Рішення

від 06.02.2007 по справі 37/4

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

37/4

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  37/4

06.02.07

За позовом

ДоПроВідкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал”   в особі Розрахункового департаменту   Житлово-будівельний кооператив “Машинобудівник” стягнення 17373,30 грн.

                                                                                 Суддя  Кондратова І.Д.                                                                                                                                                  

Представники сторін:

Від позивача     Суботіна О.В.. – представник за довіреністю № 137 від  12.09.06.

Від відповідача  не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал”   до Житлово-будівельного кооперативу “Машинобудівник” про стягнення 17373,30грн. (основний борг –15655,08 грн., 1718,22грн. - інфляційні витрати) заборгованості відповідно до договору № 03821/4-02 від 10.10.1996 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за надані послуги з водопостачання та водовідведення за період з 01.10.2003 року по 01.11.2006 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2006 р. порушено провадження у справі № 37/4, розгляд справи було призначено на 15.01.2007. о 10-45.

Представник відповідача 15.01.2007 року в судовому засіданні подав суду відзив на позовні вимоги, а також контррозрахунок суми боргу, відповідно до яких визнає основну суму боргу в розмірі 9962,46 грн.

Представник позивача 15.01.2007 року в судове засідання не з'явився, але через канцелярію Господарського суду міста Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з хворобою представника позивача.

Ухвалою від 15.01.2007 р. розгляд справи на підставі ст. 77  Господарського процесуального кодексу України було відкладено до 06.02.2007 року.

В судовому засіданні представник позивача надав суду витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, відповідно до якого станом на 25.10.2006 року Житлово-будівельний кооператив “Машинобудівник” значиться за адресою: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 101.

У призначеному судовому засіданні 06.02.2007 року представник позивача підтримав свої позовні вимоги та просить суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 06.02.2007 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -  

                                       ВСТАНОВИВ:

10 жовтня 1996 року між Державним комунальним об'єднанням “Київводоканал” в особі Підприємства по експлуатації водомірного господарства та збуту води “Водозбут”, правонаступником якого є позивач, (Постачальником) та Житлово-будівельним кооперативом “Машинобудівник”  (Абонентом) було укладено договір №  03821/4-02 на послуги водопостачання та водовідведення (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору (п. 1.1) позивач зобов'язався забезпечити  абоненту постачання питної води та прийняти від абонента каналізаційні стоки, а абонент сплатити за вищезазначені послуги на умовах, які визначені цим договором та Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.94 № 65 (далі - Правила користування).

Пунктом 3. 1 Договору передбачено, що кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показань лічильників здійснюється, як правило, щомісяця представником постачальника спільно з представником абонента.

          Відповідно до п. 3. 6 Договору абонент розраховується за користування водою і послугами каналізації в порядку інкасо платіжних вимог, які оплачуються без акцепту платника, шляхом зняття з його розрахункового рахунку сум, зазначених постачальником у платіжній вимозі.

          Відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 135 від 29.03.2001 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 25.04.2001 № 368/5559, кошти з рахунків банки списують тільки за дорученнями власників цих рахунків або за розпорядженнями стягувачів –у випадках, передбачених розділом V цією Інструкцією (п. 7 розділу 1).           

          Доручення платників та розпорядження стягувачів про списання коштів з рахунків платників та стягувачів складають на відповідних бланках розрахункових документів, форма та порядок оформлення яких визначаються цією Інструкцією (п. 8 розділу 1).

          Наведеним розділом V (п. 3) визначено, що примусове списання (стягнення) коштів з рахунків платників дозволяється лише у випадках, встановлених законами України.

          У той же час чинним, законодавством України не передбачено списання коштів з рахунку платника в порядку інкасо платіжних вимог, як це встановлено Договором.

          Таким чином, визначений Договором порядок розрахунків суперечить законодавству, а тому відповідна умова щодо оплати не підлягає застосуванню.

          Як зазначено вище, сторони у Договорі домовились, що правовідносини між ними, крім умов Договору, регулюються Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затвердженими наказом голови Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994.

          Пунктами 12.5 та 1.10 згаданих вище Правил встановлено, що рахунки за воду складаються на підставі тарифів, що діють у даній місцевості або населеному пункті. Тарифи на користування послугами встановлюються відповідно до чинного законодавства України без додаткового узгодження з абонентом Пунктом 12.9 Правил визначено, що рахунки або інші платіжні документи за воду підлягають оплаті абонентами у триденний термін після їх подачі позивачем.

Позивач надав відповідачу за період з 01.10.2003 року по 01.11.2006 року послуг на суму 58711,75 грн.

На виконання вимог договору на адресу відповідача були надіслані дебетово-інформаційні повідомлення, що підтверджується довідкою Центрального відділення ВАТ КБ “Хрещатик” № 451 від 28.11.2006 року.

Відповідач в порушення вимог Договору та норм чинного законодавства розрахувався за надані позивачем послуги частково та перерахував лише грошові кошти у розмірі 43056,67 грн., в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за договором № 03821/4-02 від 10.10.1996 року, яка становить 15655,08 грн. Розрахунок суми боргу та табуляграма знаходяться в матеріалах справи.

У відзиві на позовну заяву відповідач надає суду контррозрахунок суми боргу, відповідно до якого визнає основний борг у розмірі 9962,46 грн., а також наголошує на тому, що сума заборгованості, яка нарахована позивачем, перевищує строк позовної давності у три роки, таким чином вона не може складати 15655,08 грн., а отже основний борг відповідача з урахуванням позовної давності становить 9962,46 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частково задоволенню  з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих Відкритим акціонерним товариством “Акціонерна компанія “Київводоканал”   в особі Розрахункового департаменту   доказів вбачається, що  позивач виконав в повному обсязі зобов'язання, покладені на нього договором.

Відповідачем  не визнається сума основного боргу в розмірі 15655,08 грн., оскільки, з матеріалів справи вбачається, що позивач розраховував заборгованість відповідача з 01.10.2003 р. по 01.11.2006 р., а цей період що перевищує трирічний строк позовної давності, а тому просить суд застосувати строк позов позовної давності.  

Згідно з пункту 3 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Оскільки відповідач заявив про сплив позовної давності, суд застосовує позовну давність у три роки, а сума основного боргу, заявлена відповідачем та підтверджена вищенаведеним розрахунком, приймається судом як сума основного боргу, що становить 9962,46 грн.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

З 01.01.2004 р. набрав чинності Цивільний кодекс України від 16.01.03. Відповідно до п. 4 його Прикінцевих та перехідних положень щодо цивільних відносини, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Оскільки правовідносини між сторонами продовжують існувати, вони регулюються нормами Цивільного кодексу України.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Крім того, відповідно до статті 22  Закону України «Про питну воду та питне водопостачання»споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.  

          Враховуючи те, що відповідачем визнається частково  сума основного боргу і це підтверджено наявними в матеріалах справи документами, суд приймає розрахунок основного боргу, який наданий відповідачем та становить 9962,46 грн., а позов Відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал”   в особі Розрахункового департаменту  в частині  стягнення з Житлово-будівельного кооперативу “Машинобудівник” суми основного боргу в розмірі 15655,08 грн. визнається таким, що підлягає задоволенню частково.

 Також  відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу  України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення виконання зобов'язання.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов'язання, з нього на підставі статті 625 Цивільного кодексу  України підлягають стягненню 1718,22 грн. інфляційних витрат, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Відповідно до вимог статті 49 ГПК України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, при частковому задоволені позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 192, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 26, 525, 526, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИ Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу „Машинобудівник” (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська,101, код ЄДРПОУ 22884873) на користь Відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал” в особі Розрахункового департаменту (м. Київ, вул. Електротехнічна, 16 код ЄДРПОУ 03327629) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження 9962 (дев'ять  тисяч  дев'ятсот шістдесят дві ) грн. 46 коп. –основний борг, 1718 (одна тисяча сімсот вісімнадцять ) грн. 22 коп. - інфляційних витрат,  116 (сто шістнадцять) грн. 80  коп. - державного мита та 79 (сімдесят дев'ять) грн.  34 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині  позовних вимог відмовити.

4.          Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5.          Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                 І.Д. Кондратова

Дата підписання

рішення 13.03.2007 р.