53/358
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 53/358
17.08.09
За позовом Приватного підприємства «Серж-Контур»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «НК Альфа-Нафта»
про стягнення 51 924,00 грн.
Суддя Грєхова О. А.
Представники:
від позивача: Сьора О.М.- представник по довіреності № 9 від 09.07.2009р., Діхтяренко Л.В.- представник по довіреності № 7 від 09.07.2009р., Діхтяренко С.П.- директор.
від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «НК Альфа-Нафта»заборгованості за Договором № 341/3-СП від 07.03.2008р. в розмірі 51 924,00 грн., в тому числі 42 211,20 грн. –основний борг, 5 014,80 грн. –пеня, 1 266,34 грн. –3% річних, 3 431,66 грн. –збитки від інфляції, 5 192,40 грн. –витрат на оплату послуг адвоката.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2009р. порушено провадження по справі № 53/358, розгляд справи призначено на 10.07.2009р.
У зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідач розгляд справи відкладено на 17.08.2009р.
Представник позивача надав суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої сума заборгованості відповідача 52 472,19 грн., в тому числі 42 211,20 грн. –основний борг, 5 014,80 грн. –пеня, 849,86 грн. –3% річних, 4 396,33 грн. – збитки від інфляції.
Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Таким чином, суд приймає до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог.
Представник позивача в судовому засіданні 17.08.2009р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
17.08.2009р. відповідач по справі через відділ Діловодства Господарського суду міста Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити участь представника в судовому засіданні.
Розглянувши подане клопотання про відкладення розгляду справи, суд зазначає, що неможливість представника забезпечити явку в судове засідання не є підставою для відкладення розгляду справи в розумінні ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оскільки в даному випадку відповідач мав можливість скористатись правилами ст. 28 Господарського процесуального кодексу України та ст. 244 Цивільного кодексу України. Крім того, суд вважає за необхідне нагадати відповідачу, що відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строк вирішення господарського спору обмежений.
Ухвала Господарського суду про порушення провадження у справі була отримана відповідачем 07.07.2009р., про що свідчить відмітка останнього на повідомленні про вручення поштового відправлення.
Таким чином, суд вважає що у відповідача було достатньо часу для належної підготовки до судового засідання та забезпечення явки представника, а відтак відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.
При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 17.08.2009р. за згодою представника позивача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
В С Т А Н О В И В:
Відповідно до частини 1 ст. 11 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Згідно з частиною 2 зазначеної статті, підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
07.03.2008р. між сторонами у справі укладено Договір підряду відповідно до умов якого Субпідрядник в межах Договірної ціни зобов'язується на свій ризик власними або за рахунок інших, із власних матеріалів, які передбачені проектом та кошторисом пусконалагоджувальні роботи на об'єкті: АГЗС в комплексі з АЗС с. Бабина, автодорога Самбір-Львів, Самбірського р-ну, Львівської області, надалі по тексту роботи, здати в установлені п 2.2.1 строки, виконання роботи Замовнику (п. 1.1 Договору № 341/3-СП від 07.03.2008р.).
Відповідно до п. 2.2.1 Договору Субпідрядник бере на себе зобов'язання виконати роботи на об'єкті протягом 45 календарних днів. Про початок роботи складається акт. Акт направляється Субпідрядником Замовнику.
Пунктом 5.1 Договору № 341/3-СП від 07.03.2008р. передбачено, що Замовник до початку робіт перераховує Субпідряднику аванс в розмірі 80 121,53 грн., ПДВ 20% - 16 024,30 грн., всього 96 145,84 грн. Підставою для оплати є рахунок-фактура Субпідрядника. Авансовий платіж утримується при розрахунках за виконані роботи.
При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що відповідач перерахував позивачу аванс в розмірі 96 145,84 грн., що підтверджується карткою рахунку :361 Контрагенти: Альфа-Нафта : Замовлення : Договір № 341/3-СП (07.03.08) за 01.03.08-28.02.09 (копія знаходиться в матеріалах справи).
Розрахунки за виконі роботи проводяться Замовником на підставі акту прийому-виконання робіт по формі КБ-2в і довідки про вартість форми КБ-3 шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Субпідрядника протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання довідки форми КБ-3 та акту форми КБ-2в. Підставою для оплати є рахунок-фактура Субпідрядника (п. 5.2 Договору № 341/3-СП від 07.03.2008р.).
В Додатковій угоді № 2 до Договору № 341/3-СП від 07.03.2008р. сторони у справі погодили договірну ціну, яка складає суму в розмірі 288 726,60 грн., в тому числі і ПДВ.
Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором підряду.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Як зазначено в ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником –як замовник.
Субпідрядник належним чином дотримався умов Договору № 341/3-СП від 07.03.2008р. та виконав пусконалагоджувальні роботи, що підтверджується актом № 1 приймання виконаних підрядних робіт за березень 2008р., актом № 2 приймання виконаних підрядних робіт за березень 2008р., актом № 3 приймання виконаних підрядних робіт за березень 2008р., актом № 4 приймання виконаних підрядних робіт за березень 2008р., актом № 5 приймання виконаних підрядних робіт за червень 2008р., довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за березень 2008р., довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за червень 2008р., довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2008р. підписаними сторонами без зауважень, належним чином завірені копії яких знаходяться в матеріалах справи (оригінали оглянуті в судовому засіданні).
Матеріали справи свідчать, що відповідач по справі частково оплатив виконані позивачем підрядні роботи відповідно до Договору підряду. Таким чином, відповідач не сплатив позивачу за виконані роботи грошову суму в розмірі 42 211,20 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач направляв на адресу відповідача рахунок-фактуру № СФ-0000028 від 28.11.2008р. на оплату 42 211,20 грн. На доказ направлення рахунку-фактури позивач надав суду належним чином завірену копію фіскального чеку поштового відправлення № 8497 від 25.02.2009р. та опису вкладення в цінний лист від 25.02.2009р.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.
Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З наданих Приватним підприємством «Серж-Контур»доказів вбачається, що позивач виконав свої зобов'язання, покладені на нього договором.
Відповідачем не подано будь-яких доказів на спростування обставин, які повідомлені позивачем.
Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання зобов'язання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Судом встановлено, що сторони погодили строк виконання зобов'язання щодо оплати вартості виконаних робіт (п. 5.2 договору), проте відповідач в порушення вимог чинного законодавства та умов договору за виконані підрядні роботи розрахувався частково з порушенням строків, встановлених в договорі.
Крім того, 30.01.2009р. позивач направляв на адресу відповідача претензію про оплату боргу. На доказ направлення вимоги від 30.01.2009р. позивач надав суду належним чином завірену копію опису вкладення в цінний лист від 30.01.2009р.
Матеріали справи свідчать що відповідач покладені на нього зобов'язання щодо оплати за виконані підрядні роботи в повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 42 211,20 грн. грн., що також підтверджується листом позивача підписаним директором та головним бухгалтером.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем свого обов'язку щодо належного виконання зобов'язань по договору, відповідно вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 42 211,20 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню в заявленій сумі.
Позивач також просить стягнути з відповідача 5 014,80 грн. –пені, 849,86 грн. –3% річних, 4 396,33 грн. –збитків від інфляції.
Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.
Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої законодавством відповідальності.
Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно зі ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.
Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій –неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як вбачається з пункту 7.2.1 Договору № 341/3-СП від 07.03.2008р. за порушення строків оплати, передбачених даним Договором, Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої оплати за кожний день прострочки.
Позивач надав суду розрахунок пені за неналежне виконання відповідачем умов Договору № 341/3-СП від 07.03.2008р. в розмірі 5 014,80 грн. відповідно до пункту 7.2.1 Договору та чинного законодавства України.
Таким чином, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 5 014,80 грн.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором .
З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення 3% річних в сумі 849,86 грн. та збитків від інфляції в сумі 4 396,33 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на надання правової допомоги в сумі 5 192,40 грн. слід зазначити наступне.
Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України до складу судових витрат входить оплата, зокрема, послуг адвоката, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
Відшкодування цих витрат здійснюється за наявності документального підтвердження витрат, пов'язаних з угодою про надання послуг щодо ведення справи у суді, та належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.
До матеріалів справи позивач надав оригінал розрахункової квитанції № серії 101907 від 11.06.2009р. про сплату за адвокатські послуги в розмірі 5 192,40 грн., копію Договору від 22.12.2008р. про надання правової допомоги, Акт про виконання зобов'язань, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 308/н.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в сумі 5 192,40 грн., підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до положень статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Враховуючи те, що позивач, при поданні заяви про збільшення розміру позовних вимог, не доплатив державне мито, то сума недоплаченого державного мита в розмірі 5,48 грн. стягується з відповідача в доход Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В И Р І Ш И В :
1.Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НК Альфа-Нафта»(01133, м. Київ, вул. Лесі Українки, 26; ідентифікаційний код 31088169 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Приватного підприємства «Серж-Контур»(25014, м. Кіровоград, пр-т Інженерів, 11; ідентифікаційний код 23100460) основний борг в сумі 42 211 (сорок дві тисячі двісті одинадцять) грн. 20 коп., пеня в сумі 5 014 (п'ять тисяч чотирнадцять) грн. 80 коп., 3% річних в сумі 849 (вісімсот сорок дев'ять) грн. 86 коп., збитки від інфляції в сумі 4 396 (чотири тисячі триста дев'яносто шість) грн. 33 коп., витрат на правову допомогу в сумі 5 192 (п'ять тисяч сто дев'яносто дві) грн. 40 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 519 (п'ятсот дев'ятнадцять) грн. 24 коп. та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НК Альфа-Нафта»(01133, м. Київ, вул. Лесі Українки, 26; ідентифікаційний код 31088169 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) в доход державного бюджету України 5 (п'ять) грн. 48 коп. державного мита.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Грєхова О.А.
Дата підписання:
27.08.2009р.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 17.08.2009 |
Оприлюднено | 08.10.2009 |
Номер документу | 4850905 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Грєхова О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні