Рішення

від 17.08.2009 по справі 22/275

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

22/275

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  22/275

17.08.09

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Рона»

до                  Товариства з обмеженою відповідальністю «Союзтрейдінг»

про                стягнення боргу та штрафних санкцій

                                                                                                                                       суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача:          Ломей І.І. (довіреність № 9ю від 12.01.2009р.);

від відповідача:      не з'явились;

17.08.2009р. у судовому засіданні, за згодою представника позивача у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Рона»(надалі ТОВ «Компанія Рона», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Союзтрейдінг»(надалі ТОВ «Союзтрейдінг», відповідач) суми основного боргу 416 375 грн., пені в розмірі 28 176, 65 грн..

В ході розгляду справи, у зв'язку з частковим погашенням заборгованості відповідачем, позивачем подано заяву у якій зазначено, що сума заборгованості по заявлених видаткових накладних становить 377 833 грн., також представлено розрахунок пені здійснений у відношенні суми заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений товар у відповідному періоді та складає 27 659, 84 грн..

Вказана заява судом розцінюється як заява про уточнення позовних вимог в частині розміру пені та суми заборгованості заявленої до стягнення за поданим позовом, що відповідає позиції Вищого господарського суду України викладеній у п. 5 Інформаційного листа від 14.08.2007 № 01-8/675.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором поставки № 10/ю-09 від 09.01.2009р. зобов'язання щодо оплати переданого товару за накладними № 29 від 27.01.2009р., № 38 від 29.01.2009р., № 69 від 02.02.2009р., № 226 від 12.03.2009р. виконані не у повному обсязі. Враховуючи також прострочення сплати за товар переданий відповідачу, зокрема і за договором № 31/ю-08 від 09.01.2008р. з посиланням на положення Цивільного кодексу України заявлено до стягнення суму пені, нарахування якої сторони погодили при укладанні договорів.   

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (довідка станом на 04.08.2009р. наявна у матеріалах справи).

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, про що відповідача попереджено ухвалою від 06.08.2009р..

Дослідивши матеріали справи, враховуючи пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

09 січня 2008р. між ТОВ «Союзтрейдінг»та ТОВ «Компанія Рона»укладено договір поставки товару № 31/ю-08 за яким останнє зобов'язувалось поставити покупцю полімерну сировину, асортимент, найменування, кількість та ціна якого погоджуються сторонами у виставлених рахунках та/або додатках до договору.

Згідно з п. 8.1 вказаного договору договір діє до 31.12.2008р. або повного виконання сторонами взятих а себе зобов'язань; у зв'язку з чим, з метою продовження договірних відносин 09.01.2009р. сторонами укладено договір № 10/ю-09 предмет якого аналогічний договору від 09.01.2008р..

Поставка товару з приводу своєчасності оплати за який виник спір у даній справі підтверджується видатковими накладними № 2234 від 17.12.2008р. на суму 110 000 грн., № 29 від 27.01.2009р. на суму 161 500 грн., № 38 від 29.01.2009р. на суму 175 750 грн., № 69 від 02.02.2009р. на суму 31 625 грн., № 226 від 12.03.2009р. на суму 35 500 грн., які у належним чином засвідчених копіях містяться в матеріалах справи, їх перелік наведено у акті звірки складеному сторонами станом на 29.04.2009р.. Поставка товар згідно накладної № 2234 від 17.12.2008р. здійснена в межах договору № 31/ю-08 від 09.01.2008р., подальші поставки у 2009р. свідчать про виконання позивачем зобов'язань за договором № 10/ю-09 від 09.01.2009р., а надходження коштів в рахунок оплати поставленого товару підтверджує наявність у відповідача зобов'язання щодо оплати товару.

За умовами договору № 31/ю-08 від 09.01.2008р. (п. 4.4) 100% вартості товару сплачується покупцем в безготівковій формі на поточний рахунок постачальника протягом 30 календарних днів з моменту поставки товару, а при укладенні договору № 10/ю-09 від 09.01.2009р. сторони погодили здійснення розрахунків протягом 21 календарного дня з моменту поставки товару.

Відповідач  взяті на себе зобов'язання по оплаті отриманого товару виконав частково (банківські виписки, які підтверджують надходження коштів в оплату поставленого товару залучені до матеріалів справи, частково розрахунок здійснений товаром про що свідчать видаткові накладні № РН-1425 від 23.07.2009р. на суму 12 272 грн., № РН-1426 від 23.07.2009р. на суму 370 грн.). Згідно акту звірки взаємних розрахунків складеному станом на 29.04.2009р. заборгованість відповідача перед позивачем складала 416 375 грн., та станом на час вирішення спору в сумі 377 833 грн. не погашена, доказів які б спростовували визначену суму заборгованості  відповідачем не представлено.

Акт звірки складений станом на 29.04.2009р. підписаний обома сторонами та саме щодо погашення заборгованості за вказаним актом виник спір у даній справі.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною другою статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов'язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням положень п. 4.4 Договору № 10/ю-09 від 09.01.2009р. строк виконання зобов'язань щодо оплати товару переданого згідно накладних № 29 від 27.01.2009р., № 38 від 29.01.2009р., № 69 від 02.02.2009р., № 226 від 12.03.2009р. станом на час вирішення спору є таким, що настав і саме щодо наведених накладних існує заборгованість в загальній сумі 377 833 грн. (видаткові накладні № 38 від 29.01.2009р., № 69 від 02.02.2009р., № 226 від 12.03.2009р. не оплачені відповідачем повністю на загальну суму 242 875 грн., заборгованість по видатковій накладній № 29 від 27.01.2009р. складає 134 958 грн.). Розрахунок мав бути здійснений відповідачем протягом 21 календарного дня з моменту поставки товару.

У зв'язку з неотриманням коштів за поставлену продукцію, позивач звертався до відповідача з претензією вих. 01-126 від 02.03.2009р. у якій просив погасити заборгованість в сумі 368 875 грн., та згідно з відповіддю за вих. 02/03-09/02 від 02.03.2009р. ТОВ «Союзтрейдінг»гарантувало закрити борг 368 875 грн. до 06.03.2009р., і якщо цього не станеться оплатити штрафні санкції у розмірі 24% річних з моменту закінчення термінів оплати.

Станом на час вирішення спору та після підписання сторонами акту звірки в рахунок оплати поставленого товару позивачем на банківський рахунок отримано 25 900 грн., що підтверджено банківськими виписками залученими до матеріалів справи, та з урахуванням поставки на користь позивача товару за накладними  № РН-1425 від 23.07.2009р. на суму 12 272 грн., № РН-1426 від 23.07.2009р. на суму 370 грн., заборгованість відповідача перед позивачем складає 377 833 грн. і вимоги щодо такої підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

При укладенні договорів № 31/ю-08 від 09.01.2008р., № 10/ю-09 від 09.01.2009р. у п. 5.2 сторони передбачили, що у випадку затримки в проведенні оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5% від неоплаченої суми за кожен день прострочки оплати боргу.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, враховуючи передбачений умовами договору розмір штрафних санкцій, який перевищує розмір встановлений законом, стягненню в примусовому порядку підлягає сума обмежена законодавством, в свою чергу умови договору зокрема в частині сплати штрафних санкцій у більшому розмірі є обов'язковими для сторін та можуть бути виконані в добровільному порядку.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача розрахована позивачем у відношенні суми заборгованості у відповідному періоді, включаючи часткове погашення суми боргу, з урахуванням кількості днів прострочення за обліковою ставкою 12% встановленою Постановою НБУ № 107 від 21.04.2008р., листом НБУ від 16.02.2009р. № 14-011/778-2395 та складає 27 659, 84 грн. (розрахунок суми пені із зазначенням періоду прострочення залучений до матеріалів справи).

Факту прострочення сплати суми заборгованості за поставлений товар в межах договорів № 31/ю-08 від 09.01.2008р., № 10/ю-09 від 09.01.2009р. відповідачем не спростовано, відзиву на позов та контррозрахунку суми штрафних санкцій на вимоги ухвал суду не надано, доказів здійснення розрахунків у відповідності з положеннями та у строки встановлені в договорах суду не представлено, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 4 445, 52 грн. та 312, 50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Згідно частини другої п.5 Інформаційного листа 01-8/453 від 26.06.1995р. “Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів” якщо відповідач сплатив борг після звернення кредитора з позовом, витрати пов'язані зі сплатою державного мита позивачем, покладаються на відповідача на підставі статті 49 ГПК України.

Керуючись  ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Союзтрейдінг»(03022, м. Київ, вул. Козацька 122, р/р 260053010397 в КБ «Актив-Банк»м. Київ, МФО 300852, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 31368043) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Рона»(76018, м. Івано-Франківськ, вул. Максимовича 8, р/р 26002040906600 в АКІБ «Укрсиббанк»м. Івано-Франківськ, МФО 351005, ідент. код 31789757)  377 833 грн. (триста сімдесят сім тисяч вісімсот тридцять три гривні) основного боргу, 4 445, 52 грн. (чотири тисячі чотириста сорок п'ять гривень 52 копійки) витрат по сплаті державного мита та 312, 50 грн. (триста дванадцять гривень 50 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                                            Р.І. Самсін

                                                                                             дата підписання рішення 20.08.2009