Ухвала

від 10.08.2015 по справі 910/21729/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

10.08.2015№ 910/21729/14

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., при секретарі судового засідання Грабовській А.С.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні

справу № 910/21729/14

за позовом приватного акціонерного товариства "Одеська Кіностудія", м. Одеса,

до Міністерства культури України, м. Київ,

товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Будущеє", м. Одеса,

Державного агентства України з питань кіно, м. Київ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Фонд державного майна України, м. Київ,

про визнання недійсною додаткової угоди від 27.07.2007 №2 до договору від 10.05.2003 №15/05/03 та стягнення 24 360 грн. компенсації,

за участю представників:

позивача - Духовної О.В. (довіреність від 20.08.2014 №б/н);

відповідача-1 - Петасюк Л.В. (довіреність від 14.01.2015 №43/11/10-15);

відповідача-2 - Неверко О.Я. (довіреність від 23.10.2014 №243);

відповідача-3 - Александрова М.І. (довіреність від 14.07.2015 №34415/11-15);

третьої особи - Зубенка М.О. (довіреність від 03.08.2015 № 298),

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Одеська Кіностудія" (далі - ПрАТ "Одеська Кіностудія") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням заяви від 24.11.2014 про зміну предмету позову) до Міністерства культури України (далі - Міністерство) та товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Будущеє" (далі - Фірма) про:

визнання недійсною укладеної Державною службою кінематографії Міністерства культури і туризму України (далі - Служба кінематографії) і Фірмою додаткової угоди від 27.07.2007 №2 (далі - Додаткова угода №2) до договору від 10.05.2003 №15/05/03 (далі - Договір №15/05/03), укладеного Міністерством культури і туризму України та Фірмою;

стягнення з Міністерства і Фірми компенсації, отриманої внаслідок порушення авторського права за передання виключного майнового права на використання фільмів Фірмою у сумі 24 360 грн., що складає 20 (двадцять) мінімальних заробітних плат.

Позов мотивовано тим, що Додаткова угода №2 підлягає визнанню недійсною, оскільки її зміст суперечить чинному законодавству, зокрема, статті 475 Цивільного кодексу Української РСР та статті 31 Закону України "Про авторське право і суміжні права".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.12.2014 до участі у справі №910/21729/14 залучено Державне агентство України з питань кіно (далі - Агентство) як іншого відповідача.

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.01.2015 у справі №910/21729/14 (суддя Зеленіна Н.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2015 (колегія суддів у складі: суддя Верховець А.А. - головуючий, судді Шипко В.В. і Остапенко О.М.), у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.06.2015 (колегія суддів у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Львов Б.Ю. і Палій В.В.) судові рішення попередніх судових інстанцій з даної справи скасовано; справу №910/21729/14 передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Підставами для скасування рішення місцевого і постанови апеляційного господарських судів зі справи стало те, що господарські суди, розглядаючи справу:

- дійшли передчасного висновку про те, що, зокрема, зміст Додаткової угоди №2 не суперечить Цивільному кодексу України та іншим актам цивільного законодавства, а сторони при її укладенні мали необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- не з'ясували у позивача, з яких саме конкретних підстав, передбачених статтями 203 і 215 Цивільного кодексу України, він просить визнати недійсною Додаткову угоду №2.

За результатами повторного автоматичного розподілу справу №910/21729/14 передано судді Марченко О.В. для розгляду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.06.2015 суддею Марченко О.В. прийнято справу №910/21729/14 до свого провадження; розгляд справи призначено на 20.07.2015.

Міністерство 05.08.2015 подало суду письмове пояснення, в якому зазначило таке: датою державної реєстрації юридичної особи державного підприємства «Одеська кіностудія художніх фільмів» (далі - ДП «Одеська кіностудія художніх фільмів») є 10.12.1996, а відповідно до законодавства, чинного на момент створення підприємства, майнові авторські права на створені фільми перебували у власності держави; відповідно до норм чинного законодавства державними підприємствами є підприємства, що діють на основі державної власності, а Декретом Кабінету Міністрів України від 15.12.1992 №8-92 «Про управління майном, що є у загальнодержавній власності» покладено на міністерства на інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи державної виконавчої влади здійснення функцій щодо управління майном, що є у загальнодержавній власності, тому майно ДП «Одеська кіностудія художніх фільмів», яке належало до сфери управління Міністерства культури і туризму України, було закріплене за ним на праві господарського відання, в свою чергу, форма власності майна - державна власність; протягом 2005 та 2006 року існували дві окремі самостійні юридичні особи - закрите акціонерне товариство «Одеська кіностудія» та ДП«Одеська кіностудія художніх фільмів», а з моменту припинення ДП «Одеська кіностудія художніх фільмів» правовласником та балансоутримувачем авторських майнових прав інтелектуальної власності на фільми, створені даним підприємством за період з 1953 по 2003 роки (далі - фільми) стало Міністерство культури та туризму України, тому майнові авторські права на створені фільми завжди належали державі; ПрАТ "Одеська Кіностудія" як підприємство не відноситься до державної форми власності та не є правонаступником ДП «Одеська кіностудія художніх фільмів», тому до ПрАТ "Одеська Кіностудія" ніколи не переходили майнові авторські права на створені ДП «Одеська кіностудія художніх фільмів» фільми; враховуючи обставини, що Додаткова угода не містить критеріїв для визнання правочину недійсним, визначених постановою пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» та чинним законодавством, правові підстави для визнання Додатку недійсним відсутні.

У судовому засіданні 10.08.2015 представник відповідача-1 підтримав доводи, викладені у додаткових поясненнях, проти задоволення позовних вимог заперечив.

Представник позивача у судовому засіданні 10.08.2015 подав суду клопотання про відкладення розгляду справи на пізніший строк у зв'язку із ненадходженням витребуваних у Реєстраційній службі Одеського управління юстиції Одеської області доказів по справі.

Представники відповідачів та третьої особи не заперечили проти задоволення клопотання.

Відповідно до частини першої статті 69 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви, проте частиною третьою вказаної статті передбачено, що у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про можливість задоволення клопотання представників сторін про продовження строку розгляду справи.

Частиною третьою статті 77 ГПК України встановлено, що суддя має право оголосити перерву в засіданні в межах встановленого строку вирішення спору з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі. Судом в розгляді даної справи оголошено перерву до 03.09.2015 об 14 год. 40 хв.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 69, 77, 86 ГПК України, господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити клопотання представників сторін про продовження строку розгляду спору.

2. Продовжити строк розгляду спору до 07.09.2015 включно.

Суддя О. Марченко