Рішення

від 14.07.2009 по справі 20/115

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/115

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

14.07.2009р.                                                                                          Справа №20/115

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ізумруд", м. Кременчук.

до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега", м. Дніпропетровськ.

  2.Закритого акціонерного товариства  "ІЗУМРУД"", с. Майбородівка Кременчуцького району

про стягнення  12 365 грн. 12 коп.

                                                                          Суддя  Киричук О.А.

Представники:

від позивача: Пилипенко А.К., дов. 48 від 30.12.2008 року.

від відповідача: 1. Боненко О.В., дов. б/н від 19.01.2009 року.

                           2. не з"явився.

          Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю  "Торговий дім  "ІЗУМРУД", м. Кременчук до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега", м. Дніпропетровськ та 2. Закритого акціонерного товариства  "ІЗУМРУД"", с. Майбородівка Кременчуцького району про стягнення в солідарному порядку  12 365 грн. 12 коп.

Представник позивача в судовому засіданні надав суду заяву про забезпечення позову від 14.07.2009 року.  В поданій заяві позивач просить  накласти арешт  на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега", посилаючись на обставини, які викладені в заяві про вжиття заходів забезпечення позову від 14.07.2009 р. Зокрема, позивач посилається на те, що невиконання зобов'язань по оплаті товару дає всі підстави вважати, що невжиття  таких  заходів  може  утруднити  чи  зробити  неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський  суд  за  заявою  сторони,  прокурора  чи  його заступника, який подав позов, або з  своєї  ініціативи  має  право вжити  заходів  до  забезпечення   позову.   Забезпечення   позову допускається  в  будь-якій  стадії  провадження  у  справі,   якщо невжиття  таких  заходів  може  утруднити  чи  зробити  неможливим виконання рішення господарського суду.

З огляду на ті обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заяви про вжиття заходів до забезпечення позову та докази, які надані на їх підтвердження, судом відмовлено в задоволенні  клопотання  про забезпечення позову.

Представник позивача надав суду письмові заперечення на відзив (вхід. № 08921 від 14.07.2009 року).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Товариством з обмеженою відповідальністю  "Торговий дім  "ІЗУМРУД", м. Кременчук було передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Омега", м. Дніпропетровськ продовольчі товари, а саме: мінеральну воду ТМ “Ізумруд”в асортименті та сокові напої ТМ “Рив'єра” в асортименті (далі –Товар) на загальну суму 12 365 грн. 12  коп.

Факт поставки товару підтверджується наступними накладними:

-  № 2314/9 від 04.10.2007 року на суму 1148 грн. 88 коп.;

- № 2370/9 від 11.10.2007 року на суму 403 грн. 92 коп.;

- № 2369/9 від 11.10.2007 року на суму 680 грн. 76 коп.;

- № 2410/9 від 18.10.2007 року на суму 318 грн. 24 коп.;

- № 2405/9 від 18.10.2007 року на суму 366 грн. 48 коп.;

- № 2482/9 від 01.11.2007 року на суму 117 грн. 72 коп.;

- № 2484/9 від 01.11.2007 року на суму 100 грн. 80 коп..;

- № 2537/9 від 08.11.2007 року на суму 978 грн. 48 коп.;

- № 2538/9 від 08.11.2007 року на суму 903 грн. 60 коп.;

- № 2587/9 від 15.11.2007 року на суму 790 грн. 56 коп.;

- № 2588/9 від 15.11.2007 року на суму 264 грн. 48 коп.;

- № 2660/9 від 27.11.2007 року на суму 922 грн. 32 коп.;

- № 2667/9 від 27.11.2007 року на суму 1892 грн. 16 коп.;

- № 2762/9 від 06.12.2007 року на суму 280 грн. 80 коп.;

- № 2763/9 від 06.12.2007 року на суму 666 грн. 00 коп.;

- № 2807/9 від 13.12.2007 року на суму 734 грн. 40 коп.;

- № 2887/9 від 27.12.2007 року на суму 995 грн. 04 коп.;

- № 0098/9 від 31.01.2008 року та акту розбіжностей від 31.01.2008 року на суму 461,16 грн.;

- № 2907/9 від 07.02.2008 року на суму 395 грн. 28 коп.

У судовому засіданні оригінали зазначених накладних були оглянуті судом та встановлено, що накладні підписані представниками сторін, скріплені відбитками печаток та штампів Сторін і є відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України належними доказами по справі, що підтверджують факт отримання товару Відповідачем 1.

25 березня 2009 року  Позивачем було направлено на адресу Відповідача 1 вимогу                №  72 від 24.03.2009 року про сплату у строк до 07 квітня 2009 року (включно) на користь  ТОВ “Торговий дім “Ізумруд” суму боргу у розмірі 12 365 грн. 12 коп. шляхом внесення грошових коштів в касу ТОВ “Торговий дім “Ізумруд” або на його поточний рахунок.

Факт направлення вимоги Позивачем підтверджується описом вкладенням  до цінного листа з повідомленням та фіскальним чеком. Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення вказана вимога Відповідачем 1 отримана 02.04.2009р.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 692 ЦК України передбачає, що Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Для забезпечення належного виконання Відповідачем 1 свого зобов'язання по оплаті Товару, 10.04.2008 року між Позивачем та Відповідачем 2 було укладено Договір поруки, згідно з яким, Відповідач 2 зобов'язується перед Позивачем відповідати за виконання Відповідачем 1 зобов'язань щодо оплати Товару, отриманого від Позивача, у повному обсязі.

Згідно з Договором поруки від 10.04.2008 року, Відповідач 2 несе солідарну відповідальність з Відповідачем 1 перед Позивачем за виконання зобов'язань по оплаті отриманого Товару.

Відповідач  2 відповідає перед Позивачем у тому ж обсязі, що і Відповідач 1, включаючи сплату основного боргу, неустойки (штрафу, пені), відшкодування збитків. Договір набуває чинності з дати його підписання та діє до 30.09.2008 року.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконанням ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.  Чинним законодавством України передбачено підстави з настанням яких порука припиняється.

Згідно ч. 4 ст. 559 ЦК України визначено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

Оскільки позивачем висунуто вимогу до поручителя щодо виконання обов'язку за Відповідача 1 після сплину строку поруки який встановлено в договорі, суд вважає, що правові підстави для виконання такої вимоги відсутні, а отже позовні вимоги Позивача до Відповідача 2 про стягнення заборгованості в сумі 12 365 грн. 12 коп. в солідарному  порядку  є такими, що не підлягають задоволенню.

У відзиві на позовну заяву та у судовому засіданні представник Відповідача 1 визнав заборгованість перед Позивачем у розмірі 12 365 грн. 12 коп.

Твердження Відповідача 1 про те, що Позивач у порядку Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” є конкурсним кредитором, а тому його позовні вимоги є погашенні і задоволенню не підлягають, суд вважає  необґрунтованими та безпідставними,  виходячи  з наступного:

У відзиві, представник Відповідача 1  вказує на те, що поставки на суму 12 365,12 грн. здійснювалися на підставі договору поставки № 100 від 01.04.2007 року, але у накладних на поставку у графі підстава поставки вказується договір № 335 від 26.02.2007 року.

Вказаний договір Відповідачем 1 суду не наданий, а в письмових поясненнях зазначено про те, що такий договір у Товариства з обмеженою відповідальністю  “Омега” відсутній.

Представник  Позивача у запереченнях на відзив (вх.. № 08921 від 14.07.09 р.) підтвердив, що поставка ТОВ “Торговий дім “Ізумруд” товару ТОВ “Омега” здійснювалась без укладення договору.

Договір поставки № 335 від 26.02.2007 року  ТОВ “Торговий дім “Ізумруд” не укладався, а тому відсутній у Товариства.

Посилання в накладних на договір № 335 від 26.02.2007 року є технічною помилкою з боку представників Позивача, що виписували накладні, про що зазначено позивачем  у запереченнях на відзив.

У зв'язку з вищевикладеним, враховуючи, відсутність у Позивача та у                    Відповідача 1 договору поставки № 335 від 26.02.2007 року, судом встановлено, що строк виконання Відповідачем 1 зобов'язання по оплаті отриманого від Позивача товару настав відповідно до вимог ч. 2 ст. 530 Цивільного Кодексу України, через сім днів  з моменту отримання Відповідачем 1 вимоги  №  72 від 24.03.2009 року, а саме: 10 квітня 2009 року, тобто після порушення  Господарським судом Дніпропетровської області  провадження у справі про банкрутство ТОВ “Омега” (провадження у справі порушено 02.03.2009 року, копія ухвали в матеріалах справи.)

Відповідно до ст. 1 Закону України  “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Згідно Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України № 04-5/1193 від 04.06.2004 року “Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, господарські суди не задовольняють вимоги окремого кредитора в індивідуальному порядку поза межами справи про банкрутство, за виключенням, зокрема, задоволення вимог поточних кредиторів.

Отже, вимоги Позивача до Відповідача 1 по сплаті отриманого товару виникли після порушення провадження справи про банкрутство, тому Позивач є поточним кредитором, а позовні вимоги про стягненню з Відповідача 1 заборгованості за поставлений товар у розмірі 12 365,12 грн. правомірними, обґрунтованими, такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати, згідно зі ст. 49 ГПК України, покладаються на Відповідача 1.

Керуючись  ст.ст. 49, 82-85   ГПК України, суд, -                                                              

                                                         ВИРІШИВ:

1. Позов до першого відповідача задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Омега” (49041,                                         м. Дніпропетровськ, вул. Панікахи, 15,  код ЄДРПОУ 30982361,  п/р 2600430303401 в АБ “Кредит - Дніпро”, м. Дніпропетровськ, МФО 305749) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Ізумруд” (39623, м. Кременчук, вул. Л. Чайкіної, 37,  код ЄДРПОУ 30343253, п/р 26004006001 в АК “Промислово - фінансовий банк”, м. Кременчук,  МФО 331768) 12 365 грн. 12 коп. боргу,123 грн. 65 коп.  витрат по сплаті державного мита,  118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В позові до другого відповідача  відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

       Суддя                                                                                                      Киричук О.А.