухомого майна як окремої нотаріальної дії не передбачено.

Тимчасовий порядок державної реєстрації іпотек, затверджений Постановою КМ України від 31.03.2004 № 410, втратив чинність з 01.01.2013 відповідно до Постанови КМ України від 05.09.2012 р. № 824

Також відповідач зазначає, що відповідачем є особа, яку відповідно до принципу диспозитивності цивільного процесу визначає позивач і яка, виходячи із заявленої ним правової позиції, порушує (не визнає, оспорює, заперечує) його право та має відповідати за позовом, у результаті задоволення якого повинна вчинити відповідні дії (утриматися від таких) з метою поновлення прав позивача. Позивач сформулював вимогу, якою просить суд зобов'язати ПАТ «ВТБ БАНК» зняти заборону відчуження та вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна і Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - запис щодо накладення заборони на відчуження зазначеного в Іпотечному договорі від 03.10.2007 року. Між тим, вчинення відповідних дій, передбачених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», належить до компетенції реєстратора.

Крім того, відповідач звертає увагу на те, що згідно статті 21 ГПК України відповідачами у справі є підприємства та організації, до яких пред'явлено позовну вимогу. При винесенні рішення суд може прийняти рішення виключно про права і обов'язки осіб, які залучені до участі у справі, а відповідачем у справі виступає ПАТ «ВТБ БАНК», до якого пред'явлено вимогу скасувати іпотечне обтяження.

З посиланням на норми Законів України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженим Постановою КМ України від 05.07.2004 № 830, відповідач стверджує, що захист порушеного права позивача може ґрунтуватися на інших способах захисту права, установлених ч. 2 ст. 16 ЦК України, іншими нормами законодавства, з відповідним формулюванням позовних вимог та зверненням їх до належного відповідача.

За таких обставин, вважає відповідач, позивач, пред'явивши зазначені вимоги до Банку, з одного боку, обрав неналежний спосіб захисту права, з іншого - пред'явив вимогу до суб'єкта правовідносин, який не може бути відповідачем за вимогою у такому формулюванні.

Крім того, на думку відповідача, позовну заяву подано не до тієї особи, яка може бути відповідачем в процесі, а саме - до відділення «Рівненська регіональна дирекція» ПАТ «ВТБ БАНК», так як Відкрите акціонерне товариство ВТБ Банк відповідно до рішення позачергових загальних зборів учасників (акціонерів) Банку від 16.07.2010 року перейменовано в Публічне акціонерне товариство «ВТБ БАНК».

Також відповідач повідомляє, що відокремлений підрозділ установи Банку - Рівненська філія ВАТ ВТБ Банк з МФО 333777 ліквідовано, на базі якого було створене Відділення «Рівненська регіональна дирекція» ВАТ «ВТБ БАНК, яке було також ліквідовано та натомість на даний час створено структурну одиницю Публічного акціонерного товариства «ВТБ БАНК» - Відділення «Рівненське» ПАТ «ВТБ БАНК», що знаходиться за адресою: 33023, м. Рівне, вул. Київська, 4, яке не є юридичною особою, не має власного ЄДРПОУ, МФО та здійснює свою діяльність від імені Банку на підставі положення в межах наданих йому повноважень.

03 жовтня 2007 року між ВАТ «ВТБ Банк» в особі директора Рівненської Філії ВАТ «ВТБ Банк» ОСОБА_5, яка діяла на підставі довіреності посвідченої приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_6 26.07.2007 року за реєстровим № 2844 та ТОВ «ОСОБА_1 Сервіс» в особі директора ОСОБА_7 було укладено генеральну угоду № 03, в якій було встановлено ліміт кредитування у розмірі 500 000, 00 дол. США.

В реквізитах генеральної угоди зазначено, що стороною є ВАТ ВТБ Банк, також зазначено інформацію про Рівненську Філію ВАТ «ВТБ Банк», підписантом Генеральної угоди від імені Банку виступив директор РФ ВАТ ВТБ Банк ОСОБА_5

Посилаючись на ч. ч. 1, 3 ст. 95 ЦК України та п. 1.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 відповідач зазначає, що позов подано до відділення «Рівненська регіональна дирекція» яка ліквідована у жовтні 2013 року, не є юридичною особою, що є підставою для відмови у позові.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 14 квітня 2014 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Реєстраційну службу Рівненського міського управління юстиції Рівненської області та відкладено розгляд справи на 23 квітня 2014 року.

Крім того на виконання вимог ухвали суду представником ПАТ «ВТБ Банк» надано суду копію витягу із протоколу засідання Правління Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» від 16.07.2013 року № 105, з якого вбачається, що з 21.10.2013 року на виконання п. 1.2 протоколу засідання Правління ПАТ «ВТБ Банк» від 28.01.2013 року № 11 «Про затвердження програми оптимізації мережі продажів» змінено тип відділень, зокрема «Рівненська регіональна дирекція» ПАТ «ВТБ Банк» з типу «Регіональна дирекція» ПАТ «ВТБ Банк» тип В на відділення типу С «Кредитування малого бізнесу». У зв'язку зі зміною статусу перейменовано відділення «Рівненської регіональної дирекції» ПАТ «ВТБ Банк» у відділення «Рівненське» ПАТ «ВТБ Банк».

В судовому засіданні 23.04.2014 року представник Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» зазначив, що рішенням Правління Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» від 16.07.2013 року № 105 «Рівненська регіональна дирекція» ПАТ «ВТБ банк» лише перейменована у відділення «Рівненське» та встановлено з 21.10.2013 року адміністративне підпорядкування відділень, зокрема, відділення «Рівненське» ПАТ «ВТБ Банк» підпорядковане Відділенню «Львівська регіональна дирекція» ПАТ «ВТБ Банк». Крім того, представник відповідача пояснив, що підпорядкування щодо обслуговування клієнтів банку залишилося те саме.

Відповідно до пункту 1.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за приписом статті 25 ГПК у разі, зокрема, реорганізації суб'єкта господарювання у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі його правонаступника. Господарським судам необхідно враховувати, що сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи. Зміна типу акціонерного товариства з приватного на публічне не є його реорганізацією (стаття 5 Закону України «Про акціонерні товариства»). Водночас зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів, порядок проведення якої викладено у статті 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців». У разі коли така зміна сталася у процесі вирішення спору господарським судом, про неї обов'язково зазначається в описовій частині рішення (при цьому у мотивувальній частині, за необхідності, також зазначається нове найменування учасника судового процесу - наприклад, у разі задоволення позову до нього) або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку що належним відповідачем у даному спорі є Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» в особі відділення «Рівненське» ПАТ «ВТБ Банк».

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову повністю заперечив, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить штемпель реєстрації вхідної кореспонденції Реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції Рівненської області на ухвалі господарського суду Рівненської області від 14 квітня 2014 року про залучення до участі у даній справі третьої особи та відкладення розгляду справи, яка наявна у матеріалах справи.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути даний спір за відсутності третьої особи за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно дослідивши подані ними письмові докази, оцінивши їх у сукупності, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд

ВСТАНОВИВ:

03 жовтня 2007 року між відкритим акціонерним товариством «ВТБ Банк» (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк») та ОСОБА_4 було укладено генеральну угоду № 03.

Предметом вказаної генеральної угоди було зобов'язання банку на положеннях та умовах цієї угоди надати клієнту кредитні кошти у порядку і на умовах визначених в кредитних договорах, договорах про відкриття мультивалютної кредитної лінії, договорах про відкриття кредитної лінії, договорах про відкриття валютної кредитної лінії, укладених в рамках цієї угоди і які є її невід'ємними частинами.

Загальний розмір позичкової заборгованості клієнта за наданими в рамках даної угоди кредитами не повинен перевищувати суми, еквівалентної 500 000, 00 доларів США за офіційним курсом НБУ на дату надання кредиту.

Згідно пункту 2.1. генеральної угоди, банк надає клієнту кредитні кошти на умовах його забезпечення, строковості, повернення, плати за користування та цільового характеру використання.

В межах вказаної генеральної угоди були укладені кредитні договори № 17.08-03/07-СК від 03 жовтня 2007 року, № 17.11-03/07-СК від 16 жовтня 2007 року, № 19.23-03/08-СК від 21 січня 2008 року, № 19.27-03/08-СК від 13 лютого 2008 року.

В якості забезпечення виконання зобов'язань за умовами укладеної генеральної угоди та кредитних договорів, 03 жовтня 2007 року між банком та товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Сервіс» було укладено іпотечний договір № 17.08-03/07-ДІ01, згідно пункту 1.1. якого, іпотекодавець (позивач) передав іпотекодержателю (відповідачу) нерухоме майно зазначене в пункті 1.3. договору, для забезпечення виконання в повному обсязі зобов'язань позичальника перед іпотекодержателем за генеральною угодою № 03 від 03 жовтня 2007 року та кредитними договорами, що укладені та або будуть укладені на її підставі.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 27 січня 2014 року у справі № 569/6793/13-ц було розірвано генеральну угоду № 03 від 03.10.2007 року, укладену між сторонами, у зв'язку з істотним порушенням взятих на себе зобов'язань з боку банку як іпотекодержателя за умовами генеральної угоди та кредитних договорів. Вказане рішення Рівненського міського суду залишено без змін ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 19 березня 2014 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 3, ст. 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і припиняється, зокрема, у разі припинення основного зобов'язання.

Згідно із нормами ст. 593 Цивільного кодексу України право застави припиняється у разі, зокрема, припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.

Частиною 4 статті 3 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набув чинності.

Якщо вимога за основним зобов'язанням піддягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання (частина 2 статті 7 Закону України «Про іпотеку»).

Отже, чинним законодавством встановлено, що іпотекою забезпечуються винятково реально існуючі зобов'язання та вимоги, які можуть виникнути в майбутньому на підставі чинних договорів.

Статтею 18 Закону України «Про іпотеку» визначено істотні умови, які повинен містити договір іпотеки. Так, зокрема, згідно п. 2 ч. 1 вказаної статті іпотечний договір повинен містити зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов'язання.

У даному випадку банком та позичальником було укладено генеральну угоду про здійснення кредитування та проведення інших активних банківських операцій, реквізити якої містяться у п. 1.1. Іпотечного договору № 17.08-03/07-ДІ01 від 03 жовтня 2007 року, і лише в подальшому сторонами було укладено кредитні договори № 17.08-03/07-СК, № 17.11-03/07-СК, № 19.23-03/08-СК та № 19.27-03/08-СК.

За таких обставин, враховуючи припинення зобов'язань за генеральною угодою № 03 від 03.10.2007 року, в забезпечення виконання зобов'язань за якою був укладений іпотечний договір № 17.08-03/07-ДІ01 від 03.10.2007 року, зобов'язання сторін за договором іпотеки також припинилися.

Судом також встановлено, що в зв'язку з укладенням іпотечного договору приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_8 накладено заборону на відчуження предмету іпотеки про що було внесено реєстраційний запис до державного реєстру іпотек № 5774093.

Відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону України «Про іпотеку» відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Згідно з ч. 4 ст. 43 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та інформація про припинення обтяження.

За тих обставин, враховуючи що зобов'язання за іпотечним договором № 17.08-03/07-ДІ01 від 03.10.2007 року у забезпечення виконання генеральної угоди № 03 від 03.10.2007 року є припиненими у зв'язку з припиненням основного зобов'язання, з цього моменту припиняється і заборона на відчуження іпотечного майна накладена приватним нотаріусом ОСОБА_8 по іпотечному договорі № 7.08-03/07-ДІ01 від 03.10.2007 року, а відтак реєстраційний запис № 5774093, внесений до державного реєстру іпотек щодо нерухомого майна приміщення більярдного залу та закусочної-піцерії, нежитлових приміщень загальною площею 1004, 4 м кв., номер за РПВН 288310, адреса: Рівненська область, м. Рівне, вул. Соборна, 246, підлягає скасуванню.

З огляду на вищевикладене, вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

На відповідача в порядку статті 49 ГПК України покладаються витрати по сплаті судового збору в сумі 2 436, 00 грн.

Керуючись статтями 32 - 34, 43, 44, 49, 82 - 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Визнати правовідношення за Іпотечним договором № 17.08-03/07-ДІ01 від 03 жовтня 2007 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Сервіс» та посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_8 і зареєстрований в реєстрі за № 5873 припиненими.

Скасувати іпотечне обтяження нерухомого майна приміщення більярдного залу та закусочної-піцерії, нежитлових приміщень загальною площею 1004, 4 м кв., номер за РПВН 288310, адреса: Рівненська область, м. Рівне, вул. Соборна, 246, зареєстроване у Державному реєстрі іпотек за № 5774093 та виключити запис про іпотеку за № 5774093 з Державного реєстру іпотек.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (01004, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 8/26, код ЄДРПОУ 14359319) в особі відділення «Рівненське» ПАТ «ВТБ Банк» (33023, м. Рівне, вул. Київська, 4) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Сервіс» (33000, м. Рівне, вул. Соборна, 264, код ЄДРПОУ 33276845) 2 436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя В. Я. Корсун

Повний текс рішення виготовлено та підписано 28 квітня 2014 року