Ухвала

від 05.09.2016 по справі 15/168-09-5919

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення скарги

"05" вересня 2016 р.Справа № 15/168-09-5919

Суддя господарського суду Одеської області Петров В.С. , розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Буковина" на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (вх. № 2-4555/16 від 01.09.2016 р.) в порядку ст. 121 2 Господарського процесуального кодексу України по справі № 15/168-09-5919 за позовом Акціонерного комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк" в особі Одеської обласної філії до Товариства з обмеженою відповідальністю „Буковина", треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, про стягнення 6977399,78 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство „Технологія" звернулось до господарського суду Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку „Укрсоцбанк" в особі Одеської обласної філії звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Буковина" про стягнення 6977947,97 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.11.2009 р. порушено провадження у справі № 15/168-09-5919 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

В засіданні суду 18.01.2010 р. представник позивача звернувся до суду із заявою про залучення до участі у справі в якості третіх осіб ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, яким позивачем був виданий кредит за кредитними договорами, згідно яких виникла спірна заборгованість.

До того ж, як встановлено в ході розгляду справи, підставою для звернення Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку „Укрсоцбанк" в особі Одеської обласної філії до суду з даним позовом є саме невиконання ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зобов'язань за договорами невідновлювальної кредитної лінії № 670/11-301, № 670/10-301, № 670/09-301 і № 670/13-301, укладеними з Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку „Укрсоцбанк".

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.01.2010 р. до участі у справі № 15/168-09-5919 залучено ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача.

В засіданні суду позивач уточнив позовні вимоги в частині розміру заборгованості ОСОБА_3, яка складає 1703374,04 грн., у зв'язку з чим заявлена до стягнення загальна сума заборгованості склала 6977399,78 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 22.02.2010 р. у справі № 15/168-09-5919 було задоволено позов Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк" та стягнуто на користь останнього з Товариства з обмеженою відповідальністю „Буковина" заборгованість за договором відновлювальної кредитної лінії № 670/09-301 від 14.02.2007 р. в сумі 1703374,04 грн.; заборгованість за договором відновлювальної кредитної лінії № 670/10-301 від 14.02.2007 р. в сумі 2142399,45 грн.; заборгованість за договором відновлювальної кредитної лінії № 670/11-301 від 14.02.2007 р. в сумі 1795480,11 грн., заборгованість за договором відновлювальної кредитної лінії № 670/13-301 від 22.02.2007 р. в сумі 1336146,18 грн. шляхом звернення стягнення на майновий комплекс бази відпочинку „Буковина" загальною площею 1162,50 кв.м, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, база відпочинку „Буковина" (район „Центральний"), вул. Приморська, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю „Буковина", та земельну ділянку загальною площею 0,3672 га, розміщену на землях, що знаходяться у віданні Затоківської селищної ради за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, 1, Центральний район, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю „Буковина", які перебувають в іпотеці АКБ „Укрсоцбанк" на умовах іпотечних договорів від 15.02.2007 року р№ 499, від 15.02.2007 р. р№ 500, від 15.02.2007 р. р№ 501, від 22.02.2007 р. р№ 580, посвідчених приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області Чухрай Т.Ю.

20.04.2010 р. на виконання вказаного рішення суду від 22.02.2010 р. господарським судом Одеської області видано відповідний наказ.

01.09.2016 р. Товариством з обмеженою відповідальністю „Буковина" (боржником) подано до господарського суду Одеської області скаргу на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області в порядку ст. 121 2 Господарського процесуального кодексу України, посилаючись на незаконність видачі головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень доручення № 1 від 05.08.2016 р. щодо проведення виконавчих дій з перевірки майнового стану боржника ТОВ „Буковина" та вжиття заходів щодо опису й арешту цілісного майнового комплексу бази відпочинку „Буковина", що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, база відпочинку „Буковина" (район „Центральний"), та цілісного майнового комплексу будівель та споруд бази відпочинку „Буковина-1", що знаходиться за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с/рада Шабівська (комплекс будівель № 8), в межах виконання наказів господарського суду Одеської області у справі № 15/168-09-5919 від 20.04.2010 р., справі № 15/169-09-5920 від 23.02.2010 р. та справі № 27/35-09-1409 від 17.06.2009 р., а також виконавчого листа Малиновського районного суду м. Одеси у справі № 521/19767/13-ц від 17.11.2014 р.

Разом з тим слід зазначити, що скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень господарських судів розглядаються господарським судом в порядку ст. 121 2 Господарського процесуального кодексу України із дотриманням загальних правил, встановлених для порядку оформлення і подачі заяв учасників судового процесу.

Згідно п. 1 Постанови Пленуму Верховного суду України від 26.12.2003 р. № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" скарги розглядаються за правилами гл. 31-Г ЦПК та ст. 121-2 ГПК , якщо вони стосуються примусового виконання документів, перелік яких наведений у ст. 3 Закону N 606-XIV, звернення - за правилами, встановленими Законом N 606-XIV, розд. V ЦПК, статтями 89, 118-122 ГПК, якщо цими й іншими актами законодавства передбачено вирішення судом порушуваних у зверненнях питань.

Також відповідно до п. 2 вказаної Постанови Пленуму Верховного суду України стягувач, боржник або прокурор мають право оскаржити дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів тільки до господарського суду, який розглянув відповідну справу по першій інстанції (ст. 121-2 ГПК). Враховуючи те, що примусове виконання судових рішень, постановлених господарськими судами, згідно зі ст. 4 Закону N 202/98-ВР та ст. 2 Закону N 606-XIV здійснюють державні виконавці, скарги на дії чи бездіяльність останніх розглядаються господарськими судами за правилами ст. 121-2 ГПК.

Відповідно до положень ст. 121 2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень.

Наразі в п. 3 вказаної Постанови Пленуму Верховного суду України від 26.12.2003 р. № 14 вказано, що скарги, заяви, подання мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви , передбаченим положеннями ГПК та містити відомості, перелічені в пунктах 3 - 5 ч. 3 ст. 85 Закону N 606-XIV (606-14). У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, до заяв (скарг, подань) учасників виконавчого провадження мають застосовуватися положення ГПК (1798-12), якими врегульовано аналогічні питання, зокрема: статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 64, розділів XI, XII, XII-1 ГПК тощо (1798-12).

Як зазначено в п. 9.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" (із змін. і доповн.), скарга має відповідати загальним вимогам щодо змісту та форми позовної заяви, передбаченим статтею 54 ГПК, з доданням до неї документів, зазначених у пунктах 2, 4 частини першої цієї статті і за необхідності - зазначених у частинах другій і третій статті 57 названого Кодексу, а також містити відомості, перелічені в пунктах 3 - 5 частини сьомої статті 82 Закону України "Про виконавче провадження". Також у вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення ГПК, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 62, пунктів 1-3, 5, 6, 9 частини першої статті 63, статті 64, розділів XI, XII, XII -1 ГПК тощо.

Згідно п. 9.2. вказаної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р., якщо у відповідній скарзі йдеться про оскарження дій (бездіяльності) органу Державної виконавчої служби у зведеному виконавчому провадженні, то вона піддягає розглядові господарським судом у тій частині, яка стосується виконання рішення (ухвали, постанови) господарського суду, але не загального суду чи іншого органу, який видав виконавчий документ, а в іншій частині господарський суд відмовляє в прийнятті скарги на підставі пункту 1 частини першої статті 62 і статті 121-2 ГПК.

З огляду на вказане, подана скарга розглядається в частині, що стосується виконання рішення господарського суду Одеської області у даній справі № 15/168-09-5919 від 20.04.2010 р.

При цьому, як вбачається з матеріалів скарги, останню підписано з боку скаржника представником Єрьоміною В.А., що діє на підставі довіреності від 03.12.2015 р., незасвідчену копію якої додано до скарги.

Відповідно до статті 28 Господарського процесуального кодексу України представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Відповідно до частини 2 статті 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Ксерокопія довіреності завіряється у відповідності до Наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 р. № 55, яким затверджено Національний стандарт України Державної уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003", чинний з 01.09.2003р. Пунктом 5.27 цього стандарту визначено порядок засвідчення копій документів, а саме: відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23.

Виходячи з наведеного, додана до скарги копія довіреності в розумінні положень ст. 36 ГПК України не є належним доказом на підтвердження повноважень представника.

Більш того, з вказаної довіреності випливає, що її видано комісією з припинення (реорганізації) ТОВ „Буковина" шляхом приєднання до ПП „Вікторія-Н" на представлення інтересів саме комісії з припинення (реорганізації) ТОВ „Буковина", а не самого Товариства, яке подає скаргу. Будь-які інші докази на підтвердження повноважень особи, яка підписала скаргу від імені ТОВ „Буковина" до поданої скарги не додані.

Вказане свідчить про необхідність застосування до спірних правовідносин по скарзі наслідків, що настають у разі якщо, позовну заяву підписано не уповноваженою належним чином особою.

Як зазначено в п. 3.5 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК. Так, позовна заява підлягає поверненню без розгляду, якщо позовну заяву підписано не уповноваженою належним чином особою чи особою, посадове становище якої не вказано, або позовна заява не підписана позивачем. Такі ж наслідки настають, коли до позовної заяви не додано належні документи на підтвердження повноважень особи, що підписала цю заяву як представник позивача в господарському суді (частини третя - шоста статті 28 ГПК), і на ці документи немає посилання в заяві.

Відповідно до п. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне повернути без розгляду скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Буковина" на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

Керуючись ст. 121 2 , ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суддя -

У Х В А Л И В:

Повернути без розгляду скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Буковина" на дії неправомірні дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області по справі № 15/168-09-5919.

Додаток: матеріали скарги на 8 арк.

Суддя В.С. Петров