Рішення

від 17.08.2009 по справі 8/246/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/246/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.09                                                                          Справа №  8/246/09

Суддя   

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговельний дім “Славія” (69032, м. Запоріжжя, пер. Туристичний, 5)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Каро” (69035, м. Запоріжжя, вул. Седова, 12; 69063, м. Запоріжжя, вул. Комсомольська, 3)

Суддя Попова І.А.

Представники:

Від позивача: Турський Р.В., дов. № 199 від 1507.2009 р.

Від відповідача: не з'явився

Заявлено позовні вимоги про стягнення 5306 грн. 95 коп. основного боргу за договором поставки № ПРП/460 від 04.11.2008 р., 938 грн. 38 коп. пені, 117 грн. 44 коп. річних процентів, 724 грн. 14 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 1486 грн. 35 коп. збитків.

Відповідач в судове засідання 17.08.2009 р. свого представника не направив, про причини неявки суду не повідомив.

В судовому засіданні 17.08.2009 позивачем заявлено клопотання про зменшення розміру позовних вимог. У зв'язку з тим, що відповідач частково сплатив заборгованість у розмірі 800 грн. основного боргу, просить суд стягнути з відповідача 4 506, 94 грн. основного боргу, 938 грн. 38 коп. пені, 117 грн. 44 коп. річних процентів, 724 грн. 14 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 1486 грн. 35 коп. збитків.

Клопотання позивача не суперечить ст. 22 ГПК України, судом задоволено.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 17.08.2009р.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові. В обґрунтування вимог вказує, що 04.11.2008 р. ТОВ “Торговельний дім “Славія” та ТОВ “Фірма “Каро” укладено договір поставки № ПРП/460, за умовами якого позивач зобов'язався  постачати продукти харчування, а відповідач –приймати товар та сплачувати його вартість в терміни та порядку, встановлені умовами договору № ПРП/460. Позивач зазначає, що взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, а відповідач в порушення умов договору оплату за отриманий товар у листопаді 2008 р. –січні 2009 р. здійснив частково у розмірі 20 693 грн. 90 коп., внаслідок чого за ним склалася заборгованість в сумі 4 506 грн. 94 коп. Просить стягнути з відповідача 4 506, 94 грн. основного боргу, 938 грн. 38 коп. пені, 117 грн. 44 коп. річних процентів, 724 грн. 14 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 1486 грн. 35 коп. збитків.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином. Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997р. №02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі,  вважаються  повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Відповідні процесуальні документи надіслані згідно з поштовими реквізитами учасників процесу.

Згідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд встановив, що 04.11.2008 р. ТОВ “Торговельний дім “Славія” (Постачальник) та ТОВ “Фірма “Каро” (Покупець) укладено договір поставки № ПРП/460.

Згідно п. 1.1 договору постачальник зобов'язався  постачати продукти харчування, а відповідач –приймати товар та сплачувати його вартість в терміни та порядку, встановлені умовами договору № ПРП/460.

На виконання вимог даного договору, за  період з листопада 2008 р. –січень 2009 р. позивачем було поставлено продуктів харчування на суму 25 200 грн. 84 коп., що підтверджується видатковими накладними (копії накладних залучені до матеріалів справи).

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо  виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525,526 ЦК України: зобов'язання має виконуватись належним чином.   

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В порушення п. 6.2 договору відповідач частково сплатив суму заборгованості за поставлений товар за  період з листопада 2008 р. –січень 2009 р. у розмірі 19 893 грн. 89 коп.

В судовому засіданні 17.08.2009 р. позивач пояснив, що відповідачем здійснено часткове погашення суми основного боргу у розмірі 800, 01 грн. після порушення провадження у даній справі.

Суд вважає, що провадження по справі в частині стягнення 800, 01 грн. заборгованості підлягає припиненню внаслідок врегулювання спору в добровільному порядку.

Таким чином, сума заборгованості за договором складає  4506 грн. 94 коп., позивачем належним чином обґрунтована та підтверджена матеріалами справи.

Суд вважає, що вимоги про стягнення заборгованості за отримані послуги підлягають задоволенню в сумі 4506 грн. 94 коп.

Вимоги про стягнення неустойки в сумі 938 грн. 38 коп., нарахованої за період з 06.12.2008 р. по 18.06.2009 р., позивач обґрунтовує п. 7.2. договору № ПРП/460, згідно до якого відповідач несе відповідальність за порушення умов договору у вигляді пені в розмірі 0, 5 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ України, яка діяла у період, за який нараховується пеня. Суд знаходить представлений розрахунок обґрунтованим, вимоги не суперечними ст. 232 ГК України та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, вимоги про стягнення річних процентів, нарахованих за період з 06.12.2008 р. по 18.06.2009 р. в сумі 117 грн. 44 коп. та 724 грн. 14 коп. втрат від інфляції грошових коштів за період з грудня 2008 р. по червень 2009 р. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги про стягнення збитків в сумі 1 486 грн. 35 коп., позивач обґрунтовує п. 7.3 договору, згідно якого покупець незалежно від сплати неустойки у випадку прострочки виконання зобов'язань по сплаті партії товару більше 30-ти календарних днів, зобов'язаний компенсувати постачальнику упущену вигоду, розмір якої узгоджений сторонами у розмірі 2% від суми заборгованості, за кожен  день невиконання грошових зобов'язань по сплаті поставленої партії товару.  Суд знаходить представлений розрахунок обґрунтованим, вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, ст. 193 ГК України, 526 ЦК України, керуючись ст.ст. 49, 75, 80 п.1-1, 82-84 ГПК України, суд

                                                            ВИРІШИВ:

Провадження по справі в частині стягнення з відповідача 800, 01 грн. заборгованості припинити.

В іншій частині позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Каро” (69035, м. Запоріжжя, вул. Седова, 12, ЄДРПОУ 22160170) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговельний дім “Славія” (69032, м. Запоріжжя, пер. Туристичний, 5, ЄДРПОУ 31741060) 4 506 грн. 94 коп. основного боргу, 938 грн. 38 коп. пені, 117 грн. 44 коп. річних процентів, 724 грн. 14 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 1486 грн. 35 коп. збитків та 414 грн. 50 коп. судових витрат. Видати наказ.

Суддя                                                               І.А. Попова

Рішення підписано 20.08.2009 р.