Рішення

від 10.09.2009 по справі 45/221

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

45/221

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  45/221

10.09.09

За позовом: Приватного підприємства "Колор Хім"

До:   Товариства з обмеженою відповідальністю "Алєс"

Про: стягнення 47.428,06 грн.

          Суддя Балац С.В.

Представники:

Позивача:      Мільчаков О.Л., дов. від 01.04.2009

Відповідача:  не з'явилися

Суть спору: стягнення 40.854,00грн. - основного боргу, 616,88 грн. - 3% річних,  2.642,43 грн. - пені, 3316,75 грн. - збитків від інфляції.

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив стягнути з відповідача заборгованості в сумі 46.346,41 грн. за поставлений товар на підстав видаткових накладних, з яких 40.854,00 грн. - основного боргу, 2.369,30 грн. –інфляційні нарахування, 345,86 грн. –3% річних, 2.777,25 грн. –пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач відвантажив відповідачеві товар, а відповідач його прийняв проте оплатив лише частково.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що розмір основного боргу становить 30.450,00 грн., оскільки позивачем при розрахунку суми основного боргу не враховано окремі оплати відповідача. Відповідач вважає, що вимоги позивача про стягнення пені необґрунтовані, оскільки письмового договору про це між сторонами не укладалося. Також відповідач вважає, що позивач має довести факт отримання відповідачем вимоги в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України. Крім того, відповідач вважає, що санкції передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України –збитки від інфляції та 3% річних є альтернативними санкціями і одночасно не застосовуються.

В наступному позивач заявою від 11.08.2009 уточнив розмір позовних вимог  та просив стягнути з відповідача, окрім основного боргу,  3% річних за період з 09.01.2009 по 11.08.2009  в сумі  616,88 грн.,  2642,43 грн. - пені, збитків від інфляції за період з січня 2009 по червень 2009 року в сумі 3316,75 грн.

Відповідач у відзиві на заяву позивача від 11.08.2009 заперечив проти вимог позивача про стягнення пені, збитків від інфляції та 3% річних з тих же підстав, що і у відзиві на позовну заяву та зазначив про некоректність розрахунків проведених позивачем. Крім того, відповідач вказав, про те що ним  визнається позов частково в сумі 28600,00 грн. основного боргу.

Ухвалою від 27.05.2009 порушено провадження у справі № 45/221 та призначено її до розгляду на 25.06.2009.

Ухвалою від 25.06.2009  розгляд справи відкладався на 30.07.2009.

В судових засіданнях 30.07.2009,  12.08.2009 та 13.08.2009 оголошувались перерви до 12.08.2009, 13.08.2009  та до 02.09.2009, про що повідомлялися під розписку.

У судовому засіданні 12.08.2009 сторони звернулися зі спільним клопотанням про продовження строку вирішення спору. Ухвалою від 12.08.2009 клопотання сторін задоволено, строк вирішення спору продовжено.

У судовому засіданні 02.09.2009 оголошено перерву до 10.09.2009, про що сторони повідомлені під розписку.

В судовому засіданні 10.09.2009, за згодою сторін, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

Позивач на підставі видаткових накладних від 01.10.2008 № КХ-0110-6, від 09.10.2008 № КХ-0910-2, від 05.09.2008 № РН-0509-1 поставив відповідачеві товар на загальну суму 82854,00 грн., а відповідач його прийняв на підставі довіреностей від 01.10.2008 серія ЯОУ № 743698, від 08.10.2008 серія ЯОУ № 743707, від 02.09.2008 серія ЯОУ № 743665.

Відповідно до виписок з банку, копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідач сплатив за отриманий товар  54.254,00 грн.

Відповідно заборгованість відповідача становить 28.600,00 грн.

24.12.2008 позивач направив відповідачеві вимогу про виконання зобов'язання від 23.12.2008 № 1/23, в зазначеній вимозі позивач вимагав оплати за поставлений товар.

Відповідно до вимог ст. 11, 509 Цивільного кодексу України між позивачем та відповідачем виникли цивільні правовідносини.

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Отже між сторонами спору виникли договірні відносини.

Статтею 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.    Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Оскільки виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з поставки товару, то згідно  ст. 712 Цивільного кодексу України істотними умовами договору поставки є предмет та ціна.

В накладних, за якими передано товар відповідачеві,  визначено предмет (товар) та  його ціну. Проте, сторонами не досягнуто згоди про строк оплати поставленого товару.

Згідно ч. 5 ст. 626 Цивільного кодексу України договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Отже, між позивачем та відповідачем укладено договір поставки, за яким позивач зобов'язувався поставляти відповідачеві товар, а відповідач зобов'язувався його прийняти  та оплатити відповідно до загальних вимог цивільного законодавства.

Оскільки позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 82854,00 грн., а відповідач його оплатив в сумі 54.254,00 грн., то заборгованість відповідача перед позивачем складає  28.600,00 грн., що додатково підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 12.08.2009.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 530 Цивільного  кодексу України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 4.1., 4.2.  Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.12.2007 № 1149  строк пересилання поштового відправлення в межах міста Києва складає 3 дні. Отже вимога позивача до відповідача в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України, направлена 24.12.2008 рекомендованою кореспонденцією, отримана відповідачем 29.12.2008 (27.12.2008 –вихідний день).

Отже, з 30.12.2008 має обраховуватися 7 денний строк, встановлений в ст. 530 Цивільного кодексу України. Відповідно позивач був зобов'язаний виконати свій обов'язок до 05.01.2009 включно.

Оскільки строк виконання зобов'язань по оплаті поставленого товару настав,  то відповідач зобов'язаний був виконати обов'язок по сплаті боргу.

Доказів погашення зазначеної заборгованості відповідачем суду не надано.

Відповідач отримав товар на суму 82854,00 грн., а оплатив товар, згідно наданих суду виписок з банку, в сумі 54.254,00 грн.

Інших доказів погашення заборгованості суду не надано.

Оскільки відповідач визнав позов в частково в сумі 28.600,00 грн. основного боргу, і таке визнання  відповідачем  позову не суперечить законодавству та не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів, воно приймається господарським судом.

Тому вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 40.854,00 грн. підлягають задоволенню частково в сумі 28.600,00 грн.

Вимоги позивача про стягнення пені в сумі 2.642,43 грн. задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України неустойка (в тому числі пеня) є видом забезпечення виконання зобов'язань. Нормою ст. 547 Цивільного кодексу України встановлена письмова форма правочину щодо забезпечення виконання зобов'язань. З матеріалів справи вбачається, що письмового правочину щодо пені між сторонами не укладалося. Тому вимоги позивача про стягнення пені  є необґрунтованими, матеріалами справи не підтверджуються та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений   договором або законом.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 616,88 грн. за період з 09.01.2009 по 11.08.2009 підлягають задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків від інфляції в сумі 3316,75 грн. за період з січня 2009 по червень 2009 підлягають задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Відповідно  до ст. 49 ГПК України судові витрати  покладаються  на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, ст.ст. 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алєс" (04073, м. Київ, вул. М.Вовчка, 12/14, код 25408216, з будь якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Приватного підприємства "Колор Хім"  (04073, м. Київ, вул. Куренівська, буд 18, код 32206028, на будь який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) - 28.600 (двадцять вісім тисяч шістсот) грн. 00 коп. –основного боргу, 616 (шістсот шістнадцять) грн. 88 коп. –3% річних, 3316 (три тисячі триста шістнадцять) грн. 75 коп. –збитків від інфляції, 325 (триста двадцять п'ять) грн. 34 коп. –витрат по оплаті державного мита, 214 (двісті чотирнадцять) грн. 35 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати наказ.

5. В задоволенні решти вимог відмовити.

6. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                               С.Балац

Дата підписання: 15.09.2009