Рішення

від 01.09.2009 по справі 15/168

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/168

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

01.09.09 р.                                                                                     Справа № 15/168                               

Господарський суд Донецької області  у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Атлант-Опт” м. Луганськ (код ЄДРПОУ 19066846)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Контінент” м. Маріуполь (код ЄДРПОУ 20391675)

про стягнення боргу в сумі 59814,16 грн., інфляції в сумі 7458,91 грн., пені в сумі 7867,78 грн., 20% річних у розмірі 9120,37 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Мельник Н.С. за довіреністю № 163-Ю від 10.07.2009 р.

від відповідача: не з'явився

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Атлант-Опт” м. Луганськ до товариства з обмеженою відповідальністю “Контінент” м. Маріуполь про стягнення боргу в сумі 59814,16 грн., інфляції в сумі 7458,91 грн., пені в сумі 7867,78 грн., 20% річних у розмірі 9120,37 грн.

Ухвалою суду від 03.07.2009 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/168, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.

У порушення вимог ухвал суду від 03.07.2009 р., 28.07.2009 р., 12.08.2009 р. відповідач в судові засідання 28.07.2009 р., 12.08.2009 р., 01.09.2009 р. не з'явився, витребувані документи до суду не надіслав.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо  відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.  

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судових засіданнях пояснення представників позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

04.09.2008 р. сторони уклали договір поставки пива № 9365, згідно якого постачальник (позивач) зобов'язався в обумовлені строки поставляти пиво фасоване (в скляних пляшках, ПЕТ–пляшках та банках) згідно попередньої заявки покупця, погодженої з постачальником та товаросупровідних документів, а покупець (відповідач) зобов'язався приймати цей товар та своєчасно оплачувати його вартість, а також повертати зворотну тару.  

Пунктом 1.2 договору передбачено, що кількість та асортимент товару, який поставляється по договору, визначається згідно попередньої заявки покупця, погодженої з постачальником, на підставі прайс–листа постачальника, що діє на момент заявки, в межах запропонованого постачальником асортименту та кількості. При відсутності документально оформленої заявки прийняття покупцем товару в кількості та асортименті, вказаних в накладній, є підтвердженням погодження кількості та асортименту товару.

Згідно п. 3.1 договору ціна на товар формується згідно прайс–листа постачальника, що діє на момент передачі йому заявки покупця.

Відповідно до п. 3.2 договору неотримання від покупця заперечень відносно нової ціни товару та прийняття покупцем товару по цінам, вказаним в накладній на поставку конкретної партії товару, є підтвердженням погодження ціни товару, що поставляється цією партією.

Згідно п. 3.4 договору кожну поставлену партію товару покупець зобов'язаний оплатити повністю протягом 21 календарного дня з моменту отримання цієї партії товару.

До договору сторони підписали доповнення, яким передбачили, що факт отримання відповідачем товарно–матеріальний цінностей підтверджується відбитком печатки.

Завірені копії договору та доповнення до нього містяться в матеріалах справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання договору поставки пива № 9365 від 04.09.2008 р. ним в період з 08.09.2008 р. по 20.09.2008 р. було поставлено відповідачу товар (пиво фасоване (в скляних пляшках, ПЕТ–пляшках та банках) на загальну суму 71545,96 грн. за видатковими накладними: № МАО 25443 від 08.09.2008 р. на суму 21854,00 грн., № МАО 26381 від 17.09.2008 р. на суму 26359,16 грн., № МАО 26518 від 20.09.2008 р. на суму 23332,80 грн. Факт отримання відповідачем товару на загальну суму 71545,96 грн. підтверджується підписами уповноважених осіб, які фактично отримали товар для відповідача, на видаткових накладних в графі „Прийняв” та відбитками його печатки, а також податковими накладними та розрахунками коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних. Завірені копії видаткових накладних та оригінали податкових накладних, розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до них містяться в матеріалах справи.

Крім того, у акті звірки розрахунків між сторонами за період з 01.09.2008 р. по 10.11.2008 р., завірена копія якого представлена позивачем до суду, зазначено, що заборгованість відповідача перед позивачем складає 75814,16 грн. Акт звірки підписаний сторонами та скріплений печатками, тому приймається судом до уваги як письмовий доказ у даній справі.

Висновок стосовно того, що товар за вищевказаними документами був поставлений відповідачу позивачем саме на виконання договору поставки пива № 9365 від 04.09.2008 р.  суд робить виходячи з пояснень позивача про те, що будь-яких інших договорів або домовленостей, позадоговірних відносин у спірний період між сторонами не існувало. Відповідач з цього приводу заперечень не надав.

В обґрунтування здійснення поставки за спірним договором позивач посилається на ст. 9 ч. 2 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, згідно якої визначається перелік основних реквізитів первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Такими реквізитами є: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Зазначена норма не визначає в якості обов'язкового реквізиту номер і дату договору, який може бути підставою для господарської операції, а лише вказує на обов'язковість, зокрема, зазначення змісту та обсягу господарської операції, якою, згідно ст. 1 вказаного Закону, є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Як стверджує позивач в позовній заяві, відповідач отриманий товар в передбачений договором строк оплатив частково на суму 7561,80 грн. Факт отримання від відповідача 6000,00 грн. позивач підтверджує банківськими виписками з відмітками банку, завірені копії яких містяться в матеріалах справи. Щодо підтвердження факту отримання від відповідача грошових коштів на залишкову суму часткової оплати в розмірі 1561,80 грн., позивач в додаткових поясненнях № 49 від 31.08.2009 р. повідомив про те, що банківські виписки на вказану суму не збереглися, але позивач підтверджує отримання від відповідача оплат на вказану суму, тому вимог щодо її стягнення не пред'являє, спору в цій частині між сторонами не існує.

В наданих позивачем банківських виписках призначенням платежу вказана оплата за товар згідно накладної № МАО 24267 від 02.09.2008 р.

Позивач надав до суду довідку № 50 від 31.08.2009 р. за підписом головного бухгалтера підприємства, скріпленим його печаткою, оригінал якої міститься в матеріалах справи. З вказаної довідки вбачається, що у зв'язку з тим, що в призначенні платежу у банківських виписках вказана неіснуюча накладна, позивач відносив отримані за вказаними виписками кошти у погашення заборгованості за товар, поставлений за договором поставки пива № 9365 від 04.09.2008 р. на підставі накладних № МАО 25443 від 08.09.2008 р. на суму 21854,00 грн., № МАО 26381 від 17.09.2008 р. на суму 26359,16 грн., № МАО 26518 від 20.09.2008 р. на суму 23332,80 грн.

Позивач вказує на те, що в період прийому–передачі товару одночасно здійснювалося повернення зворотної тари. При цьому окремих накладних на повернення зворотної тари не складалося, а про її повернення ставилися відмітки сторонами у відповідних видаткових накладних. Загальна сума повернутої тари за спірними видатковими накладними складає 4170,00 грн.  

Таким чином, залишилася неоплаченою частина поставленого товару на суму 59814,16 грн. (71545,96 грн. – 7561,80 грн. – 4170,00 = 59814,16 грн.).

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором, звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, дійшов наступних висновків:

Предметом даного позову є вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла згідно договору поставки пива № 9365 від 04.09.2008 р. Даний договір є підставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків, визначених ним та за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні – покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

В договорі № 9365 від 04.09.2008 р. сторони передбачили, що розрахунок здійснюється за фактом постачання протягом 21 календарного дня, тобто від дати видаткової накладної.

Виходячи з того, що товар за спірною видатковою накладною № МАО 25443 був отриманий відповідачем 08.09.2008 р., строк оплати для нього наступив у період з 09.09.2008 р. по 29.09.2008 р. включно, а вже з 30.09.2008 р. почалося прострочення виконання грошового зобов'язання за отриману партію товару. За видатковою накладною № МАО 26381 товар був отриманий відповідачем 17.09.2008 р., строк оплати для нього наступив у період з 18.09.2008 р. по 08.10.2008 р. включно, а вже з 09.10.2008 р. почалося прострочення виконання грошового зобов'язання за отриману партію товару. За видатковою накладною № МАО 26518 товар був отриманий відповідачем 20.09.2008 р., строк оплати для нього наступив у період з 21.09.2008 р. по 11.10.2008 р. включно, а вже з 12.10.2008 р. почалося прострочення виконання грошового зобов'язання за отриману партію товару. Таким чином, строк оплати по всім спірним видатковим накладним настав, крім того почалося прострочення виконання грошового зобов'язання.

Таким чином суд дійшов висновку, що відповідач не виконав зобов'язання оплатити в установлений договором строк вартість отриманого від позивача товару на суму 59814,16 грн., тому позовні вимоги щодо стягнення основного боргу підлягають задоволенню.

За прострочення виконання грошового зобов'язання позивач, керуючись п. 5.1 договору, нарахував відповідачу пеню в сумі 7867,78 грн., та керуючись статтями 625, 692 ЦК України, інфляцію в розмірі 7458,91 грн., 20% річних в сумі 9120,37 грн. (розрахунки додані до позову).

Пунктом 5.1 договору передбачено, що у випадку порушення покупцем строків оплати товару, передбачених п. 3.4 договору, або строків оплати неповернутої зворотної тари, він зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, а також 20% річних за користування чужими грошовими коштами (ст. 692 ЦК України) від суми простроченого платежу. Вказані санкції є штрафними та нараховуються за весь період прострочення.

Статтею 230 ч.1 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 551 ч. 2 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ст. 692 ч. 3 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Договором № 9365 від 04.09.2008 р. передбачений розмір процентів за користування чужими грошовими коштами, а саме двадцять відсотків.

Перевіркою розрахунків суми пені, інфляції та 20% річних судом встановлено, що дані розрахунки позивача відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, тому приймаються судом як належні докази у даній справі.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 7867,78 грн., інфляції в розмірі 7458,91 грн., 20% річних в сумі 9120,37 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач будь-які заперечення на позовні вимоги на день судового слухання не надав, тобто не скористався своїм правом на судовий захист.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати при задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34; 36; 43; 48; 49; 75; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Контінент” (юридична адреса: 87522, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Станіславського, 1; код ЄДРПОУ 20391675; рахунок 26009200076000 у відділенні № 3 ВАТ „Донгорбанк”, МФО 334970) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Атлант-Опт” (юридична адреса: 91047, м. Луганськ, вул. Гастелло, 39; код ЄДРПОУ 19066846; рахунок 2600315659 в Луганській обласній дирекції ВАТ „Райффайзен Банк „Аваль”, МФО 304007) суму 84261,22 грн. (а саме: основний борг на суму 59814,16 грн., інфляцію в розмірі 7458,91 грн., пеню в сумі 7867,78 грн., 20% річних у розмірі 9120,37 грн.), витрати на оплату державного мита в сумі 842,61 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50 грн.

У судовому засіданні 01.09.2009 р. оголошено рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття судом.

У разі  подання  апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення,  якщо його не скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                              

Нєразік М.М.

тел. 381-91-18

Надруковано у 3 примірниках:

1 – позивачу

2 – відповідачу

3 – господарському суду Донецької області