Рішення

від 26.08.2009 по справі 32/162

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

32/162

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.08.09                                                                                           Справа№ 32/162

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Палюх Г.І., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Закарпат-Авто”, м.Мукачево Закарпатська область.

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Святоскоп-Інвест”, м.Сколе Львівська область.

про: стягнення 23 529,93 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: не з»явився.

від відповідача: не з»явився.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „Закарпат-Авто”, м.Мукачево Закарпатська область звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Святоскоп-Інвест”, м.Сколе Львівська область про стягнення 23 529,93 грн. з яких 18 240,00 грн. основного боргу, 2 203,32 грн. пені, 2 601,47 грн. інфляційних нарахувань, 484,44 грн. 3% річних.

Ухвалою суду від 30.06.2009р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 14.07.2009р. В судовому засіданні 14.07.2009р. розгляд справи було відкладено на 26.08.2009р. За клопотанням позивача спір розглянуто в строк більш тривалий ніж встановлено ст.69 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні 14.07.2009р. подав клопотання, яким просив суд не здійснювати технічну фіксацію судового процесу у справі, просив позов задоволити.

Представник позивача в судове засідання 26.08.2009р. не з»явився.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, вимог ухвали суду не виконав, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду спору.

        Станом на 26.08.2009р. відзив, заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи від сторін не надходили, відтак суд прийшов до висновку розглядати справу згідно ст.75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд встановив:

ТзОВ «Святоскоп-Інвест», через уповноважену згідно доручення  серії ЯПВ № 800851 від 26.05.2008р. особу - Гавриленка Ігоря Анатолійовича, 27.05.2008р.  звернувся до ТзОВ «Закарпат-Авто»за проходженням ремонтних робіт та забезпеченням необхідними матеріалами для ремонту автомобіля марки Mitsubishi Pajero Sport 3.0.І, державний номер ВС 1838 АХ, 2007 року випуску, № кузова JМВОRК9607J000468.

Сторонами було підписано наряд-замовлення № ЗА-КЛ-00994 від 27.05.2008р., на підставі якого позивач виконав роботи на суму 537,70 грн., з використанням запчастин і матеріалів  на суму 703,00 грн., всього на суму  1 240,70  грн. Крім того позивач видав відповідачу видаткову накладну № НЗ-Л-00994 від 27.05.2008р. на суму 1 240,70 грн.

Для оплати 1 240,70 грн. за виконані роботи позивач виставив рахунок № Укр-2008-01594 від 27.05.2008р. на суму 1 240,7 грн.

Крім того, відповідач через уповноважену згідно довіреності серії ЯПВ № 800654 від 09.07.2008р. особу -  Гавриленка Ігоря Анатолійовича 11.07.2008р. звертався до позивача за проходженням ремонтних робіт та забезпечення необхідними для ремонту матеріалами того ж автомобіля марки Mitsubishi Pajero Sport 3.0.І, державний номер ВС 1838 АХ.

Сторонами було підписано акт виконаних робіт № ЗА-КЛ-01002  від 11.07.2008р.  на загальну суму  34 477,98 грн., з яких виконані роботи на суму 9 744,25 грн. та використані запчастини та матеріали, які повинні бути оплачені замовником на суму  24 733,73 грн. Позивач виставив відповідачу до оплати рахунок № Укр-2008-02120 від 11.07.2008р. на суму 34 477,98 грн.

Позивач надав послуги по ремонту автомобіля на загальну суму 35 718,68  грн.

Будь-яких зауважень чи претензій щодо якості виконаних позивачем робіт відповідач не заявляв.

         Відповідач послуги по ремонту автомобіля оплатив частково в сумі 17 477,98 грн., відтак борг складає   18 240,70 грн.

         Позивач звертався до відповідача з претензіями від 03.04.2009р. № 5453 та № 5454, які залишені без відповіді та задоволення.

        За невиконання відповідачем зобов»язання по оплаті наданих йому послуг позивач керуючись Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань»нарахував відповідачу пеню, яка згідно поданого ним розрахунку становить 2 203,32 грн.

          Крім того, на підставі ч.2 ст.625 ЦК України позивач нарахував втрати від інфляції в сумі 2 601,47 грн. та 3% річних 484,44 грн.

          Станом на 26.08.2009р. доказів сплати відповідачем боргу сторони не надали.

 При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

За умовами ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Взаємовідносини між замовником і виконавцем послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів та їх складових, а також вимоги щодо контролю за відповідністю наданих послуг регулюються Правилами надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів затверджених наказом Міністерства транспорту України від 11.11.2002р. № 792, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 17.02.2003р. № 122/7443 (далі по тексту –Правила). Правила поширюються на суб»єктів підприємницької діяльності всіх форм власності, які надають послуги з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів та їхніх складових.

Оформлення передання-прийняття ДТЗ (його складових частин) для надання послуг з технічного обслуговування та ремонту складається у двох примірниках. Обидва примірники мають однакову юридичну силу. Акт передання-прийняття ДТЗ (його складових) для надання послуг з технічного обслуговування та ремонту підписується власником ДТЗ (його складових) та особою, відповідальною за прийняття ДТЗ (його складових) до ремонту, і скріплюється печаткою виконавця (п.17 Правил).

Згідно п.23 Правил розрахунковими документами, що засвідчують надання послуги, є акт передання-прийняття ДТЗ (його складових частин) після надання послуг з технічного обслуговування і ремонту; наряд-замовлення акт передання-прийняття ДТЗ (його складових) після надання послуг з технічного обслуговування і ремонту; наряд-замовлення, підписаний, з одного боку, контролером якості виконавця, що засвідчує повноту виконання, оплату, якість надання послуг і гарантійні зобов'язання (підпис повинен бути завірений печаткою), а з другого боку підписаний замовником; квитанція про оплату робіт; рахунок-фактура; податкова накладна (для юридичних осіб).

         Приймання ДТЗ (його складових) замовником відбувається з оформленням наряду-замовлення. ДТЗ чи їхні складові передаються замовникові після прийняття їх контролером якості, про що робиться запис у наряді-замовленні, який підписується, а підпис скріплюється печаткою (п.34 Правил).

Якщо між замовником та виконавцем письмово не укладено договір про надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів вони оформляють наряд-замовлення, який в даному випадку є актом передавання-прийняття ДТЗ.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, ст.202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Факт виконання позивачем ремонтних робіт дорожньо-транспортного засобу - автомобіля марки Mitsubishi Pajero Sport 3.0.І, державний номер ВС 1838 АХ, 2007 року випуску, № кузова JМВОRК9607J000468 підтверджується: нарядом-замовленням                 № ЗА-КЛ-00994 від 27.05.2008р.; актом виконаних робіт № ЗА-КЛ-01002 від 11.07.2008р. на суму 34 477,98 грн., факт отримання послуг відповідачем підтверджується видатковими накладними № НЗ-Л-00994 від 27.05.2008р. на суму 1 240,70 грн. та  № К-01001 від 11.07.2008р. на суму 34 477,98 грн.  

Акт виконаних робіт та видаткові накладні  підписані представником відповідача на підставі довіреностей серія ЯПВ № 800851 від 26.05.2008р. та серія ЯПВ № 800854 від 09.07.2008р.

Претензій та зауважень щодо якості виконання робіт зі сторони відповідача висловлено не було.

Письмової угоди на проведення ремонту та технічного обслуговування транспортного засобу між сторонами укладено не було.

Згідно ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач надсилав відповідачу претензії вих. №5453 та №5454 від 03.04.2009р., що підтверджується повідомленням про вручення № 70061 від 06.04.2009р., отримано відповідачем 08.04.2009р., але відповідач в семиденний термін не розрахувався.

        Часткова оплата відповідачем послуг в сумі 17 477,98 грн. підтверджується квитанцією № 11 від 11.07.2008р. та випискою банку від 11.07.2008р.

Відповідачем суду не подані докази, які б свідчили про погашення боргу повністю, або ж спростовували позовні вимоги, чи сам факт надання послуг по ремонту та технічному обслуговуванню автомобіля марки Mitsubishi Pajero Sport 3.0.І, державний номер ВС 1838 АХ 2007 року випуску, № кузова JМВОRК9607J000468. За наведених обставин, позовні вимоги в частині стягнення 18 240,70 грн. основного боргу підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення пені слід зазначити наступне:

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так, у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.4 ст.231 ГК України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань», на який покликається позивач у позовній заяві та розрахунку штрафних санкцій, не є спеціальним законом в розумінні ч.4 ст.231 ГК України, яким встановлюється розмір пені щодо конкретних правовідносин.

Відповідно до ч.1 ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов»язання вчиняється у письмовій формі. Виконання основного зобов»язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч.1 ст.258 ЦК України).

Згідно ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне  виконання грошових зобов»язань»від 22.11.1996р. № 543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Враховуючи вищенаведені норми, виконання даного зобов»язання не може бути забезпечене пенею, оскільки між сторонами не було письмово укладено договору, який би встановлював розмір пені за прострочення виконання зобов»язання, відтак не досягнуто згоди щодо її застосування у випадку несвоєчасного виконання грошового зобов»язання.

Отже в задоволенні позову в частині стягнення пені в сумі 2 203,32 грн. слід відмовити.

Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки між сторонами не було укладено письмової угоди про виконання робіт, відтак до застосування підлягає ч.2 ст.530 ЦК України згідно якої якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається із розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних позивач нарахував їх з липня 2008р. по травень 2009р.

Слід зазначити, що з представленого позивачем повідомлення № 70061 від 06.04.2009р. вбачається, що відповідач отримав претензії 08.04.2009р., відтак, з врахуванням ч.2 ст.530 ЦК України, втрати від  інфляції та 3% річних мають бути нараховані за період з 15.04.2009р. по 19.06.2009р.

          Судом здійснено розрахунок інфляційних нарахувань та 3% річних за період з 15.04.2009р. по 19.06.2009р., згідно якого інфляційні нарахування становлять 456,02 грн., 3% річних   98,95 грн.

Відтак, з відповідача на користь позивача правомірно підлягає стягненню                  18 240,70 грн. основного боргу, 456,02 грн. інфляційних нарахувань та 98,95 грн. 3% річних.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач проти позову у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку  не заперечив, заборгованість в добровільному порядку не сплатив, заходів щодо погашення заборгованості не вжив.

Судові витрати слід стягнути з відповідача на користь позивача, згідно  вимог ст.49 ГПК України пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.11, 205, 525, 526, 530, 549, 599, 610-612, 625 ЦК України, ст.ст.174,193, 202 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-84,115,116 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1.   Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Святоскоп-Інвест»,                      вул. Д.Галицького, 1, м.Сколе, Львівська область (ЄДРПОУ 32562224) на користь Товариства з  обмеженою відповідальністю «Закарпат-Авто», вул.Лавківська, 1Б, м.Мукачево Закарпатської області (р/р 260054106 в ЗОФ ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»м.Мукачево, МФО 312345, ЄДРПОУ 31960092) 18 240,70 грн. основного боргу, 456,02 грн. інфляційних нарахувань, 98,95 грн. 3% річних,  187,96 грн. держмита та   249,63 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку                    ст.116 ГПК України.

4.  В решті позовних вимог відмовити.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя