Рішення

від 10.08.2009 по справі 11/225

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

11/225

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  11/225

10.08.09

За позовомОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Діброва"

ДоПро   Приватного підприємства "Алтай кашемір Україна"стягнення заборгованості та виселення

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивачавід відповідача Лісовський Д.І –голова об'єднання; Павленко В.Б. - представникне з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про виселення відповідача з орендованого приміщення; стягнення з відповідача заборгованості на загальну суму 21723,92 грн., у тому числі 19839,84 грн. –основного боргу, 828,41 грн. - втрат від інфляції, 55,67 грн. –3% річних та витрат на оплату правової допомоги у розмірі 1000,00 грн.

Позивач заявою від 03.07.2009 № 37-юр збільшив позовні вимогти та просить суд додатково стягнути з відповідача основну суму  заборгованості у розмірі 13997,81 грн.

Заявою від 03.08.2009 № 37-юр позивач уточнив позовні вимоги та просить примусово виселити відповідача з орендованого приміщення; стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість на загальну суму 35721,73 грн., у тому числі 33837,65 грн. основного боргу, 828,41 грн. втрат від інфляції, 55,67 грн. 3% річних та витрат на оплату правової допомоги у розмірі 1000,00 грн., а також витрати за довідку з органів статистики у розмірі 31,13 грн.

В обґрунтування заявленого позову позивач вказав, що в порушення умов укладеного між сторонами договору оренди відповідач не перерахував позивачу орендну плату та комунальні платежі у строки, встановлені договором. Також позивач просить виселити відповідача з орендованого приміщення, оскільки договір розірвано в судовому порядку і у відповідача відсутні правові підстави для зайняття приміщення, а в добровільному порядку відповідач приміщення не звільняє.

Відповідач вимог суду, викладених в ухвалах суду у справі № 11/225 не виконав, поважних причин такого невиконання суду не навів. Позовна заява, ухвали суду направлені відповідачу за його місцезнаходженням (згідно довідки ЄДРПОУ). Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, позовних вимог не заперечив.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

06.02.2008 між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку “Діброва”, як орендодавцем (далі –позивач) та Приватним підприємством “Алтай Кашемір Україна”, як орендарем (далі –відповідач) був укладений договір оренди службового жилого приміщення (далі–Договір).

Відповідно до умов Договору (п.1.1, п.2.1.) позивач зобов'язався передати, а відповідач прийняти у тимчасове користування приміщення загальною площею 53,8 кв. м., розташоване за адресою: м. Київ, вул. Гришка 8-А.

Строк дії Договору встановлено сторонами  з 06.02.2008 до 06.02.2010 (п.4.1 Договору).

Рішенням Господарського суду м. Києва від 19.01.2009 у справі 35/568 за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Діброва” до Приватного підприємства “Алтай Кашемір Україна”  вищевказаний Договір розірвано. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.04.2009 у справі № 35/568 рішення Господарського суду м. Києва від 19.01.2009 залишено без змін.

Таким чином, рішення Господарського суду м. Києва від 19.01.2009 у справі № 35/568 набрало законної сили 02.04.2009.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ч.2 ст. 653 Цивільного кодексу у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України).

З розірванням договору відповідач втрачає статус орендаря і, оскільки доказів щодо підтвердження права користування спірними приміщеннями відповідач не надав, то вимога позивача про виселення відповідача з орендованого приміщення підлягає задоволенню.     

Також позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі та комунальним платежам за період з грудня 2008 року по червень 2009 року.

Відповідно до п.5.1 Договору розмір орендної плати складає еквівалент 900 доларів США на місяць за курсом Національного Банку України, установленого на момент розрахунку.

В п.5.2, п.5.3 Договору передбачено, що орендна плата та комунальні послуги сплачуються в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця відповідно до рахунку-фактури наперед не пізніше 10-го числа кожного місяця. Оплата за комунальні послуги сплачується в наступному порядку: електроенергія сплачується щомісячно відповідно до лічильника; опалення –тільки в опалювальний період відповідно до розрахунків ГКАЛ.

Згідно з п.6.1 Договору відповідач, зокрема, зобов'язаний використовувати об'єкт, що орендується виключно у відповідності до п.2.1 даного Договору (для житла), а також своєчасно здійснювати орендні та комунальні платежі.

На виконання умов Договору позивач передав відповідачу орендоване приміщення, про що сторонами було складено та підписано відповідний Акт прийом-передачі, копія якого наявна в матеріалах справи.

За використання відповідачем орендованого приміщення за період з 01.12.2008 по 01.07.2009, позивач виставляв відповідачу рахунки –фактури, копії яких є в матеріалах справи.

Однак, відповідач частково провів розрахунки з позивачем за оренду приміщення та за комунальні послуги, у зв'язку з чим у відповідача виникла перед позивачем заборгованість на загальну суму 35721,73 грн. за період з 01.12.2008 по 01.07.2009, яку відповідач не заперечив.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.  

Згідно ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Оскільки своїх зобов'язань по договору щодо сплати до 10 числа кожного місяця  на користь позивача орендної плати та комунальних послуг відповідач не виконав та орендоване приміщення після розірвання договору не звільнив і продовжує їм користуватись, позов в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 35721,73 грн. підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 55,67 грн., збитків від інфляції у розмірі  828,41 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також  три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання встановлений судом і по суті відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення з відповідача втрат від інфляції та 3% річних є обґрунтованими. Разом з цим, суд не погоджується з розрахунком 3% річних та втрат від інфляції, здійсненим позивачем, у зв'язку з арифметичними помилками та невірним визначенням дати, з якої відповідач є таким, що порушив зобов'язання, а саме позивач при розрахунку 3% річних починає нарахування 3% річних з першого числа місяця, а не з 11 числа поточного місяця, як передбачено Договором.

За розрахунком суду розмір втрат від інфляції складає 852,63 грн., 3% річних - 112,54 грн. Оскільки позивачем до стягнення з відповідача заявлено меншу суму, а суд при прийнятті рішення обмежений заявленими позовними вимогами, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 825,18 грн. втрат від інфляції та 55,67 грн. 3% річних.

Щодо заявленого клопотання про стягнення з відповідача суми 31,13 грн., як витрат, які позивач поніс при отриманні довідки з Головного управління статистики у м. Києві, суд відзначає наступне.

В абзаці другому пункту 1 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що до інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться, зокрема, суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 ГПК).

Довідку, за отримання якої позивач  сплатив 31,13 грн., позивач зобов'язаний був надати на вимогу ухвали суду. Звернення до суду є правом, а не обов'язком позивача, а виконання вимог суду обумовлене положеннями ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідно, понесення зазначених позивачем витрат обумовлено, насамперед, необхідністю доведення обставин, на які зроблені посилання, і такі витрати не можуть бути покладені на відповідача. Вказані витрати не є іншими витратами у розумінні ст. 44 Господарського процесуального кодексу України.

Також позивач просить з відповідача витрати на оплату правової допомоги адвоката.

Відповідно до змісту ст.ст. 48, 49 Господарського процесуального кодексу  України та ст. 12 Закону України "Про адвокатуру" відшкодування витрат позивачів та відповідачів, пов'язаних з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, здійснюється господарським судом за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

На підтвердження своїх вимог позивачем було надано копію договору від 23.04.2009 № 1/2008-АО про надання правової допомоги у цивільній справі, укладеного між адвокатом адвокатського об'єднання "Коваль і Партнери" (представник) та Об'єднанням багатоквартиного будинку "Діброва" (довіритель), відповідно до умов якого представник зобов'язується надати довірителю правову допомогу і здійснити за рахунок довірителя представництво його інтересів у цивільній справі за позовом до ПП "Алтай Кашемір України", про стягнення заборгованості по несплаті орендної плати та виселення.

Крім того, позивачем надано платіжне доручення  від 07.05.2009 № 74 про перерахування позивачем  коштів на рахунок Адвокатського об'єднання.  

Проте, представником інтересів позивача в суді згідно довіреності від 20.11.2008 був Павленко Віталій Борисович. Доказів того, що вказана особа є адвокатом Адвокатського об'єднання “Коваль і Партнери” чи представляла інтереси позивача на виконання договору від 23.04.2009 № 1/2008-АО, який укладений значно пізніше, ніж видана довіреність, позивачем надано не було.

Також суд вважає необхідним зазначити, що нормами ст.ст. 44, 48, 49 Господарського процесуального кодексу України передбачено відшкодування витрат безпосередньо пов'язаних зі справою, яка розглядається, а не витрат, які мали місце при розгляді інших справ, а саме на розгляд цивільної справи, на представництво по якій позивач уклав договір від 23.04.2009.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

В зв'язку із задоволенням позову відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у розмірі 432,22 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) покладаються на відповідача. Державне мито в сумі 10,00 грн. позивачем сплачено надмірно, а тому підлягає поверненню позивачеві з державного бюджету на підставі ст. 47 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись  ст.ст. 33, 43, 44, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Виселити Приватне підприємство "Алтай Кашемір Україна" (код 35083913; 02218, м. Київ, проспект Ватутіна, 6-А, кв. 9) з приміщення за адресою: м. Київ, вул. М. Гришка, 8-А загальною площею 53,8 кв.м., орендованого за договором оренди службового приміщення від 06.02.2008.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Алтай Кашемір Україна" (код 35083913; 02218, м. Київ, проспект Ватутіна, 6-А, кв. 9, рахунок 260080131328 в КРУ ТОВ "Укрпромбанк" або з будь-якого іншого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Діброва" (код 25408050; 02140, м. Київ, вул. М. Гришка,8-а, р/р 2600639010145 в КФР ВАТ КБ "Хрещатик", МФО 300830) 33837 (тридцять три тисячі вісімсот тридцять сім) грн. 65 коп. основного боргу; 828 (вісімсот двадцять вісім) грн. 41 коп.  втрат від інфляції; 55 (п'ятдесят п'ять) грн. 67 коп. 3 % річних; 432 (чотириста тридцять дві) грн. 22 коп.  державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

4. Повернути Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Діброва" (код 25408050; 02140, м. Київ, вул. М. Гришка,8-а, р/р 2600639010145 в КФР ВАТ КБ "Хрещатик", МФО 300830) з Державного бюджету України 10 (десять) грн. 00 коп. надмірно сплаченого державного мита згідно платіжного доручення від 12.05.2009 №75, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи №11/225.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та  у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                Ю.М. Смирнова                                                                                                                                                                                                          

Дата підписання рішення: 17.08.2009