Рішення

від 27.08.2009 по справі 10/127

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/127

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

27.08.09 р.                                                                                     Справа № 10/127                               

Господарський суд Донецької області  у складі:

       головуючогосудді -  Приходько І. В.;

при секретарі судового засідання – Ярош В. В.;

за участю представники сторін:

                           від позивача – Кабанова Л. О. – довіреність;                                                

                           від відповідача – не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні суду справу  

за позовом відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурної одиниці Приазовських електричних мереж м. Маріуполь,      

до відповідача – товариства з обмеженою відповідальністю „Системний елемент” с. Зелений Яр Донецької області,

про стягнення 7337,46грн., -

В С Т А Н О В И В :

           До господарського суду звернувся позивач, відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурної одиниці Приазовських електричних мереж м. Маріуполь, з  позовом  до відповідача,  товариства з обмеженою відповідальністю „Системний елемент” с. Зелений Яр Донецької області, про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію в сумі 5214,10грн., реактивну електроенергію в сумі 308,90грн., перевищення договірних величин у сумі 545,43грн., інфляційних в сумі 1,31грн., 3%  річних в сумі 20,52грн. та пені в сумі 1247,20грн.  за договором про постачання   електричної енергії  №3608 від 19.07.2007р. (далі - Договір).

           В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на Договір та Додатки до нього, рахунки №11/3608 за лютий-березень 2009р. та №11/3608.101420 від 30.03.2009р., розрахунок заборгованості, невиконання відповідачем своїх зобов'язань.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив не надав, поважних причин нез'явлення не сповістив.  

Згідно довідки Головного управління статистики у Донецькій області №14/4-20/2793 від 16.06.2009р. юридична адреса відповідача співпадає з адресою, що вказана у позовній заяві.  

Крім того, відповідно  до  положень  69 Господарського  процесуального  кодексу  України  спір має  бути вирішений    у  строк  не  більше двох  місяців.

Справа  надійшла  до  суду  03.06.2009р. Ухвалою голови господарського суду Донецької області від 07.07.2009р. строк розгляду справи був продовжений на один місяць. Таким чином  розгляд  справи  має  бути  закінчений  в  строк  до 03.09.2009р.

Суд вважає надані позивачем  документи  достатніми для розгляду спору по суті та, відповідно до ст. 75  Господарського процесуального кодексу України,  позов розглянуто за наявними у справі матеріалами  за  відсутності   відповідача.

         Розглянув  матеріали  справи,  додатково  представлені  документи,  заслухав  пояснення  позивача,  оцінив  докази за своїм внутрішнім переконанням, суд  приходить  до  висновку,  що  позовні  вимоги  підлягають частковому задоволенню  з   наступних   підстав.

  Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

        Судом встановлено, що між сторонами був укладений договір про постачання   електричної енергії №3608 від 19.07.2007р., згідно з яким постачальник (позивач)  зобов'язався продавати електричну енергію, а споживач зобов'язався оплачувати електроенергію та здійснювати інші платежі згідно з умовами Договору.  

Відповідно до п.9.5 Договір набирає чинності  з  дня його  підписання  і  укладається  на  строк  до  31.12.2007р. та вважається продовженим на наступний календарний рік якщо за місяць до його закінчення сторонами не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Договір  підписаний  сторонами  та  скріплений  печатками.  

Згідно умов Договору (п.п. 2.2.2, 2.3.4, 2.3.5), постачальник зобов'язався постачати споживачу електроенергію як різновид товару, а споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку № 5 „Порядок розрахунків за електроенергію” та №6 „Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії”.

Відповідно до п. 20 Додатку №5 до Договору, оплата отриманих споживачем рахунків, зокрема, за спожиту активну та реактивну електроенергію, повинна виконуватись у п'ятиденний термін з дня їх отримання.

Як убачається з наданих позивачем документів позивачем здійснювалось постачання підприємству  відповідача  електричної енергії згідно з умовами Договору,  що  підтверджується актами приймання-передачі електроенергії за лютий-березень 2009р.

Рахунки на оплату спожитої електроенергії №11/3608 за лютий-березень 2009р. був вручені для оплати відповідачеві 23.02.2009р. та 11.03.2009р. відповідно, про що свідчать підпис уповноваженої особи відповідача та копія реєстру рекомендованої кореспонденції.  

Приймаючи  рішення, суд  враховує  наступне.

Відповідно до ст.11  Цивільного  кодексу  України підставами  виникнення  цивільних  прав  та обов'язків  є зокрема  договори  та  інші  правочини.

      Як  визначено  положеннями  526  Цивільного  кодексу  України  суб'єкти  господарювання  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання  належним  чином  відповідно до  умов  укладеного  договору.

Відповідно до п. 20 Додатку №5 до Договору, оплата отриманих споживачем рахунків, зокрема, за спожиту активну та реактивну електроенергію, повинна виконуватись у п'ятиденний термін з дня їх отримання.

      Як  убачається  з  матеріалів справи, відповідачем рахунки за лютий-березень 2009р. сплачені не були.

Статтею  530  Цивільного  кодексу  України  визначено, якщо у  зобов'язані   встановлений  строк (термін  його  виконання,  то  воно  підлягає  виконанню  у  цей  строк (термін).

          Положеннями  частини першої статті  193  Господарського  кодексу  України  визначено,  що суб'єкти  господарювання  та  інші учасники  господарських  відносин  повинні виконувати  господарські  зобов'язання  належним  чином  відповідно  до  закону,  інших  правових  актів,  договору.

        У  частині  сьомій  вказаної статті  визначено,  що  одностороння  відмова  від виконання  зобов'язань,  крім  випадків,  передбачених  законом  не  допускається.

Таким  чином,  суд  приходить  до висновку,  що  внаслідок несвоєчасної оплати відповідачем електричної енергії, що була поставлена за Договором, з боку відповідача виник борг  за  лютий-березень 2009р. за спожиту активну електроенергію в сумі 5214,10грн. та реактивну електроенергію в сумі 308,90грн., що підтверджується матеріалами справи.

      Враховуючи викладене,  суд  приходить  до висновку,  що  позовні  вимоги щодо  стягнення  боргу  за спожиту  активну електроенергію в сумі 5214,10грн. та реактивну електроенергію в сумі 308,90грн. за Договором підлягають  задоволенню  в повному обсязі.  

Відповідно  до  ст.625  Цивільного  кодексу  України,  боржник, який  прострочив  виконання  грошового  зобов'язання, на  вимогу  кредитора  зобов'язаний сплатити  суму боргу з  урахуванням  встановленого  індексу  інфляції  за весь  період  прострочення,  а  також  сплатити 3 % річних від  простроченої суми.

    Суд прийшов до висновку про наявність основного боргу за спожиту електроенергію в  сумі  5214,10грн. та реактивну електроенергію в сумі 308,90грн., який утворився  за  лютий-березень 2009р.

   Розглянув розрахунок інфляційних та 3% річних  наданій позивачем,  суд приходить до висновку про їх вірне нарахування та, з огляду на зазначене, позовні вимоги про стягнення інфляційних в сумі 1,31грн. та 3% річних в сумі 20,52грн. підлягають задоволенню у повному  обсязі.

 Що  стосується  позовних  вимог  про  стягнення  пені в сумі 1247,20грн. за  прострочення платежів,  суд  приходить  до  висновку,  що  вони також  підлягають  задоволенню  з  наступних  підстав.

         Відповідно  до  положень  ст.230  Господарського  кодексу  України, штрафними  санкціями  визнаються  господарські  санкції  у  вигляді  грошової  суми (неустойка,  штраф,  пеня),  яку  учасник  господарських  відносин зобов'язаний  сплатити  у  разі  порушення  ним правил  здійснення господарської  діяльності,  невиконання  або  неналежного  виконання  господарського  зобов'язання.

Умовами Договору  (п. 4.2.1) у разі прострочення платежів споживач сплачує пеню у розмірі 0,5%  за кожен день прострочення, враховуючи день фактичної оплати.

    Суд прийшов до висновку про наявність основного боргу за спожиту електроенергію в  сумі  5214,10грн. та реактивну електроенергію в сумі 308,90грн., який утворився  за  лютий-березень 2009р.

Відповідно до ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

         Перевіривши розрахунок щодо нарахованої позивачем суми пені, період,  за  який  вона нарахована, суд  вважає  помилковим незастосування  позивачем положень Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” щодо  подвійної облікової ставки НБУ, тому приходить  до  висновку,  що   вимоги  про стягнення пені підлягають частковому задоволенню  на суму 333, 49грн. В решіт позовних вимог про стягнення пені на суму 913,71грн. суд відмовляє.

Щодо вимог про стягнення санкцій за перевищення договірних величин споживання в сумі 545,43грн. суд виходить з наступного.

Пунктом 5.1 Договору сторони встановили, що договірні величини споживання  електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 01 листопада поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії.

      Згідно Додатку до Договору місячний обсяг договірної величини у березні 2009р. встановлюється у розмірі 6 500кВт/г.      

        Положеннями  пункту 6.14  Правил  користування  електричною  енергією,  затверджених НКРЕУ № 28  від 31.07.1996 р., визначено,  що  перевищення  договірної  величини  споживання  електричної  енергії  визначається  під  час  підбиття  розрахункового  періоду  на  основі  підтверджених  сторонами  даних  розрахункового  обліку  електричної  енергії  або  актами  прийняття - передавання  електричної  енергії.

        Як убачається з копії Акту прийому–передачі електроенергії за березень 2009р. споживачу (відповідач по справі)  було відпущено у березні 2009р. 7433кВт/г електричної енергії.

Пунктом 4.2.2 Договору сторони передбачили відповідальність за перевищення встановлених у Договорі договірних величин споживання електричної енергії.

        Статтею  26  Закону  України „Про  електроенергетику” передбачено,  що  споживач   зобов'язаний  додержуватись  вимог  нормативно-технічних  документів  та  договору  про  постачання  енергії.

        У  випадку  споживання  електричної  енергії  понад  договірну  величину  споживач  за  розрахунковий  період  сплачує  енергопостачальнику  двократну  вартість  різниці  фактично  спожитої  і  договірної  величини.

Згідно п. 20 Додатку №5 до Договору, оплата отриманих споживачем рахунків повинна виконуватись у п'ятиденний термін з дня їх отримання.   

Представник  позивача  надав  до  суду   копію рахунку №11/3608.101420 від 30.03.2009р. з доказами вручення відповідачу – копія поштової квитанції про направлення рахунку відповідачу.  

       Враховуючи  викладене,  суд  приходить  до  висновку,  що у березні 2009р. споживач  перевищив  граничний  розмір  споживання  договірної  величини  електричної  енергії за  Договором на  933кВт/г.

        Суд  перевірив  наданий  представником  позивача  розрахунок  суми   позову та відповідні  документи, які  стосуються факту споживання  електричної  енергії у березні 2009 р., Протокол  про  відключення  електроустановки  від 11.03.2009 р.  з  показниками  лічильника „069170,9”.

        З  урахуванням  положень  статті  26  Закону, пункту 4.2.2 Договору,  наданого  розрахунку,  суд  приходить  до  висновку,  що   вартість  спожитої  електроенергії  понад  договірну  величину  складає 545,43грн.

         Отже, позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

       Судові  витрати  підлягають  віднесенню  на відповідача у  порядку  передбаченому  ст.49  Господарського  процесуального  кодексу  України.

       На підставі статей 11, 256, 258, 526, 625 Цивільного  кодексу  України, статей 193, 230 Господарського  кодексу  України,  ст. 26  Закону  України „Про  електроенергетику”, керуючись статтями 22, 33, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського  процесуального  кодексу  України,  господарський  суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Частково задовольнити позовні вимоги відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурної одиниці Приазовських електричних мереж м. Маріуполь до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю „Системний елемент”         с. Зелений Яр Донецької області, про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію в сумі 5214,10грн., реактивну електроенергію в сумі 308,90грн., перевищення договірних величин у сумі 545,43грн., інфляційних в сумі 1,31грн., 3%  річних в сумі 20,52грн. та пені в сумі 1247,20грн. за договором про постачання   електричної енергії  №3608 від 19.07.2007р.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Системний елемент” (87023, Донецька область, Володарський район, с. Зелений Яр, вул. Совєтська, 72, ЄДРПОУ 34626635) на користь відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” в особі структурної одиниці Приазовських електричних мереж (87528, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Войнич, 2, ЄДРПОУ 00131096, р/р 260373011294 в ОПЕРВ філії ДОУ ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106)  заборгованість  за спожиту активну електроенергію в сумі 5214,10грн. та перевищення договірних величин у сумі 545,43грн.

3. Стягнути  з товариства з обмеженою відповідальністю „Системний елемент” (87023, Донецька область, Володарський район, с. Зелений Яр, вул. Совєтська, 72, ЄДРПОУ 34626635) на користь відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” в особі структурної одиниці Приазовських електричних мереж (87528, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Войнич, 2, ЄДРПОУ 00131096, р/р 26004900175231 у ПУМБ м. Маріуполя, МФО 335742) інфляційні в сумі 1,31грн., 3%  річних в сумі 20,52грн. та пеню в сумі 333, 49грн.

4. Відмовити у задоволенні позовних вимог відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурної одиниці Приазовських електричних мереж м. Маріуполь до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю „Системний елемент”         с. Зелений Яр Донецької області, про стягнення пені в сумі 913,71грн.

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Системний елемент” (87023, Донецька область, Володарський район, с. Зелений Яр, вул. Совєтська, 72, ЄДРПОУ 34626635) на користь відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” в особі структурної одиниці Приазовських електричних мереж (87528, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Войнич, 2, ЄДРПОУ 00131096, р/р 26004900175231 у ПУМБ м. Маріуполя, МФО 335742)  витрати  по  сплаті  державного  мита в сумі 89,30грн. та витрати по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 273,59рн.

Видати наказ після вступу рішення у законну силу.

Суддя                                                               Приходько І.В.                               

Надруковано 3 прим.:

1 прим. – позивачу;

1 прим. – відповідачу;

1 прим. – у справу.