Ухвала

від 10.10.2016 по справі 15/168-09-5919

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"10" жовтня 2016 р.Справа № 15/168-09-5919

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі Г.С. Граматик

за участю представників:

від позивача (стягувача) - не з'явився,

від відповідача (боржника - скаржника) - не з'явився,

від ДВС - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „БуковинаВ» на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (вх. № 2-4835/16 від 14.09.2016 р.) в порядку ст. 121 2 Господарського процесуального кодексу України по справі № 15/168-09-5919 за позовом Акціонерного комерційного банку соціального розвитку „УкрсоцбанкВ» в особі Одеської обласної філії до Товариства з обмеженою відповідальністю „БуковинаВ» , треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, про стягнення 6977399,78 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку „УкрсоцбанкВ» в особі Одеської обласної філії звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „БуковинаВ» про стягнення 6977947,97 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.11.2009 р. порушено провадження у справі № 15/168-09-5919 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

В засіданні суду 18.01.2010 р. представник позивача звернувся до суду із заявою про залучення до участі у справі в якості третіх осіб ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, яким позивачем був виданий кредит за кредитними договорами, згідно яких виникла спірна заборгованість.

До того ж, як встановлено в ході розгляду справи, підставою для звернення Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку „УкрсоцбанкВ» в особі Одеської обласної філії до суду з даним позовом є саме невиконання ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зобов'язань за договорами невідновлювальної кредитної лінії № 670/11-301, № 670/10-301, № 670/09-301 і № 670/13-301, укладеними з Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку „УкрсоцбанкВ» .

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.01.2010 р. до участі у справі № 15/168-09-5919 залучено ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача та розгляд справи відкладено на 05.02.2010 р.

В засіданні суду позивач уточнив позовні вимоги в частині розміру заборгованості ОСОБА_3, яка складає 1703374,04 грн., у зв'язку з чим заявлена до стягнення загальна сума заборгованості становить 6977399,78 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 22.02.2010 р. у справі № 15/168-09-5919 було задоволено позов Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „УкрсоцбанкВ» та стягнуто на користь останнього з Товариства з обмеженою відповідальністю „БуковинаВ» заборгованість за договором відновлювальної кредитної лінії № 670/09-301 від 14.02.2007 р. в сумі 1703374,04 грн.; заборгованість за договором відновлювальної кредитної лінії № 670/10-301 від 14.02.2007 р. в сумі 2142399,45 грн.; заборгованість за договором відновлювальної кредитної лінії № 670/11-301 від 14.02.2007 р. в сумі 1795480,11 грн., заборгованість за договором відновлювальної кредитної лінії № 670/13-301 від 22.02.2007 р. в сумі 1336146,18 грн. шляхом звернення стягнення на майновий комплекс бази відпочинку „БуковинаВ» загальною площею 1162,50 кв.м, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, база відпочинку „БуковинаВ» (район „ЦентральнийВ» ), вул. Приморська, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю „БуковинаВ» , та земельну ділянку загальною площею 0,3672 га, розміщену на землях, що знаходяться у віданні Затоківської селищної ради за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, 1, Центральний район, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю „БуковинаВ» , які перебувають в іпотеці АКБ „УкрсоцбанкВ» на умовах іпотечних договорів від 15.02.2007 року р№ 499, від 15.02.2007 р. р№ 500, від 15.02.2007 р. р№ 501, від 22.02.2007 р. р№ 580, посвідчених приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області ОСОБА_5

20.04.2010 р. на виконання вказаного рішення суду від 22.02.2010 р. у справі № 15/168-09-5919 господарським судом Одеської області видано відповідний наказ про його примусове виконання.

14.09.2016 р. ТОВ „БуковинаВ» (боржником) в особі голови комісії з припинення товариства подано до господарського суду Одеської області скаргу на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області в порядку ст. 121 2 Господарського процесуального кодексу України, посилаючись на неправомірність дій головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень та незаконність доручення № 1 від 05.08.2016 р. щодо проведення виконавчих дій з перевірки майнового стану боржника ТОВ „БуковинаВ» та вжиття заходів щодо опису й арешту цілісного майнового комплексу бази відпочинку „БуковинаВ» , що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, база відпочинку „БуковинаВ» (район „ЦентральнийВ» ), та цілісного майнового комплексу будівель та споруд бази відпочинку „Буковина-1В» , що знаходиться за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с/рада Шабівська (комплекс будівель № 8).

Як вказує скаржник, 26.08.2016 р. представнику ТОВ „БуковинаВ» стало відомо про доручення № 1 від 05.08.2016 р. № 091-11176, за підписом керівника виконавчої групи - головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_6, яким він доручає членам виконавчої групи - головному державному виконавцю Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_7, головному державному виконавцю Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_8 провести всі необхідні виконавчі дії в межах чинного законодавства щодо перевірки майнового стану боржника ТОВ „БуковинаВ» та вжиття заходів щодо опису й арешту цілісного майнового комплексу будівель та споруд бази відпочинку „Буковина-1В» , який знаходиться за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с/рада Шабівська (комплекс будівель № 8), майнового комплексу бази відпочинку „БуковинаВ» , який знаходиться за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, „БуковинаВ» база відпочинку (район Центральний). Так, скаржник вважає дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_6І неправомірними, а вищевказане доручення № 1 від 05.08.2016 р. № 091-11176 незаконним та таким, що не підлягає виконанню з огляду на таке.

Як вказує скаржник, загальними зборами учасників ТОВ „БуковинаВ» від 17 вересня 2014 року було прийнято рішення про припинення (реорганізації) ТОВ „БуковинаВ» як юридичної особи шляхом приєднання до ПП „Вікторія-НВ» , про що відповідний запис щодо припинення юридичної особи було внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. При цьому вказаним рішенням загальних зборів учасників ТОВ „БуковинаВ» встановлено строк для звернення кредиторами своїх вимог до 29.11.2014 р. В подальшому 06.12.2014 р. між комісією з припинення ТОВ „БуковинаВ» та директором ПП „Вікторія-НВ» підписано передавальний акт, який затверджений загальними зборами ТОВ „БуковинаВ» та рішенням засновника ПП „Вікторія-НВ» , відповідно до якого ПП „Вікторія-НВ» стало правонаступником ТОВ „БуковинаВ» лише виключно в межах зобов'язань, які визнані комісією з припинення (реорганізації) ТОВ „БуковинаВ» шляхом приєднання до ПП „Вікторія-НВ» . За ствердженнями скаржника, відповідно до рішення засновника ПП „Вікторія-НВ» № 5 - № 16 від 06.12.2014 р. та рішення загальних зборів ТОВ „БуковинаВ» (протокол № 11 від 06.12.2014 р.) щодо затвердження передавального акту від 06.12.2014 р. про передачу основних засобів, майна, майнових і немайнових прав, документів, кредиторської заборгованості, комісія з припинення (реорганізації) ТОВ „БуковинаВ» передала, а ПП „Вікторія-НВ» прийняло у власність поміж іншого майновий комплекс бази відпочинку „БуковинаВ» , який розташований за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, база відпочинку „БуковинаВ» , а також земельну ділянку, яка розташована за адресою: Центральний район, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, цілісний майновий комплекс будівель та споруд бази відпочинку „Буковина-1В» , який розташований за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Шабівська с/рада, база відпочинку „Буковина-1В» . Між тим, згідно передавального акту протягом встановленого законом двомісячного строку з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи будь-яких вимог жодними особами (кредиторами) до комісії з припинення (реорганізації) не заявлено, у зв'язку з чим згідно ст. 112 ЦК України такі вимоги вважаються погашеними. Наразі скаржник вказує, що з моменту підписання передавального акту від 06.12.2014 р. вищевказане майно ТОВ „БуковинаВ» перейшло у власність ПП „Вікторія-НВ» . Виходячи з викладеного, скаржник вважає, що погашення боргів означає встановлену заборону на звернення стягнення на майно та можливість проведення інших виконавчих дій, а саме проведення опису майна. Відтак, скаржник просить визнати дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_6 з виконання наказу господарського суду Одеської області від 20.04.2010 р. у даній справі № 15/168-09-5919 неправомірними, а доручення № 1 від 05.08.2016 р. № 091-11176, видане вказаним виконавцем, визнати таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.09.2016 р. у справі № 15/168-09-5919 скаргу ТОВ „БуковинаВ» прийнято до провадження судді Петрова В.С. та розгляд скарги призначено в засіданні суду на 10.10.2016 р.

В засідання суду, призначене на 10.10.2016 р., представники сторін та ДВС не з'явились.

Разом з тим, дослідивши зміст скарги, господарський суд зазначає наступне.

Згідно ст. 4 5 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

В силу приписів ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому ГПК України та Законом України В«Про виконавче провадженняВ» .

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент прийняття ДВС оскаржуваного доручення) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Як випливає з матеріалів справи, що на виконанні у Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області знаходиться виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області у справі № 15/168-09-5919 від 20.04.2010 р. про стягнення з ТОВ „БуковинаВ» на користь Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „УкрсоцбанкВ» в особі Одеської обласної філії заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії № 670/09-301 від 14.02.2007 р. в сумі 1703374,04 грн.; заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії № 670/10-301 від 14.02.2007 р. в сумі 2142399,45 грн.; заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії № 670/11-301 від 14.02.2007 р. в сумі 1795480,11 грн.; заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії № 670/13-301 від 22.02.2007 р. в сумі 1336146,18 грн. шляхом звернення стягнення на майновий комплекс бази відпочинку „БуковинаВ» загальною площею 1162,50 кв.м, що знаходиться за адресою Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт Затока, база відпочинку „БуковинаВ» , вул. Приморська, що належить ТОВ „БуковинаВ» , та земельну ділянку загальною площею 0,3672 га, розміщену на землях, що знаходяться у віданні Затоківської селищної ради за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт Затока, 1, Центральний район, що належить ТОВ „БуковинаВ» , які перебувають в іпотеці АКБ „УкрсоцбанкВ» на умовах іпотечних договорів від 15.02.2007 р. р№ 499, від 15.02.2007 р. р№ 500, від 15.02.2007 р. р№ 501, від 22.02.2007 р. р№ 580, посвідчених приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області ОСОБА_5

Постановою начальника управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 01.08.2016 р. при відділі примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області утворено виконавчу групу з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області у справі № 15/168-09-5919 від 20.04.2010 р., виконавчого листа Малиновського районного суду м. Одеси у справі № 521/19767/13-ц від 17.11.2014 р., наказу господарського суду Одеської області у справі № 15/169-09-5920 від 23.02.2010 р. та наказу господарського суду Одеської області у справі № 27/35-09-1409 від 17.06.2009 р.

Так, 05.08.2016 р. головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_6 як керівником виконавчої групи видано доручення № 1 (за вих.№ 091-11176), згідно якого останній доручає членам виконавчої групи - головному державному виконавцю Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_7, головному державному виконавцю Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_8 провести всі необхідні виконавчі дії в межах чинного законодавства щодо перевірки майнового стану боржника ТОВ „БуковинаВ» та вжиття заходів щодо опису й арешту цілісного майнового комплексу будівель та споруд бази відпочинку „Буковина-1В» , який знаходиться за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с/рада Шабівська (комплекс будівель № 8), майнового комплексу бази відпочинку „БуковинаВ» , який знаходиться за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, „БуковинаВ» база відпочинку (район Центральний).

Не погоджуючись з вказаним дорученням, скаржник (боржник за виконавчим документом) звернувся до суду із заявленою скаргою, в якій просить суд визнати дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_6 з виконання наказу господарського суду Одеської області від 20.04.2010 р. у даній справі № 15/168-09-5919 неправомірними, а доручення № 1 від 05.08.2016 р. за вих. № 091-11176, видане вказаним виконавцем, визнати таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Як зазначено в п. 9.7.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів УкраїниВ» (із змін. і доповн.), якщо Законом України "Про виконавче провадження" встановлено спеціальний порядок обчислення строку звернення до суду зі скаргою на рішення, дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби (як-от статтями 26, 47, 49, 57, частиною четвертою статті 58 названого Закону), то господарському суду слід виходити саме з такого порядку (п. 9.7 1. вказаної Постанови Пленуму ВГСУ).

Згідно ч. 4 ст. 82 Закону України „Про виконавче провадженняВ» рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ.

Як передбачено ч. 4 ст. 20 Закону України „Про виконавче провадженняВ» , у разі необхідності перевірки інформації щодо наявності боржника чи його майна або його місця роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець може своєю мотивованою постановою, затвердженою начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований, доручити проведення перевірки вказаної інформації відповідному відділу державної виконавчої служби. Державний виконавець відділу державної виконавчої служби, якому доручено проведення перевірки зазначеної інформації, у разі виявлення майна боржника повинен здійснити його опис та арешт. Виконавчі дії за дорученням проводяться у строк не пізніше десяти робочих днів з моменту надходження до відділу державної виконавчої служби відповідної постанови державного виконавця в межах виконавчого провадження, у якому винесено цю постанову. За результатами проведених дій складається акт, що направляється державному виконавцю, який виніс постанову.

Як зазначає скаржник, про оскаржуване доручення № 1 від 05.08.2016 р. йому стало відомо 26.08.2016 р., однак з належним чином оформленою скаргою на дії держвиконавця щодо винесення вказаного доручення скаржник (боржник) звернувся до господарського суду Одеської області тільки 14.09.2016 р., тобто з пропущенням встановленого ст. 121 2 Господарського процесуального кодексу України та Закону України В«Про виконавче провадженняВ» 10-денного строку для оскарження вказаного доручення.

Відповідно до ст. 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Виходячи зі змісту вказаних положень ГПК, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Наразі будь-яких клопотань або заяв щодо відновлення пропущеного процесуального строку на подачу скарги скаржником не заявлено. Той факт, що згідно матеріалів справи скаржник вже звертався до суду з відповідною скаргою 01.09.2016 р., яку було судом повернуто без розгляду у зв'язку з недоліками, не є поважною причиною пропущення встановленого законом процесуального строку, оскільки повернення скарги стало наслідком саме недотримання скаржником норм чинного законодавства та не пов'язано з дійсними істотними труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, господарський суд не вбачає підстав для відновлення пропущеного встановленого строку на подачу скарги на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області з виконання наказу господарського суду Одеської області від 20.04.2010 р. у справі № 15/168-09-5919 з огляду на відсутність відповідного клопотання скаржника та доказів, які б свідчили про наявність об'єктивно непереборних обставин для подання скарги.

Як зазначено в п. 9.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів УкраїниВ» (із змін. і доповн.), встановлений у частині першій статті 121-2 ГПК десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 121-2 ГПК судом без виклику сторін виноситься ухвала.

Також згідно п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 26.12.2003 р. № 14 В«Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадженняВ» в тому разі, коли законом встановлено спеціальний порядок обчислення строків звернення заявника зі скаргою до суду (наприклад, ст. 26, ч. 4 ст. 57 Закону України „Про виконавче провадженняВ» № 606-XIV, ст. 121-2 ГПК), їх перебіг має визначатися за цими нормами. Скарга (заява), пропущений строк на подання якої не поновлено залишається без розгляду. Відповідно до ст. 53 ГПК у разі відмови у відновленні пропущеного строку постановлюється ухвала.

В п. 3 вказаної постанови зазначено, що у разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, до заяв (скарг, подань) учасників виконавчого провадження мають застосовуватися положення ГПК (1798-12), якими врегульовано аналогічні питання, зокрема: статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 64, розділів XI, XII, XII-1 ГПК тощо (1798-12).

Таким чином, приймаючи до уваги те, що скаржником пропущено встановлений законом строк для подачі скарги на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області з виконання наказу господарського суду Одеської області від 20.04.2010 р. у даній справі, суд вважає, що подана скарга ТОВ „БуковинаВ» (боржником) в особі голови комісії з припинення товариства підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст. 53, 121 2 , ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „БуковинаВ» на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області у справі № 15/168-09-5919 залишити без розгляду.

Ухвалу може бути оскаржено у 5-денний строк з дня її винесення .

Суддя В.С. Петров