Рішення

від 01.09.2009 по справі 29/184пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29/184пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

01.09.09 р.                                                                                     Справа № 29/184пн                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Джарти  В.В.

Присекретарі  судового засідання   Косенко Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес агенція „Династія-Донецьк” м. Донецьк

До відповідача 1: Приватного підприємства „Мартекс” м. Маріуполь

До відповідача 2: Відкрите акціонерне товариство „Державна енергогенеруюча компанія „Центренерго” м. Київ

Предмет спору: про зобов'язання відповідачів солідарно  повернути: 485,00 тон вугілля марки Т (0-100) із такими якісними показниками: загальна волога – 13,3%; зольність – 28,0%; загальна сірка – 4,33%; вихід летючих речовин – 9,6%; нижча теплота згорання - 4 866 Ккал/кг, а у випадку неможливості повернення зазначеного майна – відшкодування його вартості; відшкодувати збитки у сумі 43 924,88 грн.

Представники сторін:  

Від позивача: Астахов Д.А., довір. від 18.06.09р.                                     

Від відповідача 1: Маленький О.В., довір. від 10.06.09р.                                    

Від відповідача 2: не з'явився

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач - Закрите Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес агенція „Династія-Донецьк” м. Донецьк до відповідача - Приватного підприємства „Мартекс” м. Маріуполь, про зобов'язання повернути 485,00 тон вугілля, марки Т (0-100) із такими якісними показниками: загальна волога – 13,3%; зольність – 28,0%; загальна сірка – 4,33%; вихід летючих речовин – 9,6%; нижча теплота згорання - 4 866 Ккал/кг та стягнути  43 924,88грн. збитків.

В обґрунтування своїх вимог, позивач посилається на договір  № Р-12 від 09.10.2006 р., із додатками,  накладні на маршрут або групу вагонів, залізничні квитанції про приймання вантажу №№ 44196162, 44196163, 44196164, 44196165, 44196166, 44196167, 44196161, 48584437, повідомлення телеграфом від 05.02.08р., сертифікати відбору проб та випробувань від 03.02.07року та від 12.02.07року, договір про надання послуг з збереженню вантажу від 01.02.07року, акт приймання вантажу, рахунок від 30.11.07року, відповідь на претензію  від 22.02.08року № 08/04-502..

Ухвалою суду від 22.06.09року, за клопотанням позивача було залучено до участі у справі іншого відповідача ВАТ „ Державна енергогенеруюча компанія „Центренерго” м. Київ.

        03.07.09року, позивач надав клопотання про зміну предмету позову, а саме: зобов'язати ПП „Мартекс” м. Маріуполь солідарно з ВАТ „Державна енергогенеруюча компанія „Центренерго” м. Київ повернути 485,00 тон вугілля марки Т (0-100) із такими якісними показниками: загальна волога – 13,3%; зольність – 28,0%; загальна сірка – 4,33%; вихід летючих речовин – 9,6%; нижча теплота згорання - 4 866 Ккал/кг, у випадку неможливості повернення зазначеного майна – відшкодування його вартості та відшкодувати збитки у сумі 43 924,88 грн.

Через канцелярію суду від 28.07.09року надійшло клопотання про зміну предмету позовної заяви, у якому просить зобов'язати ВАТ „ДЕК „Центренерго” солідарно з ПП „Мартекс” передати ТОВ БА „Династія-Донецьк” 485,00 тон вугілля марки Т(0-100) із такими якісними показниками: загальна волога – 13,3%; зольність – 28,0%; загальна сірка – 4,33%; вихід летючих речовин – 9,6%; нижча теплота згорання - 4 866 Ккал/кг, а у випадку неможливості передання зазначеного вугілля – – відшкодування його вартості; відшкодувати збитки у сумі 43 924,88 грн.

Представник позивача наполягає на позові. У судових засіданнях зазначив, що причиною понесення заявленої суми збитків стала неправомірна поведінка  відповідача по поверненню не тієї вугільної продукції, що була поставлена позивачем, у зв'язку з чим просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач-1 надав відзив, яким заперечує проти позову. Пояснив, що коли вугілля у вагонах поступило на склад вантажоотримувача – ВАТ „ДЕК „Центренерго”, де 03.02.07 ТОВ „ССІ Україна Лімітед” згідно п.п. 3.2 та 3.3 договору було проведено відбір проб та здійснені випробування вугілля, про що був складений сертифікат відбору проб та випробувань, який показав, що якісний показник вугілля за вологою не відповідав граничному показнику, передбаченому Додатковою угодою № 1 від 25.01.07 до договору, Зміївська ТЕС відмовилася приймати поставлене вугілля та повідомило про це ПП „Мартекс”, яке в свою чергу, повідомило про це ТОВ БА „Династія-Донецьк”. Позивач же погодився прийняти назад поставлене вугілля. Також зазначив, що після отримання відповідачем-1 зазначеної вугільної продукції від позивача, ПП „Мартекс” на підставі договору постачання № 146 від 24.02.06 укладеного з вантажоотримувачем – ВАТ „ДЕК „Центренерго” без розвантаження вагонів №№ 6382065, 67661942, 64484108, 63852065, 66559337, 67382655, 60461076 здійснила постачання вугільної продукції з подальшим переданням її у власність ВАТ „ДЕК „Центренерго”. Таким самим, відповідач-1 робить висновок, що вантажоотримувач після отримання вугільної продукції або сфальсифікував документи, які встановлюють якість вугільної продукції отриманої за договором постачання вугільної продукції № 146 від 24.02.06 або зробив заміну отриманої від позивача через відповідача вугільної продукції належної якості на вугільну продукцію неналежної якості.

У відзиві від 31.07.09 відповідач-1 зазначив, що знаючи про те, що відповідачем-2 через ПП «Мартекс» позивачу була повернена вугільна продукція гіршої якості ніж та яка постачалась у відповідності із Договорами, яку позивач в свою чергу отримав від ВАТ «Державної енергогенеруючої компанії «Центренерго», позивач відмовився приймати вугільну продукцію за актом і замовив у Дочірнього підприємства австралійської компанії „ССІ Холдинг Лтд” відібрання проб та проведення відповідних випробувань повернутої ВАТ «Державною енергогенеруючою компанією «Центренерго» вугільної продукції.

12 лютого 2007 року Дочірнім підприємством австралійською компанією «ССІ Холдинг Лтд» був виданий Сертифікат № UА03026/2007/2.0., яким встановлено, що показники вугільної продукції, яка надійшла від ВАТ «Державної енергогенеруючої компанії «Центренерго» у зазначених вагонах взагалі розбігаються з тими, що були визначені Сертифікатом № UА 02214/2007/20.

01.09.2009 р. ПП „Мартекс” надав відзив з урахуванням змін предмету позовної заяви від 23.07.09, у якому просить відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає себе неналежним відповідачем.

05.08.2009 р. на адресу суду надійшов відзив ВАТ „ДЕК „Центренерго” Зміївська ТЕС, у якому зауважує, що Зміївська ТЕС не може бути стороною у судовому засіданні, оскільки не є юридичною особою.

Ухвалою заступника голови господарського суду Донецької області від 21.07.09року, строк розгляду справи було продовжено порядку ст.69 ГПК України.

Суд розглядає остаточні вимоги позивача.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між позивачем (далі - Продавець) та відповідачем-1 (далі - Покупець) укладено договір № Р-12 від 09.10.2006 р.

Згідно п. 8.1. Договору, він діє до 31.12.06року, однак, зазначеним пунктом встановлено, у випадку відсутності заяви однією зі сторін про припинення або зміну вказаного Договору через один місяць після закінчення строку дії договору, останній вважається пролонгованим на один рік на тих же підставах, які були оговорені раніш.

З матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що в момент поставки спірного вугілля, сторони перебували у договірних відносинах

У відповідності до п. 1.1. Договору Продавець зобов”язується поставити вугільної продукції (вугілля) в асортименті, по реквізитах, вказаних Покупцем, з якісними показниками вугілля, які зазначені в таблиці № 1 – пункт п. 4.1 договору:

марка вугілля – Тр 0-100;

зола: розрахункова – 31,2%, гранична – 35%;

волога: розрахункова – 5,3%, гранична – 10%;

базова ціна за 1тону вугілля з ПДВ – 234,00 грн.

Покупець, в свою чергу, зобов'язується прийняти та сплатити вартість Поставленого Вугілля, у відповідності до договору (п. 1.2).

Об'єм поставленого вугілля визначається додатковими угодами до договору. (. 1.3).

Розділом 3 договору, сторони узгодили приймання продукція по кількості та якості.

Пунктом 3.2. встановлено, що відбір проб для аналізу вугілля здійснюється покупцем з вагонів, у відповідності с нормами ДСТУ 4096-2002.

Вугілля приймається Покупцем : - за кількістю –у відповідності до ваги, яка визначається тензометричними  вагами Покупця, які підлягають перевірці Держстандарту України;

                                                                 -  за якістю - у відповідності з даними  хімічного аналізу  атестованої хімічної лабораторії Покупця (споживача вугілля).

Крім того, умовами договору передбачені строки та умови постачання.

Пунктом 5.1. встановлено, що постачання продукції здійснюється (у відповідності з Інкотермс-2000) на умовах: СРТ - склад Покупця, з відшкодуванням Покупцем залізничного тарифу по наданим рахункам.

Датою поставки вважається дата прийняття вугілля Споживачем (електростанцією). (п. 5.2. Договору).

25.01.2007 р. між ТОВ БА „Династія-Донецьк” та ПП „Мартекс” була укладена додаткова угода до договору, згідно якої сторони визначили, що продавець здійснює поставку вугілля марки Тр 0-200 в кількості 1 000 тон за такими вантажними реквізитами:

вантажоотримувач – ВАТ „Центренерго” Зміївська ТЕС;

станція вантажоотримівача – Лиман Південної залізниці;

в 4-ій графі вказувати: власність ПП „Мартекс”.

Згідно додаткової угоди № 1 до договору, Продавець повинен був здійснити поставку вугілля з такими характеристиками:

марка вугілля – Тр 0-200;

зола: розрахункова – 20,2%, гранична – 30,0%;

волога: розрахункова – 8,6%, гранична – 12%;

вихід летучих речовин: мін. – 8%, Макс. – 18%;

базова вартість 1 тони вугілля з ПДВ – 245,00 грн.

Пунктом 2 додаткової угоди № 1 визначено, що надбавки та знижки за відхилення від розрахункових норм зольності та вологи встановлюються у наступних розмірах:

- за 1% збільшення вологи в межах 8,6-10% – ціна зменшується  на 1,3%;

- за 1% збільшення золи в межах 20,2-25% – ціна зменшується  на 2,5%;

- за кожний наступний % збільшення  вологи в межах 10-12% – ціна зменшується на 5%;

- за кожний наступний % збільшення золи  в межах 25-27% - ціна зменшується на 3%;

- за кожний наступний % збільшення золи  в межах 27-30% - ціна зменшується на 5%;

- на 1 % зменшення виходу летючих нижче мінімального значення – ціна зменшується на 1-%

- у разі зольності прийнятого вугілля нижче 18,0%, подальші надбавки за зольністю не застосовуються;

- кінцеві знижки за ціною не повинні перевищувати 90,0% від базової (розрахункової) ціни.

Відповідно до п.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

31.01.2007 року, згідно пунктів 1.1, 2.1, 2.2, 2.3, 2.4 та 5.1 Договору та додаткової угоди від 25.01.2007 року, Продавець здійснив відправку вугілля марки ТР в кількості 485 тон в семи вагонах №№ 63852065, 67661942, 64484108, 68559337, 67382655, 60461076, 66012113 на адресу кінцевого вантажоотримувача,  а саме ВАТ «Центренерго» Зміївська ТЕС (63460, Харьковська область, Зміївский район, птт. Комсомольське), що підтверджується залізничною накладною № 48584437.

Із відзиву відповідача -1 ПП „Мартекс” вбачається, що після отримання ним  зазначеного Вугілля, останній здійснив постачання вугільної продукції з подальшим переданням її у власність ВАТ „ Державної енергогенеруючої компанії „Центренерго”, без розвантаження вагонів, на підставі договору № 146 від 24.02.06року, який й був підставою для укладання додаткової угоди № 1 від 25.01.07року.  

Вугілля у вказаних вагонах поступило на склад кінцевого вантажоотримувача, де 03.02.2007 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «ССІ Україна Лімітед» (дочірнє підприємство   австралійської   компанії   «ССІ   Холдінг   Лтд.»),   згідно   пунктів   3.2.   та 3.3. Договору    було    проведено    відбір    проб    та          здійснені    випробування    вугілля.

Випробувальний    центр   ТОВ    дочірнього    підприємства   «ССІ   Україна   Лімітед»   є акредитованою організацію відповідно до вимог ІSО/IЕС 17025-2001 в галузі випробувань вугілля кам'яного, бурого та антрациту, коксу та напівкоксу, пеку, коксу пекового, смол, сировини коксохімічної, термоантрацитів, води, руд залізних, агломератів, окатишів, руд марганцевих, агломератів, торфу, ґрунтів, вапняків флюсових, шпатів плавикових, глини, про що свідчить атестат акредитації, зареєстрований Національним агентством з акредитації України у реєстрі 22.12.2005 року за № 2Н349.

За результатами випробувань, 04.02.2007 року, був складений Сертифікат відбору проб та випробувань (реєстраційний номер UА 02214/2007/2.0). Згідно якого, було встановлено наступну показники отриманого вугілля, а саме: волога -13,3 %; зольність – 28,0 %; загальна сірка - 4,33 %; вихід летучих речовин – 9,6 %; нижча теплота згорання - 4866 Ккал/кг.

З наведеного вбачається, що якісній показник вугілля, яке було поставлено відповідачу на адресу вантажоотримувача, за вологою не відповідав граничному показнику, передбаченому Додатковою угодою № 1 від 25.01.2007 року до Договору, тому Зміївська ТЕС відмовилася приймати поставлене вугілля та повідомило про це ПП «Мартекс», яке, в свою чергу, повідомило про це ТОВ БА «Династія-Донецьк».

Відповідно до частини 2 статті 690 ЦК України продавець зобов'язаний забрати (вивезти) товар, не прийнятий покупцем, або розпорядитися ним в розумний строк.

Із позовної заяви вбачається, що позивач погодився прийняти назад поставлене вугілля. Для його прийняття позивачем 01.02.2007 року був укладений договір № 01/02/07-Усл/Д з МПП «Регіон-Донбас» м. Єнакієве (ЄДРПОУ 24324477) про надання послуг по зберіганню вантажів.

Відповідно до умов зазначеного договору, МПП „Регіон-Донбас”, зобов'язаний надати ТОВ БА „Династія-Донецьк” для подальшого тимчасового використання ділянку виробничої території під зберігання вантажів за адресою: м. Єнакієве, вул.. Чубаря, 202, прилягаючу безпосередньо до залізничної під'їзної дороги для зберігання, приймання та відправлення вантажів.

12.02.2007 року, на ім'я позивача, на адресу МПП «Регіон-Донбас» зі Зміївської ТЕС прибули та були розвантажені сім вагонів №№ 63852065, 67661942, 64484108, 68559337, 67382655, 60461076, 66012113 з вугільною продукцією в кількості близько 485 тон., що підтверджується квитанціями про приймання вантажу №№ 44196162, 44196163, 44196164, 44196165, 44196166, 44196161.

Під час розвантаження вище перелічених вагонів,  ТОВ «ССІ Україна Лімітед» (дочірнє підприємство австралійської компанії «ССІ Холдінг Лтд.»), відібрала проби вугільної продукції та здійснило їх випробування, за наслідками яких, 12.02.2007 року був складений Сертифікат відбору проб та випробувань за реєстраційним номером UА 03026/2007/2.0., з наступними результатами:

загальна волога - 17,6 %;

зольність - 58,9 %;

загальна сірка - 1,13 %;

вихід летучих речовин - 6,6 %;

нижча теплота згорання - не визначалася внаслідок низької якості породи.

Також у Сертифікаті за реєстраційним номером UА 03026/2007/2.0, у примітці зазначено, що при завантаженні вагонів здійснено пошарове завантаження палива різної якості з включенням сторонніх матеріалів: на поверхні вагонів вугілля крупністю 0-100 мм; з глубини 0,4-0,5 м від поверхні вантажу вугілля з включенням глинистої маси, уламків породи, віток та корінь дерев; в ніжній частині вагону ця маса змерзла, спресована до монолітного стану із включенням снігу.

З викладеного вбачається, що отримане МПП «Регіон-Донбас» вугілля, яке було направлено  Зміївською ТЕС,  за показниками, визначеними в Сертифікаті відбору проб за  реєстраційним номером UА 03026/2007/2.0 від 12.02.07року, не відповідає показниками, які були зафіксовані в Сертифікаті відбору проб та випробувань  за реєстраційним номером UА 02214/2007/2.0 від 04.02.2007, виданий тією ж організацією під час отримання цього вугілля Зміївською ТЕС.

Враховуючи викладене та понесені позивачем збитки, останній звернувся до господарського суду з розглядуваним спором.

Відповідно до статті 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого), без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Частина 3 статті 1212 ЦК України визначила, що положення цієї глави застосовуються зокрема до таких вимог про: витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно статті 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі, а у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Приймаючи до уваги заявлені позивачем вимоги, а саме: зобов'язати відповідачів солідарно  повернути: 485,00 тон вугілля марки Т (0-100) із такими якісними показниками: загальна волога – 13,3%; зольність – 28,0%; загальна сірка – 4,33%; вихід летючих речовин – 9,6%; нижча теплота згорання - 4 866 Ккал/кг, а у випадку неможливості повернення зазначеного майна – відшкодування його вартості, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

  Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення. Частиною 1 ст. 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого  майнового права та інтересу,  а частиною 2 тієї ж статті встановлено, що способами захисту цивільних прав можуть бути, зокрема,  визнання права;  визнання правочину недійсним;  припинення дії, яка порушує право;  відновлення становища, яке існувало до порушення;  примусове виконання обов'язку в натурі;  зміна правовідношення;  припинення правовідношення;  відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;  відшкодування моральної (немайнової) шкоди; а також, суд може захистити цивільне право іншим способом, який передбачений Господарським Кодексом України, а саме, ст.. 20, в якій встановлено,  що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, зачіпають права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

У перелічених засобах захисту, ані Цивільним кодексом України, ані Господарським кодексом України не передбачений альтернативний спосіб захисту, як заявлено позивачем    ”... або...або”.

Вимога позивача про повернення Продукції з відповідними показниками, а у випадку неможливості – відшкодування його вартості - є двома самостійними вимогами, і лише позивач визначає який саме спосіб захисту буде ним використовуватися для відновлення порушеного права.

       З матеріалів справи вбачається, що кінцевим вантажоотримувачем була Зміївська ТЕС ВАТ „Державна енергогенеруюча компанія „Центренерго” м. Київ, саме під час прийняття нею Вугілля, була встановлена його невідповідність характеристиці, зазначеній у додатковій угоді № 1 від 25.01.07року до договору  № Р-12 від 09.10.06року та договору № 146 від 24.02.06року.

      Після надання  Позивачем згоди на повернення Продукції, Зміївська ТЕС ВАТ „Державна енергогенеруюча компанія „Центренерго” м. Київ,  відправило Вугілля на адресу МПП „Регіон-Донбас”, з яким Позивач, ТОВ Бізнес агенція „Династія-Донецьк” м. Донецьк, уклав  договір про надання послуг зі зберігання вантажів, однак під  час розвантаження знов була встановлена невідповідність, але вже нормам, зазначеним в Сертифікаті відбору проб  № UА 02214/2007/2.0 від 04.02.2007р.  

     Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне встановити той факт, що вугілля деякий час перебувало на території Зміївської ТЕС ВАТ „Державна енергогенеруюча компанія „Центренерго” м. Київ, а пізніше було переправлено до МПП „Регіон-Донбас, тому зобов'язаною стороною в поверненні безпідставно набутого майна є саме ВАТ „Державна енергогенеруюча компанія „Центренерго” м. Київ, оскільки відокремлений структурний підрозділ в особі Зуївської ТЕС не є юридичною особою.

      В роз'ясненні Вищого арбітражного суду України від 28.07.1994року „Про участь в арбітражному процесі відособлених підрозділів юридичних осіб” зазначається,  що  коло повноважень відособленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суду повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останнього. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа від імені якої дії відособлений підрозділ, і стягнення здійснюється господарським судом з юридичної особи або на її користь.

        З огляду на викладене, вимоги заявлені позивачем до ПП „Мартекс”  м. Маріуполь, є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Стосовно вимоги позивача про відшкодувати збитків у сумі 43 924,88 грн. суд пояснює наступне:

Збитки - це витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, збитки визначаються, як втрата, якої особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно ст. 623 Цивільного кодексу України сторона, яка порушила зобов'язання повинна відшкодувати заподіяні в результаті цього збитки. При цьому розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Пунктом 1 ст.224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Згідно ст.225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, в тому числі, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Розглядаючи позовні вимоги щодо стягнення збитків, суд виходить з того, що складовою збитків є наявність збитків, протиправна поведінка боржника, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками.

Позивач був вимушений понести такі витрати, як витрати на оплату послуг по перевезенню вугільної продукції зі станції Лиман до станції Єнакієве (залізн. тариф) в сумі 10 022,4 гривень з ПДВ, які були сплачені частково в сумі  5 000,00 гривень на користь відповідача-1; витрати по розвантаженню та обслуговуванню розвантаження і розвантажених вагонів №№ 63852065; 67661942; 64484108, 68559337, 67382655, 60461076, 66012113 в сумі 22 624,88 грн., що були сплачені на користь МПП «Регіон-Донбас»; витрати у відповідності до договору № 01/02/07-Усл/Д про надання послуг по зберіганню вантажів за зберігання вугільної продукції, повернутої від відповідача-1, в сумі 15 000,00 гривень з ПДВ, сплачених на користь МПП «Регіон-Донбас» із розрахунку 1 500,00 гривень в місяць за 10 місяців; витрати на оплату послуг ТОВ «ССІ Україна Лімітед» (дочірнє підприємство австралійської компанії «ССІ Холдінг Лтд.») по здійсненню відбору проб вугільної продукції та їх випробування в сумі 1300,00 гривень з ПДВ, викладене підтверджується матеріалами справи.

Згідно статті 690 ЦК України та статті 268 ГК України, на покупця покладається обов'язок по забезпеченню повернення саме того товару, який не був ним прийнятий. При цьому, частиною 3 статті 690 ЦК України прямо визначено, що продавець відшкодовує покупцю лише ті витрати, які пов'язані із зберіганням та поверненням саме товару, а не чогось іншого.

Статтею 611 ЦК України зазначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Як встановлено  ст.. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права бо законні інтереси якого порушено.

У відповідності зі ст. 225 Господарського кодексу України, до складу збитків включаються, зокрема, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів  тощо), понесені   стороною,  яка  зазнала  збитків  а також  неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона,  яка зазнала   збитків,  мала  право  розраховувати  у  разі  належного виконання зобов'язання другою стороною.

Крім того, необхідними умовами цивільно-правової відповідальності по відшкодуванню збитків  за загальними правилами є:

-          протиправність поведінки особи;

-          збитки, як результат протиправної поведінки;

-          причинний зв'язок між протиправною поведінкою і завданими збитками;

-          вина  особи, що заподіяла збитками;

Відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад  цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним  взятих на себе зобов'язань, оскільки в даному випадку його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі (ст.. 226 ГК України).

Відповідно зі ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності

Виходячи з наведеного, безпідставно понесені позивачем витрати є збитками, що завдані йому внаслідок неправомірної поведінки відповідача-2 по поверненню не тієї вугільної продукції, що була поставлена позивачем.

Виходячи з цього та зазначених положень цивільного та господарського законодавства відповідач-2 зобов'язаний відшкодувати позивачу понесені останнім збитки.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено  рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст.ст.22, 526, 527, 610, 623, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.67, 193, 224, 225, 228 Господарського кодексу України, Закону України „Про податок на додану вартість”, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 26, 33, 34, 38, 43, 49, 69, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України,  господарський суд:-

В И Р I Ш И В :

       Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес агенція „Династія-Донецьк” м. Донецьк до Приватного підприємства „Мартекс” м. Маріуполь та Відкритого акціонерного товариства „Державна енергогенеруюча компанія „Центренерго” м. Київ щодо  солідарного  повернення  485,00 тон вугілля марки Т (0-100) із такими якісними показниками: загальна волога – 13,3%; зольність – 28,0%; загальна сірка – 4,33%; вихід летючих речовин – 9,6%; нижча теплота згорання - 4 866 Ккал/кг, а у випадку неможливості повернення зазначеного майна – відшкодування його вартості та відшкодувати збитки у сумі 43 924,88 грн. – задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Державна енергогенеруюча компанія „Центренерго” (адреса реєстрації: 03151, м. Київ, вул. Народного повстання, 1; адреса для листування: 03032, м. Київ, вул.. Комінтерна, 27, ЄДРПОУ 22927045) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес агенція „Династія-Донецьк” (адреса реєстрації: 83003, м. Донецьк, пр-т. Ілліча, б. 85, фактичне місцезнаходження: 83052, м. Донецьк, вул. Краснофлотська, 82/44, п/р 26006301002386 в ДФ ВАТ ВТБ Банк м. Донецьк, МФО 335571, ЄДРПОУ 32388940) – збитки у розмірі 43 924,88 грн., державне мито у сумі 477,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312,50 грн.

Зобов”язати Відкрите акціонерне товариство „Державна енергогенеруюча компанія „Центренерго” (адреса реєстрації: 03151, м. Київ, вул. Народного повстання, 1; адреса для листування: 03032, м. Київ, вул.. Комінтерна, 27, ЄДРПОУ 22927045) повернути  Товариству з обмеженою відповідальністю Бізнес агенція „Династія-Донецьк” (адреса реєстрації: 83003, м. Донецьк, пр-т. Ілліча, б. 85, фактичне місцезнаходження: 83052, м. Донецьк, вул. Краснофлотська, 82/44, п/р 26006301002386 в ДФ ВАТ ВТБ Банк м. Донецьк, МФО 335571, ЄДРПОУ 32388940) - 485,00 тон вугілля марки Т (0-100) із такими якісними показниками: загальна волога – 13,3%; зольність – 28,0%; загальна сірка – 4,33%; вихід летючих речовин – 9,6%; нижча теплота згорання - 4 866 Ккал/кг.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог до Відкритого акціонерного товариства „Державна енергогенеруюча компанія „Центренерго” м. Київ – відмовити.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес агенція „Династія-Донецьк” м. Донецьк до Приватного підприємства „Мартекс” м. Маріуполь  - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дати його прийняття.

Суддя