Рішення

від 01.09.2009 по справі 37/151

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

37/151

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

01.09.09 р.                                                                                     Справа № 37/151                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О.,

присекретарі Прилуцьких М.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Прокурора Приморського  району  м. Маріуполя в інтересах держави  в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь, ідентифікаційний код 23599040  

до Відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „А.Н.Т.Е.”, м. Маріуполь, ідентифікаційний код 33653495

про: стягнення заборгованості за орендну плату у сумі 12115,87грн., за послуги обслуговування в сумі 230,4грн., пені в сумі 362,39грн.,

за участю уповноважених представників:

від Прокурора – Пономарьов А.О. (за посвідченням);

від Позивача – не з'явився;

від Відповідача  – не з'явився.

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався  з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України  судове засідання відкладалось з 23.06.2009р. на 09.07.2009р., з 09.07.2009р. на 28.07.2009р., з 28.07.2009р. на 26.08.2009р., з 26.08.2009р. на 01.09.2009р.

СУТЬ СПРАВИ:

Прокурор Приморського  району м. Маріуполя (далі – Заявник позову) звернувся із позовом до Господарського суду Донецької області в інтересах держави  в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь (далі – Позивач)  з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю „А.Н.Т.Е.” , м. Маріуполь (далі – Відповідач) про стягнення заборгованості за орендну плату у сумі 12115,87грн., за послуги обслуговування в сумі 230,4грн., пені в сумі 362,39грн.на користь місцевого бюджету Жовтневого району, код ЄДРПОУ 34686694, р/р 33213871700052, ДУДКУ в Донецькій області, МФО 834016, код платежу 22080401.

В обґрунтування позовних вимог Заявник позову посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором № 872-П на довгострокову оренду нежитлового приміщення від  10.05.2007р., внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування пені.  

На  підтвердження вказаних обставин Заявник позову надає договір № 872-П на довгострокову оренду нежитлового приміщення від  10.05.2007р., розрахунок пені, рахунки.

Нормативно свої вимоги Заявник позову обґрунтовує ст. ст. 5, 10, 18, 19, 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ст.ст. 327,  762 Цивільного кодексу України,  ст. 20 Закону України „Про прокуратуру”,  ст.ст. 2, 29 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем надані письмові пояснення (а.с.а.с.27, 28), якими із наведення детального розрахунку позовні вимоги підтримані у повному обсягу.

Позивачем надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи на обґрунтування своєї позиції та виконання вимог суду  (а.с.а.с.16-22, 29-38, 45,46, 48-50 )

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву  не надав, хоча повідомлявся про судові засідання належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною у якості місцезнаходження згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.а.с.34-37), достовірність яких (відомостей)  презюмується відповідно до ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”.

У світлі висновків Вищого господарського суду України, викладених в п. 11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” від 15.03.2007р. № 01-8/123, таке повідомлення Відповідача вважається належним, оскільки до повноважень суду не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб.

Позивач та Прокурор у судових засіданнях підтримали свою позицію, викладену письмово.   

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані Відповідачем документи та  неявка учасників справи у світлі приписів ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України істотним чином не вливають на таку кваліфікацію.

Вислухавши у судових засіданнях учасників справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

10.05.2007р. між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем  (Орендар) укладено договір № 872-П на довгострокову оренду нежитлового приміщення (а.с.а.с. 6,7), згідно п.п.1.1, 8.1. якого Позивач передає Відповідачу в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 240кв.м., розташоване за адресою: м. Маріуполь, вул. Морських десантників, 13, на земельній ділянці, яка знаходиться у розпорядженні міської ради, а саме: літ А/п, приміщення 30, (кімн. 1-4, с.кл. VI), підвал, для використання під офіс,   строком до 03.05.2017р.

Як вбачається із Витягу про реєстрацію права власності та Свідоцтва про реєстрацію права власності (а.с.а.с.21, 22) зазначений об'єкт оренди знаходиться у комунальній власності територіальної громади м. Маріуполя в особі Маріупольської міської ради.

За змістом п. 2.4. Положення про Управління міського майна маріупольської міської ради (а.с.а.с. 18, 19) здійснення повноважень орендодавця міського комунального майна віднесено, серед іншого, до основних напрямків роботи Позивача.

Згідно умов п.п.4.2.,  5.1., 5.2. зазначеного договору на Відповідача покладені наступні  грошові зобов'язання:

       - з оплати послуг Орендодавця з обслуговування у розмірі 31,2грн. щомісячно, з розрахунку 0,13грн. за 1кв.м.;

- зі сплати  орендної плати з розрахунку 8,45 гривень за 1 кв. м. (за перший місяць, в подальшому – з урахуванням рішень Маріупольської міської ради та індексу інфляції) – не пізніше 20 числа поточного місяця.

Умовами п. 7.3. договору за прострочення сплати орендної плати встановлена відповідальність у вигляді пені у розмірі 2-х облікових ставок Національного банку України за кожен день прострочення.

Як вбачається із акту приймання-передачі від 21.06.2007р. (а.с.22) об'єкт оренди був переданий Відповідачу.

У зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань у Відповідача за період з лютого по травень 2009р. включно утворилась заборгованість з орендної плати у сумі 12115,87грн. та за послуги з обслуговування у сумі 230,4 грн. Крім того, у зв'язку із зазначеною заборгованістю Заявником позову нараховано пеню у розмірі 362,39 гривень.  

За таких обставин Прокурор звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України не скористався, хоча про судові засідання повідомлявся належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною у якості місцезнаходження.

Крім того, Відповідач ухилився від підписання акту звірення розрахунків (а.с.30), складеного на виконання вимог суду Позивачем.

Суд розглядає справу в контексті позовних вимог, викладених у позовні заяві з урахуванням заяви про часткову  відмову від позову, викладеної в поясненнях (а.с.а.с.22, 23),  оскільки їх сумісне висування не суперечить приписам ст. 58 Господарського процесуального кодексу України -  вимоги є грошовими, пов'язані наданими доказами та підставами виникнення (порушення зобов'язань за договором оренди), а їх сумісний розгляд не перешкоджає з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та не утруднює вирішення спору, а, навпаки, сприяє дотриманню принципу процесуальної економії, та у повній мірі узгоджується  із гарантованим ст. 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 04.11.1950р., ратифікованої Законом України від 17.07.1997р., правом на ефективний судовий захист.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Прокурора до Відповідача  такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов'язань та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді стягнення нарахованої пені.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та іншими актами господарського законодавства, зокрема – Законом України „Про оренду державного та комунального майна” та Цивільним кодексом України, а також - умовами договору  № 872-П на довгострокову оренду нежитлового приміщення від 10.05.2007р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 2, ч. 3 ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.

Водночас, встановлення Відповідачеві грошових зобов'язань з оплати послуг з обслуговування узгоджується із приписами ст.ст.3, 6, 627 Цивільного кодексу України, які встановлюють принцип свободи договору.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір № 872-П на довгострокову оренду нежитлового приміщення від 10.05.2007р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ч. 1 ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином,  Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення щомісячних платежів за послуги з обслуговування та з орендної плати на користь місцевого бюджету Жовтневого району м. Маріуполя відповідно до умов п.п. 4.2, 5.2. і 5.3. договору оренди №872-П на довгострокову оренду нежитлового приміщення від 10.05.2007р.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.598  Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Між тим, як вбачається із матеріалів справи, і Відповідачем всупереч ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України належних у розумінні ст. 34 цього Кодексу належних доказів іншого до матеріалів справи не надав, внаслідок невиконання грошових зобов'язань за період з лютого по травень 2009р. включно утворилась та має місце заборгованість з орендної плати у сумі 12115,87грн. та за послуги з обслуговування у сумі 230,4 грн. Таке невиконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як їх порушення зобов'язання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Приймаючи до уваги викладене, а також враховуючи відповідність арифметичного розрахунку заявленої до стягнення заборгованості  з орендної плати  і за послуги Орендодавця умовам договору, суд дійшов висновку, що  позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсягу – у сумі _12115,87грн. та 230,4 грн. відповідно.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі – сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати орендної плати сформульована безпосередньо у п. 7.3. договору оренди №872-П на довгострокову оренду нежитлового приміщення від 10.05.2007р., вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Приймаючи до уваги висновок суду щодо наявність заборгованості Відповідача, яка сформувалась протягом вказаного Прокурором та Позивачем періоду, використання у розрахунку (а.с.11) ставки пені, що не перевищує  встановленого ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” граничного розміру, та врахування меж нарахування пені, передбачених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, суд, здійснивши перевірку арифметичного розрахунку пені за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”,  дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог щодо пені у сумі 362,39 гривень.  

Судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача у повному обсягу  та підлягають стягненню на користь бюджету, оскільки Заявник позову звільнений від сплати судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 58, 75,  82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Прокурора Приморського  району м. Маріуполя в інтересах держави в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь (ідентифікаційний код 23599040) до Товариства з обмеженою відповідальністю „А.Н.Т.Е.”, м. Маріуполь, (ідентифікаційний код 33653495) про стягнення заборгованості за орендну плату у сумі 12115,87грн., за послуги обслуговування в сумі 230,4грн., пені в сумі 362,39грн. задовольнити у повному обсягу.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „А.Н.Т.Е.”, м. Маріуполь, (ідентифікаційний код 33653495) на користь місцевого бюджету Жовтневого району, код ЄДРПОУ 34686694, р/р 33213871700052, ДУДКУ в Донецькій області, МФО 834016, код платежу 22080401 заборгованість з орендної плати у сумі 12115,87грн., за послуги обслуговування в сумі 230,4грн. та пені в сумі 362,39грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „А.Н.Т.Е.”, м. Маріуполь, (ідентифікаційний код 33653495) в доход державного бюджету витрати по сплаті державного мита в сумі 127 грн. 09 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312 грн. 50 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання протягом зазначеного строку – після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 01.09.2009р. оголошено та підписано повний текст судового рішення.  

5. Рішення може бути оскаржене через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття  або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя