Рішення

від 12.08.2009 по справі 43/124

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

43/124

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  43/124

12.08.09

За позовом   товариства з обмеженою відповідальністю "Ігіс"

до                   товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясний Альянс"

про                 стягнення 10 000, 00 грн.

                                                                                                                      Суддя Пасько М.В.

Представники:

від позивача        Сотник О.С. –предст. за дов.,

від відповідача    Брунь В.П. –предст. за дов.

Обставини справи :

Позивач звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "М"ясний Альянс" про стягнення 10 000, 00 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання умов Договору № ДП 0035-00(06) від 10.01.06.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.04.2009 порушено провадження у справі            № 43/124 та призначено її  розгляд на 20.05.2009.

В судовому засіданні від Позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог відповідно до якої, він просить стягнути з Відповідача 10 000, 00 грн. основного боргу, 1 203, 27 грн. пені та 1 920, 00 грн. витрат на послуги адвоката.  

Відповідач у відзиві на позовну заяву та представник Відповідача в судовому засіданні проти заявлених вимог заперечував у повному обсязі, обґрунтовуючи свою позицію тим, що заборгованість була ним сплачена у повному обсязі, що підтверджується наданими банківськими виписками.

У зв'язку з наданням можливості учасникам провадження ознайомитись з матеріалами справи та необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи неодноразово відкладався.

Судом у відповідності до ст. 81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані учасниками процесу документи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.01.06 між товариством з обмеженою відповідальністю "Ігіс" (далі - Позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "М"ясний Альянс"  (далі - Відповідач) було укладено договір поставки № ДП 0035-00(6).

За умовами Договору Позивач зобов'язувався передати, а Відповідач прийняти та оплатити продукцію в асортименті, кількості та ціною зазначеними в накладних.

На підставі видаткових накладних № РН-00939 від 21.12.06, № РН-00960 від 27.12.06 передав Відповідачу товар на загальну суму 10 344, 10 грн.

Згідно п. 3.2 Договору Відповідач зобов'язувався оплачувати товар протягом 60 календарних днів з моменту його отримання.

Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, отриманий товар оплатив частково.

Відповідно до уточненого розрахунку Позивача, заборгованість Відповідача за Договором           № ДП 0035-00(6) від 10.01.06 складає: 10 000, 00 грн. основного боргу, 1 203, 27 грн. пені та              1 920, 00 грн. витрат на послуги адвоката.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно приписів ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а обставини, що відповідно до законодавства можуть бути підтверджені певними засобами доказування не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно ст. 1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” (далі –Закон), первинний документ –документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

В наявних у справі документах первинного бухгалтерського обліку видаткових накладних           № РН-00939 від 21.12.06, № РН-00960 від 27.12.06 відсутні посилання на договір поставки                   № ДП 0035-00(6) від 10.01.06 і не зазначено, що оформлена ними господарська операція здійснювалась на виконання вимог даного договору згідно з яким у позивача виникає право вимоги.

Отже, посилання позивача на зазначені вище накладні як на доказ порушення відповідачем зобов'язань за Договором № ДП 0035-00(6) від 10.01.06 є безпідставним, оскільки з вказаних документів не вбачається, що поставка продуктів харчування була здійснена відповідно до умов вказаного договору.

Отже, надані господарському суду в обґрунтування свої позовних вимог документи, не можуть вважатись належними доказами у справі у відповідності до вимог ст. 34 ГПК України як такі, що не доводять факту здійснення господарської операції згідно з Договором № ДП 0035-00(6) від 10.01.06.

Таким чином, поставка товару було здійснено лише на підставі накладних на замовлення Відповідача згідно рахунків –фактур № СФ-0975 від 21.12.06 та № СФ-0998 від 27.12.06.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимог, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Позивач неодноразово звертався до Відповідача з вимогами про оплату поставленого товару, отже, у Відповідача виникло зобов'язання щодо оплати поставленого товару.

В судовому засіданні представник Позивача надав письмові пояснення по суті спору, з яких вбачається, що сума основного боргу станом на 05.08.09 складає 6 000,00 грн. та надав уточнений розрахунок пені, відповідно до якого просить стягнути з Відповідача 721, 97 грн. пені.  

Оскільки заборгованість у розмірі 4 000, 00 грн. основного боргу Відповідачем добровільно погашена, то провадження у справі в цій частині підлягає припиненню за відсутністю предмету спору.

Таким чином, як вбачається з наявних матеріалів справи, заборгованість Відповідача за поставлений товар складає 6 000, 00 грн.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу.

Відповідно до ст.225 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання.

Оскільки, відповідно до ст.ст.11, 526 ЦК України  зобов'язання повинні виконуватись своєчасно та належним чином, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України)  позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню в обсязі 6 000, 00 грн.

Суд відмовляє в задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, з огляду на наступне.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що поставка відбувалась на підставі накладних, а не Договору, письмова форма щодо нарахування неустойки (пені) не дотримана, її нарахування безпідставне.

Крім того, Позивач звернувся до суду з вимогою стягнення з Відповідача 1 920, 00 грн. витрат на послуги адвоката, понесених  в зв'язку з  оплатою правової допомоги, наданих  адвокатським об'єднанням «Адвокатська група «Солодко і партнери», відповідно до умов договору про надання правової допомоги № 1/02-09 ЮП від 27.02.2009р.

Факт надання правової допомоги по даній справі документально не просліджується і не підтверджується.

Відповідно ст.44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Як вбачається з тексту доданого до матеріалів справи Договору № 1/02-09 ЮП від 27.02.2009р. про надання правової допомоги, зазначений Договір укладено на надання правової допомоги щодо стягнення заборгованості з ТОВ «М'ясний Альянс», ВАТ «Фабрика кулінарії»,  ВАТ «Полісся»та ТОВ «Возвягель».

Відповідно до п. 4.1.1 Договору послуги по юридичному супроводженню позову про стягнення заборгованості з ТОВ «М'ясний Альянс» мають складати 1 600, 00 грн.

Позивач просив стягнути з Відповідача 1 920, 00 грн., однак при цьому не надав документів, які підтверджують надання зазначених послуг на вказану суму.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 1 920, 00 грн. на оплату юридичних послуг задоволенню не підлягають.

Приймаючи до уваги те, що спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, витрати  по  оплаті  держмита   та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України  покладаються  на  Відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "М"ясний Альянс"  (02081, м. Київ,         вул. Сортувальна, 5, код ЄДРПОУ 31723193, р/р 26009028192351 в КМФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012, або з будь якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ігіс" (04211, м. Київ,        вул. Лайоша Гавро, 11-В, кв. 9, код ЄДРПОУ 32380077, р/р 26007201301213 в «ОТП Банк»              м. Києва, МФО 300528) 6 000 (шість тисяч) гривень 00 коп. основного боргу, 134 (сто тридцять чотири) гривні 00 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) гривень 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Провадження у справі в частині стягнення 4 000, 00 грн. основного боргу припинити на підставі п. 1.1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

В задоволені позову в частині стягнення 721, 97 грн. пені та 1 920, 00 грн. витрат на оплату юридичних послуг відмовити.

            Суддя                                                                                                               М.В.Пасько