Рішення

від 17.08.2009 по справі 37/414

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

37/414

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  37/414

17.08.09

За позовомПриватного підприємства «Глобус-Альфа»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазтранскарт»

Простягнення 1 307, 53 грн.

Представники сторін:

Від позивача:           Коваленко С.В.                                    

Від відповідача:           не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного підприємства «Глобус-Альфа» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазтранскарт» про стягнення 1 307, 53 грн. основного боргу у зв'язку з неповерненням відповідачем грошових коштів, які були сплачені позивачем на виконання договору № К00306 від 09.11.2006 р. і які мають бути повернені позивачу у зв'язку з розірванням зазначеного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2009 р. було порушено провадження у справі № 37/414, розгляд справи призначено на  17.08.09 р.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився. Через службу діловодства суду від ТОВ «Нафтогазтранскарт»надійшла заява, в якій відповідач повідомив про те, що відповідач не заперечує проти розгляду даної справи без участі його представника. Крім того, зазначив, що борг перед позивачем в сумі 1 307, 53 грн. визнає.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, зважаючи на те, що відповідач не заперечує проти вирішення справи без участі його представника, а також приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду спору по суті, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -  

                                               ВСТАНОВИВ:

Між Приватним підприємством «Глобус-Альфа» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтогазтранскарт»був укладений договір  № К00306 від 09.11.2006 р., відповідно до умов якого відповідач від свого імені, за дорученням та за рахунок клієнта, за винагороду закуповує в торгових точках стиснений природний газ, нафтопродукти, інші товари та надає послуги для обслуговування автотранспортних засобів позивача згідно з отриманими платіжними картками.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором комісії.

Відповідно до статті 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

У відповідності до пунктів 3.2., 3.3. договору № К00306 від 09.11.2006 р., платіжна картка, видана клієнту, приймається до обслуговування в торгових точках системи «Нафтогазтранскарт»наступного дня після її отримання. Платіжна картка видається клієнту в користування, на термін дії договору, після чого має бути повернута відповідачеві.

Згідно з пунктом 7.3. зазначеного договору, відповідач несе відповідальність за збереження коштів, перерахованих клієнтом на рахунок ТОВ «Нафтогазтранскарт», і в разі розірвання цього договору, гарантує повернення суми, яка залишилась після остаточного розрахунку в порядку, передбаченому пунктом 10.2. цього договору.  

Пункт 10.2. договору передбачає, що цей договір може бути змінений чи розірваний за згодою сторін, або за ініціативою однієї з сторін в порядку, визначеному цим договором та чинним законодавством. Маючи намір розірвати договір, клієнт повинен подати письмову заяву, підписану уповноваженими особами і засвідчену печаткою, та здати платіжну картку. Через 21 банківський день, з моменту подання заяви та повернення платіжної картки, проводиться звірка взаєморозрахунків, та впродовж 3-х банківських днів  між сторонами проводиться повний взаєморозрахунок.

Позивач у своїй позовній заяві та у наданих суду поясненнях представника стверджував, що ним належним чином виконувалися зобов'язання за договором № К00306 від 09.11.2006 р.  щодо оплати спожитого стисненого газу та послуг відповідача по його доставці шляхом здійснення авансових внесків на рахунок відповідача. У зв'язку з припиненням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань актом звірки взаєморозрахунків № 0000000323 від 27.02.2009 р. за період з 01.01.2009 р. до 28.02.2009 р. сторони засвідчили, що залишок невикористаних коштів на користь позивача становить 1 307, 53 грн., які відповідачем повернені не були, у зв'язку з чим позивач просить їх стягнути з відповідача.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача   підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей  525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що в договорі (пункт 10.2.) сторони погодили строки повного розрахунку між сторонами у разі розірвання договору –протягом  3 (трьох) банківських днів з моменту підписання акту звірки взаєморозрахунків.

Оскільки акт звірки взаєморозрахунків № 0000000323 був підписаний сторонами 27.02.2009 р. і цим актом було встановлено борг відповідача перед позивачем у розмірі 1 307, 53 грн., то за таких обставин ТОВ «Нафтогазтранскарт»зобов'язане було ці грошові кошти повернути позивачу у строк до 05.03.2009 р., проте цього не здійснило.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 1 307, 53 грн. грошових коштів, а відповідач цей борг перед позивачем визнає і його розміру не оспорює, то позов Приватного підприємства «Глобус-Альфа»визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 1011 Цивільного кодексу України, ст. ст. 192, 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –         

В И Р І Ш И В:

1.          Позов  задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазтранскарт»(03115, м. Київ, пл. Святошинська, 1, кім. 272, код ЄДРПОУ 34483710) на користь Приватного підприємства «Глобус-Альфа»(18000, м. Черкаси, вул. Автомобілістів, 6, код ЄДРПОУ 14204634) 1 307 (одна тисяча триста сім) грн. 53 коп. основного боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.           Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4.  Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України

Суддя                                                                                            Гавриловська І.О.