Рішення

від 13.08.2009 по справі 22/214

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

22/214

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  22/214

13.08.09

За позовом     Відкритого акціонерного товариства «Південьзахідшляхбуд»

до                     Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційне підприємство

                        «Будпромінвестсервіс»

про                   стягнення боргу та штрафних санкцій                                                                                                                

                                                                                                                      Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача:          Федик Ю.Ю. (довіреність № 43 від 17.06.2009р.);

від відповідача:      не з'явились;  

13.08.2009р. у судовому засіданні, за згодою представника позивача у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Південьзахідшляхбуд»(надалі ВАТ «Південьзахідшляхбуд», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційне підприємство «Будпромінвестсервіс» (надалі ТОВ «Комерційне підприємство «Будпромінвестсервіс», відповідач) 269 626 грн. основного боргу за отримані будівельні матеріали, 41 741 грн. втрат від інфляції та 5 392 грн. 3% річних, всього 316 758 грн., а також суму основного боргу за отримані автопослуги 62 853 грн., 7 684 грн. втрат від інфляції та 3% річних в сумі 1 098 грн..

В ході розгляду справи позовні вимоги уточнені, згідно заяви за вих. 13-5.юр/1136 від 25.06.2009р. на розгляд суду передані вимоги про стягнення з відповідача 327 970, 66 грн. основного боргу за отримані будівельні матеріали, 48 047, 70 грн. втрат від інфляції, 11 053, 60 грн. –3% річних, а також 2 083, 20 грн. основного боргу за надані автопослуги, 305, 18 грн. втрат від інфляції, 70, 20 грн. – 3% річних.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором № 4/12 від 04.12.2007р. не виконані у повному обсязі зобовязання щодо оплати поставлених будівельних матеріалів та наданих автопослуг. Також з урахуванням вимог Цивільного кодексу України заявлено до стягнення суму інфляційних збитків та 3% річних.  

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява направлялися на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу ТОВ «Комерційне підприємство «Будпромінвестсервіс»(довідка про знаходження в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 26.06.2009р. наявна в матеріалах справи). Позовна заява з додатками, заява про збільшення позовних вимог від 25.06.2009р., ухвала суду направлені на юридичну адресу відповідача 26.06.2009р., докази направлення (опис-вкладення до рекомендованого відправлення із штампом пошти про прийняття до відправки) в належним чином засвідченій копії наявний у матеріалах справи.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в матеріалах справи доказами, про що відповідача попереджено ухвалою від 02.07.2009р..

Дослідивши матеріали справи, враховуючи пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

04 грудня 2007р. між ТОВ «Комерційне підприємство «Будпромінвестсервіс»та ВАТ  «Південьзахідшляхбуд»укладено договір № 4/12 предмет якого визначений у п. 1.1 договору згідно з яким останнє зобов'язувалось проводити поставку асфальтобетонної суміші (продукції) на а/д Кіпті-Глухів-Бачівськ км 155+000 –км 160+000, а покупець (відповідач у справі) зобов'язувався прийняти і оплатити в строк передбачений договором.

У п. 1.2 договору сторони погодили ціну продукції що поставляється за договором (асфальтобетон к/з пористий, асфальтобетон к/з шильний), а також визначено і вартість транспортних витрат.   

За умовами договору (п. 4.2, 4.3) перевезення продукції проводиться автомобільним транспортом продавця; приймання продукції по кількості відбувається на момент її відпуску на складі, після оформлення та підписання сторонами товарно-транспортної накладної.

Згідно п. 7.1 договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, тобто дія договору конкретним строком не обмежена, а доказів розірвання договору, припинення договірних відносин за вказаним договором в період його виконання суду не представлено.

В подальшому договірні відносини сторін продовжувались, здійснювались поставки продукції та надавались послуги автотранспортом.

Передача будівельних матеріалів на користь відповідача підтверджується видатковими накладними № ПЗ-001194 від 29.12.2007р. на суму 975 443, 04 грн., № ПЗ-001196 від 29.12.2007р. на суму 2 373 496, 78 грн., товарно-транспортною накладною серії 02 ААТ 12.12.2007р..

Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ПЗ-0000951 від 26.12.2007р. на суму 16 433, 76 грн., № ПЗ-0000944 від 06.10.2008р. на суму 1 323 грн., № ПЗ-000950 від 31.12.2007р. на суму 41 911, 20 грн., № ПЗ-0000004 від 10.01.2008р. на суму 673, 63 грн., № ПЗ-0000959 від 31.01.2008р. на суму 2 083, 20 грн. свідчать про надання позивачем автопослуг. Акти підписані сторонам та скріплені печатками сторін, в копіях наявні у матеріалах справи. Підписанням актів сторони погодили, що не мають претензій одна до одної про що прямо зазначили у актах.

Поставлена на користь відповідача продукція згідно зазначених вище видаткових накладних, та надані послуги про які складено акти, оплачені позивачем не у повному обсязі, несплаченими залишилась видаткова накладна № ПЗ-001194 від 29.12.2007р. в сумі 327 970, 66 грн. та акт про надання послуг № ПЗ-000959 від 31.01.2008р.. Заборгованість перед позивачем станом на день вирішення спору складає загальну суму 330 053, 90 грн., доказів які б спростовували визначену суму заборгованості  відповідачем не представлено.

В силу ч. 1 ст. 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Положення ч. 1 ст. 174 ГК України, а також п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, якою закріплений принцип свободи договору, передбачають можливість існування змішаного типу договору, тобто такого договору, який опосередковує різнорідні відносини та поєднує умови, які є необхідними для формування певного виду зобов'язання.

Договір укладений між сторонами містить в собі елементи як договору про надання послуг, так і договору поставки. Договірні відносини сторін з приводу поставки будівельних матеріалів регулюються положеннями параграфу 3 глави 54 ЦК України, у главі 63 визначені положення які регулюють відносини що виникають з надання послуг.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно положень ст. 901 ЦК України за  договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за  завданням  другої  сторони  (замовника)  надати послугу,  яка  споживається  в  процесі  вчинення  певної  дії або здійснення певної діяльності,  а замовник зобов'язується  оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

          Досягнення згоди щодо поставки продукції за правовою природою підтверджує виникнення між сторонами зобов'язань, що виникають з договору поставки, а згідно положень ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов'язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

          При укладанні договору від 04.12.2007р. сторони погодили, що розрахунки за договором здійснюються на умовах 100% передоплати за продукцію.

Положеннями ст. 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ч. 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.  

Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 31.12.2007р. складала 329 293, 66 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків який підписаний сторонами, скріплений печатками підприємств та у належним чином засвідченій копії міститься в матеріалах справи.

Як про те зазначає позивач, за передплатою відповідачем 26.12.2007р. перераховано 3 079 314, 12 грн., також в рахунок оплати 26.08.2008р. перераховано кошти в сумі 673, 63 грн. (оплачено надані послуги за актом № ПЗ-0000004 від 10.01.2008р.), 06.10.2008р. оплачені послуги на суму 1 323 грн. за актом № ПЗ-0000944 від 06.10.2008р..

У зв'язку з неотриманням коштів за поставлену продукцію та надані послуги у повному обсязі, позивач звертався до відповідача з листом за вих. 179 від 10.04.2008р., претензією вих. 13-2.юр/1473 від 11.08.2008р. у яких просив розрахуватись за отримані матеріальні цінності та надані послуги в сумі 332 050, 49 грн.. Лист-вимогу від 10.04.2008р. відповідачем отримано 12.05.2008р. що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення, яке в належним чином засвідченій копії міститься в матеріалах справи, у зв'язку з чим строк виконання зобов'язання по оплаті зазначеної в ньому суми заборгованості є таким, що настав 19.05.2008р..

Станом на час вирішення спору та після підписання сторонами акту звірки повний розрахунок оплати поставленого товару та наданих послуг відповідачем не здійснено, заборгованість відповідача перед позивачем складає 330 053, 90 грн., в тому числі 327 970, 66 грн. заборгованість за поставлений товар, 2 083, 20 грн. за надані послуги, і вимоги щодо такої підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність станом на час вирішення спору  заборгованості у відповідача перед позивачем у розмірі 330 053, 90 грн. сума інфляційних збитків позивача за період прострочення за період з 01.06.2008р. по 01.06.2009р. за розрахунком суду складає 47 527, 76 грн..

Сума трьох процентів річних за період прострочення з 20.05.2009р. по 02.07.2009р. (дата на яку здійснений розрахунок позивачем) за розрахунком суду складає 11 078, 48 грн.:

330 053, 86 грн. х 3% : 366 (кількість днів у 2008р.) х 226 (кількість днів прострочення за період з 20.05.2008р. по 31.12.2008р.) = 6 114, 11 грн.;

330 053, 86 грн. х 3% : 365 (кількість днів у 2009р.) х 183 (кількість днів прострочення за період з 01.01.2009р. по 02.07.2009р.) = 4 964, 37 грн..

Розрахунок позивача судом не прийнятий, оскільки виконаний без урахування кількості днів у 2008р. –366.

Заявлені позовні вимоги відповідачем  не спростовані, відзиву на позов, контррозрахунку суми штрафних санкцій на вимоги ухвал суду не надано, доказів здійснення розрахунків за договором № 4/12 від 04.12.2007р. та за поставлені будівельні матеріали, надані автопослуги обов'язок по оплаті заборгованості за які, в розмірі заявленому до стягнення виник у відповідача згідно надісланого листа-вимоги, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 330 053, 86 грн. основного боргу, 47 527, 76 грн. інфляційних збитків, 11 078, 48 грн. трьох процентів річних.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 3 895, 90 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог в сумі 3 973, 76 грн..

Керуючись  ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційне підприємство «Будпромінвестсервіс»(01004, м. Київ, вул. Кропивницького 8, р/р 260043009221301 в Оболонській філії АКБ «Київ», МФО 320605, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 34577452) на користь Відкритого акціонерного товариства «Південьзахідшляхбуд»(21036, Вінницька обл., м. Вінниця, Ленінський район, вул. 40-річнчя Перемоги 27, р/р 26008301396 в ПІБ м. Вінниці МФО 302571, ідент. код 03449841) 330 053, 86 грн. (триста тридцять гривень п'ятдесят три гривні 86 копійок) основного боргу, 47 527, 76 грн. (сорок сім тисяч п'ятсот двадцять сім гривень 76 копійок) інфляційних збитків, 11 078, 48 грн. (одинадцять тисяч сімдесят вісім гривень 48 копійок) трьох процентів річних, витрат позивача по сплаті державного мита у сумі 3 895, 90 грн. (три тисячі вісімсот дев'яносто п'ять гривень 90 копійок) та 118 грн. (сто вісімнадцять гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                                           Р.І. Самсін

                                                                                             дата підписання рішення 20.08.2009