Рішення

від 10.09.2009 по справі 22/375

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

22/375

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  22/375

10.09.09

За позовом  Спільного українсько-чеського підприємства у формі Закритого акціонерного

                     товариства «Добра вода»

до                  Приватного підприємства «ФСК»

про                стягнення заборгованості та пені

                                                                                                                                       суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача:      Анкудович А.Ф. (доручення № 310 від 27.08.2009р.);

від відповідача:  не з'явились;

В судовому засіданні 10.09.2009р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Спільне українсько-чеське підприємство у формі Закритого акціонерного товариства «Добра вода»(надалі СП у формі ЗАТ «Добра вода», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства «ФСК»(надалі ПП «ФСК», відповідач) суми заборгованості в розмірі 112 354, 61 грн..

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним дистриб'юторським договором № 52-ДДП від 30.01.2008р. не виконані у повному обсязі зобов'язання щодо оплати переданого на реалізацію товару. З урахуванням вимог Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості в розмірі  103 925, 10 грн. в судовому порядку разом з нарахованими штрафними санкціями у вигляді пені.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява направлялись відповідачу на юридичну адресу (довідка про знаходження в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 31.07.2009р. наявна в матеріалах справи).

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289  особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвала суду, якою відповідача повідомлено про розгляд справи, що надсилалась за адресою вказаною у довідці була повернута поштовим відділенням з відміткою про незнаходження підприємства за вказаною адресою.

У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України  від 02.06.2006р. № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

30 січня 2008р. між СП ЗАТ «Добра вода»та ПП «ФСК»укладено дистриб'юторський договір № 52-ДДП загальні умови якого сторонами погоджені у розділі 1 договору згідно з п. 1.1., 1.2 договору постачальник підтвердив, що ПП «ФСК»є дистриб'ютором по реалізації виготовленої ним продукції торгової марки «Добра вода», і постачальник здійснює поставки виробленої ним продукції дистриб'ютору, який має право від свого імені і на свій розсуд укладати договори щодо реалізації продукції з будь-якими покупцями на відведеній території.

Передача відповідачу товару з приводу оплати якого виник спір підтверджується видатковими накладними № ДВ-0001115 від 12.11.2008р. на суму 19 642 грн., № ДВ-0001202 від 15.12.2008р. на суму 18 818, 80 грн., № ДВ-0000012 від 13.01.2009р. на суму 20 307, 01 грн., № ДВ-0000013 від 13.01.2009р. на суму 2, 80 грн., № ДВ-0000062 від 27.01.2009р. на суму 16 990, 40 грн., № ДВ-0000117 від 17.02.2009р. на суму 20 596, 81 грн., № ДВ-0000118 від 17.02.2009р. на суму 0, 84 грн., товарно-транспортною накладною № ДВ-0000286 від 05.05.2009р., які у належним чином засвідчених копіях наявні у матеріалах справи.

Згідно з п. 4.4 договору договір діє протягом одного року з дня його підписання сторонами і якщо жодна із сторін письмово не повідомила про припинення дії договору, то останній вважається пролонгованим ще на один рік, відповідно зазначені вище документи свідчать про поставку продукції в межах укладеного договору. Сторонами не надано доказів на спростування, а матеріали справи вказують на те, що поставки продукції здійснювались за договором, який був пролонгований, з огляду на відсутність заяв про його припинення (розірвання).

Умови поставки та розрахунку за договором сторони погодили у розділі 3 договору, згідно з п. 3.1 договору, поставка продукції дистриб'ютору проводиться за умови відстрочки її оплати на 40 календарних днів з моменту підписання нам необхідних документів про її прийняття; в момент відвантаження постачальником дистриб'ютору відповідної замовленої продукції і підписання ним необхідних документів про її прийняття право власності на неї переходить до останнього.

Оплату за поставлений товар відповідачем повністю не здійснено, у зв'язку з чим  заборгованість перед позивачем станом на день вирішення спору складає 103 925, 10 грн., доказів які б спростовували визначену суму заборгованості  відповідачем не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Укладений між сторонами дистриб'юторський договір за правовою природою є різновидом договору поставки, а згідно з частиною другою статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов'язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням положень п.3.1 Договору № 52-ДДП від 30.01.2008р. строк виконання зобов'язань щодо оплати товару переданого згідно видаткових накладних № ДВ-0001115 від 12.11.2008р., № ДВ-0001202 від 15.12.2008р., № ДВ-0000012 від 13.01.2009р., № ДВ-0000013 від 13.01.2009р., № ДВ-0000062 від 27.01.2009р., № ДВ-0000117 від 17.02.2009р., № ДВ-0000118 від 17.02.2009р.  станом на час вирішення спору є таким, що настав. Розрахунок мав бути здійснений відповідачем протягом 40 календарних днів з моменту відвантаження товару на користь покупця.

Про визнання відповідачем заборгованості в розмірі 103 925, 10 грн. свідчить, зокрема акт звірки складений станом на 25.05.2009р. доказів здійснення проплат на користь позивача після підписання вказаного акту суду не надано, заявлена до стягнення, і вимоги щодо такої підлягають задоволенню. Акт звірки підписаний представниками обох сторін, засвідчений печатками підприємств та у належним чином засвідченій копії міститься в матеріалах справи.

Документів які б підтверджували наявність розбіжностей у сумі взаєморозрахунків, а також таких які б спростовували здійснений позивачем розрахунок, відповідачем, в тому числі на вимоги суду (ухвала від 29.07.2009р.) не надано.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно п. 3.2 Договору № 52-ДДП від 30.01.2008р. при несплаті коштів на рахунок постачальника протягом вказаного періоду, дистриб'ютор сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожен день несплати.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Стягненню з відповідача підлягає сума пені згідно здійсненого позивачем розрахунку, що проведений у відношенні суми заборгованості за кожною накладною з урахуванням строку настання виконання зобов'язання по оплаті та кількістю днів прострочення, за обліковою ставкою 12% встановленою Постановою НБУ № 107 від 21.04.2008р., листом НБУ від 16.02.2009р. № 14-011/778-2395 –в межах строку встановленого законом (не більше ніж за 6 місяців), та складає 8 429, 51 грн. (вказаний розрахунок суми пені є додатком до позовної зави).

Заявлені позовні вимоги відповідачем  не спростовані, відзиву на позов, контррозрахунку штрафних санкцій на вимоги ухвали суду не надано, доказів здійснення розрахунків у повному обсязі за договором № 52-ДДП від 30.01.2008р. у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

В зв'язку з задоволенням позову, відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в розмірі 1 123, 55 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 312, 50 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись  ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «ФСК»(02094, м. Київ, вул. Магнітогорська 1-А, п/р 26008301382073 в Філії ВАТ «ПІБ»в м. Києві, МФО 322283, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 32345577) на користь Спільного українсько-чеського підприємства у формі Закритого акціонерного товариства «Добра вода»(47242, Тернопільська обл., Зборівський район, с. Млинівці, п/р 260011895 в ТОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в м. Тернопіль, МФО 338501, ідент. код 24633678) 103 925, 10 грн. (сто три тисячі дев'ятсот двадцять п'ять гривень 10 копійок) основного боргу, 8 429, 51 грн. (вісім тисяч чотириста двадцять дев'ять гривень 51 копійку) пені, 1 123, 55 грн. (одну тисячу сто двадцять три гривні 55 копійок) витрат по сплаті державного мита та 312, 50 грн. (триста дванадцять гривень 50 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                                           Р.І. Самсін

                                                                                             дата підписання рішення 21.09.2009