Рішення

від 24.07.2006 по справі 12/185

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/185

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000,  м. Чернігів                                                                             телефон канцелярії

проспект Миру, 20                                                                                         7-99-18

Іменем України

РІШЕННЯ

  20 липня 2006 року                                                          Справа № 12/185

Позивач: Відкрите акціонерне товариство  "Мегабанк",  61002, м. Харків, вул. Артема, 30,

Чернігівська філія,     14000, м. Чернігів, пр-т Миру, 12,

Відповідач:          Приватне підприємство  "ЮГ Імпекс",  

14000, м. Чернігів,  вул. Щорса 66-а, кв. 132,

Фактична адреса: 14000, м. Чернігів, вул. Мстиславська, б.79, кв. 29

Предмет спору: про дострокове розірвання договору

                                                                                        Суддя              Л.М.Лавриненко

                                                ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача:   Інтулова Н.М. –юрисконсульт,  довіреність № 13-7334 від 15.09.2005 року.

від відповідача: не з”явився

СУТЬ СПОРУ:

           Позивачем було подано позов  про дострокове розірвання кредитного договору № 9/2004 від 24.04.2004 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством "Мегабанк"  та  приватним підприємством "ЮГ- Імпекс".

         Відповідач  був належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується полштовим повідомленням № 89090 про вручення поштового відправлення,  але  відповідач повноважного  представника в судове засідання не направив, документи витребувані ухвалами суду  від 21.06.2006 року та від 11.07.2006 року суду не надав.

        Представник позивача в судовому засіданні  надав клопотання  про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу, яке задоволено судом.

       Представник позивача  в судовому засіданні виклав свої позовні вимоги  та надав клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, яке задоволено судом.

        Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив:

           28.04.2004 року між сторонами  був укладений кредитний договір №  9/2004.

        Відповідно до п. 1.1 Договору позивач (кредитодавець) взяв на себе зобов'язання надати відповідачу (позичальнику)  грошові кошти (кредит) в розмірі 5 210 євро з конвертацією кредитних коштів у національну валюту строком з 28.04.2004 року до 27.04.2007 року на придбання легкового автомобіля, а відповідач  (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити 14 % річних, згідно Графіку повернення кредиту, зазначеного в Додатку 1, який є невід'ємною частиною кредитного договору.

        Додатковими угодами № № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 від 14.01.2005 року до кредитного договору №  9/2004 від 28.04.2006 року  сторонами змінювався графік повернення кредиту.

Згідно додаткової угоди  № 8  від 28 січня 2005р. до кредитного договору № 9\2004 від 28.04.04р. сторони підписали  графік  погашення  кредиту, та встановили , що до  31 травня 2004р. відповідач сплачує 20  євро, з 01.02.2005р. по  31.03.2007р. щомісячно по 193 євро та   до 27  квітня  2007р.  –172 євро.

У відповідності  до п.1 ч.1,2,3 та ст. 193 Господарського кодексу України  суб'єкти  господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином  відповідно до закону  та інших правових актів, договору , а за відсутності  вимог щодо виконання зобов”язання –відповідно до вимог , що  у певних умовах звичайно  ставляться. Кожна сторона  має вжити всіх заходів ,необхідних для належного виконання нею зобов”язання, враховуючи інтерес  другої сторони та забезпечення  загальногосподарського інтересу.

Згідно ч.2 п.1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей , передбачених цим кодексом.

В силу ст..526 Цивільного кодексу України зобов”язання  має виконуватись належним чином відповідно до умов договору  та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов  та вимог – відповідно до звичаїв  ділового обігу або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Згідно ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. ст. 1048, 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позивач на виконання умов договору надав відповідачу кредит в сумі  5210  євро, що підтверджується випискою з валютного рахунку

Відповідач в порушення  умов договору та вимог чинного законодавства ,  взяті на себе зобов”язання не виконує, кредит, відповідно до встановленого графіку,  та відсотки  за користування кредитом  не сплачує. Заборгованість по кредиту  станом на 30.06.2006р. становить   2256,85 євро , по відсотках за користування кредитом  за період з 28.04.04р. по 30.06.06р.  –147 ,42 євро.  

Частиною 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України  передбачено, що якщо договором встановлений обов”язок  позичальника повернути позику частинами   (з розстрочення) , то в разі прострочення повернення чергової частини  позикодавець  має право вимагати дострокового повернення  частини позики, що залишилася та сплати процентів , належних  йому відповідно до ст.. 1048 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України  розірвання договору допускається  лише за згодою  сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути розірваний за рішенням суду  на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та  в інших випадках ,встановлених договором і законом.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У зв”язку з порушенням відповідачем графіку повернення кредиту , 25.05.06р. позивачем було направлено відповідачу пропозиція про дострокове розірвання кредитного договору.

Відповідач своїм листом № 9 від 30 травня 2006р. згоди на дострокове розірвання договору не надав.

          Частиною 4 ст. 188 Господарського кодексу України передбачено , що у разі  якщо сторони не досягли  згоди щодо  зміни  ( розірвання) договору  або у разі  неодержання  відповіді  у встановлений строк  з урахуванням часу  поштового обігу , заінтересована  сторона має право  передати спір на вирішення суду.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем графіку повернення кредиту та несвоєчасність сплати відсотків за користування кредитом , що є  істотним порушенням  відповідаче умов кредитного договору, в результаті яких  позивач несе  матеріальні збитки,   і відповідач ніяких заперечень щодо дострокового розірвання договору суду не надав, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача  щодо дострокового розірвання договору.

Оскільки спір виник  з вини відповідача, то відповідно до ст.. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 85  грн. держмита та 118 грн витрат на інформаційно  - технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 22,525, 526, 651,652, 1048,1049,1050  Цивільного кодексу України, ст.ст. 180, 181, 188   Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд

ВИРІШИВ:

1.           Позовні вимоги задовольнити повністю.

    2.    Розірвати кредитний договір № 9\2004  від 28.04.04р. , укладений між Відкритим акціонерним товариством  "Мегабанк",   в особі Чернігівської філії та Чернігівська філія,   та Приватним підприємством  "ЮГ Імпекс",  

     3. Стягнути з Приватного підприємства  "ЮГ Імпекс",  14000, м. Чернігів,  вул. Щорса 66-а, кв. 132, ( рахунок № 2600429  в Чернігівській філії  ВАТ „ Мегабанк” , МФО 353616, код 22828550 ) на користь  Відкрите акціонерне товариство  "Мегабанк",  61002, м. Харків, вул. Артема, 30,  ( рахунок 351991 в Чернігівській філії  ВАТ „ Мегабанк”  ФО 353616  код 26211208)  85 грн. держмита та 118 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання  судовим рішенням законної сили.

 Суддя                                                                      Л.М. Лавриненко

Рішення оформлено відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України  та підписано 24.07.2006р.

 Суддя                                                                      Л.М. Лавриненко