Рішення

від 31.08.2009 по справі 34/320

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

34/320

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  34/320

31.08.09

За позовомЗакритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Вега»

доЗакритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»

простягнення 96 607,21 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники:

від позивача –Чумаков О.М. –директор;

від відповідача –Могиленко Ю.В. (довіреність № 96/2009 від 10.04.2009).

СУТЬ СПОРУ:

Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Вега»(далі –Позивач) звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»(далі –Відповідач) 93 340,31 грн. частки страхового відшкодування, 3 266,90 грн. пені, всього 96 607,21 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням Відповідачем своїх зобов'язань відповідно до договору облігаторного квотного пропорційного перестрахування наземного транспорту № 0206-OR від 01.03.2006, укладеного між Позивачем та Відповідачем, (далі –Договір) щодо перерахування у встановлений умовами Договору строк своєї частки страхового відшкодування.

Відповідач позов не визнав, свої заперечення мотивував тим, що Позивач порушив вимоги пункту 3.2.6 Договору щодо строків повідомлення Відповідача про настання страхового випадку.

Розгляд справи відкладався.

У судових засіданнях 19.06.2009, 12.08.2009 оголошувались перерви до 12.08.2009, 31.08.2009, відповідно.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.03.2006 між Позивачем (Перестрахувальник) та Відповідачем (Перестраховик) було укладено Договір, відповідно до пункту 1.1 якого даний Договір встановлює умови взаємовідносин при здійсненні сторонами облігаторного пропорційного квотного перестрахування наземних транспортних засобів (далі –ТЗ).

Відповідно до пункту 1.2 Договору Перестрахувальник зобов'язується передавати, а Перестраховик погоджується приймати в перестрахування частку зобов'язань за ризиками, вказаним в додатку № 1 до Договору, по нетто-тарифам в перестрахування, вказаним в додатку № 2 до Договору. Вказані додатки є невід'ємним частинами даного Договору.

Згідно пункту 1.3 Договору дія даного Договору розповсюджується на вказані ризики за усіма договорами страхування, які підпадають під умови, викладені в додатку № 1 до Договору, які починаються не раніше 01.03.2006 та вказані в рахунках бордеро премій, які є невід'ємною частиною даного Договору (додаток № 3 до Договору), за окремі періоди перестрахування.

Перестрахувальник зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дня, коли Перестрахувальнику стало про це відомо, повідомити Перестраховика про настання про настання події, яка може бути кваліфікована як страховий випадок, сума страхового відшкодування за якою, за попередніми прогнозними розрахунками, може перевищувати суму 50 000 грн. (пункт 3.2.6 Договору).

Перестраховик має право відмовити у виплаті своєї частик страхового відшкодування або зменшити розмір своєї частки страхування у випадку, коли Перестрахувальник не надав необхідні документи, які вказані в пункті 3.2.5 Договору або порушив умови пунктів 3.2.6, 3.2.7 Договору (пункт 3.3.6.5 Договору).

Перестраховик зобов'язаний на умовах додатку № 1 до Договору сплатити Перестрахувальнику свою частку в сумах страхових відшкодувань, які вказані в рахунку бордеро збитків. У випадку відмови в виплаті своєї частки страхового відшкодування за окремим збитком надати Перестрахувальнику обґрунтовану відмову в виплаті страхового відшкодування в строк до десяти робочих днів (пункт 3.4.3 Договору).

Перестраховик в межах власного утримання, приймає участь у відшкодуванні усіх збитків за договорами страхування наземних ТЗ, які підпадають під дію даного Договору (пункт 4.1 Договору).

Перестрахувальник направляє Перестраховику копії документів, які складені в процесі врегулювання збитків. При цьому, копії документів, які надаються Перестраховику, повинні бути завірені підписом уповноваженої особи та печаткою Перестрахувальника (пункт 4.5 Договору).

Перестраховик на умовах додатку № 1 сплачує Перестрахувальнику свою частку в сумі страхових відшкодувань. У випадку, якщо загальна сума страхового відшкодування перевищує суму 100 000 грн., виплата Перестраховиком своєї частки відшкодування Перестрахувальнику здійснюється відповідно до пункту 4.7 даного Договору (пункт 4.6 Договору).

Даним Договором встановлюється касовий збиток Перестраховика, який становить 100 000 грн. Касовий збиток –розмір збитку, при перевищенні якого Перестраховик, при оформленні обґрунтованого розрахунку збитку, наданні копії страхового акту та документів до нього відповідно до пункту 3.2.5 Договору, а також копії платіжного доручення про сплату Перестрахувальником суми касового збитку, сплачує свою частку відшкодування Перестрахувальнику раніше, ніж Перестрахувальник здійснить повну виплату страхового відшкодування. Перерахування частки Перестраховика в страховому відшкодуванні здійснюється на розрахунковий рахунок Перестрахувальника. Після проведення розрахунків із страховиком (вигодонабувачем) Перестрахувальник направляє Перестраховику копії відповідних платіжних документів, які підтверджують проведення виплати страхового відшкодування страховику в строк тридцяти календарних днів від дати сплати страхового відшкодування (пункт 4.7 Договору).

Усі листи, повідомлення та інша інформація, які надсилаються за даним Договором або у зв'язку його виконанням, повинні бути виконані в письмовій формі та вважаються наданими належним чином, якщо надіслані телеграфом, телефаксом, електронною поштою, а потім надіслані листом, рекомендованим листом або доставлені особисто, за адресами, які вказані в Договорі (пункт 7.1 Договору).

Пунктом 7.3 Договору встановлено, що датою відправлення повідомлення вважається дата штемпеля поштового відомства місця відправлення листа, дата надіслання телеграми, телекса, телефаксу –дата розписки про отримання/вручення листа, повідомлення та т.і. Датою отримання повідомлення вважається дата отримання листа, рекомендованого листа, телеграми, телексу, телефаксу та т.і.

01.03.2006 між Позивачем (Перестрахувальник) та Відповідачем (Перестраховик) було укладено додаток № 1 до Договору, відповідно умов якого: відповідальність Перестраховика 70% від ліміту відповідальності договору, максимально 350 000 грн. (пункт 12); строк оплати частки Перестраховика страхового відшкодування десять робочих днів з дня отримання оригіналу рахунку бордеро збитків та документів, підтверджуючих сплату страхового відшкодування Перестрахувальником (пункт 17).

19.05.2006 між Позивачем та Шатворян В.Г. було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № НТ-06/091, відповідно до умов Шатворян В.Г. застрахував у Позивача ТЗ, а саме: автомобіль Skoda SuperB Classic, державний номерний знак АН 0091 ВЕ.

Вказане ТЗ відповідно до Договору було перестраховано Позивачем у Відповідача, що підтверджується укладеним між Позивачем та Відповідачем рахунком бордеро премій № 34/0206- OR за період з 01.05.2006 до 31.05.2006, відповідно до якого відповідальність Відповідача визначена в сумі 96 277,60 грн. або 70% страхової суми.

31.07.2006 ТЗ на трасі Донецьк-Маріуполь потрапив в дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої ТЗ отримав пошкодження, що призвели до його конструктивної загибелі, що підтверджується рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 22.07.2008, відповідно до якого з Позивача на користь Шатворян В.Г. було стягнуто 136 780,66 грн. страхового відшкодування.

02.08.2006 Позивач направив Відповідачу лист № 01/08/06 з повідомленням про настання страхового випадку із ТЗ. Про відправлення Позивачем 02.08.2006 вказаного листа та про його отримання 07.08.2006 Відповідачем, свідчить наявне у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення (просте) за № 04654369 (далі –повідомлення про вручення № 04654369).

29.10.2008 Апеляційний суд Донецької області рішенням у справі № 22ц-6528 змінив рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька та стягнув з Позивача на користь Шатворян В.Г. 133 343,30 грн. страхового відшкодування.

На виконання рішення Апеляційного суду Донецької області від 29.10.2008 у справі № 22ц-6528 ВДВС Ворошиловського районного управління юстиції м. Донецька у примусовому порядку стягнув з Позивача на користь Шатворян В.Г. 133 343,30 грн. страхового відшкодування, що підтверджується платіжною вимогою № 1618-20 від 01.12.2008, копія якої міститься в матеріалах справи.

22.01.2009 Позивач листом № 11 направив Відповідачу заяву про сплату частки страхового відшкодування у розмірі 93 340 грн. у зв'язку з перевищенням розміру касового збитку, додавши до вказаної заяви усі необхідні документи, зокрема, рішення Апеляційного суду Донецької області від 29.10.2008 у справі № 22ц-6528, так як у пункті 3.2.5 Договору зазначено, що рішення суду є підставою відповідно до якою у Позивача виникло зобов'язання щодо сплати страхового відшкодування.

Про отримання вказаного листа Відповідачем, свідчить наявне у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення 26.01.2009.

Відповідач залишив вказаний лист без відповіді, а вимогу про сплату частки страхового відшкодування у розмірі 93 340 грн. без задоволення.

05.03.2009 Позивач листом № 33 направив Відповідачу претензію про сплату частки страхового відшкодування у розмірі 93 340 грн.

Про отримання вказаного листа Відповідачем, свідчить наявне у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення 10.03.2009.

18.03.2009 Відповідач листом № 949 повідомив Позивача про те, що він відмовляє йому у сплаті своє частки страхового відшкодування у зв'язку з тим, що Позивач порушив вимоги пункту 3.2.6 Договору щодо строків повідомлення Відповідача про настання страхового випадку.

Відповідно до частини 1 статті 987 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником.

Згідно з частиною 1 статті 12 Закону України «Про страхування»перестрахування –страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

Таким чином, за своєю правовою природою Договір є договором перестрахування, оскільки його положення відповідають вищевказаним приписам чинного законодавства України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України).

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, Відповідач відповідно до умов Договору повинен був здійснити сплату своєї частки страхового відшкодування у сумі 93 340,31 грн. в строк до 09.02.2009.

Проте, Відповідач, як у встановлений умовами Договору строк, свого зобов'язання щодо сплати своєї частки страхового відшкодування у сумі 93 340,31 грн. не виконав.

Відтак, позовна вимога про стягнення з Відповідача 93 340,31 грн. боргу є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з пунктом 11.3 Договору сторони несуть відповідальність одна перед одною за несвоєчасне виконання передбачених цим Договором розрахунків у вигляді сплати пені в розмірі 0,05% від суми платежу, що прострочений, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день затримки. Пеня сплачується за письмовою вимогою сторони, яка повинна була своєчасно одержати платіж.

Відповідно до частини 1 статті 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені), зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з статтею 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, вимога Позивача про стягнення з Відповідача пені підлягає задоволенню у повному обсязі за розрахунком Позивача в сумі 3 266,90 грн. пені. Розрахунок пені відповідає нормам законодавства, матеріалам справи та пункту 11.3 Договору.

Відповідач у своїх запереченнях проти позову стверджує, що Позивач порушив вимоги пункту 3.2.6 Договору щодо строків повідомлення Відповідача про настання страхового випадку.

Як вбачається з матеріалів справи, про настання події з ТЗ, яка може бути кваліфікована як страховий випадок, Позивач дізнався 31.07.2006, що підтверджується копією витягу з книги реєстрації страхових подій (майно) Позивача, яка міститься в матеріалах справи.

Отже, Позивач відповідно до приписів пункту 3.2.6 Договору повинен був повідомити Відповідача про настання події з ТЗ, яка може бути кваліфікована як страховий випадок у строк до 02.08.2006 включно.

Матеріали справи свідчать про те, що 02.08.2006 Позивач листом №01/08/06 направив Відповідачу повідомлення про настання страхового випадку із ТЗ, яке було отримано Відповідачем 07.08.2006.

Заперечуючи проти отримання вказаного листа Відповідач надав суду Виписку з журналу вхідної кореспонденції за період –серпень 2006 року, з якого вбачається, що 07.08.2006 Відповідачем від Позивача були отримані лише листи №163, №168, № 169 від 04.08.2006, які стосувалися інших ДТП.

Проте, суд не може визнати вказаний доказ як такий, що є достатнім для спростування твердження Позивача щодо своєчасного повідомлення Відповідача виходячи з наступного.

Як убачається з повідомлення про вручення № 04654369, кореспонденція яка вручалась Відповідачу згідно цього повідомлення була надіслана 02.08.2006, а отже не могла бути датована 04.08.2006. А тому дане повідомлення про вручення не може підтверджувати надіслання листів №163, №168, № 169 від 04.08.2006.

Натомість Позивачем надано суду повідомлення про вручення поштового відправлення (просте) за № 4600536, з якого вбачається факт вручення Відповідачу кореспонденції 09.08.2009. При цьому, дана кореспонденція була направлена саме 04.08.2006.

Документи, які Відповідач отримав 09.08.2006, про що свідчить вказане поштове повідомлення, в журналі вхідної кореспонденції Відповідача за період –серпень 2006 року не зареєстровані взагалі.

Вказане свідчить про те, що листи №163, №168, № 169 від 04.08.2006 могли були отримані Відповідачем 09.08.2009, а не 07.08.2006.

При цьому, у своїх запереченнях щодо відзиву № 127 від 26.08.2009, Позивач вказав, що за період з 01.08.2006 до 31.08.2006 він надіслав на адресу Відповідача три рекомендованих поштових відправлень із повідомленням про їх вручення, а саме:

- 02.08.2006 - повідомлення про випадок, який може бути визнано страховим;

- 04.08.2006 - в одному пакеті: бордеро премій № 39 (вих. № 163), документи на виплату частки страхового відшкодування (вих. № 168), документи на виплату частки страхового відшкодування (вих. № 169);

-  30.08.2006 - пакет документів на виплату страхового відшкодування та бордеро збитків № 1/206-ОК (вих. № 174).

Відповідно до повідомлень про вручення поштових відправлень вищезазначені пакети було отримано в наступні строки:

- пакет, відправлений 02.08.2006 отримано 07.08.2006;

- пакет, відправлений 04.08.2006 отримано 09.08.2006;

- пакет, відправлений 30.08.2006 отримано 04.09.2006.

Також з пояснень директора Позивача вбачається, що факт відправки повідомлень про страхові випадки Перестраховику у Позивача реєструється лише у Книзі реєстрації страхових випадків (майно). У цій Книзі зазначено, що перестраховику повідомлення від 01.08.2006 було направлено факсом та почтою.

Таким чином, оцінивши усі надані сторонами докази відповідно до статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що Позивач враховуючи умови пункту 7.3 Договору належним чином виконав свої зобов'язання передбачені пунктом 3.2.6 Договору щодо строку повідомлення Відповідача про настання страхового випадку.

Враховуючи вище викладене, суд не бере до уваги твердження Відповідача про те, що Позивач порушив вимоги пункту 3.2.6 Договору щодо строків повідомлення Відповідача про настання страхового випадку.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не спростував обставин, на які посилається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»(01034, м. Київ, вул. Володимирська, 46, ідентифікаційний код 19411125, р/р 265080130020 в ЗАТ «Сбербанк Росії», МФО 320627, а у випадку відсутності коштів із будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Вега»(83015, Донецька область, м. Донецьк, проспект Миру, 13, ідентифікаційний код 32686137, р/р 26509001000028 в ТОВ КБ «Український фінансовий світ», МФО 377777) 93 340 (дев'яносто три тисячі триста сорок) грн. 31 коп. боргу, 3 266 (три тисячі двісті шістдесят шість) грн. 90 коп. пені, а також 966 (дев'ятсот шістдесят шість) грн. 07 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

СуддяСташків Р.Б.

Повний текст рішення підписано 31.08.2009