Рішення

від 17.08.2009 по справі 22/311

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

22/311

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  22/311

17.08.09

За позовом  Приватного підприємства «Видавництво «Махаон-Україна»

до                  Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестер Україна»

про                стягнення заборгованості та штрафних санкцій

                                                                                                                               суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача:         Князьський О.С. (довіреність від 01.04.2009р.);

від відповідача:     не з'явились;

В судовому засіданні 17.08.2009р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Видавництво «Махаон-Україна»(надалі ПП «Видавництво «Махаон-Україна», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестер-Україна»(надалі ТОВ «Вестер-Україна», відповідач) заборгованості за отриману книжкову продукцію із урахуванням індексу інфляції в сумі 37 707, 60 грн., три проценти річних в сумі 655, 50 грн., пені в сумі 5 246, 06 грн..

В ході розгляду справи згідно з поданою заявою, у зв'язку із здійсненим перерахунком суми пені, в межах даної справи позивач просив розглянути вимоги про стягнення  відповідача заборгованості за отриману книжкову продукцію із урахуванням індексу інфляції в сумі 37 707, 60 грн., три проценти річних в сумі 655, 50 грн., пені в сумі 4 115, 84 грн..

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором поставки № 3732 Укр 2008 від 10.06.2008р. не виконані у повному обсязі зобов'язання щодо оплати поставленого товару. Також з урахуванням вимог Цивільного кодексу України заявлено до стягнення суму пені, нарахованих інфляційних збитків та 3% річних.   

Відповідач відзив на позов не надав, в судове засідання не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином. Ухвала суду та позовна заява направлені на юридичну адресу ТОВ «Вестер Україна»(довідка про знаходження в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 07.04.2009р. наявна в матеріалах справи).

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі матеріали, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

10 червня 2008р. між ТОВ «Вестер Україна»та ПП «Видавництво «Махаон-Україна»укладено договір поставки № 3732 Укр 2008 за яким останнє зобов'язувалось передати (поставити) в обумовлені строки (строк) іншій стороні –покупцю товар (товари), а покупець (відповідач у справі) зобовязувався прийняти товар і сплатити за нього визначену грошову суму.

Згідно з п. 7.1 договору приймання товару по кількості, асортименту, товару, що поступив у тарі –по кількості місць, і якості (видимі недоліки, які можна виявити шляхом огляду товару без відкриття тари (упаковки)) проводиться покупцем в момент отримання товару від постачальника. Товар вважається прийнятим покупцем по кількості, асортименту, товар, що поступив в тарі –по кількості місць, і якості, з моменту підписання представником покупця товарно-транспортної накладної та/або товарної накладної.

Поставка товару з приводу оплати за який виник спір у даній справі підтверджується видатковими накладними від 05.11.2008р. №-0002547/1 на суму 2 028, 97 грн., №-0002546/1 на суму 56, 25 грн., від 27.10.2008р. №-0002412/1 на суму 2 110, 20 грн., від 02.10.2008р. №-0002095/1 на суму 2 152, 71 грн., від 11.09.2008р. №-0001866/1 на суму 1 812, 42 грн., №-0001861/1 на суму 93, 75 грн., від 29.08.2008р. №-0001752/1 на суму 675 грн., від 28.08.2008р. №-0001739/1 на суму 2 175 грн., №-0001737/1 на суму 3 556, 59 грн., №-0001733/1 на суму 390, 95 грн., від 13.08.2008р. №-0001642/1 на суму 7 891, 92 грн., №-0001644/1 на суму 322, 50 грн., №-0001641/1 на суму 1 012, 50 грн., від 27.08.2008р. №-0001729/1 на суму 2 400 грн., №-0001730/1 на суму 7 783, 43 грн., накладними на приймання-здачі вантажу перевізнику, податковими накладними що виписувались на поставку такого товару, які у належним чином засвідчених копіях містяться в матеріалах справи.

За умовами договору (п. 9.7 з урахуванням протоколу розбіжностей) оплата товару проводиться шляхом безготівкового розрахунку протягом 45 банківських днів з дня отримання товару покупцем.

Відповідач  взяті на себе зобов'язання по оплаті отриманого товару у повному обсязі не виконав, заборгованість відповідача перед позивачем складає 34 462, 19 грн., та станом на час вирішення спору у вказаній сумі не погашена, доказів які б спростовували визначену суму боргу відповідачем не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною другою статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов'язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням положень п. 9.7 Договору № 3732 Укр 2008 від 10.06.2008р. строк виконання зобов'язань щодо оплати товару переданого згідно накладних зазначених позовній заяві  станом на час вирішення спору є таким, що настав. Розрахунок мав бути здійснений відповідачем протягом 45 банківських днів з дня отримання товару покупцем.

Враховуючи відсутність доказів повної оплати продукції поставленої згідно накладних від 05.11.2008р. №-0002547/1, №-0002546/1, від 27.10.2008р. №-0002412/1, від 02.10.2008р. №-0002095/1, від 11.09.2008р. №-0001866/1, №-0001861/1, від 29.08.2008р. №-0001752/1, від 28.08.2008р. №-0001739/1, №-0001737/1, №-0001733/1, від 13.08.2008р. №-0001642/1, №-0001644/1, №-0001641/1, від 27.08.2008р. №-0001729/1, №-0001730/1, вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 34 462, 19 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню. Документів які б підтверджували наявність розбіжностей у сумі взаєморозрахунків, а також таких які б спростовували здійснений позивачем розрахунок суми боргу, відповідачем, в тому числі на вимоги суду (ухвала від 15.06.2009р.) не надано.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно п. 10.2 Договору № 3732 Укр 2008 від 10.06.2008р. за прострочку оплати отриманого товару, покупець зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної ставки НБУ, яка діяла на момент прострочки, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Стягненню з відповідача підлягає сума пені згідно здійсненого позивачем розрахунку згідно заяви від 17.08.2009р., що проведений у відношенні суми заборгованості за кожною накладною з урахуванням строку настання виконання зобовязання по оплаті та кількістю днів прострочення, за обліковою ставкою 12% встановленою Постановою НБУ № 107 від 21.04.2008р., листом НБУ від 16.02.2009р. № 14-011/778-2395 – в межах строку встановленого законом (не більше ніж за 6 місяців), та складає 4 115, 84 грн. (вказаний розрахунок суми пені є додатком до зави про уточнення вимог).

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність у відповідача перед позивачем заборгованості за поставлений товар, суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 3 245, 41 грн. здійсненого з урахуванням наявної суми заборгованості у відповідному періоді, та з розрахунком 3% річних у розмірі 655, 50 грн. станом на 01.05.2009р. наданими позивачем і вважає такі обгрунтованими.

Факту прострочення сплати суми заборгованості за договором № 3732 Укр 2008 від 10.06.2008р. відповідачем не спростовано, відзиву на позов та контррозрахунку суми штрафних санкцій на вимоги ухвали суду не надано, доказів здійснення розрахунків у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита сплачені позивачем в розмірі 424, 78 грн. покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

В іншій частині здійснені позивачем витрати по сплаті державного мита не підлягають стягненню з відповідача, оскільки зменшення позовних вимог у зв'язку невірністю заявленої до стягнення суми, не пов'язане з діями відповідача.

Відповідно до ч. 2 п. 4.2 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України»якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення покладаються на відповідача в силу положень ч. 5 ст. 49 ГПК України.

Заявлена до стягнення з відповідача сума витрат по оплаті послуг адвоката в розмірі 3000 грн. не підлягає стягненню з останнього виходячи з наступного.

В абзаці третьому пункту 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 № 01-8/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права" зазначено, що при визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат. Зазначених доказів та обґрунтувань позивачем до матеріалів справи не надано.

Враховуючи здатність кожної юридичної особи бути позивачем та відповідачем у суді, відповідно до частини другої статті 80 Цивільного кодексу України, отримання позивачем юридичних послуг, пов'язаних з представленням інтересів позивача в суді, не є обов'язковими витратами, які особа має зробити для відновлення свого порушеного права, тому витрати по оплаті юридичних послуг не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись  ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Вестер Україна” (04112, м. Київ, вул. Ризька, 8-А, р/р 26005074011501 в ВАТ „Сведбанк” м. Харків, МФО 300164, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 35073676) на користь Приватного підприємства «Видавництво «Махаон-Україна»(04107, м. Київ, вул. підгірна 7/36, кв. 24, р/р 26002012830 в ВАТ «Банк «Український капітал»МФО 320371, ідент. код 30677602) 34 462, 19 грн. (тридцять чотири тисячі чотириста шістдесят дві гривні 19 копійок) основного боргу, 4 115, 84 грн. (чотири тисячі сто п'ятнадцять гривень 84 копійки) пені, 3 245, 41 грн. (три тисячі двісті сорок п'ять гривень 41 копійку) інфляційних збитків, 655, 50 грн. (шістсот п'ятдесят п'ять гривень 50 копійок) 3% річних, 424, 78 грн. (чотириста двадцять чотири гривні 78 копійок) витрат по сплаті державного мита, 312, 50 грн. (триста дванадцять гривень 50 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                                             Р.І. Самсін

                                                                                             дата підписання рішення 25.08.2009