Рішення

від 18.03.2008 по справі 2-113/2008

КУП'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №

2-113/2008 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2008 року Куп'янський міськрайонний суд

Харківської області в складі: головуючого - судді - Цендра Н.В.,  при секретарі - Гуляєвій О.В.,  за участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.  Куп'янськ, 

цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ТОВ «НОМАДС ГРУПП» про стягнення заробітної плати та відшкодування моральної

шкоди,  -

ВСТАНОВИВ:

25.10.2007 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою

до ТОВ «НОМАДС ГРУПП» про стягнення заробітної плати та відшкодування моральної

шкоди,  посилаючись на те,  що він працював у ТОВ «НОМАДС ГРУПП» з 07.10.2002 р. по 31.07.2006 р. на посаді машиніста

автовишки. На момент звільнення відповідач не виплатив йому заборгованість по

заробітній платі за останні 8 місяців роботи, 

а так само не була виплачена компенсація за невикористану відпустку за 3

роки. На його вимоги виплатити заборгованість по заробітній платі чи надати

довідку про її заборгованість керівництво ТОВ «НОМАДС ГРУПП» ніяк не

відреагувало,  на підставі чого позивач

надав розрахунок заборгованості виходячи із середньої заробітної плати по

Куп'янському районі,  і яка склала 5 081

грн. 90 коп. Крім того позивач просить стягнути з відповідача компенсацію за

невикористані відпустки за 3 роки,  в

розмірі 1905 грн. 60 коп. та компенсацію за затримку розрахунку при звільненні

в розмірі його середнього заробітку в сумі 9 528 грн. Також позивач вважає,  що діями відповідача,  у зв'язку з невиплатою заробітної плати,  йому була спричинена моральна шкода,  яку він  

оцінює в розмірі 1 700 грн.

В подальшому позивач декілька раз змінював розмір

позовних вимог,  в останній уточненій

заяві ОСОБА_2 просив стягнути заборгованість по заробітній платі в розмірі 3 477

грн.,  20 коп.,  компенсацію за невикористані щорічні

відпустки в сумі 796 грн. 20 коп., 

компенсацію заборгованості по заробітній платі в розмірі 1617 грн.,  компенсацію за затримку розрахунку при

звільненні 8 693 грн.,  та моральну шкоду

в розмірі 1 700 грн.

В судовому засіданні позивач змінив свої позовні вимоги

та просив суд стягнути з ТОВ «Номадс Груші» заборгованість по заробітній

платі,  згідно довідки відповідача в

розмірі 4 900 грн.,  компенсацію

заборгованості по заробітній платі в розмірі 1617 грн.,  компенсацію за затримку розрахунку при

звільненні 8 693 грн.,  та моральну шкоду

в розмірі 1 700 грн. Від стягнення компенсації за невикористані щорічні

відпустки в сумі 796 грн. 20 коп. відмовився.

Представник відповідача позовні вимоги визнала частково,  а саме заборгованість по заробітній платі 4

900 грн. 00 коп.,  посилаючись на довідку

по заробітній платі,  компенсацію

заборгованості по заробітній платі в розмірі 1617 грн. в іншій частині позову

просила відмовити,  посилаючись на

те,  що вини підприємства у невиплаті

заробітної плати не має,  оскільки

підприємство не працює,  обороти по

рахункам ніякі не ведуться,  що

підтверджується довідкою про обороти за період з 01.01.2007 р. по

17.12.2007р.,  де зазначено,  що у ТОВ «Номадс Групп» нульові обороти і підприємство знаходиться у

заставі,  також по підприємству ведуться

судові тяжби,  що позбавляє можливості

відповідача виплатити належну заробітну плату.

Перевіривши матеріали справи,  вислухавши пояснення позивача,  вивчивши доводи відповідача,  дослідивши письмові докази,  суд встановив наступне.

ОСОБА_2 з 07.10.2002 р. перебував з відповідачем у

трудових відносинах і працював в ТОВ «Номадс групп» на посаді машиніста автовишки. 31.07.2006 р. він був

звільнений на підставі  ст.  36 п. 1 КЗпП за узгодженням сторін,  що підтверджується копією трудової книжки

позивача (а.с.  4-8).

В день звільнення ОСОБА_2 у порушення вимог  ст. 

116 КЗпП України відповідач не провів із ним розрахунок при

звільненні,  та не виплатив всіх належних

йому від ТОВ «Номадс групп»

сумм по теперішній день.

Згідно ч. 1 

ст.  116 Кодексу законів про працю

України при звільненні працівника виплата всіх 

сум,   що  належать 

йому від підприємства,  

установи,   організації,   провадиться 

в день

звільнення. Якщо працівник в день звільнення не

працював,  то зазначені суми мають бути

виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником

вимоги про розрахунок.

Ч. 1  ст.  117 КЗпП передбачено,  що в разі невиплати з вини власника або

уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки,  зазначені в статті 116 КЗпП,  при відсутності спору про їх розмір

підприємство,  установа,  організація повинні виплатити працівникові

його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до 

ст.  233 КЗпП України,  працівник має право звернутися з заявою про

вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня,  коли він дізнався або повинен був дізнатися

про порушення свого права...

Однак відповідно до п. 25 постанови Пленуму Верховного

Суду України від 24 грудня 1999 року №13 "Про практику застосування судами

законодавства про оплату праці" непроведения розрахунку з працівником у день звільнення або,  якщо в цей день він не був на роботі,  наступного дня після його звернення з вимогою

про розрахунок є підставою для застосування відповідальності,  передбаченої 

ст.  117 КЗпП. У цьому разі перебіг

тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після

проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку.

Згідно матеріалів справи позивач звертався до Куп'янської

міжрайонної прокуратури зі зверненням щодо ненадання керівництвом ТОВ «Номадс

групп» довідки щодо заборгованості по заробітній платі

(а.с.  13),  відділу контролю за додержанням законодавства

про працю (а.с.  12). 13.10.2007 року

своїм листом повідомив відповідача,  що у

зв'язку з невиплатою заробітної плати має намір звернутись до суду з позовом

(а.с.  11). Однак заробітна плата,  як вже вище зазначено,  до сьогоднішнього дня не виплачена.

Тому суд беручи до уваги, 

що перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з

наступного дня після виплати заробітної плати, 

тобто з дня її фактичної виплати, 

а заробітна плата ОСОБА_2 до теперішнього часу не виплачена,  вважає, 

що тримісячний строк передбачений 

ст.  233 КЗпП в даному випадку не

порушений. У зв'язку з чим суд застосовує до ТОВ «Номаде групп» відповідальність передбачену  ст. 

117 КЗпП.

П. 20 Постанови ПВСУ «Про практику застосування судами

законодавства про оплату праці» N 13 від 24.12.1999 передбачено,  що установивши при розгляді справи про

стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при

звільненні,  що працівникові не були

виплачені належні йому від підприємства, 

установи,  організації суми в день

звільнення,  коли ж він у цей день не був

на роботі,  - наступного дня після

пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок,  суд на підставі  ст. 117 КЗпП України стягує на користь

працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку,  якщо роботодавець не доведе відсутності в

цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає

його відповідальності.

Виходячи з вищевикладеного суд,  беручи до уваги,  що судовий захист є важливою гарантією конституційного

права громадянина заробляти собі на життя працею,  яку він вільно обирає,  та враховуючи той факт,  що позивач неодноразово намагався отримати

довідку про заборгованість по заробітній платі, 

для звернення до суду,  що

підтверджується матеріалами справи (а.с. 

11-13),  однак це йому вдалось

тільки в судовому засіданні,  вважає

доведеним вину відповідача ТОВ «Номадс Групп» у невиплаті ОСОБА_2 заробітної

плати,  оскільки судові тяжби та

відсутність коштів на рахунках не позбавляє відповідача обов'язків по сплаті

заробітної плати,  тому на підставі  ст. 

117 КЗпП України стягує з відповідача на користь ОСОБА_2 середній

заробіток за період з 01.08.2006 р. по 03.03.2008 p.,  тобто за 20

місяців,  згідно заяви про змін до позову

(а.с.  70-71),  тому що згідно принципу диспозитивності та

відповідно до  ст.  11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи

не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб,  в межах заявлених ними вимог і на підставі

доказів сторін та інших осіб,  які беруть

участь у справі.

Середній заробіток ОСОБА_2 складає 434 грн. 65 коп.,  час затримки розрахунку складає 20

місяців,  434, 65 грн. х 20 місяців = 8

693 грн.

Згідно довідки про заборгованість по заробітній платі та

довідки про рух коштів по ОСОБА_2, 

заборгованість по заробітній платі складає 4 915 грн. 69

коп.,  (а.с.  32 -35), 

відповідно до розрахунку (а.с. 

45) - компенсація заборгованості по заробітній платі становить 1617 грн.

13 коп. (а.с.  45-46),  в судовому засіданні позивач просив стягнути

саме 4 900 грн.,  заборгованості та 1 617

грн. компенсації,  з чим погодився

представник відповідача,     однак

враховуючи,  що в довідках про заборгованість заробітної

плати та компенсації по ній зазначені трошки інші суми,  суд вважає за потрібне стягнути суми,  які підтверджені довідками.

Що стосується стягнення моральної шкоди за несвоєчасне

розрахування по заробітній платі,  то

відповідно до вимог  ст.  237 КЗпП України відшкодування власником або

уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі,  якщо порушення його законних прав призвели до

моральних страждань,  втрати нормальних

життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого

життя.

Стаття 23 ЦК України передбачає,  що особа має

право на відшкодування моральної шкоди,  завданої внаслідок порушення її прав. Розмір

грошового відшкодування моральної шкоди, 

визначається судом залежно від характеру правопорушення,  глибини фізичних та душевних страждань,  ступеня вини особи,  яка завдала моральної шкоди,  оскільки вина є підставою для

відшкодування,  інших обставин,  які мають істотне значення. При визначенні

відшкодування,  враховуються вимоги

розумності і справедливості.

Згідно п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України

«Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»

№ 4 від 31.03.1995 р. відповідно до 

ст.  237-1 КЗпП України,  за наявності порушення прав працівника у

сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення,  невиплати належних йому грошових сум,  виконання робіт у небезпечних для життя і

здоров'я умовах тощо),  яке призвело до

його моральних страждань,  втрати

нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації

свого життя,  обов'язок по відшкодуванню

моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним

орган незалежно від форми власності, 

виду діяльності чи галузевої належності.

Враховуючи те,  що

ТОВ «Номадс груші» порушило права ОСОБА_2 у сфері трудових відносин,  а саме не виплатило належних йому грошових сум,  в наслідок чого він був залишений без засобів

для існування,  що призвело до моральних

страждань,  тому суд вважає,  що діями відповідача була заподіяна моральна

шкода ОСОБА_2,  яку оцінює у розмірі 500

грн. У іншій частині позову суд вважає за потрібне відмовити,  оскільки розмір відшкодування моральної шкоди

має бути не більш,  аніж достатнім для

розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен приводити до її збагачення.

Виходячи з вищевикладеного стягненню з ТОВ «Номадс групп»

належить: 4 915 грн. 69 коп. -заборгованість по заробітній платі,  1617 грн. 13 коп. - компенсація

заборгованості по заробітній платі,  8

693 грн. 00 коп. - середній заробіток за весь період затримки розрахунку,  500 грн. - моральної шкоди.

Згідно ч.3 

ст.  88 ЦПК України,  якщо позивача на користь якого ухвалено

рішення,  звільнено від сплати судового

збору,  він стягується з відповідача в

дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до ч.3 

ст.  81 ЦПК України та Декрету

Кабінету Міністрів «Про державне мито» від 21.01.1993р. позивачі у справах про

стягнен

ня заробітної плати, 

компенсацій працівникам й за іншими вимогами,  що випливають з трудових відносин,  звільнені від сплати судових витрат. Тому суд

стягує з ТОВ «Номадс груші» в дохід держави - судовий збір в розмірі 51

грн.,  та витрати на

інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

Керуючись  ст.   ст. 

10, 11,  60,  61, 

79, 84,  88,  157, 

209,  212-215,  367 ЦПК України,   ст. 

23 ЦК

України,   ст.  ст. 

116,  117,  237-1 КЗпП України,  Постановою Пленуму Верховного Суду Украши від

31.03.1995 р № 4 « Про судову практику в справах про відшкодування моральної

(немайнової) шкоди» , Постановою Пленуму «Про практику застосування судами

законодавства про оплату праці» N 13 від 24.12.1999,  суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до    ТОВ «НОМАДС ГРУПП» про стягнення заробітної плати та відшкодування моральної

шкоди - задовольнити.

Стягнути з ТОВ «Номадс групп» р/р 2600301418,  в АБ «Факторіал

-Банк» м.  Харків,  МФО 351715, 

код ЗКПО 31796324,  ІПН №

317963220314,  свідоцтво № 28745760,  на користь ОСОБА_2,  23.08.1958 року народження,  який мешкає за адресою: АДРЕСА_1,  - 4 915 грн. 69 коп. - заборгованість по

заробітній платі,  1617 грн. 13 коп. -

компенсація заборгованості по заробітній платі, 

8 693 грн. 00 коп. -

середній заробіток за весь період затримки

розрахунку,  500 грн. - моральної шкоди.

Всього   15 725 грн. 82 коп.

Стягнути з ТОВ «Номадс групп» судовий збір в доход держави в розмірі 51 гривні,  та витрати на інформаційно-технічне

забезпечення розгляду справи в сумі 30 гривень.

Рішення в частині стягнення

заробітної плати в межах суми платежів за один місяць в розмірі 434 грн. 65

коп. підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до

апеляційного суду Харківської області через Куп'янський міськрайонний суд

Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення

заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів

апеляційної скарги,  з подачею її копії

до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 

ст.  295 ЦПК України.